Рішення

від 18.11.2016 по справі 915/856/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року Справа № 915/856/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представників позивача: ОСОБА_2, дов. №15 від 08.02.2016;

ОСОБА_3, дов. №33 від 15.02.2016;

ОСОБА_4, дов. №144 від 29.12.2015;

представника відповідача: не з'явився;

представника III особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, 37) в особі ОСОБА_5 філії Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 4-А, А/С 177),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транссклад ОМВ»

(57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 7),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Мале приватне підприємство В«ІнійВ»

(57113, АДРЕСА_1),

про : витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транссклад ОМВ» залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом №№52, 53) на користь законного власника Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» , -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транссклад ОМВ» залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом №№52, 53) на користь законного власника Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях (т.1 а.с.211-216; т.2 а.с.7-13, 89-92, 215-221; т.3 а.с.1-11, 46-50) посилається на наступне.

Відповідно до статуту позивач є об'єктом права державної власності, засновником та єдиним акціонером якого є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 позивач віднесений до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №746 від 30.10.2001 Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворено в Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». Невід'ємною частиною вказаного наказу є акт передачі нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», відповідно до якого ОСОБА_5 філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» передано майно, у тому числі колії №12 та №13 (позиція №159). В подальшому Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». Таким чином, позивач є власником під'їзних колій №12 та №13, розташованих за адресою Миколаївська область, Миколаївський район, с.Ольшанське, вул.Промислова, 5.

28.12.1995 рішенням РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 в процесі приватизації тресту В«МиколаївводбудВ» створене ВАТ В«Будівельно-виробнича комерційна фірма В«МиколаївводбудВ» , якому передано у власність майно, згідно переліку, у тому числі склад заповнювачей (№3 згідно переліку, інвентарний №28), до якого, згідно змін до переліку, увійшли під'їзні шляхи №12, 13 (№3.3 згідно змін до переліку, інвентарний №28/3). ОСОБА_6 Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 у справі №16/5/09-НР визнано недійсним рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 в частині передачі майна ВАТ „МиколаївводбудВ» , зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.2008 №14-11-0453), переданого у власність ВАТ „МиколаївводбудВ» під №3.3 - залізничні під'їзні шляхи. Зазначене рішення суду набрало законної сили. В подальшому, між ВАТ В«Будівельно-виробнича комерційна фірма В«МиколаївводбудВ» та МПП «Іній» укладено біржовий договір купівлі-продажу№223 від 12.09.2000, за якими у власність МПП «Іній» передано домоволодіння та договір №223 від 12.09.2000, яким у власність МПП «Іній» передано залізничні колії №12 та №13 довжиною 781 м та 407 м до стрілочного переводу №19, як складові частини складу заповнювачів. Однак, вказані колії безпідставно віднесені до складу заповнювачів та включені до переліку майна, яке є предметом договору №223 від 12.09.2000, оскільки актом від 27.10.1977 начальник УПТК тресту В«МиколаївводбудВ» передав, а начальник ОСОБА_5 ППЗТ прийняв основні фонди, в тому числі і рухомий склад, завантажувально-розвантажувальні механізми, службово-технічне обладнання, під'їзні шляхи на суму 106165 руб. Згідно з відомістю передачі основних засобів на баланс ОСОБА_5 ППЗТ передані залізничні під'їзні шляхи №№12, 13, які знаходились на балансі УПТК В«МиколаївводбудВ» та поставлені на баланс ОСОБА_5 ППЗТ, згідно картки обліку основних засобів від 05.01.1981. Вказані обставини встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 у справі №16/5/09-НР. Тобто, саме ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії є власником спірного майна на законних підставах.

ОСОБА_5 ППЗТ, як власником колій, зберігається та постійно оновлюється технічний паспорт під'їзних колій №№12 та 13, масштабний план під'їзних колій, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій та штучних споруд тощо.

Починаючи з 2008 року ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ведеться судовий розгляд справ, що стосуються неправомірного заволодіння ПП «Іній» залізничних колій №№ 2,13, що є власністю ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2009 по справі №17/528/08-НР та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 по даній справі було відмовлено в задоволенні позову МГШ «Іній» до Виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради про визнання за ним права власності на колії №№12,13 (за тех. паспортом №№52,53).

