Постанова

від 22.11.2016 по справі 924/998/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа № 924/998/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Мазуру О.Г.

за участю представників сторін:

позивача 1: не з'явився

позивача 2: не з'явився

відповідача 1(ПП "Укрбудінвест КО"): ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 25.07.2016р.

відповідача 2: не з'явився

третьої особи 1: не з'явився

третьої особи 2: не з'явився

прокурора: Меленчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрбудінвест КО"

на ухвали господарського суду Хмельницької області від 28.04.16 р. (про призначення судової земельно - технічної експертизи та про зупинення провадження у справі)

у справі № 924/998/15 (головуючий суддя Димбовський В.В., судді Субботіна Л.О., Смаровоз М.В.)

за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі

1. державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство", м.Хмельницький

2. Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, м.Хмельницький

до

1. Приватного підприємства "Укрбудінвест КО", м. Хмельницький

2. Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

2. Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Хмельницької регіональної філії, м. Хмельницький

про

1) визнання незаконними з моменту прийняття і скасування пунктів 3, 4 розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1189/2012р від 06.07.2012р. (щодо надання приватному підприємству "Укрбудінвест КО" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди площею 5,7109 га на території Лісовогринівецької сільської ради для будівництва об'єктів з метою обслуговування жителів територіальної громади району та про подання на затвердження в райдержадміністрацію ПП "Укрбудінвест КО" технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди);

2) визнання незаконним з моменту прийняття і скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1205/2012-р від 07.07.2012р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) на території Лісовогринівецької сільської ради;

3) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 №650 від 22.04.2013;

4) витребування земельної ділянки за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 у ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) та повернення у володіння, користування та розпорядження держави в особі Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство".

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016р. у справі №924/998/15 призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

Не погодившись із винесеними ухвалами, Приватне підприємство "Укрбудінвест КО" звернулося із апеляційною скаргою, вважає їх незаконними, такими, що ухвалені судом без відповідних на те правових підстав, без належного обґрунтування та з порушенням норм процесуального права щодо порядку призначення судової експертизи, внаслідок якого відбувається затягування судового процесу та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовне права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.11.2015р. призначалася судова земельно - технічна експертиза, проведення, якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що на його думку відповідає пункту 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), згідно з яким експертизи проводяться, як правило за зонами регіонального обслуговування. Однак, дана експертиза проведена не була, у зв'язку із відсутністю можливості по наявних матеріалах провести повне дослідження та надати обґрунтовані та об'єктивні відповіді на поставлені питання.

Після поновлення провадження у справі ухвалами від 06.04.2016 р. та 20.04.2016 р. суд зобов'язував сторін надати витребувані експертом документи, проте сторони повідомили суд про відсутність інших документів, що могли б бути надані додатково. В поданих суду клопотаннях позивачі, зокрема, також просили суд розглянути справу без їх участі.

В той же час, 28.04.2016 р. в судовому засіданні представником позивача було подано суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, з проханням доручити її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз і на розгляд експертизи поставити ті ж самі запитання, що були сформульовані в ухвалі суду від 13.11.2015 р. Вказане клопотання складалось з двох речень та не містило в собі будь-яких правових підстав та обґрунтувань.

Як зазначалось вище, вказує скаржник, фізична відсутність матеріалів, необхідних для проведення експертизи унеможливила її проведення, що і підтверджено повідомленням Хмельницького відділення КНДІСЕ. Проте, не маючи будь-яких додаткових матеріалів, не наводячи будь-яких мотивів, суд безпідставно задовольнив нічим не обґрунтоване клопотання представника позивача ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» та знову - вдруге призначив таку ж (повністю ідентичну) експертизу за тими ж наявними матеріалами, яка за визначенням не відноситься, а ні до додаткової експертизи, а ні до повторної. В той же час в п. 9 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання призначення судової експертизи» визначено, що ухвала суду про призначення експертизи повинна містити і підстави, і мотиви призначення кожної експертизи (у тому числі додаткової, повторної).

Проведення експертизи, зазначає скаржник, судом доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що є порушенням вимог п. 1.6. Інструкції та Додатку №l щодо зональності проведення експертиз. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання призначення судової експертизи» , у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи, однак оскаржена ухвала суду не містить будь-якого обґрунтування та мотивів щодо призначення експертизи експертній установі не за зоною обслуговування.

