Постанова

від 15.11.2016 по справі 820/4350/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 820/4350/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській област, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичка компанія "РОНІН" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2016р. по справі № 820/4350/16

за позовом Приватного підприємства "АПРЕЛЬ 2000"

до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичка компанія "РОНІН"

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "АПРЕЛЬ 2000" звернулося до суду з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про відкриття виконавчого провадження № 51653679 від 13.07.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь у справі не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представником позивача Коваленко А.В. подано клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю у оперативно - слідчих діях, проте, доказів поважності неявки у судове засідання представником позивача не надано. Крім того, позивач не позбавлений можливості направити до судового засідання іншого представника, у зв'язку з чим суд визнає не поважними причини неявки представника позивача у судове засідання та проводить судовий розгляд за відсутністю нез'явившихся осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р. та рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2016 р., Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання постанови № 922/527/16 від 05.07.2016 року, в якому стягувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ронін» (код 39264497, 61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 8), боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГАМЕБЛІ» (код 38811814, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34), зазначено: виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестіційна компанія «НКМ4» (код 37263515, місцезнаходження: 62413, Харківська область Харківський р -н, с. Лукянці, вул. Перемоги, 4, кв. 4), товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестор-1» (код 37681937, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд.71), приватне підприємство «Сучасна нерухомість» (код 37572656, місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34), фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61202, АДРЕСА_2), товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГАМЕБЛІ» (код 38811814, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34) та усіх інших осіб з нежитлових приміщень підвалу №20-29, 1-го поверху №57-62, 2-го поверху №26-29 вліт. "А-8" загальною площею 811,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

Постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Лобова Р.М. від 13.07.2016 року ВП№ 51653679 розглянута заява стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ронін» та відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/527/16 від 05.07.2016 року.

Не погодившись із вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова необґрунтована та прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа зазначеного в статті цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Судовим розглядом встановлено, що постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Лобова Р.М. від 13.07.2016 року № ВП 51653679 розглянута заява стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ронін» та відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області про примусове виконання постанови № 922/527/16 від 05.07.2016 року, який відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, судовим розглядом встановлено, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 21.07.2016 р. укладено договори № 21/07-1, № 21/07-2, за умовами яких передбачено, що ОСОБА_4 надала Приватному підприємству "АПРЕЛЬ 2000" в оренду нежитлові приміщення № 1 в літері «А-8» загальною площею 220, 4 кв.м., № 2 загальною площею 322,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3).

Таким чином, до 21.07.2016 року у Приватного підприємства «АПРЕЛЬ 2000» були відсутні будь - які майнові права на вищезазначені приміщення, тобто станом на 13.07.2016 року позивач не був ні стороною, ні зацікавленою особою виконавчого провадження № ВП 51653679, у зв'язку з чим оскаржуваною постановою державного виконавця на момент її прийняття не порушені права, свободи та інтереси позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Харківській області № 922/527/16 від 05.07.2016 року діяв на підставі та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження», доказів необґрунтованості винесення цієї постанови не надано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Доводи позивача, що наказ Господарського суду, на підставі якого відповідачем відкрито виконавче провадження, не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки цей наказ виданий на виконання рішення Господарського суду, яке набрало законної сили, а відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи необхідні для виконання рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ця постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "АПРЕЛЬ 2000".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській област, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичка компанія "РОНІН" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2016р. по справі № 820/4350/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "АПРЕЛЬ 2000".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.