11/95
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2007 р. Справа № 11/95
За позовом Заступника прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції м.Новоселиця
до сільськогосподарського кооперативу “Топорівський” с.Топорівці Новоселицького району Чернівецької області
про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати прибуткового податку з громадян в сумі 261958,10 грн.
Суддя Гушилик С.М.
Представники:
Від позивача – Лучкіна Г.В. зав. юридичного сектора, дов. від 16.01.2007 року
Від відповідача – не з'явився
Від прокурора – Філіпець В.П.
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Новоселицького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до СВК “Топорівський” с.Топорівці Новоселицького району Чернівецької області про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати прибуткового податку з громадян в сумі 247514,45 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності є платником податків, зборів і обов'язкових платежів. Відповідно до проведеної на підприємстві відповідача перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства, виявлено порушення ст.16 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.01.2007 року № 36/23-03802027 на підставі якого за відповідачем існує борг перед бюджетом зі сплати прибуткового податку з громадян в сумі 247514,45 грн.
Ухвалою від 26.03.2007 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.04.2007 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 16.04.2007 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, а відтак вирішується спір про стягнення 261958,10 грн.
Відповідач у судове засідання 03.05.2007 року не з'явився, відзив на позов не надав, але у попередньому судовому засіданні в усній формі проти позовних вимог не заперечував.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його повноваженого представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
26.01.2007 року Новоселицькою міжрайонною податковою інспекцією було проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт перевірки № 36/23-03802027, що підписаний представником відповідача без будь-яких заперечень.
Даним актом встановлений факт несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб та визначено заборгованість відповідача по перерахуванню податку станом на 30.09.2006 року у сумі 247514,45 грн., яка, згідно довідки Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.03.2007 року № 1574/9/17-007, на момент вирішення спору не погашена та станом на 19.03.2007 року складає 261958,10 грн.
Крім того, наявність заборгованості підтверджується також актом звірки.
Згідно з підпунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (далі - Закон) податковий агент (юридична або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку), який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.
Підпунктом 8.1.2. статті 8 Закону встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 16.3.2. пункту 16.3 статті 16 Закону юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належним платникам податків доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Оскільки судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб, а останнім не надано жодних доказів в їх спростування, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.
Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтями 86, 87, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського кооперативу “Топорівський” с.Топорівці Новоселицького району Чернівецької області код ЄДРПОУ 03802027:
- у дохід місцевого бюджету Топорівської сільської ради в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції (рахунок № 33214800700184 код платежу 11010100, код одержувача 23246063 в управлінні Державного казначейства Чернівецької області, МФО 856135) 261958,10 грн. заборгованості;
- у доход державного бюджету 1700 грн. судового збору.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, цим Кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Гушилик
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 629595 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні