Рішення

від 24.11.2016 по справі 904/9306/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2016 Справа № 904/9306/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", м. Дніпропетровськ

про стягнення 43 734,12 доларів США та 249 749 грн. 26 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 30-2/44628 від 01.10.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 17.11.2016р..

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 34 876, 00 доларів США, заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в розмірі 8 858,12 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 210 353 грн. 60 коп. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 39 395 грн. 66 коп., відповідно до умов генерального договору про надання кредитних послуг № 11364770000 від 26.06.2008р.в редакції додаткових угод.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

07.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової економічної експерти, в якому відповідач підтвердив факт укладання із позивачем 26.06.2008р. генерального договору про надання кредитних послуг за № 11364770000 та низки додаткових угод до нього, а також отримання кредитних коштів у загальній сумі 162 850,00 доларів США та наявність заборгованості перед позивачем в певній сумі, але зазначив, що провести розрахунок дійсної заборгованості, а також погодитись з приведеним позивачем розрахунком заборгованості не вбачає за можливе через численні невідповідності у наданих позивачем суду копіях документів, як у реквізитах, так і у валюті виконання зобов'язання, а також відсутність повного обсягу необхідної документації, для з'ясування дійсного розміру заборгованості. Тому, на переконання відповідача, необхідно дослідити первинні документи та документи бухгалтерського обліку, що зможуть засвідчити як сам факт отримання коштів, валюту в якій кошти були отримані, так і відповідність стану розрахунків між сторонами приписам договору, укладеного між ними, та вимогам законодавства, що є підставою для призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2015р. по справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, та провадження по справі зупинено.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2016р. поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта про надання додаткових документів для виконання експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2016р. провадження у справі зупинене, матеріали справи разом з витребуваними експертом документами направлені на адресу експертної установи.

03.10.2016р. на адресу суду Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто матеріали справи № 904/9306/15 із висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6434/6435-15 від 09.09.2016р.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2016р. провадження по справі поновлено та призначений її судовий розгляд в засіданні 01.11.2016р.

31.10.2016р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 31.10.2016р. № 30-2/8-1134, в яких останній зазначив, що під час дії генерального договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 26.06.2008р. сторонами укладено низку додаткових угод, якими, зокрема, встановлювались та змінювались процентні ставки за користування кредитом, узгоджувались в новій редакції графіки погашення кредиту тощо, а саме: додаткову угоду №1 від 26.06.2008р.; додаткову угоду 1 до додаткової угоди №1 від 22.08.2008р.; додаткову угоду №1 від 09.02.2009р.; додаткову угоду №2 до додаткової угоди №1 від 09.02.2009р.; додаткову угоду №3 до додаткової угоди №1 від 25.02.2009р. Дійсно, в преамбулі вищевказаних угод, датою укладення генерального договору про надання кредитних коштів зазначена дата «25 червня 2008 року». Але на оригіналі генерального договору, вказана дата « 26 червня 2008 року», що відповідає дійсності. Наданою банком суду випискою з поточного рахунку позичальника підтверджується факт видачі 26.06.2008р. кредитних коштів в сумі 162 850,00 доларів США шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника. Тож, можна вважати, що при укладенні вказаних вище додаткових угод до спірного договору працівником банку було допущено технічну помилку, яку можна вважати опискою, а саме в преамбулі невірно вказано дату укладання генерального договору №11364770000. При цьому, слід зазначити, що факт перерахування кредитних коштів в іноземній валюті, передбаченій умовами Договору, позичальник не заперечує. Крім того, позичальник у встановленому порядку не відмовлявся від виконання умов кредитного договору та не інформував банк про неможливість виконання своїх зобов'язань. Отже, при оформленні генерального договору про надання кредитних послуг банком були витримані основні вимоги до укладення таких договорів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 21.11.2016р., в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Так, вимога позивача про стягнення процентів в сумі 8 858,12 доларів США є безпідставною, оскільки умовами кредитного договору не передбачено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами. Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості та процентів за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11364770000 від 26.06.2008р., укладеного між сторонами, проте додана до позовної заяви додаткова угода № 1 від 26.06.2008р. (індивідуальна угода), що визначає розмір процентної ставки, є додатком до генерального договору про надання кредитних послуг від 25.06.2008р., а не спірного кредитного договору. При цьому у верхньому правому куті першої сторінки даної додаткової угоди вказано про те, що це є додаток № 2 до протоколу ККВР № 38 від 24.05.2007р.. Тобто дана угода не може підтверджувати узгодження сплату процентів за користування кредитними коштами за спірним кредитним договором. Наступні додаткові угоди про внесення змін до вищевказаної додаткової угоди, також є невід'ємними додатками саме кредитного договору від 25.06.2008р. При цьому навіть в самих графіках погашення кредиту, які є додатками до додаткових угод, не визначено необхідність сплати процентів разом із сумою щомісячних платежів та їх розмір, всупереч п. 3.2. Постанови правління НБУ № 168 від 10.05.2007р. Отже, на думку відповідача, у банку відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами за спірним кредитним договором. Крім того, матеріалами справи доведена сплата відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками за період з 26.06.2008р. по 15.08.2014р. грошових коштів у сумі 220 371,83 доларів США. Враховуючи недоведення позивачем наявності правових підстав для нарахування відсотків за користування кредитом за спірним кредитним договором, отримана сума кредиту 162 850 доларів США в повному обсязі погашена відповідачем. Тому, у зв'язку з не порушенням відповідачем строків повернення суми кредиту, відсутні й підстави для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань.

