Постанова

від 22.11.2016 по справі 911/1987/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа№ 911/1987/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

за участю судового засідання Бовсунівська Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.09.2016

у справі № 911/1987/16 (суддя: Шевчук Н. Г.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ТО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про стягнення 36615,61 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ТО"

про стягнення 52460,58 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.09.2016 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ТО" кошти у сумі 36615,61грн., з яких: заборгованість у сумі 34438,00грн, інфляційне збільшення у сумі 1721,90грн, 3% річних у сумі 455,71грн; судовий збір у сумі 1378грн.

Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ТО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" неустойку у сумі 2460,58грн., судовий збір у сумі 36,90грн.

В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Калатай Н.Ф., Пашкіна Н.Ф. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" прийнято до провадження з призначенням на 21.11.2016.

Розпорядженням від 18.11.2016, в зв'язку з участю судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у підготовці суддів апеляційних господарських судів Національною школою суддів, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3.Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2016, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2016 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" на рішення Господарського суду Київської області від 01.09.2016 по справі № 911/1987/16 до свого провадження.

18 жовтня 2016 року представником відповідача, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача та відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 21.11.2016 оголошено перерву до 22.11.2016.

В судове засідання 22.11.2016 представники сторін не з'явились.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники сторін про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23 вересня 2015 року між ТОВ "Партнер-ТО" (Виконавець) та ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" (Замовник) укладено договір №Д-23092015-3 перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язався від свого імені та за рахунок Замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних сполученнях.

Згідно з пунктами 2.1 - 2-6 Договору Замовник зобов'язаний надавати Виконавцю оригінали або факс-копію транспортної заявки, яка є невід'ємною частиною Договору, за 48 годин до дати завантаження, підготувати вантаж до перевезення до узгодженого строку завантаження, забезпечити належне оформлення товаросупровідних і митних документів, забезпечити визначений цим Договором нормативний строк простою автомобіля, повідомляти негайно Виконавця про початок простою.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Виконавець зобов'язався надати вантаж вантажоотримувачу у вказані в заявці строки.

Плата за послуги на кожне перевезення фіксується в заявці (пункт 4.1 Договору).

Для виконання послуг Замовник перераховує Виконавцю суму, вказану в транспортній заявці. Сума включає в себе вартість послуг по перевезенню, розмір яких відображається у двосторонньому акті (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору у випадку, якщо сторони визначать у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути здійснена після виконання перевезення, підставою для оплати є рахунок-фактура і копія CMR, акт виконаних робіт (факсові копії, підтверджені направленим в 3-денний строк їх оригіналом). Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту направлення документів, якщо в заявці не вказано інше.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що за зрив строків доставки вантажу, вказаних у заявці, або запізнення транспортного засобу під завантаження від вказаного у заявці строку Виконавець виплачує Замовнику неустойку у розмірі суми в грн., еквівалентній по міжбанківському курсу, встановленому у обумовлений день доставки, за кожну почату добу запізнення, якщо у заявці не вказано інше.

30 жовтня 2015 року між ТОВ "Партнер-ТО" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір-доручення №30/10/15/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник-Виконавець зобов'язується виконати транспортні перевезення вантажів в міжнародному сполученні за заявками, поданими Замовником, а Замовник зобов'язався оплатити надані транспортні послуги.

Відповідно до заявки №02-30/10 від 30.10.2015 ТОВ "Партнер-ТО" повинен здійснити для ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" перевезення вантажу (будматеріали в біг-бегах) 22т у міжнародному сполученні за маршрутом Бельгія-Україна (Ессен-Васильків), завантаження 02.11.2015 об 11-00, строк доставки 05-06.11.2015, сума фрахту 38500грн, розрахунок в день розмитнення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору ТОВ "Партнер-ТО" надало ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" послуги з перевезення на суму 38500грн. Відповідач за первісним позовом, в порушення умов Договору, частково розрахувався за отриманий товар в сумі 4062грн., внаслідок чого, виникла заборгованість в розмірі 34438грн

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно з абзацом 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що рішення, в частині задоволення первісного позову апелянтом не оскаржується, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог, в частині стягнення заборгованості в розмірі 34438грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

31 жовтня 2015 року між ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір поставки №129/ІІІ-17.

