Постанова

від 23.11.2016 по справі 910/11368/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 910/11368/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача - приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2016 року у справі № 910/11368/16 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом фермерського господарства "Киселюка Валерія Васильовича"

до приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод"

про стягнення 358 375 грн 34 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (директор);

відповідача - ОСОБА_2, представник згідно довіреності №1/16 від 22 лютого 2016 року.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Киселюк Валерій Васильович" (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Житомирської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с. 46-47) про стягнення з приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (надалі - Відповідач) 337 644 грн 00 коп. боргу, 15 531 грн 62 коп. інфляційних нарахувань, 4 245 грн 87 коп. 3% річних та 8 846 грн 27 коп. пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 337 644 грн 00 коп. боргу; 14 958 грн 49 коп. інфляційних нарахувань; 4 245 грн 87 коп. 3% річних. Також даним судовим рішенням на Відповідача покладено судові витрати в розмірі 5 372 грн 72 коп. В решті позовних вимог судом відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що Позивач не виконав умов пункту 5.1.1 договору купівлі-продажу №14/03-03 від 14 березня 2016 року, а саме не надав Відповідачу податкової накладної та копії квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Як стверджує апелянт, під час розгляду справи у суді першої інстанції ним було направлено Позивачу пропозицію про врегулювання спору, в якій просив виконати умови Договору щодо надання оригіналів документів та просив направити їх цінним листом з описом на адресу: 11334, вул. Центральна, 90, с.Кремне, Лугинський район, Житомирська область. Також апелянт вказує, що Позивач не виконав умови пропозиції та подав заяву про збільшення позовних вимог, до якої також не додав видаткових накладних, підписаних Відповідачем та скріплених його печаткою.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

24 жовтня 2016 року на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с.111-119), в якому з підстав, викладених в ньому Відповідач, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою суду від 09 листопада 2016 року, з підстав, висвітлених в ній розгляд справи було відкладено та зобов'язано Відповідача надати докази отримання рекомендованого поштового відправлення від 03 серпня 2016 року, яке було надіслане Позивачем.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду від 09 листопада 2016 року, Відповідач надіслав на електронну адресу відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 129-131).

В судовому засіданні від 09 листопада 2016 року та 23 листопада 2016 року представник Відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, просить рішення суду місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засідання від 23 листопада 2016 року представник Позивача заперечив проти апеляційної скарги Відповідача та вказав, що вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників Позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що її слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, 14 березня 2016 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 14/03-03 (надалі - Договір), згідно якого Позивач зобов'язався поставити і передати у власність, а Відповідач прийняти і оплатити пшеницю III українського походження, 2015 року врожаю згідно ДСТУ 3768:2010, іменований в подальшому "товар", насипом на умовах, передбачених даним Договором (а.с.12-15).

Ціна на товар, згідно пункту 3.1 Договору, вказується в специфікаціях до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна вартість договору становить суму специфікацій до даного Договору.

Відповідно до Пункту 3.3 Договору, ціна на товар вказується в специфікаціях з урахуванням ставки ПДВ - 20 % згідно пункту 15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України.

Позивач зобов'язався передати Відповідачу, згідно Пункту 4.1 Договору, товар на умовах DАР: франко-зерновий склад Відповідача (11334, Житомирська обл., Лугинський р-н, с.Кремне, вул.Центрапьна 90) або франко-зерновий склад Овручська філія ПАТ "Компанія Райз" (11101, Житомирська обл., Овручський р-н, вул.Шевченка 39 , згідно Інкотермс у редакції 2010 року).

Товар, згідно пункту 4.2 Договору, поставляється окремими партіями у відповідності до специфікацій до Договору.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, товар приймається покупцем:

а) по кількості - на підставі даних складського або іншого документу заводу; б) за якістю - на підставі посвідчення якості або картки аналізу на товар, виданих лабораторією заводу.

Датою передачі товару, згідно пункту 4.4 Договору, вважається дата зарахування товару на особову складську квитанцію Відповідача.

Відповідач, згідно приписів пункту 5.1 Договору, здійснює 100% оплату, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Позивача, протягом трьох банківських днів після отримання та оформлених належним чином документації.

Відповідно до пункту 4.5 Договору сторони погодили, що право власності на товар від постачальника до Позивача і всі ризики пов'язані з ним, переходять після отримання Відповідачем документів вказаних в пункті 5.1.1 даного Договору.

В свою чергу, Позивач, як зазначено в пункті 5.1.1 Договору, зобов'язався надати:

- оригінал рахунку-фактури виставленого на 100% вартості поставленого товару, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати;

- оригінал видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України на 100% вартості поставленого товару;

- зареєструвати податкову накладну на протязі 15 днів згідно п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Позивач зобов'язався надати Відповідачу, згідно пункту 5.3 Договору, податкову накладну, складену у відповідності з вимогами статті 201 Податкового Кодексу України, а також копію квитанції про внесення такої податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, у разі якщо з урахуванням пункту 10 Підрозділу 2 Розділу XX Податкового Кодексу України така вимога розповсюджується щодо суми податку на додану вартість, яка зазначається в податковій накладній. У разі відмови з боку Позивача товару надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, Відповідач залишає за собою право скористатись пунктом 201.10 Податкового Кодексу України та подати до податкового органу відповідну скаргу на Позивача. Позивач усвідомлює, що подача такої заяви є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5.4 Договору, Позивач зобов'язався надати наступні документи, засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника, з поміткою "копія вірна":

- копію статуту підприємства; у випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності, або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів, у випадку обмежень встановлених установчими документами на підписання керівником договору та інших документів - протокол загальних зборів або рішення про зняття будь-яких обмежень;

- копію довідки з ЄДРПОУ з зазначенням видів діяльності;

- копії Виписки та Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- копію витягу з реєстру платників ПДВ;

- копію наказу або протоколу про призначення керівника продавця;

- копії форм № 1 "Баланс" та № 2 "Звіт про фінансові результати" за останній звітній період з копією 2-ї квитанції з електронного документообігу або з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми, або лист з обґрунтованим поясненням про відсутність звіту, завірену копію форми 1 -ДФ.

Договір вступає в силу, відповідно до пункту 9.2 Договору, від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з даного Договору.

Згідно доданих Позивачем до позовної заяви документів, ним було поставлено (відвантажено) Відповідачу товар (пшеницю) на загальну суму 337 644 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними форми № 1-ТН: (№ 1 від 15 березня 2016 року, № 2 від 22 березня 2016 року; а.с.17,18) та рахунками: (№ 1 від 15 березня 2016 року, № 2 від 22 березня 2016 року;а.с.52).

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого товару.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, станом на день прийняття рішення у справі, утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 337 644 грн, що підтверджується розрахунком Позивача (а.с. 71), підписаним Позивачем актом звірки розрахунків станом на 02 серпня 2016 року (а.с. 51).

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець, відповідно до приписів частини 1 статті 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було надіслано Відповідачу копію видаткової накладної від 15 березня 2016 року № 2, копію видаткової накладної від 22 березня 2016року № 3, копію виписки є ЄДРПОУ, копію наказу про призначення голови Позивача, копію довідки зі статистики, копію статуту та копію довідки з ДФС, обумовлених Договором (а.с.78). В свою чергу, Відповідач отримав дані документи 09 серпня 2016 року (а.с. 131). В силу дії приписів підпункту 5.1 Договору, триденний термін 100% оплати, шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Позивача настав 12 серпня 2016 року.

Однак, на момент винесення оспорюваного рішення та станом на час слухання справи в суді апеляційної інстанції Відповідач свого обов'язку щодо оплати не виконав.

Враховуючи факт поставки товару та факт отримання Відповідачем документів, обумовлених Договором та з огляду на вищевказані норми права, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором в сумі 337 644 грн є підставною, та відповідно, підлягає до задоволення. Відтак, суд апеляційної інстанції залишає без змін оспорюване судове рішення в цій частині.

Суд констатує, що посилаючись на пункт 6.1 Договору, Позивачем пред'явлено вимогу і щодо стягнення з Відповідача 8 846 грн 27 коп. пені.

Згідно приписів пункту 6.1 Договору, у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених пунктом 5.1, Розділу 5 "Порядок розрахунків", Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,02% загальної суми вартості товару, обумовленої пунктом 3.2 даного Договору за кожний день прострочення платежу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої пункт 6.1 Договору викладено в наступній редакції: "6.1. У разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь Позивача тридцять шість процентів річних за користування грошовими коштами за весь час прострочення. Проценти нараховуються з 14 квітня 2016 року по день остаточного проведення розрахунку покупцем" (а.с.16).

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що сторонами було погоджено та змінено умови Договору щодо відповідальності Відповідача - стягнення пені за прострочення оплати отриманого товару було замінено на інший вид відповідальності - сплату Відповідачем 36% річних за користування грошовими коштами за весь час прострочення.

Відтак, суд відмовляє Позивачу в частині стягнення 8 846 грн 27 коп. пені. Дане вчинено і місцевим господарським судом, а тому апеляційний господарський суд залишає без змін оспорюване рішення в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статтей 525 і 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно статті 530 ЦК України: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд констатує. що згідно заяви від 29 липня 2016 року про збільшення розміру позовних вимог (окрім описаних вище сум боргу та пені), Позивач заявив до стягнення 15 531 грн 62 коп. інфляційних втрат за період з березня місяця 2016 року по червень місяць 2016 року та 4 245 грн 87 коп. річних за період з 22 березня 2016 року по 02 серпня 2016 року (а.с. 46-47).

Як встановлено вище у даній судовій постанові, Позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції надіслав суду заяву про направлення рекомендованим поштовим повідомленням з описом вкладення за місцезнаходженням Відповідача копію видаткової накладної від 15 березня 2016 року № 2, копію видаткової накладної від 22 березня 2016 року №3, копію виписки є ЄДРПОУ, копію наказу про призначення голови Позивача, копію довідки зі статистики, копію статуту та копію довідки з ДФС (а.с. 70-83), виконавши тим самим свій обов'язок за Договором.

В свою чергу, Відповідач дане поштове повідомлення із вищевказаними документами отримав 09 серпня 2016 року, що підтверджується наданим Відповідачем відстеженням пересилання поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи (а.с. 129-131).

Як було зазначено вище у дані судовій постанові, Відповідач, згідно приписів пункту 5.1 Договору, здійснює 100% оплату, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Позивача, протягом трьох банківських днів після отримання та оформлених належним чином документації.

Як встановлено вище, останнім днем виконання Відповідачем свого обов'язку було 12 серпня 2016 року (п'ятниця).

Відтак, відповідно до п. 5.1 Договору та норм законодавства індекс інфляції та річні у даному випадку підлягають до стягнення з 15 серпня 2016 року (понеділок).

Відтак, вимоги Позивача щодо стягнення річних та інфляційних охоплюють періоди, що передують даті виникнення у Відповідача обов'язку щодо сплати суми боргу за Договором (з огляду на пункт 5.1 Договору).

А тому, з огляду на усе вищевикладене у даній судовій постанові, колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 14 958 грн 49 коп. інфляційних нарахувань та 4 245 грн 87 коп. річних підлягає скасуванню, адже вимоги щодо стягнення інфляційних та річних не підлягають до задоволення.

Інші доводи Відповідача, висвітлені в апеляційній скарзі, є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

Судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги суд покладає на Позивача та Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2016 року у справі № 910/11368/16 - задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2016 року в справі №910/11368/16 скасувати в частині щодо стягнення: 14 958 грн 49 коп. інфляційних нарахувань, 4 245 грн 87 коп. річних та в частині розподілу судових витрат.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, висвітливши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" ( 11334, с. Кремне, Лугинський район, Житомирська область, вул. Центральна 90; код 00383395) на користь фермерського господарства "ОСОБА_1 (44714, с.Зоря, Володимир-Волинськоий район, Волинська область, вул.Лугова 1-а, код 20149721) - 337 644 грн основного боргу та 5 064 грн 66 коп. судового збору".

4. В решті рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2016 року у справі №910/11368/16 залишити без змін.

5. Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_1 (44714, с.Зоря, Володимир-Волинськоий район, Волинська область, вул.Лугова 1-а; код 20149721) на користь приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (11334, с.Кремне, Лугинський район, Житомирська область, вул. Центральна 90, код 00383395) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 401 грн 68 коп..

6. Доручити господарському суду Житомирської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

9. Справу № 910/11368/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.