Так, 22.01.2008 виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради було прийняте рішення №4 про видачу МПП «Іній» свідоцтва про право власності на залізничні колії №№12, 13 (за тех. паспортом №№52,53). ОСОБА_6 Миколаївського районного суду від 31.10.2012 по справі №1417/1726/12 зазначене рішення було скасовано. ОСОБА_6 Одеського апеляційного суду від 21.05.2013 по справі №1417/1726/12 та Вищого адміністративного суду України від 06.11.2013 по справі №К/800/32769/13 рішення місцевого районного суду залишено без змін. При вирішенні питання щодо скасування рішення Виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради №4 від 22.01.2008 позивачу випадково стало відомо про існування інших двох рішень виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради, які були видані на підставі оскарженого, а саме: рішення №68 від 20.07.2011, яке було прийняте на підставі заяви директора МПП «Іній» з проханням оформити право власності на 80/100 часток нежитлового об'єкту нерухомого майна, після відчуження частини об'єкту, згідно договору купівлі-продажу №306 від 04.03.2008, рішення №33 від 02.04.2013 про оформлення права власності за заявою ОСОБА_7 засновника ТОВ «Транссклад ОМ» на 18/100 часток нежитлового об'єкту нерухомого майна придбаного у МПП «Іній» згідно договору купівлі-продажу №419 від 13.03.2012, до складу якого увійшли під'їзні залізничні колії №№12,13 Міністерства інфраструктури (за тех. паспортом під номерами 52, 53), а також про передання спірних колій до статутного фонду ТОВ В«Транссклад ОМВ» його засновником ОСОБА_7

Оскільки спірні колій до статутного фонду ТОВ В«Транссклад ОМВ» передані від особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування цього майна.

Відповідач позов не визнав, у відзиві та додаткових поясненнях (т.1 а.с.81-85, 192-203; т.2 а.с.23-25, 153-155, 210-212; т.3 а.с.30-32) проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:

- ТОВ «Транссклад ОМ» засновано згідно рішення засновника №1 від 14.03.2012. Засновником товариства згідно статуту є громадянка України ОСОБА_7. За цим актом вирішено також передати основні засоби в сатутний фонд відповідача. Рішення засновника оформлене письмово і у розумінні чинного законодавства України є актом управління господарською діяльністю, а в силу положень ст..62 Закону України «Про господарські товариства» підлягають обов'язковому виконанню виконавчим органом товариства. Згідно акта приймання-передачі негрошового внеску від 14.03.2012 до статутного фонду товариства серед іншого внесено залізничні колії №52 та №53 довжиною 579 м та 409 м відповідно. Внесене до статутного фонду відповідача майно належало засновнику на праві власності, зареєстрованому у вівдповідності з діючим законодавством. Рішення засновника і акт передачі майна від 14.03.2012 оформлені письмово, недійсними в судовому порядку не визнавались тобто є чинними і в силу приписів ст.62 Закону України «Про господарські товариства» підлягають виконанню. Відповідно до п.8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 зі змінами та доповненнями - оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва на право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками. 18.04.2012 Миколаївським ММБТТ на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 селищної ради №33 від 02.04.2012 ГОВ «Транссклад ОМ» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САЕ №386783, серед якого значагься колії №52 - 579 м та №53 - 409 м. Нерухоме майно, зазначене в свідоцтві пройшло державну реєстрацію згідно з вимогами закону, про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності..

- за приписами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндікаційний позов). Предметом віндікаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном, тобто не власника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного волозі

унормовано статтею 387 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник має право

витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави

заволоділа ним. Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. При цьому,

позивач повинен довести належність йому майна на праві власності чи на іншому речовому

праві та підтвердити це документально. Акт приймання-передачі у власність нерухомого майна №746 від 30.10.2001 ні в якому разі не може бути правовстановлювальним документом оскільки не відповідає положенням Закону України «Про передачу об'єктів державної та комунальної власності» та Положенню про передачу об'єктів державної та комунальної власності, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998. Крім того, позивачем за даним позовом не надано доказів державної реєстрації під'їзних колій, в порядку, визначеному Інструкціє про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджено наказом Держбуду України №121 від 09.06.1998 або Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004.

- позивач стверджує, що ТОВ «Транссклад ОМ» є недобросовісним набувачам при цьому не надає ніяких доказів, а висловлює припущення. Між тим, недобросовісність набувача повинна бути доведена доказами. Ні текст позовної заяви, ні додатки до неї не містять доказів недобросовісності відповідача. Натомість засновник ТОВ «Транссклгх ОСОБА_7 як добросовісний набувач вжила розумних заходів і на стадії складання протоколу намірів по придбанню частини нежитлового об'єкта, належного МПП «Іній» праві власності, зробила запит директору МПП «Іній» з проханням підтвердити відсутність обтяжень на майно. Директором МПП «Іній» ОСОБА_8 з цього приводу отримано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.07.2011 та його оригінал передано зацікавленій особі. Набувачем це було зроблено заздалегідь, а не тільки під час вчинення правочину, що в свою чергу свідчить про виявлення обережності та обачності для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. Стосовно посилань позивача на існуючий судовий спір між ним і виконкомом ОСОБА_5 селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення і оформлення права власності, майно в спорі не було і спір не стосувався майнових прав. Про те, що позивач не претендує на майно він сам вказав в своїй скарзі до Одеського апеляційного суду від 20.12.2010 у тій судовій справі. Про це також вказано в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.04.2012 по вказаній справі. Тому є безпідставними твердження позивача щодо пережування майна у спорі. Більш того, рішення про задоволення немайнового позиву було винесено 31.10.2012, тобто після вчинення правочину з відчуження майна на користь ОСОБА_7 і внесення його до статутного фонду відповідача.

