Рішення

від 21.11.2016 по справі 910/17835/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016Справа №910/17835/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 132426,72 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Сілкова А.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми заборгованості з орендної плати та нарахованих на неї санкцій у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань розрахуватися по Договору № 020115-ЙС від 02.01.2015 за користування орендованим приміщенням.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду - ухвали надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР та отримувалися ним, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, 02.01.2015 було укладено Договір № 020115-ЙС (далі - Договір), за умовами якого в оренду Відповідачу було передано частину цокольних нежитлових приміщень, що знаходяться в будинку за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв.м., строком користування до 31.12.2017 (далі - Приміщення). Факт передачі Приміщення в оренду підтверджується залученим до справи актом від 02.01.2015.

Додатковою угодою № 1 від 30.04.2015 було змінено розмір орендної плати, а додатковою угодою від 31.08.2016 сторони дійшли згоди розірвати Договір з 31.08.2016. Докази повернення Приміщення з оренди у матеріалах справи відсутні.

Позивач заявляє до стягнення заборгованість з орендної плати в сумі 124405 грн., яка виникла за час користування приміщенням до розірвання Договору:

- з 01.10.2015 по 29.02.2016 недоплату орендної плати в сумі 29275 грн.;

- з 01.03.2016 по 31.08.2016 не сплачену орендну плату в сумі 95130 грн.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплексності наданих по Договору послуг оренди у вказаний період матеріали справи не містять.

Щодо строків оплати заборгованості суд дійшов наступних висновків.

Порядок внесення орендної плати сторонами врегульовано у п. 5.2 Договору, згідно з умовами якого орендна плата сплачується на протязі 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з оренди приміщення.

Однак, хоча умови чинного цивільного законодавства і передбачають право сторін, не відходячи від обов'язкових вимог актів цивільного законодавства, в іншій частині погодити умови договору на власний розсуд, однак умова Договору щодо залежності настання строку оплати від наявності акту приймання-передачі наданих послуг не є строком (терміном) виконання зобов'язань в розумінні ст.ст. 251-252, 530 ЦК України, оскільки підписання такого акту не визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та не є подією, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу (претензію) про сплату спірної суми заборгованості Позивачем було пред'явлено Відповідачу (здано до поштового відділення) 16.08.2016, тому за приписами ст. 253 ЦК України перебіг 7ми денного строку розпочався 17.08.2016 та сплив 23.08.2016, і 24.08.2016 є першим днем прострочення зобов'язання.

Отже, заборгованість Відповідача в сумі 124405 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Враховуючи все вищенаведене позовні вимоги про стягнення 124405 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 9.2 Договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України, та з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України і положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних судом перевірено та суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку з огляду на неправильно визначену Позивачем дату початку перебігу строку прострочення. Правильну дату прострочення обгрунтвоано вище судом, тому суд робить власний перерахунок санкцій з урахуванням правильної дати початку перебігу строку прострочення та у межах заявлених Позивачем строків нарахування:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 24.08.2016 - 31.08.2016 124405 1.000 0.00

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 124405 24.08.2016 - 31.08.2016 8 3 % 81.80

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 5855 24.08.2016 - 31.08.2016 8 0 % 0.00

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5855 24.08.2016 - 31.08.2016 8 15.5000 % 0.085 %* 39.67

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 15855 24.08.2016 - 15.09.2016 23 15.5000 % 0.085 %* 308.87 15855 16.09.2016 - 26.09.2016 11 15.0000 % 0.082 %* 142.95

З огляду на наведене суд задовольняє вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних у наступних сумах: 81,80 грн. 3% річних та 491,49 грн. пені. У іншій частині, а також у вимозі про стягнення втрат від інфляції суд у задоволенні позову відмовляє у зв'язку з частковою необґрунтованістю періоду нарахування.

Отже, вимоги позову задовольняються частково. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» (м. Київ, проспект Перемоги, 121-А, н.п. 221; ідентифікаційний код 35945523) 124405 (сто двадцять чотири тисячі чотириста п'ять) грн. заборгованості, 81 (вісімдесят одну) грн. 80 коп. 3% річних, 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 49 коп. пені, а також 1874 (одну тисячу вісімсот сімдесят чотири) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2016

Суддя Сташків Р.Б.