На думку скаржника, необґрунтованість та безпідставність призначення судової експертизи за наявними в справі матеріалами, щодо яких експертною установою повідомлено про недостатність для проведення експертного дослідження, беззаперечно свідчить про безпідставність зупинення провадження у справі, що є невиправданим затягуванням розгляду справи та порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 p., стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з тим, вказує, згідно з ч. 5 ст. 79 ГПК ухвалу суду про зупинення провадження може бути оскаржено. Однак, ГПК України не передбачає можливості окремого оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Проте, з посиланням на ст. 55 Конституції України, зауважує, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Крім того, в абз. 6,7,8 п.3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 зазначено, що «Конституційний Суд України, проаналізувавши зміст статей 106, 111-13 Кодексу, вважає, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій статті 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Враховуючи правові позиції як Конституційного Суду України, Верховного Суду України, так і Європейського суду з прав людини, вказує скаржник, можна стверджувати, що в господарському судочинстві право особи на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду не вичерпується лише випадками, за якими прямо встановлене таке оскарження ГПК України. Тому вважаємо, що оскаржувана ухвала про призначення судової експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку, з огляду на грубі порушення судом норм процесуального права, що тягнуть за собою порушення прав апелянта на належний :удовий розгляд, доступ до правосуддя та розгляд справи впродовж розумних строків.

Просить скасувати ухвали господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016р. у справі №924/998/15 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі. Разом з тим, просить направити дану справу для подальшого розгляду.

Відзивів на апеляційну скаргу від прокурора Хмельницького району, Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство", Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Хмельницької регіональної філії не надійшло, що, відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвал місцевого господарського суду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить скасувати ухвали господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016р. у справі №924/998/15 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі, направити дану справу до господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду.

Прокурор заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвали господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016р. у справі №924/998/15 законними та обґрунтованими, а тому просить залишити їх без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).

Враховуючи норми ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників судового процесу у даній справі про час і місце розгляду справи, явка сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивачів, відповідача 2 та третіх осіб, за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника скаржника та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Укрбудінвест КО" підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 22 червня 2015 року (згідно штемпеля вхідної кореспорнденції господарського суду Хмельницької області) прокурор Хмельницького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" та Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся з позовом до Приватного підприємства "Укрбудінвест КО" та Хмельницької районної державної адміністрації про:

- визнання незаконними з моменту прийняття і скасування пунктів 3, 4 розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1189/2012р від 06.07.2012 р. (щодо надання ПП "Укрбудінвест КО" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди площею 5,7109 га на території Лісовогринівецької сільської ради для будівництва об'єктів з метою обслуговування жителів територіальної громади району та про подання на затвердження в райдержадміністрацію ПП "Укрбудінвест КО" технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди);

- визнання незаконним з моменту прийняття і скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1205/2012-р від 07.07.2012р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) на території Лісовогринівецької сільської ради;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 №650 від 22.04.2013;

- скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку (права оренди) з кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 за ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214);

- витребування земельної ділянки за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 у ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) та повернення у володіння, користування та розпорядження держави в особі Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство".

23.07.2015р. прокурор, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав до господарського суду Хмельницької області заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив:

- визнати незаконними з моменту прийняття і скасувати пункти 3, 4 розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1189/2012р від 06.07.2012 р. (щодо надання ПП "Укрбудінвест КО" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди площею 5,7109 га на території Лісовогринівецької сільської ради для будівництва об'єктів з метою обслуговування жителів територіальної громади району та про подання на затвердження в райдержадміністрацію ПП "Укрбудінвест КО" технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди);

- визнати незаконним з моменту прийняття і скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1205/2012-р від 07.07.2012 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) на території Лісовогринівецької сільської ради;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 №650 від 22.04.2013;

- витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 6825083600:03:007:1362 у ПП "Укрбудінвест КО" (код 36581214) та повернення у володіння, користування та розпорядження держави в особі Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство".

Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 13.11.2015 р. у зв'язку з тим, що самі позивачі не можуть вказати розташування спірної земельної ділянки і складно ідентифікувати чи перебуває земельна ділянка, надана ПП "Укрбудінвест КО", в межах земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство", а також земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гриніві" площею 110,0 га, створеного рішенням Хмельницької обласної ради №22-11/2004 від 30 березня 2004 року, було призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського НДІСЕ, а провадження по справі зупинено. При цьому, на розгляд експерта були поставлені такі питання:

1. Чи перебувала земельна ділянка площею 5,7109 га, надана ПП "Укрбудінвест КО" згідно з розпорядженнями Хмельницької РДА №1189/2012р від 06.07.2012 р. та №1205/2012-р від 07.07.2012 р. в межах:

а) земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання "Хмельницькліс"?

б) земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гриніві", площею 110,0 га, створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 р. №22-11/2004?

2. Чи перебувала земельна ділянка площею 3,7109 га, надана ПП "Укрбудінвест КО" згідно з договором оренди №650 від 22.04.2013 р., в межах:

а) земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання "Хмельницькліс"?

б) земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гриніві", площею 110,0 га, створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.04 №22-11/2004?

30.03.2016 р. від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали даної справи з повідомленням про неможливість надання висновку, проведення повного дослідження та надання обґрунтованих і об'єктивних відповідей на поставлені питання у зв'язку з відсутністю витребуваних експертом матеріалів на земельну ділянку ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство", земельну ділянку природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гринівці".

Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 06.04.2016 р. та 20.04.2016 р. було поновлено провадження у справі та зобов'язано сторін надати необхідні для проведення експертного дослідження документи.

27 квітня 2016 року листом №03-558 Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило суд, що надати документи, які вимагаються, управління не може, оскільки не являється користувачем спірної ділянки, документи не виготовляло і не використовує.

28 квітня 2016 року у листі ДП "Хмельницьке ЛМГ" зазначило про неможливість надання документів, оскільки оригінали картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 1981 року (планшет №2) та 2011 року (планшет №4), які наявні у господарстві в одному примірнику та постійно використовуються для планування лісогосподарських заходів, а заповідне урочище "Лісові Гринівці" площею 110,00 га було створене рішенням Хмельницької обласної ради №22-11/2004 від 30.03.2004року та за рішенням Хмельницької обласної ради №18-28/2010 від 26.05.2010рокущодо нього було змінено категорію на лісовий заказник й зменшено його площу до 109,4 га. Землевпорядна документація (проект) щодо організації та встановлення меж цього об'єкту підприємством не проводилась, оскільки він був створений без вилучення земельної ділянки з користування ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство".

ПП "Укрбудінвест КО" та Хмельницька РДА повідомили про відсутність документів, які необхідні експерту та про неможливість надання будь-яких документів додатково за їх відсутністю.

У судовому засіданні 28.04.1016 р. представником Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" було подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання, викладені в ухвалі від 13.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016 р., на підставі статей 41, 42, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю у сторін інших, ніж наявні у матеріалах справи, документів, враховуючи, що експертна установа - Хмельницьке відділення Київського НДІСЕ не може провести судову земельно-технічну експертизу без витребуваних експертом документів, та, зважаючи на необхідність роз'яснення питань, що виникли під час вирішення вказаного спору і потребують спеціальних знань, у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу; доручено її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта були поставлені такі питання:

1. Чи перебувала земельна ділянка площею 5,7109 га, надана ПП "Укрбудінвест КО" згідно з розпорядженнями Хмельницької РДА №1189/2012р від 06.07.2012 р. та №1205/2012-р від 07.07.2012 р. в межах:

а) земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання "Хмельницькліс"?

б) земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гриніві", площею 110,0 га, створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 р. №22-11/2004?

2. Чи перебувала земельна ділянка площею 3,7109 га, надана ПП "Укрбудінвест КО" згідно з договором оренди №650 від 22.04.2013 р., в межах:

а) земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" як правонаступника Державного лісогосподарського об'єднання "Хмельницькліс"?

б) земельної ділянки природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гриніві", площею 110,0 га, створеного відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 30.03.04 №22-11/2004?