- з огляду на чинність наявного у ТОВ «Транссклад ОМ» правовстановлюючого документа на майно, яке ніким не скасоване і є дійсним, враховуючи, що ТОВ «Транссклад ОМ» підтвердило своє право власності на майно чинним свідоцтвом про право власності і те, що станом на час звернення позивача до суду власником майна є ТОВ «Транссклад ОМ» і саме власник майна має право на пред'явлення віндикаційного позову, в задоволенні позовних вимог слід вимовити.

У клопотанні №108 від 29.08.2016 (т.1 а.с.110) відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, передбачених ст.ст. 256, 257 ЦК України.

ІІІ особою - МПП «Іній» у письмових поясненнях (т.1 а.с.117-123; т.2 а.с.75,76) підтримана позиція відповідача. Так, ІІІ особа зазначає, що МПП "Іній" був власником залізничних під'їзних колій №№12, 13, що підтверджується свідоцтвом про право власності за №793 від 25.05.2001, яким засвідчено право власності МПП "Іній" на цілісний майновий комплекс в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області на підставі договору купівлі-продажу №223 від 12.09.2000. При цьому, МПП "Іній" уклало з ВАТ ВКПБ "Миколаївводбуд" два договори під номером 223 від 12.09.2000. Один - біржовий договір, де вказаний перелік нерухомого майна. Цей договір згодом рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2007 по справі №8/827/07 визнаний дійсним. Інший - простий письмовий договір, де вказаний перелік рухомого майна, у числі залізничні під'їзні шляхи №№12, 13, оскільки на момент укладення цього договору залізничні колії не відносилися до нерухомого майна, однак обліковувались за проектними та бухгалтерськими документами як невід'ємна частина складної речі - складу заповнювачів. На момент укладення договорів про перехід права власності під'їзна залізнична колія №52 та №53 входили до складу майнового комплексу з самостійною адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р-н, вул. Промислова, 7.

Те, що спірні під'їзні залізничні шляхи невід'ємні від складу заповнювачів підтверджується тим, що ОСОБА_5 завод ЗБВ ВКПБ "Миколаївводбуд" проектувався і вводився в експлуатацію відповідно до ОНТП-07-85 "Загальносоюзних норм технологічного проектування підприємств збірного залізобетону", затверджених Наказом промисловості будівельних матеріалів СРСР № 810 від 20.12.1985. Відповідно до вказаних Норм встановлено, що до складу підприємств по виробництву залізобетонних виробів входять, разом з іншими підрозділами, склади заповнювачів, що розрізняються між собою об'ємам і способом доставки заповнювачів. Згідно з генеральним планом промислового майданчика ОСОБА_5 заводу ЗБВ тресту «Миколаївводбуд», на території, виділеній для їх обслуговування, розміщуються під'їзні залізничні и, призначені для забезпечення виробничої діяльності заводу ЖБИ, а саме, для постачання нами сипких наповнювачів для бетону (піску, щебеню, цементу тощо). Те, що спірні залізничні шляхи невід'ємні від складу заповнювачів підтверджується також тим, що наказом №23 від 17.03.1994 "Про введення в експлуатацію" ОСОБА_5 завод В ВКПБ "Миколаївводбуд" призначає комісію з введення в експлуатацію після капітального ремонту складу заповнювачів на території свого майнового комплексу. Актом про прийом в експлуатацію спорудження виробничого і допоміжного призначення, що входить до складу об'єкту від 01.04.1994 ОСОБА_5 завод ЗБВ ВКПБ "Миколаївводбуд" після капітального ремонту був введений склад заповнювачів, у тому числі в п.8 акту і під'їзні залізничні шляхи № 12, № 13, що свідчить про те, що ці залізничні шляхи ОСОБА_5 ППЗТ не передавалися взагалі. Також, спірні під'їзні залізничні колії були розташовані на землі МПП "Іній".

На даний час не існує жодного судового рішення, яке б встановлювало право власності на спірні колії за ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Посилання позивача на акт приймання-передачі нерухомого майна у власність від 30.10.2001 і наказ №746 від тієї ж дати є безпідставним, оскільки згідно Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та у відповідності до Положення про порядок такої передачі затверджений ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 передача майнових комплексів державних підприємств здійснюється згідно рішення Кабінету Міністрів України у визначений законом спосіб і тільки у господарське відання. А згідно акту, на який посилається позивач як на підставу свого права власності, секретар мініістерства (замість міністра згідно Закону) передає у власність майно чотирнадцяти підприємств. Акт замість уповноваженої особи підписує і затверджує також секретар міністерства транспорту, без належних правових дозволів, оскільки в Примірному Положенні про державного секретаря міністерства, затвердженого Указом Президента України №529 від 14..06.2001 немає посилання на те, що секретаря міністерства уповноважено передавати у власність державне майно одноособово, без комісії і без державної реєстрації цього документа. Оскільки зазначений документ не пройшов державну реєстрацію, він є нікчемним.

Позивач стверджує, що спірні колії були передані йому в 1977 році від УПТК по акту від 27.10.1977 бо інших колій у УПТК не було. Це ствердження позивача спростовується документами, наданими УПТК (правонаступник ТДВ «Водбудсервіс»), з яких вбачається, що станом на 27.10.1977 на балансі УПТК знаходились чотири під'їзні залізничні колії, а саме: під'їзні колії козлового крану, під'їзні колії навантажувача та під'їзні колії прирельсового складу заповнювачів. У відповідності з наказом №79 від 14.10.1977 УПТК передало ППЗТ під'їзні навантажувача і під'їзні колії козлового крану. Відповідно до протоколу комісії передаванню основних засобів колії складу заповнювачів №12 та №13 ППЗТ не передавались, оскільки були невід'ємною частиною складної речі - складу заповнювачів. Позивач також стверджує, що згідно акту передачі колії №12 та №13 були поставлені на баланс, що підтверджується інвентарною карткою, наданою позивачем. Але, як було з'ясовано в ході прокурорської перевірки і заяви головного бухгалтера МППЗТ, картку вона не заповнювала, підпис її підроблений. Тож надана позивачем інвентарна картка не може вважатись належним доказом.

Таким чином, всі зазначені позивачем обставини не доводять факту передачі позивачу саме колій складу заповнювачів, які від УПТК були передані заводу ЗБВ, потім після приватизації продані МПП «Іній», в подальшому відчужені ОСОБА_7 і внесені до статутного фонду відповідача.

Про те, що спірне майно не належить ТОВ «Транссклад ОМ» позивачу стало відомо ще в 2012 році, про що ним було заявлено в прокуратуру Миколаївського району.

Під час розгляду справи, представники сторін та ІІІ особи підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судових засіданнях 30.08.2016, 14.09.2016, 13.10.2016, 25.10.2016, 31.10.2016, 02.11.2016, 08.11.2016 судом оголошувались перерви.

У судовому засіданні 18.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Згідно приписів ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з положеннями ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п.10 ч.3 постанови пленуму Верховного Суду України від №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, а права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Отже позивач при поданні позову повинен довести наявність в нього права на звернення до суду з вендикаційним позовом про витребування майна від добросовісного набувача, тобто позивач повинен під час розгляду справи довести факти, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, а саме: факти, які доводять право власності позивача на майно, а відтак і його право на витребування цього майна; факти, які доводять вибуття майна з володіння позивача і знаходження його у відповідача; факти, які доводять незаконність володіння відповідачем майном позивача; факти, які доводять відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна; факти, які доводять що відповідач є добросовісним набувачем, тобто чи був він або міг бути обізнаним про незаконність володіння майном (зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24.02.2010 по справі №6-894цв10).

В підтвердження наявності у ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії права власності на спірні під'їдні колії №12 та №13, розташовані на даний час за адресами Миколаївська область, Миколаївськиій район, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 5 та вул.Промислова, 7-Б, позивач вказує на наступне.

На виконання ОСОБА_6 Міністрів Української РСР №477 від 12.09.1977 В«Про створення підприємств промислового залізничного транспортуВ» та рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих №401 від 13.07.1976 В«Об организации Николаевского и Ольшанского межотраслевых предприятий промышленного железнодорожного транспортаВ» , було складено акт від 27.10.1977, згідно з яким начальник УПТК тресту „Миколаївводбуд" передав, а начальник ОСОБА_5 ППЗТ прийняв основні фонди, в тому числі рухомий склад, завантажувально-розвантажувальні механізми, службово-технічне обладнання та під'їзні шляхи, на суму 106165 руб. (додаток № 1 до акту). Згідно з відомістю передачі основних засобів, на баланс ОСОБА_5 ППЗТ передані залізничні під'їзні колії за №12 та №13. Інших під'їзних колій, ні на момент передачі, ні на теперішній час на території УПТК тресту "Миколаївводбуд" не було.

Згідно вищезазначеного Акту, залізничні колії №№12, 13, які знаходились на балансі УПТК тресту „Миколаївводбуд", поставлені на баланс ОСОБА_5 ППЗТ, що підтверджено інвентарною карткою обліку основних засобів ОСОБА_5 міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту.

Відповідно до статті 64 Статуту залізниць України, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, до залізничних, під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Згідно зі статтею 67 Статуту залізниць України, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної, під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. На кожну залізничну, під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд. Подача вагонів на залізничні, під'їзні колії у період їх будівництва допускається на умовах тимчасової угоди між залізницею та підприємством, якому належить під'їзна колія, або будівельною організацією, які несуть відповідальність за збереження вантажу, рухомого складу, вчасне повернення його і безпеку руху.

Аналогічні положення містяться і у пунктах 1.3, 1.4, 1.5 Правил обслуговування залізничних, під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, згідно з якими, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної, під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. Відповідність під'їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під'їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць України. Підписання акта свідчить про прийняття даної під'їзної колії в експлуатацію. На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць України.

Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці під час прийняття під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.

У травні 1978 року на підставі вимог нормативних документів та згідно статті 82 діючого на той момент "Устава железных дорог Союза ССР" Научно-исследовательским институтом Госавтотрансниипроект було складено "Технический паспорт. План путевого развития и продольные профили путей Ольшанского ППЖТ", на якому відображено фактичне місцезнаходження зазначених колій та їх приналежність. В подальшому, згідно вимог Правил технічної експлуатації залізних доріг Технічний паспорт колій перероблявся відповідно у 1991, 2001 та 2009 році (копії паспортів пред'явлені суду під час розгляду справи).

Згідно п.4 вказівки Міністерства шляхів сполучення №Г-6346у від 17.12.1987 „Про об'єднання ОСОБА_5 та Миколаївського ППЗТ" обидва підприємства шляхом злиття реорганізовано в „ОСОБА_5 міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - ОСОБА_5 МППЗТ).

01.01.1988 між ОСОБА_5 МППЗТ та ОСОБА_5 заводом залізобетонних виробів тресту „Миколаївводбуд", яке було створено на базі УПТК тресту "Миколаївводбуд" та на тій самій території, укладено договір №2 на транспортно-експедиційне обслуговування з терміном дії до 01.01.1993„ якому передувало обслідування залізничного господарства заводу. При цьому у рядку 3 акту обстеження і пункті 3 договору відображено, що дане підприємство на своєму балансі не має залізничних колій. ОСОБА_9 заводу залізобетонних виробів тресту „Миколаївводбуд" №6 від 26.01.1993, за згодою обох сторін, договір №2 пролонговано до 01.01.1996 без будь-яких змін стосовно прав власності на колії №№12, 13 .

Наказом Міністерства транспорту України №33 від 25.01.1994 у відповідності зі спільною угодою між Міністерством транспорту України та ФДМУ було створене Українське об'єднання держаних міжгалузевих підприємств промислового залізничного транспорту „Укрпромзалізтранс" до складу якого входило ОСОБА_5 МППЗТ. При цьому, в числі переданого державного майна знаходились і колії №№12, 13.

На підставі наказу Міністерства транспорту України №35 від 25.01.2001 реорганізовано шляхом приєднання до Київ-Дніпровського державного міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту на правах відособлених структурних одиниць, державні міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту (скорочено ДМППЗТ), в тому числі і ОСОБА_5 ДМППЗТ.

На підставі наказу Міністерства транспорту України №746 від 30.10.2001 Київ-Дніпровське державне міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворене у ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ"), засновником якого і єдиним акціонером є держава в особі Міністерства транспорту України, до складу якого ОСОБА_5 ДМППЗТ увійшло як ОСОБА_5 філія та існує до теперішнього часу.

Згідно з Актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ" від 30.10.2001, який є додатком до наказу Міністерства транспорту України №746 від 31.10.2001 у числі інших об'єктів, ОСОБА_5 філії передані у власність і колії №№12, 13 (позиція №159 Акту).

У 1995 році рішенням РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 було вирішено приватизувати державне підприємство - Будівельно-виробничу фірму „Миколаївводбуд", створивши ВАТ „Миколаївводбуд", з передачею у його статутний фонд майна вартістю 128 422 300 тис. крб.

ОСОБА_10 нерухомого майна (без дати та номера), що передається у власність ВАТ „БВКФ „Миколаївводбуд", під № 3 був вказаний „склад заповнювачів".

У змінах від 24.09.2008 до даного ОСОБА_10, виданого РВ ФДМУ по Миколаївській області та який є Додатком до листа РВ ФДМУ по Миколаївській області №14-11-0453, зазначено, що „пункт 3 ОСОБА_10 нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Миколаївводбуд" (Структурний підрозділ - ОСОБА_5 завод залізобетонних виробів), читати у наступній редакції: „склад заповнювачів (інв.№ 28), в т.ч. покриття (п.3.1) (інв. № 28/1), будівлі - 2 шт.(п.3.2) (інв.№ 28/2), залізничні під'їзні шляхи (п.3.3) (інв. № 28/3)".

При прийнятті рішення у даній справі судом взято до уваги, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі №16/5/09-НР за позовом Миколаївського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» ОСОБА_5 філії ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, ІІІ особа: МПП „ІнійВ» , було визнано недійсним рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 в частині передачі майна ВАТ „МиколаївводбудВ» , зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.2008 №14-11-0453), переданого у власність ВАТ „МиколаївводбудВ» під №3.3 - залізничні під'їзні шляхи.

При цьому, викладені вище обставини набуття позивачем права власності на спірні залізничні колії були предметом дослідження апеляційного суду.

ОСОБА_6 Вищого господарського суду від 13.05.2011 по справі №16/5/09-НР постанову апеляційної інстанції від 08.02.2011 було залишено без змін. При цьому, касаційною інстанцією встановлено, що спірні колії з 1977 року знаходились на балансі ОСОБА_5 ППЗТ, з його відання не вибували та ДП «Будівельно-виробничій фірмі «Миколаївводбуд» не передавались. За таких обставин, враховуючи, що згідно постанови ОСОБА_6 Міністрів УРСР №477 від 12.09.1977 року "Про створення підприємств промислового залізничного транспорту" метою створення нових підприємств промислового залізничного транспорту передачі підлягали матеріально-технічні ресурси, в тому числі під'їзні залізничні колії без будь-яких виключень, що, як встановлено судом апеляційної інстанції і було виконано УПТК тресту "Миколаївводбуд" і доводів про повернення під'їзних колій, або іншої документально підтвердженої передачі ДП «Будівельно-виробничій фірмі «Миколаївводбуд», або будь-кому іншому не наводилось, висновок про те, що під'їзні колії не могли знаходитись у володінні останнього на момент приватизації є законним та обґрунтованим.

Згідно статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Майно державних підприємств, згідно статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та статті 37 Закону України "Про власність" (що був чинним до 27.04.2007) визначається як майно, закріплене за підприємством, належить йому на праві повного господарського відання та відображено у самостійному балансі підприємства.

В матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, на підставі яких згідно з ОСОБА_6 Державного комітету СРСР по статистиці №241 від 28.12.1989 "Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій та ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України №158 від 02.03.1993 «Про затвердження Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, які передаються в оренду» повинні були здійснюватись записи у бухгалтерському обліку, а відтак постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 про визнання недійним рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 про приватизацію ДП «Будівельно-виробничої фірми «Миколаївводбуд» в частині передачі до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Миколаївводбуд» залізничних під'їзних шляхів, вказаних у додатку до листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області від 24.09.2008 №14-11-0453 під №3.3 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у даній постанові. Згідно ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що зазначені обставини встановлені щодо ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» ОСОБА_5 філії ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» , яке було стороною у справі №16/5/09-НР та яке на час розгляду даної справи, перейменовано у ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» в особі ОСОБА_5 філії ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» та враховуючи надані позивачем докази у даній справі, суд вважає доведеним факт наявності у позивача права власності на спірні під'їзні колії.

Що стосується заперечень відповідача з приводу законності володіння спірними під'їними колії №12 та №13 (за технічним паспортом №52 та №53), слід зазначити наступне.

В процесі приватизації Державного підприємства «Будівельно-виробничої фірми «Миколаївводбуд» на підставі рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 до статутного фонду новоствореного підприємства ВАТ „Миколаївводбуд" передано майно вартістю 128 422 300 тис. крб.

ОСОБА_10 нерухомого майна (без дати та номера), що передається у власність ВАТ „БВКФ „Миколаївводбуд", під №3 був вказаний «склад заповнювачів».

У змінах від 24.09.2008 до даного ОСОБА_10, виданого РВ ФДМУ по Миколаївській області та який є Додатком до листа РВ ФДМУ по Миколаївській області №14-11-0453, зазначено, що «пункт 3 ОСОБА_10 нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Миколаївводбуд» (Структурний підрозділ - ОСОБА_5 завод залізобетонних виробів), читати у наступній редакції: «склад заповнювачів (інв.№28), в т.ч. покриття (п.3.1) (інв. №28/1), будівлі - 2 шт.(п.3.2) (інв.№28/2), залізничні під'їзні шляхи (п.3.3) (інв. № 28/3)».

ОСОБА_6 Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі №16/5/09-НР було визнано недійсним рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 в частині передачі майна ВАТ „МиколаївводбудВ» , зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.2008 №14-11-0453), переданого у власність ВАТ „МиколаївводбудВ» під №3.3 - залізничні під'їзні шляхи, з тих підстав , що вищезазначені зміни до ОСОБА_10, були внесені Регіональним відділенням ФДМУ по Миколаївській області тільки 24.09.2008, тобто вже після ліквідації ВАТ „Миколаївводбуд" (у 2006 році); зміни внесені на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2008 по справі №17/528/08 про визнання за МПП «Іній» права власності на спірні колії, яке в подальшому було скасоване; зміни внесені у період, коли колії входили до складу майна ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі ОСОБА_5 філії та даним підприємством і обслуговуються; Регіональним відділенням ФДМУ по Миколаївській області вищезазначені зміни до ОСОБА_10 були внесені всупереч вимогам Закону України В«Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизаціїВ» від 07.07.1999 та Закону України В«Про управління об'єктами державної власностіВ» від 21.09.2006, оскільки ВАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» відноситься до підприємств, які не підлягають приватизації.

