Ухвала

від 27.12.2016 по справі 684/719/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/719/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2382/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар - Бондар О.В.,

з участю апелянта ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року,

встановила:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старосинявської селищної ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті 28.10.2015 року ОСОБА_5 Судом до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за заповітом, відповідно до якого земельні ділянки з кадастровими номерами 6824455100:06:013:0222 та 6824455100:06:013:0091 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належать йому.

16.07.2016 року нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що строк пропустив з поважних причин, оскільки про існування заповіту на його ім'я не знав, а довідався випадково в липні 2016 року під час перебування в будинку матері.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

При цьому зазначив, що судом не було враховано ту обставину, що строк ним пропущено в зв'язку з необізнаністю про існування заповіту на його ім'я. Однак навіть у випадку обізнаності з наявністю заповіту на його ім'я, він не зміг би вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки був зайнятий на роботі в м. Хмельницькому та доглядом за хворою матір'ю. Крім того, на думку апелянта судом були порушені норми процесуального права, оскільки в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 без його відома та погодження.

В суді апелянт та його представники підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили та підтримали рішення суду.

Представник селищної ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про безпідставність апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав належну оцінку доказам, в результаті чого прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 28.10.2015 року помер ОСОБА_5

Відповідно до заповіту від 23.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу, належні ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 6824455100:06:013:0222 та 6824455100:06:013:0091 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перейшли у власність ОСОБА_1, а інше майно - дочці ОСОБА_3

Відповідно до довідки виконкому Старосинявської селищної ради №4707 від 19.07.2016 року, на день смерті спадкодавця разом з ним в с. Уласово Русанівка, вул. Гагаріна, 20, Старосинявського району були зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

16.07.2016 року Старосинявська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була заведена 04.03.2016 року за заявою дочки спадкодавця, ОСОБА_3

Даних про інших спадкоємців спадкова справа не містить.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином судом зроблено обґрунтований висновок про те, що хоча позивач на час відкриття спадщини і проживав в іншому населеному пункті зі спадкодавцем, який є його вітчимом, у зв'язку з перебуванням на посаді водія періодично перебував у тривалих відрядженнях за межами Хмельницької області, однак об'єктивно ці обставини не виплинули на його можливість звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк.

Відповідно до правової позиції, висвітленої у постанові ВСУ №6-1486цс15 від 04.11.2015 року, за змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщин є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Суд правльно звернув увагу на показання свідка ОСОБА_6, матері позивача та співмешканки спадкодавця ОСОБА_5, відповідно до яких останній проживав разом із нею та склав заповіт на земельні ділянки на ім'я її сина, ОСОБА_1, а на решту майна - на свою дочку, ОСОБА_3 При цьому вона безпосередньо була присутня при посвідченні заповіту, та особисто підписала його текст. Після смерті ОСОБА_5 син забув звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що в липні 2015 року на подвір'ї ОСОБА_6 він бачив нотаріуса ОСОБА_11 та позивача ОСОБА_1

Посилання апелянта на недотримання судом норм процесуального права в зв'язку із залученням до участі в справі без його згоди співвідповідача ОСОБА_3, дочки спадкодавця, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотання позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 01.11.2016 року заявлене клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення як співвідповідача в справі ОСОБА_3 було задоволено судом, тому підстав для висновку про порушення судом норм процесуального закону колегія суддів не вбачає (а.с.51).

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач - Гринчук Р.С.

Категорія № 39