Ухвала

від 23.11.2016 по справі 810/1140/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1140/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Вишгородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ-ЕЙР» Вишгородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТ-ЕЙВ», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000012/10-08-21-00/38256467 від 19 травня 2015 року прийнятого Вишгородською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТ-ЕЙР» зареєстроване як юридична особа з ідентифікаційним кодом 38256467. Згідно з Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01 квітня 2016 року, видами діяльності Товариства є: роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв для подій, постачання інших готових страв, обслуговування напоями.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області про проведення фактичних перевірок від 31 березня 2015 року №114, направлень на перевірку від 24 квітня 2015 року №1394 та №1395, головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки складено акт (довідка) від 27 квітня 2015 року №664/10-36-21/38256467.

Актом перевірки встановлено, що позивач здійснював зберігання пляшки настоянки Златогор «Зубрівка» 0,5 л., 40% об., виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотонішський ЛГЗ «Златогор», виготовленої на замовлення ресторану «Веселий Заяц», 29 червня 2014 року розливу, по ціні 300 грн., яка маркована маркою акцизного податку (23 ААБН 000863 04/13) з зазначенням сплати акцизного податку в розмірі 9,898 грн., що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме: на дату розливу 29 квітня 2016 року настоянка 40% об. місткістю 0,5 л. повинна маркуватись маркою акцизного податку з зазначеною сумою сплати акцизного податку в розмірі 11,284 грн. У відповідності до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27 грудня 2010 року, така продукція вважається немаркованою, чим порушено вимоги статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19 травня 2015 року №000012/10-08-21-00/38256467, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме штрафу у розмірі 17000 грн.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з видатковою накладною від 05 вересня 2014 року №Б-БР025905 та податковою накладною від 05 вересня 2014 №1598, позивач, на підставі договору поставки, придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» 35 штук настоянки Зубрівка «Веселий Заєць» 0,5 л.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового Кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з пп. 14.1.109, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до п. 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення №1251), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з п. 8 Положення №1251 марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абз. 2 п. 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Згідно з пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обов'язок з маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів покладено на виробника зазначеної продукції.

Так, відповідно до абз. 3 п. 20 Положення №1251 для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Проте чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, який реалізує на загальних умовах алкогольні напої, виробником яких не являється, здійснювати контрольні функції щодо перевірки правильності зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000012/10-08-21-00/38256467 від 19 травня 2015 року прийнятого Вишгородською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160 , 198 , 200 , 205 , 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23.11.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.