Постанова

від 22.11.2016 по справі 908/1001/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.11.2016 справа №908/1001/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників: від позивача:ОСОБА_4, довіреність №4 від 20.09.2016р. від відповідача :ОСОБА_5, довіреність №1089 від 26.09.2016р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Василівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016р. (повний текст підписано 16.06.2016р.) у справі№ 908/1001/16 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомПриватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» , м.Черкаси до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Василівка Запорізької області простягнення 110000,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство В«Компанія В«ЮнітрансВ» , м.Черкаси, позивач звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Василівка Запорізької області про стягнення 110000,00грн. попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2016р. (повний текст підписано 16.06.2016р.) у справі №908/1001/16 позовні вимоги Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» задоволені в повному обсязі, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 110000,00грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач зобов'язання за договором поставки належним чином не виконав (оплачений товар не передав), попередню оплату в розмірі 110000,00грн. позивачу не повернув.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції зазначає: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Скаржник зазначає, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі. Так, за твердженнями апелянта, представник Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» за довіреністю - ОСОБА_7 отримав товар відповідно до видаткової накладної №ТС-15.02.1 від 15.02.2016р., але не вчинив жодних дій щодо вивезення товару. Крім того, звернувся до постачальника з листом від 16.02.2016р. про зберігання паливної гранули до 28.02.2016р. у зв'язку з відсутністю транспорту. На підтвердження зазначеного до апеляційної скарги додав наступні документи: видаткову накладну №ТС-15.02.1 від 15.02.2016р.; лист б/н від 16.02.2016р.; довіреність №19 від 02.02.2016р.

Відповідач наголошує, що позивачем не доведена вина постачальника та факт його відмови від виконання зобов'язання. У той же час не доведений факт виконання покупцем умов договору в частині отримання товару.

Скаржник стверджує, що позивачем не надано належних доказів вручення відповідачу вимоги про повернення коштів. Крім того, зазначена вимога не містить вимог щодо поставки товару, тому повинна бути розцінена як одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором.

Разом з іншим, апелянт зазначає про неотримання кореспонденції, яка направлялася позивачем та господарським судом, з огляду на зміну місця проживання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 22.11.2016р.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2016р. проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені, а також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи складської довідки №01/11/16 від 21.11.2016р. (як доказу наявності спірного товару за місцем виробництва) та доданих до апеляційної скарги документів (видаткової накладної, листа, довіреності).

За приписами ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія приймає до уваги, що відповідач не приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції. Разом з тим, ухвали суду першої інстанції по справі №908/1001/16 направлялися за належною адресою відповідача (адресою реєстрації). Ухвала господарського суду Запорізької області від 15.04.2016р. була повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення В«за закінченням встановленого строку зберіганняВ» .

За приписами пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто, судом вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи №908/1001/16. З огляду на це, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів (як доданих до апеляційної скарги, так і наданих у судовому засіданні) та їх повернення скаржнику.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між Приватним підприємством В«Компанія В«ЮнітрансВ» (далі - покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (далі - постачальник) був укладений усний договір поставки паливної гранули.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №ТС-09.02.1 від 09.02.2015р. за паливну гранулу у кількості 110, ціна 1000,00, на суму 110000,00грн. Тобто, зазначеним рахунком сторони зафіксували зміст договору поставки, а саме предмет та ціну.

Відповідно до вищезазначеного рахунку-фактури позивачем було здійснено оплату на загальну суму 110000,00грн., а саме платіжними дорученями №573 від 10.02.2015р. на суму 66000,00грн. та №574 від 10.02.2015р. на суму 44000,00грн.

З огляду на те, що оплачений товар не був поставлений, Приватне підприємство В«Компанія В«ЮнітрансВ» направило на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 вимогу №7-П від 25.03.2016р., якою повідомило про відсутність у підприємства необхідності в товарі та просило повернути кошти, сплачені за договором поставки.

Оскільки товар не був переданий, а сплачені кошти не були повернуті, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми попередньо перерахованих коштів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З огляду на матеріали справи та пояснення сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про укладення між сторонами договору поставки товару в усній формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оплату на загальну суму 110000,00грн., а саме відповідно до платіжних доручень №573 від 10.02.2015р. на суму 66000,00грн. та №574 від 10.02.2015р. на суму 44000,00грн. Відповідачем оплачений товар (на суму 110000,00грн.) не був переданий позивачу, що сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогою №7-П від 25.03.2016р. Приватне підприємство В«Компанія В«ЮнітрансВ» повідомило Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 про те, що на даний час у підприємства відсутня економічна необхідність у даному товарі, та просило повернути сплачені кошти в розмірі 110000,00грн.

З посиланням на приписи ч.2 ст.530 ЦК України та ч.2 ст.693 ЦК України господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що зазначена вимога позивача є обґрунтованою і з огляду на те, що попередня оплата не повернута покупцю, прийняв рішення про задоволення позовних вимог. Однак, з таким висновком судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, апеляційной господарський суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем свого обов'язку за договором в частині поставки позивачеві товару на суму 110000,00грн. не настав з огляду на відсутність відповідної вимоги покупця про поставку товару.

За приписами ч.2 ст.693 ЦК України, на яку посилається позивач та якою обґрунтовує своє рішення суд першої інстанції, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, оскільки покупець в порядку ч.2 ст.530 ЦК України не пред'явив вимогу про поставку товару, і, відповідно, постачальником не порушено строк передання товару, у позивача відсутнє право вимагати повернення суми попередньої оплати, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в рішенні місцевого господарського суду неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та судом неправильно застосовані норми матеріального права України. З огляду на це, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016р. (повний текст підписано 16.06.2016р.) у справі №908/1001/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, вимоги Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 витрат за надання юридичної допомоги також не підлягають задоволенню. У зв'язку з задоволенням вимог апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Василівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016р. (повний текст підписано 16.06.2016р.) у справі №908/1001/16 - задовольнити .

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2016р. (повний текст підписано 16.06.2016р.) у справі №908/1001/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» , м.Черкаси до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Василівка Запорізької області про стягнення 110000,00грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства В«Компанія В«ЮнітрансВ» (юридична адреса: 18005, Черкаська область, м.Черкаси, бул.ШевченкаАДРЕСА_1; адреса для листування: 18005, Черкаська область, м. Черкаси, а/с 853, код ЄДРПОУ 33363534) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (юридична адреса: 71600, АДРЕСА_2; адреса для листування: 71600, Запорізька область, Василівський район, м.Василівка, вул.Софіївська, буд.49, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1815,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 7 прим.:

2 - позивачу;

2 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС