Постанова

від 05.09.2011 по справі 2а-4231/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2011 року 15:39 № 2а-4231/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача : Тернового О.В.;

відповідача: Баженової О.Є.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" доМиргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 березня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту -відповідач, Миргородська ОДПІ), в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28 лютого 2011 року №16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2011 року позовну заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" залишено без руху, у зв'язку з недоданням оригіналу документа про сплату судового збору, та встановлено строк для усунення недоліків до 14 квітня 2011 року.

30 березня 2011 року позивач усунув недоліки шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4231/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 квітня 2011 року.

28 квітня 2011 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, судом оголошено перерву до 31 травня 2011 року.

26 травня 2011 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 30 грудня 2010 року і податкову вимогу Миргородської ОДПІ від 28 лютого 2011 року №16.

Судове засідання, призначене на 31 травня 2011 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 05 липня 2011 року.

В судовому засіданні 05 липня 2011 року оголошено перерву до 25 липня 2011 року.

25 липня 2011 року, у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 05 вересня 2011 року.

В судовому засіданні 05 вересня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 30 грудня 2010 року №0002351502/0 згідно з згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 66 908,24 грн., в тому числі за основним платежем -44 605,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22 302,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 29 грудня 2010 року №192/15-146/34958222/1267 "Про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" (код ЄДРПОУ 34958222) з питання повноти визначення суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-листопад 2010 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 14 Закону України "Про плату за землю", внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01 січня 2009 року по 29 листопада 2010 року на загальну суму 44 605,49 грн.,в тому числі за січень-грудень 2009 року -17 986,92 грн., за січень-листопад 2010 року - 26 618,57 грн.

Внаслідок несплати в повному обсязі позивачем суми податкового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 30 грудня 2010 року №0002351502/0, відповідачем сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 28 лютого 2011 року №16, згідно з якою станом на 28 лютого 2011 року сума податкового боргу ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 4 110,27 грн., у тому числі з орендної плати з юридичних осіб -4 110,27 грн.

Позивач вважає, що зазначені вище податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними та мають бути скасовані, оскільки про проведення перевірки відповідач не повідомляв, Акт перевірки посадовими особами позивача не підписувався, а його примірник та прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення на адресу позивача не надсилалися; більше того, на наступний день після проведення перевірки відповідач видав позивачу довідку про відсутність заборгованості.

Крім того, представник позивача зазначав, що Акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення мали бути надіслані позивачу за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 86, а не за адресою: м. Миргород, вул. Шевченка, 28, оскільки ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" повідомляло податковий орган про зміну свого місцезнаходження.

При цьому встановлене в Акті перевірки порушення вимог статті 14 Закону України "Про плату за землю" позивачем не заперечується, тобто, позовні вимоги мотивовані виключно наявністю процедурних порушень під час оформлення відповідачем результатів перевірки.

Відповідач проти позову заперечував в обґрунтування чого зазначив про наступне: повідомлення позивача про зміну юридичної адреси надійшло до Миргородської ОДПІ лише 25 лютого 2011 року; зміна юридичної адреси ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" за даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проведена 24 січня 2011 року; Акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення надсилалися позивачу рекомендованою кореспонденцією на адресу: м. Миргород, вул. Шевченка, 28, однак, така поштова кореспонденція повернута поштою за закінченням терміну зберігання; оскільки визначена податковим органом сума податкового зобов'язання позивачем в повному обсязі не сплачена, сформовано та надіслано податкову вимогу.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Як свідчать обставини справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" з питання повноти визначення суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009, 2010 роки, та договору оренди земельної ділянки від 29 листопада 2007 року, укладеного між позивачем та Миргородської міської ради, як самостійно були подані позивачем до Миргородської ОДПІ.

Пункт 1 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок), документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

При цьому ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні" ні Порядок не встановлювали обов'язку податкового органу та порядку повідомлення платників податків про проведення документальної невиїзної перевірки.

Пункт 4 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає право, органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Пункт 4.9 Порядку передбачає, що у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, складається акт щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.

У разі неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта планової чи позапланової виїзної перевірок у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відсутності, який підписується не менш як трьома службовими особами та в день його складання реєструється в єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Матеріали справи підвереджують, що на адресу позивача (м. Миргород, вул. Шевченка, буд. 28) співробітниками відповідача направлено письмове запрошення на розгляд акта з питання повноти визначення суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-листопад 2010 року" ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" на 29 грудня 2010 року об 11 год. 00 хв.

Посадові особи позивача на запрошення Миргородської ОДПІ не з'явилися, про що відповідачем складено відповідний акт від 29 грудня 2010 року №15-146/2/349582225/1265.

Враховуючи неявку посадових осіб позивача на підписання Акта перевірки, 30 грудня 2011 року примірник Акта перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2010 року №0002351502/0 надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: м. Миргород, вул. Шевченка, буд. 28.

Стосовно надсилання відповідачем примірника Акта перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" на адресу: м. Миргород, вул. Шевченка, буд. 28, суд звертає увагу на наступне.

За даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої знаходиться в матеріалах справи, відомості про місцезнаходження ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 86 внесені 24 січня 2011 року; до 24 січня 2011 року місцезнаходження позивача значилося за адресою: м. Миргород, вул. Шевченка, буд. 28.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, заява форми №1-ОПП про зміни щодо місцезнаходження ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" подана до Миргородської ОДПІ лише 25 лютого 2011 року.

Доказів повідомлення відповідача про зміну свого місцезнаходження до проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення позивачем до суду не надано.

Таким чином, на думку суду, відповідач, керуючись відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, правомірно надсилав примірник Акта перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення позивачу на адресу: м. Миргород, вул. Шевченка, буд. 28.

Відповідно до пункту 4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 (чинний на момент надіслання спірного податкового повідомлення рішення), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рекомендований лист, яким направлялися примірник Акта перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення, згідно поштового штемпеля повернуто органом поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання 14 лютого 2011 року.

З огляду на те, що 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, при вирішення питання вручення спірного податкового повідомлення-рішення, суд керується нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Наведене свідчить, що податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2010 року №0002351502/0 вважається таким, що вручене позивачу 14 лютого 2011 року.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем процедури оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач мав сплатити визначену йому суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, тобто, за 14 лютим 2011 року.

Відповідно до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" по орендній платі з юридичних осіб, сума податкового зобов'язання, визначена в спірному податковому повідомленні-рішенні, позивачем не сплачувалася, однак частково погашалася за рахунок наявної у позивача переплати, з урахуванням чого недоїмка становить 4 110,27 грн.

За приписом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24 грудня 2010 року №1037, податкова вимога формується, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.

За наслідками несплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2010 року №0002351502/0 сформована та направлена позивачу податкова вимога від 28 лютого 2011 року №16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в межах спірних правовідносин Миргородська ОДПІ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені законом, в свою чергу, доводи позивача про протиправність спірних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги не знайшли свого підтвердження, а отже, підстав для їх скасування суд не знаходить.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Миргородською ОДПІ доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Креміньінвест" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко