Рішення

від 24.11.2016 по справі 911/3177/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Справа № 911/3177/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Зоря»

до Приватного підприємства «Рось»

про стягнення 554 475,81 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (керівник згідно витягу з ЄДРПОУ від 12.05.2016 №21928658);

ОСОБА_2 (дов. б/н від 07.02.2015);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Виробничий сільськогосподарський кооператив «Зоря» (далі - позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства «Рось» (далі - відповідач) про стягнення 554 475,81 грн боргу за поставлений згідно договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8 від 01.01.2016 товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8 від 01.01.2016 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2016 порушено провадження у справі № 911/3177/16, розгляд справи призначено на 10.11.2016.

31.10.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №27 від 27.10.2016 про збільшення позовних вимог (вх. №22512/16), згідно якої збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 914 839,86 грн боргу за поставлений товар.

Судом встановлено, що зазначена заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду.

03.11.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 03.11.2016 (вх. №22743/16) про відсутність аналогічного спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2016 відкладено розгляд справи на 24.11.2016.

24.11.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання від 24.11.2016 (вх. №24338/16), згідно якого просив долучити до матеріалів справи довідку ПАТ «АБ «Експрес-Банк» за розрахунками з відповідачем та довідку ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 24.11.2016 представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог повністю.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2016 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання 24.11.2016 не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Зоря» (постачальник) та Філією «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось» (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8, згідно якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця сировину власного виробництва, в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, надалі «товар» за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін, який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору в кількості і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару: молоко коров'яче, власного виробництва (ДСТУ 3662-97).

Згідно п. 2.1, 2.3 договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар може змінюватись на протязі місяця в залежності від ринкової ціни на товар.

У випадку, якщо у встановлений договором термін стороною без будь-яких письмових пояснень не буде передано іншій стороні підписаний та скріплений печаткою протокол погодження ціни, такий протокол вважається прийнятим.

Відповідно до п. 2.5 договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати приймання товару покупцем відповідно до п. 1.4 договору. Оплата проводиться за умови, що постачальник надав всі необхідні документи на товар згідно із вимогами договору та чинного законодавства.

Згідно п. 7.1, 7.2 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 7.1 договору, та діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2016 заборгованість відповідача становила 551 306,20 грн, за період з 01.01.2016 по 31.09.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 659 533,66 грн, що підтверджується прийомними квитанціями №26 від 12.02.2016, №48 від 11.03.2016, №68 від 05.04.2016, №83 від 05.05.2016, №108 від 07.06.2016, №128 від 06.07.2016, №144 від 02.08.2016, №170 від 06.09.2016, №183 від 05.10.2016, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Згідно наданих позивачем виписок по банківському рахунку, відповідач здійснював за період з 06.01.2016 по 11.05.2016 оплату в рахунок погашення заборгованості у розмірі 551 306,20 грн, що виникла на 01.01.2016 згідно договору №17/12 від 17.12.2014.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов договору №8 від 01.01.2016 відповідачем за період з 11.05.2016 по 14.09.2016 сплачено 744 693,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку.

Відповідно до довідки ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» №40.44.-28/147 від 22.11.2016, останній платіж від відповідача був здійснений 14.09.2016, оплата за період з 15.09.2016 по 22.11.2016 від відповідача не надходила.

Таким чином, за відповідачем наявна заборгованість за поставлений товар в розмірі 914 839,86 грн ( 1 659 533,66 грн (загальна вартість поставленої продукції) - 744 693,80 грн (здійснена оплата)).

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, є вимоги позивача про стягнення 914 839, 86 грн боргу за поставлений згідно договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8 від 01.01.2016 товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 914 839,86 грн боргу за поставлений згідно договорів за поставлений згідно договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8 від 01.01.2016 товар, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рось» (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14; ідентифікаційний код 32191954) на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Зоря» (42072, Сумська обл., Роменський район, с. Заруддя, вул. Леніна, буд. 17А; ідентифікаційний код 30827576) 914 839 (дев'ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень) 86 коп. боргу за поставлений згідно договорів за поставлений згідно договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №8 від 01.01.2016 товар та 13 722 (тринадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні) 60 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 25.11.2016

Суддя В.М. Антонова