Водночас, у відзиві на позов відповідач просив суд врахувати ступінь виконання зобов'язання боржника за спірним договором та на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 с. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір нарахованої банком пені на 50%.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (банк), який згідно зі Статутом у новій редакції, погодженим Національним Банком України 10.12.2009р. та зареєстрованим державним реєстратором 18.12.2009р., змінив назву на Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" відповідно до вимог Закону України № 514-VI від 19.09.2008р. «Про акціонерні товариства», та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" (позичальник) укладений генеральний договір про надання кредитних послуг № 11364770000 (надалі -Генеральний договір).

Відповідно до п. 1.1. Генерального договору банк зобов'язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому Договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 162 850, 00 доларів США (ліміт Договору), у порядку і на умовах, зазначених у цьому Договорі. Вказана сума ліміту договору дорівнює еквіваленту 789 773, 65 грн. по курсу НБУ на день укладання цього Договору. Зобов'язання Банку за цим договором -відкличні.

Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється Додатковою угодою до цього Договору у формі окремої Індивідуальної угоди (надалі - Індивідуальна угода), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Ліміт Договору розраховується в базовій валюті незалежно від валюти кредитних послуг, що надаватимуться.

Валютою кредитної послуги можуть бути: долар США; та/або гривна України, та/або євро.

Базовою валютою по даному Договору є долар США. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного Договору, для розрахунку ліміту Договору.

Загальна сума наданих кредитних послуг розраховується шляхом складання сум наданих кредитних послуг за всіма діючими Індивідуальними угодами в кожній з валют даного Договору, помножених на курс гривні НБУ до такої валюти, та поділених на курс гривні НБУ до базової валюти на день укладання Індивідуальної угоди на надання кредитної послуги.

Загальна сума наданих кредитних послуг за всіма Індивідуальними угодами не може перевищувати встановленого цим пунктом ліміту Договору незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг.

Надання кредитних послуг здійснюється відповідно до термінів, передбачених Індивідуальними угодами, та не раніше з 26 червня 2008 по 25 червня 2019р. (п. 1.2 Генерального договору).

Згідно п.1.2.1. Генерального договору позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за цим Договором в термін, не пізніше 24.06.2019р., і виконати всі зобов'язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань позичальника по Індивідуальним угодам не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом Договору, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений цим Договором та/або згідно відповідної угоди сторін.