Відповідно до умов Договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015 постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вермікуліт спучений фракції 2 (марка FINE) в кількості 9,04м3 (113 мішків) та вермікуліт спучений фракції 4 (марка MEDIUM) в кількості 9,04м3 (113 мішків), який поставляється покупцю 09.11.2015.

Згідно з п. 5.1 Договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015 за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 50000грн. Сплата штрафу в розмірі 25000грн здійснюється протягом 20 банківських днів з дня отримання Постачальником мотивованої претензії від Покупця, решта штрафу в розмірі 25000грн здійснюється протягом 35 банківських днів з дня отримання Позивачем 2 мотивованої претензії від фізичної особи підприємця ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" зазначає, що в зв'язку з простроченням доставки ТОВ "Партнер-ТО" вантажу по заявці №02-30/10 від 30.10.2015 ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" не мав можливості виконати у встановлений строк 09.11.2015 поставку Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 по договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 надіслав ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" претензію №42 від 09.11.2015, в якій повідомив про відмову від отримання ним вермікуліту спученого по договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015 та сплату визначеного пунктом 5.1 цього договору штрафу, а також претензію №47 від 28.12.2015 з повторною вимогою сплатити штрафні санкції, передбачені пунктом 5.1 договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015.

Згідно з платіжним дорученням № 2238 від 02.08.2016 позивач за зустрічним позовом перерахував на користь ФОП ОСОБА_4 штраф в розмірі 50000 грн.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків (до складу яких включаються й додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України), штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Одним з принципів, на якому базується господарсько-правова відповідальність, є те, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі (абз. 1 ч. 3 ст. 216 ГК України).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника (невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань), наявність збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Як зазначалося вище, умовами Договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015 постачальник зобов'язався поставити товар 09.11.2015. В разі порушення строку поставки, покупець має право відмовитись від отримання товару та вимагати сплату штрафу.

Таким, чином сторони визначили конкретний день поставки - 09.11.2015.

В той же час, як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №121664667 вантаж, в порушення умов Договору №Д-23092015-3 та заявки, отримано ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" із затримкою, а саме - 09.11.2015 (що не заперечується позивачем за зустрічним позовом).

З вищенаведеного вбачається, що на день поставки (09.11.2015), визначений Договором поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015, ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" отримало від відповідача за зустрічний позовом товар.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що п. 2.1. Договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015, зокрема встановлено, що продукція поставляється на умовах FCA вул. Прорізна, буд. 1, м. Васильків, Київська область.

Водночас, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №121664667 ТОВ "Партнер-ТО" доставив вантаж ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" за обумовленою адресою: вул. Прорізна, буд. 1, м. Васильків, Київська область.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ФОП ОСОБА_4 надіслав ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" претензію №42 від 09.11.2015, в якій зазначив про відмову від отримання продукції. Тобто в день обумовленої поставки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" не виконало свої зобов'язання за Договором поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015 не з вини ТОВ "Партнер-ТО", в зв'язку з чим відсутні, в даному випадку, причинно-наслідковий зв'язок між збитками ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" і простроченням доставки ТОВ "Партнер-ТО".

Також, колегія суддів звертає увагу, що зазначення терміну «позивач 2», як вбачається з п.5.1 договору поставки №129/ІІІ-17 від 31.10.2015, а також в зустрічній позовній заяві, не може розцінюватись судом, як завідоме вчинення дій/бездіяльності, що призвело до сплати позивачем за первісним позовом штрафу в розмірі 50000 грн.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки у розмірі 2460,58 грн, оскільки у встановлений заявкою №02-30/10 від 30.10.2015 строк 05-06.11.2015 вантаж не доставлено.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" та скасування рішення Господарського суду Київської області від 01.09.2016 по справі №911/1987/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 01.09.2016 по справі №911/1987/16 без змін.

2.Матеріали справи №911/1987/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець