Рішення

від 22.11.2016 по справі 684/719/16-ц

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/719/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2016 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

при секретарі Білань Г.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 селищної ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог вказує, те, що 28 жовтня 2015 року у с.Уласово-Русанівка помер ОСОБА_5 та після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6824455100:06:013:0222 та 6824455100:06:013:0091. За життя ОСОБА_5 розпорядився вказаними земельними ділянками, склавши заповіт на нього, а інше майно заповів дочці ОСОБА_3 Позивач стверджує, що про наявність заповіту йому не було відомо, у липні 2016 року він віднайшов вказаний на звернувся до нотаріуса, однак йому відмовлено у прийняття заяви у зв'язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини. Позивач вважає, що встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, так як він проживає за межами району часто буває у відрядженнях та про існування заповіту не знав, тому з врахуванням вказаних обставин просить визначити додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5

В ході розгляду справи встановлено, що дочка спадкодавця ОСОБА_3 звернулась із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому за клопотанням позивача до участі у справі судом залучено співвідповідачем ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові, вказавши, що поважними причинами пропуску позивачем строку прийняття спадщини після смерті спадкодавця, є відсутність відомостей про заповіт, тому просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги визнає повністю, просить справу слухати у його відсутності.

Співвідповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вона вчасно звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 за законом та заповітом, але оформити свої спадкові права не змогла через відсутність правовстановлюючих документів на майно. Також пояснила, що заперечує відносно визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки він без поважних на те причин е скористався своїм правом на прийняття спадщини за заповітом у визначений законом шестимісячний строк, хоча про наявність заповіту йому було відомо, так як заповіт посвідчувався нотаріусом вдома, в будинку матері позивача - ОСОБА_6 та остання підписувала за ОСОБА_5 заповіт, тому він не міг знати про його існування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2015 року у с. Уласово -Русанівка помер ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ №267869, виданим 16 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №80.

Після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Судом встановлено, що 23.07.2015 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за № 874, згідно з яким земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6824455100:06:013:0222 та 6824455100:06:013:0091 заповів ОСОБА_1, а все інше майно - дочці ОСОБА_3

Як вбачається із наданої суду копії спадкової справи щодо майна померлого 28 жовтня 2015 року ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_3 - донька померлого, 04 березня 2016 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька за законом та за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 16 липня 2016 року, але отримав роз'яснення про необхідність встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, що підтверджується листом державного нотаріуса від 16 липня 2016 року №1089.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 р. N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визначено що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними з урахуванням роз'яснень, які містяться у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року N 7, згідно з якими поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, необізнаність про норми законодавства, незнання про існування заповіту, тощо.

У відповідності до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, як на поважну причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, посилається на те, що він проживає за межами району, часто буває у відрядженнях та про існування заповіту не знав.

Надана позивачем довідка ДП «Новатор» № 87 від 22.08.2016 року, згідно з якою ОСОБА_8 працює на посаді водія з 1988 року по даний час, не свідчить про перебування позивача у відрядженнях на наявність через це істотних труднощів для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті 28 жовтня 2015 року ОСОБА_5

Щодо доводів позивача про відсутність відомостей про складений на його користь заповіт, то вказана обставина не була доведена в ході судового розгляду.

Так, допитана у судовому засіданні свідок, ОСОБА_6 - співмешканка спадкодавця ОСОБА_5 суду показала, що дійсно ОСОБА_5 проживав з нею та за життя склав заповіт, яким все майно заповів її сину ОСОБА_1 21 травня 2015 року Однак, пізніше у липні 2015 року вони обговорили, що в будинку ОСОБА_5 проживає його дочка ОСОБА_3, тому вирішили, щоб будинок їй і залишився. У липні 2015 року був складений новий заповіт, яким ОСОБА_5 заповів її сину дві земельні ділянки, а своїй дочці ОСОБА_3 - все інше належне йому майно. Вказаний заповіт посвідчувався вдома за місцем їх проживання та оскільки ОСОБА_5 не міг підписати заповіт, то заповіт був підписаний нею, як і попередній. Після смерті ОСОБА_5 вона хворіла та перебувала у лікарні, а син її доглядав, тому їм було не до оформлення спадщини та вони забули подати заяву. Також свідок пояснила, що за життя ОСОБА_5 неодноразово говорив, що хоче своє майно заповісти її сину і син знав про це.

Як вбачається із виписних епікризів ОСОБА_6 перебувала на лікуванні з 22.01.2016 року по 29.01.2016 року, що в межах строку подання заяви про прийняття спадщини, а також з 17.05.2016 року по 27.05.2016 року та з 08.07.2016 року по 09.08.2016 року, що мало місце після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому вказана обставина не може бути визнана поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

Допитаний у судовому засіданні свідок, ОСОБА_9, суду показав, що в липні 2015 року в господарстві ОСОБА_6, що в с.Уласово-Русанівка, вул. Гагаріна, 20, він бачив приватного нотаріуса ОСОБА_7, оскільки знає її особисто, а також у цей час на подвір'ї був позивач ОСОБА_1

Таким чином, проаналізувавши вказані вище докази, суд вважає, що об'єктивних, непереборних, істотних труднощів у позивача для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті 28 жовтня 2015 року ОСОБА_5 не було.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено поважності причин пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та які були б пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Факт визнання ОСОБА_4 селищною радою позову судом не може бути врахований при вирішенні даної справи, оскільки належним відповідачем у такій справі є спадкоємець, який прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 селищної ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча Галиш І.Б.