Постанова

від 07.06.2011 по справі 2а-19299/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2011 року 17:05 № 2а-19299/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі судового засідання Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача: Рябова А.Г. (довіреність від 19.08.2010р. № 14561/9/10-209)

від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність від 10.10.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Приватного підприємства «ОБЕЛИСК» про стягнення заборгованості, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі -позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «ОБЕЛИСК»(далі -відповідач, ПП «ОБЕЛИСК») про стягнення заборгованості у розмірі 100 264,00 гривень, яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати штрафних санкцій, застосованих відповідно до рішень про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві від 28.10.2008 року № 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 (на загальну суму 93 474,00 грн.), рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області від 30.09.2009 року № 0403442308 (на суму 3 400,00 грн.), а також відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.04.2010 р. № 0010172308 (на суму 3 400,00 грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 січня 2010 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

12 січня 2011 року судом постановлено ухвалу про перехід до загального провадження на підставі ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 96 864,00 грн., яка виникла на підставі рішень про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві від 28.10.2008 року № 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 та рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області від 30.09.2009 року № 0403442308, залишено без розгляду .

Позовна заява в частині вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.04.2010 р. № 0010172308 обґрунтована тим, що вказане рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому порядку не оскаржувались, визначені ними суми штрафних санкцій не були сплачені у встановлений строк, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що підстави для стягнення фінансових санкцій відсутні.

Відповідач зазначав, що рішення про застосування фінансових санкцій від 30.04.2010 р. № 0010172308 за порушення ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»було прийнято ДПІ у Печерському районі м. Києва безпідставно, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вказаного закону можуть прийматись лише Департаментом контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України.

Крім того, відповідач зазначав, що постановою Оболонського районного суду м. Києва по справі № 3-5740/2010 визнано дії представника ПП «ОБЕЛИСК»щодо недопуску працівників ДПІ до перевірки правомірними, тому акт перевірки, на думку відповідача, не може бути містити доказову інформацію, а прийняте на його підставі рішення від 30.04.2010 р. № 0010172308 є незаконним.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ПП «ОБЕЛИСК»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 28 квітня 2004 року (код за ЄДРПОУ 32916683) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

6 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці ПП «ОБЕЛИСК»- кафе, розташованого в м. Києві по пр. Г. Сталінграду, 12-Г.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва складено Акт № 2655/1002/2308 від 6 квітня 2010 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у відсутності наочної інформації про заборону паління, яка складається з графічного знаку та тексту наступного змісту «Куріння заборонено».

30 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, на підставі вказаного акту переавірки, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 10172308, яким до позивача на підставі абз. 9 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»за нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

Вказане рішення було отримано ПП «Обелиск» 30 квітня 2010 року, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на самому рішенні.

Доказів оскарження рішення в адміністративному чи судовому порядку відповідач суду не надав, суми фінансових санкцій у розмірі 3 400,00 грн. на час розгляду справи не сплачені.

При вирішенні даної справи суд виходить з наступного.

Відносини з питань виробництва та обігу тютюнових виробів, а також з питань запобігання поширенню та вживанню тютюнових виробів регулюються низкою законів та підзаконних актів.

Так, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР, від 19.12.1995 р. (далі - Закон № 481/95-BP) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 15-1 зазначеного Закону передбачено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, зокрема, шляхом створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; охорони права тих, хто не курить, жити в середовищі, вільному від тютюнового диму, інформування про шкоду надмірного споживання алкогольних напоїв та шкідливість вживання тютюнових виробів та про рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарети тощо.

Відповідно до ст. 15-2 Закону № 481/95-BP у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

02 червня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України № 790 затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Пунктом 5 зазначеного порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - у розмірі 3400 гривень.

Статтею 16 Закону № 481/95-BP встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 3 ст. 17 Закону № 481/95-BP).

Пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 2.06.2003 р. № 790, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації , Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, законодавством визначено низку державних органів, функції контролю яких за дотриманням вимог цього закону у сфері виробництва та обігу, зокрема, тютюнових виробів, розмежовані між ними в залежності від визначеної законом компетенції цих органів.

Відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001 року № 510/2001 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом, зокрема, тютюнових виробів.

Згідно із абзацом 1 та 6 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг, зокрема, тютюнових виробів.

Крім того, частиною 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції, чинній на момент проведення перевірки), органам податкової служби надано право проводити перевірки дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

При цьому, відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. № 778 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкові органи мають право проводити перевірки дотримання законодавства з питань регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах повноважень, визначених Законом № 481.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»під «іншими органами», уповноваженими приймати рішення про стягнення штрафів за порушення норм вказаного Закону, розуміються також органи державної податкової служби.

Вказане відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 24.01.2008 р. по справі № К-10723/06 (номер у ЄДРСР 2571453).

За таких обставин, проведення податковим органом перевірки дотримання відповідачем вимог зазначеного вище Закону та застосування штрафних санкцій за його порушення є правомірним, а доводи відповідача щодо незаконності рішення про застосування фінансових санкцій № 10172308 від 30.04.2010 р. з огляду на відсутність у податкового органу повноважень на застосування зазначених санкцій є помилковими.

З приводу посилання відповідача на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.07.2010 р. по справі № 3-5740/2010 суд зазначає, що вказаною постановою було закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.07.2010 р. підтверджується лише відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1. Предметом судового розгляду у вказаній справі не був акт перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій № 10172308 від 30.04.2010 р., тому висновки суду по вказаній справі не можуть свідчити про протиправність зазначеного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку .

Відповідно до п. 13 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку .

Суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2010 р. у справі № 2а-7759/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 р., ПП «ОБЕЛИСК»було відмовлено в позові про визнання протиправними дій працівників ДПІ у Оболонському районі м. Києва по складенню акту перевірки від 06.04.2010 р., на підставі якого було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 10172308 від 30.04.2010 р.

Доказів оскарження рішення про застосування штрафних санкцій № 10172308 від 30.04.2010 р. в адміністративному чи судовому порядку відповідачем суду не надано. Вказане рішення прийнято в межах компетенції позивача, санкції застосовано у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP, тому доводи відповідача про протиправність зазначеного рішення суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем суму заборгованості зі штрафних санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у розмірі 3400,00 грн. не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що фінансові санкції, застосовані рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва № 10172308 від 30.04.2010 р. відповідачем сплачені не були, сума переплати по особовому рахунку у розмірі 10,00 грн. була зарахована з метою погашення інших фінансових санкцій (застосованих згідно рішень про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві від 28.10.2008 року № 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 та рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області від 30.09.2009 року № 0403442308.).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів сплати фінансових санкцій.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи не призвели до позитивного результату (погашення суми фінансових санкцій), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ОБЕЛИСК» (ідентифікаційний номер 32916683; адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 3 400,00 гривень (три тисячі чотириста грн. 00 коп.) (на рахунок № 31112104700007 в УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, код 26077922, код платежу 21080900).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 09 червня 2011 року.