В подальшому, між ВАТ В«Будівельно-виробнича комерційна фірма В«МиколаївводбудВ» та МПП «Іній» укладено біржовий договір купівлі-продажу №223 від 12.09.2000, за якими у власність МПП «Іній» передано домоволодіння та договір №223 від 12.09.2000, яким у власність МПП «Іній» передано залізничні колії №12 та №13 довжиною 781 м та 407 м до стрілочного переводу №19, як складові частини складу заповнювачів. МПП "Іній" оформлено Свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2000 №223.

22.01.2008 виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради прийняте рішення №4, яким МПП «Іній» видано свідоцтво про право власності на нежитловий об'єкт, що розташований в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, вул.Промислова, 7, зокрема, №№52, 53 - залізничні колії (№ 12, 13). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2008, виданого на підставі зазначеного рішення, у позивача в приватній власності знаходився нежитловий об'єкт, який складається з основних будівель: літ.А загальною площею 16, 4 кв.м., літ.Б загальною площею 382, 2 кв.м., літ.В загальною площею 868,5 кв.м., літ.Д загальною площею 142,8 кв.м., літ.Л загальною площею 576,3 кв.м., літ.М загальною площею 79,0 кв.м., літ.Н загальною площею 632,3 кв.м., літ.О загальною площею 122,7 кв.м., літ.Р загальною площею 259,8 кв.м., літ.Ц загальною площею 50,3 кв.м., літ.Щ загальною площею 122,2 кв.м.; службових будівель та споруд. Зазначене свідоцтво видано замість договору купівлі-продажу від 12.09.2000 № 223.

ОСОБА_6 Миколаївського районного суду від 31.10.2012 по адміністративній справі №1417/1726/12 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради прийняте рішення №4 від 22.01.2008. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 та ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2015 постанова Миколаївського районного суду від 31.10.2012 залишена без змін.

04.03.2008 між МПП «Іній» та гр..ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу 20/100 часток нежитлового об'єкту розташованого за адресою смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, вул.Промислова, 7, право власності на який виникло у продавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2008, виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради №4 від 22.01.2008.

20.07.2011 виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради прийняте рішення №68 про оформлення права власності на нежитловий об'єкт нерухомого майна у зв'язку з виділенням долі в одне ціле відсіля відчуження частини об'єкту згідно договору купівлі-продажу від 04.03.2008, зокрема, на залізничні колії №52 та №53. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.08.2011, виданого на підставі зазначеного рішення, у МПП «Іній» в приватній власності знаходився нежитловий об'єкт, який складається з основних будівель: літ.А, літ.Б-5, літ.Д, літ.Л, літ.М, літ.О, літ.Р, літ.Ц. літ.Ч 1 , літ.Щ, службових будівель та споруд.

13.03.2012 між МПП «Іній» та гр..ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу 18/100 часток нежитлового об'єкту розташованого за адресою смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, вул.Промислова, 7, право власності на який виникло у продавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.09.2011, виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради №68 від 20.07.2011.

В подальшому гр. ОСОБА_7 як засновником прийняте рішення №1 від 14.03.2012 про створенні . ТОВ «Транссклад ОМ». Згідно акта приймання-передачі негрошового внеску від 14.03.2012 до статутного фонду ТОВ «Транссклад ОМ» серед іншого внесено залізничні колії №52 та № 53 довжиною 579 м та 409 м відповідно.

02.04.2012 виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради прийняте рішення №33 про оформлення права власності ТОВ «Транссклад ОМ» на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, вул.Промислова, 7Б, до складу якого входять залізничні колії №52 та №53. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.04.2012, виданого на підставі зазначеного рішення, у ТОВ «Транссклад ОМ» в приватній власності знаходився нежитловий об'єкт, який складається з основної адміністративної будівлі літ.Р-1, службових будівель та споруд.

За положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна і набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 17.12.2014 по справі №6-140цв14).

Суд вважає, що ухвалення лише у 2013 році судового рішення, яким визнано недійсним з дати укладання рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 в частині передачі майна ВАТ „МиколаївводбудВ» , зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.2008 №14-11-0453), переданого у власність ВАТ „МиколаївводбудВ» під №3.3, не може свідчити про законність прийнятих виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради рішень про оформлення права власності, виданих на їх підставі свідоцтв, укладених договорів купівлі-продажу спірного майна та внесення його до статутного фонду відповідача, які мали місце у період з дати винесення РВ ФДМУ по Миколаївській області рішення №138 від 28.12.1995 до дати визнання цього рішення недійсним в частині передачі спірного майна ВАТ „МиколаївводбудВ» , зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна.

Тобто, підстави володіння спірним майном ВАТ „МиколаївводбудВ» , а надалі МПП «Іній» та ТОВ «Транссклад ОМ» з самого початку були незаконними.

Для вирішення віндикаційного позову істотне значення має добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця, яка характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання. Згідно ст.145 ЦК України, від недобросовісного набувача майно може бути витребуване власником в усіх випадках, тобто і тоді, коли воно вибуло з володіння власника за його волею, та незалежно від оплатності (безоплатності) придбання такого майна.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем. За чинним законодавством (ч. З ст. 145 ЦК), якщо майно набуто безоплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати майно в усіх випадках. Це правило стосується як недобросовісних, так і добросовісних набувачів.

Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, коли майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею. Отже, у разі вибуття майна з володіння власника за вищезазначених обставин, законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві.

Ст.388 ЦК розкриває зміст поняття «добросовісний набувач». Набувач вважається добросовісним, якщо він не знав і не міг знати, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Відповідно, недобросовісним набувач (ст.390) визнається, якщо він знав чи міг знати, що особа, в якої він набув річ, не мала права її відчужувати, тобто якщо він знав чи повинен був знати про неправомірність свого володіння. Незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

При цьому, обов'язок доказування того, що відповідач є добросовісним або недобросовісним набувачем, тобто чи був він або міг бути обізнаним про незаконність володіння майном, покладений на позивача.

Суд вважає, що позивачем не доведено того факту, що відповідач за даним позовом є недобросовісним, оскільки беззаперечних доказів того, що засновник ТОВ «Транссклад ОМ». гр.ОСОБА_7 при внесенні до статутного фонду відповідача спірного майна знала чи повинна була знати про неправомірність свого володіння цим майном, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.388 ЦК України, якщо майно за платним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За таких обставин, враховуючи, що спірні під'їзні колії №12 та №13 (за техпаспортом №52 та №52) вибули з володіння позивача не з його волі, вони повинна бути повернуті позивачу особою, у якої це майно знаходиться, в даному випадку це ТОВ «Транссклад ОМ».

Відповідачем у відзиві наголошується на пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що про перебування спірного майна у володінні відповідача йому стало відомо ще у жовтні 2012 року, оскільки до заяви від 03.10.2012 до прокуратури Миколаївського району позивачем додано свідоцтво від 18.04.2012 про право власності ТОВ «Транссклад ОМ» на спірне майно. Крім того, позивач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами прокурорської перевірки, в яких містяться відомості щодо підстав набуття відповідачем спірного майна.

29.08.2016 відповідачем подано до суду клопотанні №108 про застосування строків позовної давності, передбачених ст.ст.256, 257 ЦК України.

Позивачем факт обізнаності у 2012 році щодо передання ТОВ «Транссклад ОМ» саме спірного майна заперечується, оскільки зі змісту свідоцтва не вбачається, що до складу майно входить під'їзні колії №12 та №12. Саме для з'ясування, чи не передані належні позивачу колії ТОВ «Транссклад ОМ», позивач і звернувся до прокуратури. Крім того, позивач зазначає, що з 2008 року перебуває у судових спорах з приводу неправомірності заволодіння МПП «Іній» залізничними коліями.

Враховуючи викладене, позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та відновлення строку для звернення до суду із позовною заявою (т.3 а.с.29, 51-53)

При дослідження судом матеріалів наглядового провадження №112-12 та №(15-21)112, наданих Миколаївською місцевою прокуратурою №1, судом встановлено, що позивач дійсно мав можливість довідатись про перехід права володіння спірними коліями від МПП «Іній» до гр..ОСОБА_7 та ТОВ «Транссклад ОМ» ще у 2012 році. Тобто, позивачем пропущений, встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважними причинами визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що у даному випадку причини пропуску позивачем строку позовної давності є поважними з огляду на те, що доведення неправомірності використання ТОВ «Транссклад ОМ» спірних залізничних колій, що входить до предмету доказування при розгляді віндикаційного позову, пов'язано з встановленням факту неправомірності рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995 в частині передачі ВАТ „МиколаївводбудВ» майна, зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.2008 №14-11-0453 під №3.3 - залізничні під'їзні шляхи) (судові справи №16/5/09 та №16/5/09-НР) та рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради №4 від 22.01.2008 (судова справа №1417/1726/12). Судовий розгляд справи №16/5/09 (з урахуванням передання справи на новий розгляд та перегляд її за нововиявленими обставинами) тривав з січня 2009 року по квітень 2013 року, а судовий розгляд справи №1417/1726/12 - з вересня 2012 року по вересень 2015 року.

Таким чином, пропуск позивачем строку позовної давності стався внаслідок об'єктивних обставин, при цьому, протягом всього цього періоду позивачем вживались заходи для захисту своїх права.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 82 1 ,84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транссклад ОМВ» (57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 7, код ЄДРПОУ 37969525) в порядку віндикації під'їздні залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом БТІ №№52, 53), розташовані за адресою Миколаївська область, Миколаївськиій район, смт.Ольшанське на користь власника Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі ОСОБА_5 філії Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 4-А, а/с 177, код ЄДРПОУ25956299).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транссклад ОМВ» (57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Промислова, 7, код ЄДРПОУ 37969525) на користь Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі ОСОБА_5 філії Приватного акціонерного товариства В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» (54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 4-А, а/с 177, код ЄДРПОУ25956299) 1378,0 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 23 листопада 2016 року.

Суддя М.В.Мавродієва