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016 р. було зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи, призначеної за ухвалою суду від 28.04.2016 р. на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 р. ухвала господарського суду Хмельницької області від 28.04.2016 р. про зупинення провадження у справі скасована, а справа передана на розгляд до господарського суду Хмельницької області по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 року у справі №924/998/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

У постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2016р. у даній справі, зокрема, зазначено, що:

- у відповідності до вимог процесуального законодавства, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Проте, вказані приписи процесуального законодавства були залишені судом апеляційної інстанції поза увагою;

- суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, фактично ухилився від розгляду поданої скаржником апеляційної скарги, тобто не розглянув апеляційну скаргу з підстав та доводів, заявлених скаржником і викладених у ній, та, відповідно не навів мотивів вирішення цих доводів і аргументів скаржника, врахувавши такі чи спростувавши їх.

- у апеляційній скарзі ДП "Укрбудінвест Ко" наголошувало на тому, що при призначенні судової земельно-технічної експертизи у справі господарським судом першої інстанції було порушено порядок і процедуру призначення такої експертизи, в тому числі, порушено п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. №144/5 щодо зональності регіонального обслуговування. Проте, наведені доводи судом апеляційної інстанції не розглядалися, правова оцінка їм не надавалася, що, з огляду на приписи процесуального законодавства, унеможливлює висновок про законність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Як зазначалося вище, судова земельно-технічна експертиза з відповідними питаннями за наявними в матеріалах справи документами вже призначалась господарським судом у даній справі, але у зв'язку з відсутністю витребуваних експертом матеріалів на земельну ділянку ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство", земельну ділянку природно-заповідного фонду - заповідне урочище "Лісові Гринівці", проведення повного дослідження та надання обґрунтованих та об'єктивних відповідей на поставлені питання стало неможливим.

У зв'язку із наведеним, місцевий господарський суд, не здобувши документів, які вимагались експертом для проведення зазначеної експертизи та надання обґрунтованого висновку на визначені судом питання, знову призначив вказану судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставив ті самі питання, які були зазначені в ухвалі господарського суду від 13 листопада 2015 року та знову доручив іншій установі, а саме - Львівському НДІСЕ провести вказану експертизу за наявними в матеріалах справи документами, не зважаючи на те, що під час проведення експертних досліджень, для вирішення поставлених питань експертами застосовуються однакові для всіх методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи, які визначені Законом України "Про судову експертизу", "Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" та "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", зі змінами та доповненнями, затверджених наказом МЮ України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, при цьому господарським судом першої інстанції не враховано повідомлення Хмельницького відділення Київського НДІСЕ про неможливість проведення такої експертизи за наявними в матеріалах справи документами.

Також, місцевий господарський суд, не встановивши факту безпідставного витребування Хмельницьким відділенням Київського НДІСЕ додаткових документів, а також не мотивуючи можливість проведення експертизи за наявними у матеріалах справи документами, не обґрунтував доцільність призначення такої експертизи іншій експертній установі та, відповідно, зупинення провадження у справі.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. №144/5 щодо зональності проведення експертиз.

Проте, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи, однак оскаржена ухвала суду не містить будь-якого обґрунтування та мотивів щодо призначення експертизи експертній установі не за зоною обслуговування (п.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"), як і не містить відомостей про те, чи є призначена експертиза додатковою чи повторною.

У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу про призначення судової земельно - технічної експертизи не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

Отже, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), суд апеляційної інстанції, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування оскаржених відповідачем як ухвали про призначення судової експертизи, так і ухвали про зупинення провадження у даній справі.

При цьому, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 ГПК України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

При цьому, норма ст. 106 ГПК України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.

Водночас, стаття 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене. (Такого висновку дійшов Конституційний суд України у п.3 рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012)

Враховуючи викладене, та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному порядку.

Згідно із п.2 ч.1 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Ч.7 ст.106 ГПК України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, ухвали суду першої інстанції про призначення судової земельно - технічної експертизи та про зупинення провадження у справі прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрбудінвест КО" задовольнити.

2. Ухвали господарського суду Хмельницької області від 28 квітня 2016 року про призначення судової земельно - технічної експертизи та про зупинення провадження у справі №924/998/15 скасувати.

3. Справу №924/998/15 передати на розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.