cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2016 р. Справа № 818/560/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.
представника позивача Матюха Д.М.
представників відповідача Гасай П.М., Малимоненко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт Рециклінг" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 818/560/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Екостандарт Рециклінг"
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Державна екологічна інспекція у Сумській області (далі по тексту - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою , в якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостандарт Рециклінг" допустити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Екостандарт Рециклінг" відмовилося допустити до проведення планової перевірки посадових осіб Державної екологічної інспекції, про що був складений відповідний акт про недопуск. При цьому Державною екологічною інспекцією у Сумській області не були порушені вимоги Закону щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю) та вимог відносно надання копій документів передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і тому проведення планової перевірки на ТОВ "Екостандарт Рециклінг" є правомірним та обґрунтованим.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. позов задоволено.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостандарт Рециклінг" допустити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостандарт Рециклінг" (далі Відповідач), не погодившись із постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення,про закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, помилкового висновку, що позивач має повноважень на звернення до суду з адміністративним позовом про допуск до проведення перевірки.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги та заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на виконання Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Сумській області на ІV квартал 2015 року позивачем видано наказ від 09.11.2015 року № 159-п про проведення перевірки ТОВ "Екостандарт Рециклінг" в період з 10.11-30.11.2015р. та складено направлення на проведення перевірки від 09.11.2015 року № 144/02-16 , які направлені відповідачу. (а.с. 11-13, 16-17, 52)
ТОВ "Екостандарт Рециклінг" перевіряючи не були допущені до проведення перевірки, про що позивачем складено акти відмови від допуску до перевірки від 10.11.2015 року та 10.11.-23.11.2015р. Підставою відмови від допуску до перевірки відповідач зазначив порушення інспекцією порядку повідомлення та строків періодичності перевірки, а також що сукупний розмір доходів ТОВ "Екостандарт Рециклінг" від провадження господарської діяльності на рік не перевищує 20 млн. гривень. (а.с. 14, 64).
Позивач не погодившись з недопуском до перевірки посадових осіб позивача на підприємство відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав підстави для проведення перевірки, повідомив про її проведення відповідача своєчасно та в належний спосіб, відповідач безпідставно не допустив до перевірки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Відповідно до положень частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення), основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у статті 11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 передбачається, що Державна екологічна інспекція відповідно до покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно відсутності у позивача права звернення до суду з такими вимогами, оскільки згідно з наведеними вище нормами права суб'єкт владних повноважень звертається до адміністративного суду на виконання покладених на нього повноважень, а не на захист своїх прав, свобод та інтересів.
Враховуючи, що частиною четвертою статті 50 КАС України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не наділена повноваження щодо звернення до суду у випадку недопуску для проведення перевірки, колегія суддів вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені положення законодавства, що привело до невірного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.
Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що привело до невірного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав , передбачених ст.157 КАС України.
Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з наведених норм, процесуальним законом гарантовано право особи на відшкодування за рахунок суб'єкта владних повноважень понесених нею судових витрат, які документально підтверджені, у разі задоволення позову.
Оскільки відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515, 80 грн., а судове рішення прийнято на його користь, то він підлягає відшкодуванню на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт Рециклінг" задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 818/560/16 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Державної екологічної інспекції у Сумській області відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю витрати зі сплати судового збору в розмірі 1515, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень 80 копійок)
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2016 |
Оприлюднено | 28.11.2016 |
Номер документу | 62912789 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні