Ухвала

від 25.11.2016 по справі 308/12344/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12344/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2016 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2016 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання, згідно з яким ініційовано питання щодо накладення на майно (речові докази), із забороною їх користування, а саме на: автозаправну станцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підприємству ТОВ «Енергоресурси» (код за ЄДРПОУ: 30257374). Орендарем виступає підприємство ТОВ «Стейт Оіл»; нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах автозаправної станції за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А».

З внесеного клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016070000000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.11.2016 року. Попередня правова кваліфікація вказаного кримінального правопорушення визначена за ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ: 39436796, Київська область м. Обухів, вул. Київська, 25), що входять до групи БРСМ, в період 2014-2016 років, незаконно виготовляють підакцизні товари (бензин, дизельне паливо) з недоброякісної сировини та незаконно збувають їх через АЗС, що розташовані на території Закарпатської області, що може призвести до тяжких наслідків.

Так, 21.11.2016 року до СУФР ГУ ДФС у Закарпатській області за вх. №2235 надійшли матеріали з ОУ ГУ ДФС у Закарпатській області про протиправні діяння службових ТОВ «Стейт Оіл». Відповідно до отриманих матеріалів встановлено, що ТОВ «Стейт Оіл» через мережу АЗС групи «БРСМ» на території Закарпатської області здійснює реалізацію бензину та дизельного пального з відхиленням від норм ДСТУ, тобто неякісними підакцизними товарами (копія висновку №2287 від 12.08.2016).

Так, за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А» знаходиться автозаправна станція, за допомогою якої здійснюється зберігання та реалізація нафтопродуктів, що не відповідають ДСТУ.

24.11.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області проведено обшук території, виробничих, адміністративних, складських, офісних та інших приміщеннях, які знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А», що належить на праві власності ТОВ «Енергоресурси» (код за ЄДРПОУ: 30257374). Орендарем виступає підприємство ТОВ «Стейт-Оіл».

В ході проведеного обшуку території АЗС виявлено, вилучено майно, паливно-мастильні матеріали, які згідно з актом прийому-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання від 24.11.2016 року передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 начальнику структурного підрозділу АЗС ТОВ «Стейт Оіл», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» до неякісної та небезпечної продукції відноситься продукція, яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону України неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу.

Нафтопродукти, які знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А», містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За даними інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №65448983 від 09.08.2016 року нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А», належить на праві власності підприємству ТОВ «Енергоресурси» (код за ЄДРПОУ: 30257374). Орендарем даної установки виступає підприємство ТОВ «Стейт-Оіл».

У зв`язку з тим, що вільний доступ до речових доказів, призведе до їх псування, перетворення, втрати, знищення, виникла необхідність в накладенні арешту на речові докази із забороною їх користування.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на майно (речові докази), із забороною їх користування, а саме на: автозаправну станцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підприємству ТОВ «Енергоресурси» (код за ЄДРПОУ: 30257374). Орендарем виступає підприємство ТОВ «Стейт Оіл»; нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах автозаправної станції за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А».

Прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у ході судового розгляду заявлене клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Представник ТОВ «Енергоресурси» та представник ТОВ «Стейт Оіл» в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним, з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016070000000062 від 22.11.2016 року, попередня правова кваліфікація ч.3 ст. 204 КК України.

Постановою слідчого від 25.11.2016 року в порядку ст.ст. 98, 100, 110 КК України автозаправну станцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах автозаправної станції за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32016070000000062, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2016 року.

Одним із процесуальних джерел доказів є речові докази, за ч. 2ст. 84 КПК України, якими відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Разом з тим, згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниметою арешту майна є: 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4ст. 170 КПК України, випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Відповідно дост. 223 КПК Українислідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, апідставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Метою накладення арешту є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, а також визнано речовими доказами в даному кримінальному правопорушенні, беручи до уваги те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на таке, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість внесеного клопотання.

Керуючись ст. ст.98,131,170-173,175,309,394,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, із забороною користування, а саме на:

- автозаправну станцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підприємству ТОВ «Енергоресурси» (код за ЄДРПОУ: 30257374), орендарем виступає підприємство ТОВ «Стейт Оіл»;

- нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах автозаправної станції за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 218 «А».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1