Відповідно до п. 1.3. Генерального договору за надання кредитних пологу позичальник сплачує банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається в відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Розмір ставки за користування кредитними коштами понад встановлений відповідною Індивідуальною угодою строк застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за Індивідуальною угодою з дня виникнення простроченої і суми основного боргу (дня сплати ануітетного платежу), зокрема у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині не сплати чергового ануітетнгого платежу в установлений день сплати такого платежу ча сплати у розміру меншому ніж передбачено . відповідною Індивідуальною угодою. Нарахування та облік таких процентів банком здійснюється відповідно до умов цього Договору, відповідної Індивідуальної угоди та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ (п. п. 1.3.1. Генерального договору).

У підпункті 1.3.2. Генерального договору сторони домовились, що за умовами відповідної Індивідуальної угоди може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим Договором.

Нарахування процентів за стандартним порядком погашення кредиту здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього Договору та відповідних Індивідуальних угод починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти ( п. п. 1.3.4. Генерального договору).

Нарахування процентів за ануітетним порядком погашення кредиту здійснюється щомісяця у два етапи за методом « 30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Етапи нарахування процентів визначаються як: в останній робочий день поточного місяця; за період з дня фактичного надання кредиту по останній день календарний день місяця включно (в місяць фактичного надання кредиту); з дня сплати ануітетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці); в день сплати ануітетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануітетного платежу (день сплати ануітетного платежу в розрахунок не включається) (п. п. 1.3.5. Генерального договору).

За умовами п .п. 1.3.6. Генерального договору проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов Договору.

При цьому, якщо останній день строку плати процентів, день плати ануітетного платежу або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів, ануітетного платежу або повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

У підпункті 1.3.7. Генерального договору сторони погодили наступну черговість погашення грошових зобов'язань позичальника за відповідними Індивідуальними угодами, які є невід'ємною частиною цього Договору, а саме: 1) прострочені комісії; 2) строкові комісії; 3) прострочені проценти; 4) строкові проценти; 5) прострочена сума основного боргу; 6) строкова сума основного боргу; 7) штрафна санкції за Договором.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, сататті 651 ЦКУ Сторони погодили, що протягом дії цього Договору банк може змінити розміри процентних ставок за Індивідуальними угодами в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: а) порушення позичальником вимог п.3.4.7. цього Договору; та/або; б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладання цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах «овернайт» НБУ з дати укладання цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки (п. 5.2. Генерального договору).

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 26.06.2008р. до Генерального кредитного Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008, укладеною між сторонами, підтверджуючи свої зобов'язання за діючим між сторонами Генеральним Договором про надання кредитних послуг №11364770000 від 26.06.2008р., уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит): в національній валюті, гривна України; в іноземній валюті у доларах США, в сумі 162 850,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 789 773,65 грн. за курсом НБУ на день укладання цієї Додаткової угоди, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах зазначених у даній Додатковій угоді. При цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається у Додатковій угоді лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті.

Сторони домовились, що банк надає позичальнику:

- кредит у вигляді одного траншу в розмірі суми кредиту, зазначеному в цьому пункті Додаткової угоди;

- кредит у вигляді декількох траншів, що не перевищують розмір суми кредиту, зазначеному в цьому пункті даної Додаткової угоди, при цьому надані в межах загальної суми кредиту транші після їх повернення до банку поновлюють загальну суму кредиту.

2. Строк кредитування:

2.1. Надання кредиту здійснюється у наступний термін:

- з 26.06.2008р. по 25.06.2015р., або у термін, зазначений в заяві позичальника, але в будь-якому випадку не раніше 26.06.2008р.

2.2. Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до даної Додаткової угоди, але в будь-якому випадку не пізніше 26.06.2015р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цієї Додаткової угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити плату за І користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов Генерального договору та цієї Додаткової угоди на рахунок №3739911364367 в АКІБ «УкрСиббанк».

