Рішення

від 21.11.2016 по справі 918/549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2016 р. Справа № 918/549/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трансгруп"

про стягнення заборгованості в сумі 446 506,04 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 05 липня 2016 року);

Від відповідача: не з'явився;

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводів з підстав визначених статтею 20 ГПК України не заявлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трансгруп" про стягнення 446 506,04 грн., з яких: 244 078,08 грн. основний борг, 20 723,23 грн. 3% річних та 181 704,73 грн. інфляційних втрат, позовні вимоги аргументувавши неналежним виконанням відповідачем умов договору від 27 травня 2013 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2016 року судом порушено провадження у справі № 918/549/16, розгляд якої призначено до слухання в судовому засіданні на 25 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 25 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 15 серпня 2016 року.

Ухвалою суду від 15 серпня 2016 року провадження у справі № 918/549/16 зупинено до завершення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - Трансгруп" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04 серпня 2016 року та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 25 серпня 2016 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 05 вересня 2016 року.

Ухвалою суду від 05 вересня 2016 року судом зупинено провадження у справі № 918/549/16 до завершення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - Трансгруп" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04 серпня 2016 року, до завершення касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - Трансгруп" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2016 року та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 09 листопада 2016 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено до слухання на 21 листопада 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

27 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трансгруп" (відповідач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, виконавець) укладено договір №3/8 (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, для забезпечення виробничих потреб замовника, виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по перевезенню щебеневої продукції вантажними автосамоскидами.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2. договору ціна договору складається з фактично наданих виконавцем послуг з розрахунку вартості перевезення щебеневої продукції - 0,80 грн. 1т/км без ПДВ. Маршрути руху автомобілів узгоджується сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 3.1. договору розрахунки між замовником і виконавцем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно наявних в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001, №ОУ-000000, №ОУ-0000004 позивач надав відповідачу послуги згідно договору №3/8 від 27 травня 2013 року на суму 454 078,08 грн., відповідач частково розрахувався за надані послуги, проте станом на час звернення з позовом неоплаченими є надані послуги на суму 244 078,08 грн..

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України унормовано, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи містять докази надання позивачем відповідачу послуг згідно договору на суму 244 078,08 грн., які відповідачем не оплачені, доказів сплати відповідач суду не надав, враховуючи викладене суд приходить до висновку що за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 244 078,08 грн..

Згідно з частиною 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач в період з 03 вересня 2013 року по 01 липня 2016 року нарахував відповідачу 20 723,23 грн. 3% річних.

Також за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з жовтня 2013 року по травень 2016 року позивач нарахував відповідачу 181 704,73 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 3.2.Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трансгруп" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 244 078,08 грн. основної заборгованості, 20 723,23 грн. 3% річних та 181 704,73 грн. інфляційних втрат є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими а відтак такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трансгруп" (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 38288368) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (12044, Житомирська обл., Червоноармійський р-н., с. В'юнки, вул. Щорса 10, і.к. НОМЕР_1) 244 078 (двісті сорок чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 08 коп. основної заборгованості, 20 723 (двадцять тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. 3% річних, 181 704 (сто вісімдесят одна тисяча сімсот чотири) грн. 73 коп. інфляційних втрат та 6 697 (шість тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 59 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 24 листопада 2016 року

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (12044, Житомирська обл., Червоноармійський р-н, с. В`юнки, вул. Щорса, буд. 10);

3 - відповідачу рекомендованим (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39).