3. Плата за кредит:

3.1.3а користування кредитними коштами з 26.06.2008р. по 25.08.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14.5% річних. За користування кредитними коштами після 25.08.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 16.5% річних, якщо інша процента ставка не буде встановлена у відповідності до умов цієї Додаткової угоди.

3.2. За користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою строк процента ставка встановлюється в розмірі 29% річних.

3.3. Позичальник згідно умов цієї Додаткової угоди сплачує банку комісію за надання кредиту у розмірі 2% від суми фактично отриманих кредитних коштів. Комісія нараховується у гривні за курсом НБУ і сплачується в день надання кредиту.

3.6. Позичальник згідно умов цієї Додаткової угоди сплачує банку комісію за зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок при достроковому погашенні кредиту з власної ініціативи - 1,5% від суми дострокового погашення. Комісія нараховується у останній робочий день місяця у гривні за курсом НБУ і сплачується у строк - з 01 по 10 число місяця, наступного за тим, за який була нарахована Банком така комісія.

4. Цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів.

5. Банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26003185207401 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

6. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію до повного погашення суми грошових зобов'язань за цією Додатковою угодою.

Згідно з Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 26.06.2008р. до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 26.06.2008р. сторонами погоджено та підписано Графік погашення кредиту у період з 26.06.2008р. по 25.06.2015р.

Додатковою угодою 1 від 22.08.2008р. до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р., сторони узгодили нову редакцію п. 3.1 Генерального договору , а саме: « 3.1. За користування кредитними коштами з 26.08.2008р. процента ставка встановлюється у розмірі 14.,5% річних, якщо інша процента ставка не буде встановлена у відповідності до цієї Додаткової угоди».

Згідно Додаткової угоди 2 від 09.02.2009р. до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р., укладеної між сторонами, підтверджуючи свої зобов'язання за діючою між сторонами Додатковою угодою №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р., сторони погодили викласти Додаток №1 до Договору «Графік погашення кредиту» в новій редакції згідно з Додатком до цієї Додаткової угоди.

Таким чином, сторонами погоджено та підписано Графік погашення кредиту у період з 26.06.2008р. по 25.06.2015р. у новій редакції

За умовами п. 3 вказаної Додаткової угоди 2 від 09.02.2009р. будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповерненого кредиту, який встановлений на відповідну дату, зазначену в п.2. вищевказаного графіку, вважається простроченою сумою основного боргу.

Згідно з Додатковою угодою 3 від 25.02.2009р. до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р., сторони уклали цю Додаткову угоду до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р. та домовили про наступне:

2. Позичальник зобов'язується не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати укладання цієї Додаткової угоди докласти всіх необхідних зусиль, здійснити всі необхідні дії та укласти або забезпечити укладання відповідних договорів про внесення змін та/або додаткових угод до усіх договорів забезпечення, які були та/або будуть укладені у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Договором щодо надання згоди осіб, які передали забезпечення за Договором, на зміну зобов'язання, обумовлену підписанням цієї Додаткової угоди.

У випадку невиконання позичальником зобов'язання, встановленого цим пунктом Додаткової угоди протягом встановленого строку, банк набуває право вимоги на дострокове повернення кредиту та нарахованої плати за кредит у порядку встановленому Договором та/або визнати цю Додаткову угоду такою, що втратила чинність.

Крім того, сторонами погоджено та підписано Графік погашення кредиту у період з 26.06.2008р. по 25.06.2015р. у новій редакції.

На виконання умов Генерального договору банком надані відповідачу кредитні кошти в сумі 162 850, 00 доларів США, що підтверджується банківською випискою по розрахунковому рахунку позичальника № 26003185207401 за період з 26.06.32008р. по 15.08.2014р. (т.1, а.с. 22-47).

Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови Генерального договору та не дотримано графіку погашення кредиту в редакції Додаткової угоди 3 від 25.02.2009р. та не виконано своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів в повному обсязі.

26.06.2015р. банк звернувся до позичальника із вимогою від 26.06.2015р. № 30-11/26508 про сплату простроченої заборгованості за кредитом в сумі 34 876, 00 доларів США, простроченої заборгованості по процентам в розмірі 6 948,86 доларів США, а також нарахованої банком пені (т. 1, а.с 61).

Вказана вимога отримана відповідачем 01.07.2015р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 62), проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку прострочена заборгованість відповідача за кредитом станом на 22.09.2015р. складає 34 876, 00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 26.06.2008р. по 31.08.2015р. становить 8 858, 12 доларів США.

За умовами п. 4.1 Генерального договору за порушення позичальником термінів виконання зобов'язань по погашенню будь-яких своїх грошових зобов'язань за стандартним порядком погашення кредиту за кредитними послугами, наданими в рамках цього Договору та Індивідуальних угод, які є його невід'ємною частиною, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит, пеня нараховується за кожен день прострочення включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір встановлений чинним законодавством на момент її нарахування в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквівалент) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті

За розрахунком позивача до стягнення з відповідача підлягає пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у загальній сумі 249 749 грн. 26 коп. за період з 22.03.2015р. по 22.09.2015р.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умови Договору та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою 3 від 25.02.2009р. до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008р. встановлений графік погашення кредиту та визначений кінцевий термін повернення кредиту - 25.06.2015р.

З урахуванням умов Генерального договору, графіку погашення кредиту, строк повернення кредиту вважається таким, що настав.

Відповідач належним чином умови Генерального договору в редакції Додаткової угоди 3 від 25.02.2009р. до Додаткової угоди №1 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, у зв'язку з чим заборгованість станом на 22.09.2015р. по кредиту складає 34 876, 00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом - 8 858, 12 доларів США.

Доказів повернення кредиту у сумі, яка підлягала поверненню, сплати процентів за спірний період у спірній сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу та його суми не спростував.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 34 876, 00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 8 858, 12 доларів США простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом судом порушень діючого законодавства та умов Генерального договору не встановлено.

На виконання ухвали господарського суду від 10.12.2015р. експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проведена судово-економічна експертиза на предмет документального підтвердження заявлених позовних вимог ПАТ „УкрСиббанкВ» до ТОВ „Південна хімічна компанія „Союз-РеагентВ» у даній справі за спірним Генеральним договором в редакції додаткових угод.

Згідно висновку експерта від 09.09.2016р. № 6434/6435-15 визначити та документально підтвердити розмір заборгованості ТОВ „Південна хімічна компанія „Союз-РеагентВ» за кредитом, за процентами за користування кредитом, а також розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами, не надається за можливе, оскільки:

« 1. Експерту не надається за можливе вважати додаткові угоди з графіками погашення, а саме: Додаткова угода 2 від 09.02.2009 до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008 з Додатком №1 (рафік погашення кредиту) до Додаткової угоди №2 до Додаткової угоди№1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 25.06.2008, Додаткова угодою 3 від 25.02.2009 до Додаткової угоди №1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11364770000 від 25.06.2008 з Додатком №1 (графік погашення кредиту) до Додаткової угоди №3 до Додаткової угоди№1 до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 25.06.2008, як додаткові угоди до Генерального договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 26.06.2008, оскільки, зазначена у додаткових угодах та графіках погашення дата укладання Генерального договору №11364770000 - 25.06.2008, не відповідає даті укладання Генерального договору №11364770000.

2. Оскільки, п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, зі змінами та доповненнями експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також; вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, експерту не надається за можливе визначити за умовами якого саме графіку відбувалось погашення ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент» кредиту.

3. Графіки погашення кредиту не містять даних щодо розміру погашення відсотків за користування кредиту, а вказані лише суми погашення основного боргу.

4. Банківську виписку по розрахунковому рахунку №3739911364367, на який згідно абзацу 2 п.2.2. Додаткової угоди №1 від 26.06.2008 до Генерального Договору про надання кредитних послуг від 26.05.2008, Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі на дослідження не надано» (т. 6, а.с. 157-177).

За нормами ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Здійснивши ретельний аналіз наявних матеріалів справи, господарський суд критично оціню вказаний висновок експерта та відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 21.11.2016р. з наступних підстав.

Так, під час дії генерального договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 26.06.2008р. сторонами укладено низку додаткових угод, якими, зокрема, встановлювались та змінювались процентні ставки за користування кредитом, узгоджувались в новій редакції графіки погашення кредиту тощо, а саме: додаткову угоду №1 від 26.06.2008р.; додаткову угоду 1 до додаткової угоди №1 від 22.08.2008р.; додаткову угоду №1 від 09.02.2009р.; додаткову угоду №2 до додаткової угоди №1 від 09.02.2009р.; додаткову угоду №3 до додаткової угоди №1 від 25.02.2009р. Дійсно, як вбачається з преамбули вищевказаних угод, датою укладення генерального договору про надання кредитних коштів зазначена дата « 25 червня 2008 року». Проте, вказані додаткові угоди підписані повноважною особою позичальника без будь-яких заперечень; в подальшому умови вказаних додаткових угод виконувалися позичальником, про що свідчить банківська виписка по розрахунковому рахунку позичальника № 26003185207401 за період з 26.06.32008р. по 15.08.2014р.; доказів розірвання або визнання недійсними в судовому порядку вказаних додаткових угод матеріали справи не містять та сторонами не надано. Більш того, наявність укладеного між сторонами генерального договору про надання кредитних послуг №11364770000 від 25.06.2008р. банком заперечується, а відповідачем на спростування вказаних заперечень належні докази до справи не надано.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт надання відповідачу кредитних коштів в іноземній валюті в сумі 162 850,00 доларів США шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника та порушення останнім умов Генерального договору в редакції додаткових угод в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків згідно узгодженого сторонами графіку, що стало причиною даного спору.

За встановлених обставин, суд вважає переконливими пояснення позивача щодо допущення банком технічної помилки при укладенні вказаних вище додаткових угод до спірного договору, враховуючи, що позичальник у встановленому порядку не відмовлявся від виконання умов кредитного договору та не інформував банк про неможливість виконання своїх зобов'язань.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 249 749 грн. 26 коп. суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву від 21.11.2016р. відповідач просив суд врахувати положення ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 с. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір пені на 50%. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач звертав увагу суду на ступінь виконання зобов'язання позичальником перед банком та різницю в курсі долара, який був встановлений на дату отримання кредиту та дату, коли кредит мав бути повернутий банку.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Право господарського суду на зменшення розміру неустойки закріплено й пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

За встановлених обставин, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити пеню на 50% до 124 874 грн. 63 коп. Крім того, суд зазначає, що пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Водночас, як встановлено господарським судом, при зверненні із даним позовом до суду позивачем не доплачено судовий збір на суму 600 грн. 00 коп.

Так, загальний розмір позовних вимог, з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату подачі позовної заяви 22.09.2015р., становить 1 245 564 грн. 84 коп., в тому судовий збір за подання вказаного позову складає 18 683 грн. 47 коп. Згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 22.09.2015р. банком сплачений судовий збір у розмірі 18 083 грн. 47 коп.

За приписами п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» № 7 від 21.02.2013р. (зі змінами), якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд, у залежності від конкретних обставин справи може, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

За наведених підстав, сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з позивача у дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, б. 11, код ЄДРПОУ 31736951) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, б. 60, код ЄДРПОУ 09807750) 34 876, 00 доларів США (тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят шість доларів США) заборгованості за простроченим кредитом, 8 858, 12 доларів США (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім доларів США 12 центів) простроченої заборгованості за відсотками, 124 874 грн. 63 коп. (сто двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири грн. 63 коп.) пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 18 683 грн. 47 коп. (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, б. 60, код ЄДРПОУ 09807750) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 600 грн. 00 коп. (шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено -25.11.16р.