Рішення

від 24.11.2016 по справі 904/5430/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2016 Справа № 904/5430/16

За позовом Асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "ОЛІМПІК-2", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОУНІВЕРСАЛ", м. Дніпро

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЦЕНТРБУД", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача-1: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "ОАЗІС", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Головуючий колегії ОСОБА_1

Cудді Загинайко Т.В., Юзіков С.Г.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.08.2016

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.08.2016

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність б/н від 29.08.2016

СУТЬ СПОРУ:

Асоціація "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсал" (надалі-Відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" (надалі-Відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 Березня, б.9-б, шляхом демонтування залізобетонної огорожі (паркану) у кількості 15 залізобетонних плит, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсал".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2016 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.

В судових засіданнях 21.07.2016, 16.08.2016, 23.08.2016, 30.08.2016 розгляд справи був відкладений на 16.08.2016, 23.08.2016, 30.08.2016, 16.09.2016 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 за клопотанням Позивача продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів (до 16.09.2016), відповідно до ч.3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "ОАЗІС".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 призначено колегіальний розгляд справи №904/5430/16 у складі трьох суддів.

Розпорядженням №715 керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016, відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів по вх. №4-5447/16 справи №904/5430/16, на підставі якого визначено колегію у складі: головуючий колегії ОСОБА_1, суддя Загинайко Т.В., суддя Юзіков С.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 справу №904/5430/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Соловйова А.Є., судді - Загинайко Т.В., Юзіков С.Г., призначено до розгляду в засіданні на 26.10.2016.

В судових засіданнях 26.10.2016, 08.11.2016 розгляд справи був відкладений на 08.11.2016, 22.11.2016 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 за клопотанням Позивача та Третьої особи продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів (до 05.12.2016), відповідно до ч.3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

26.10.2016 Позивач подав заяву б/н від 16.10.2016 про зміну підстав позову (фактично - про зміну предмету позову), в порядку ст. 22 ГПК України.

Зі змісту зазначеної заяви Позивача про зміну підстав позову вбачається, що Позивачем здійснено зміну не підстав, а предмета позову, а саме: замість усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - усунути перешкоди у користуванні трансформаторною підстанцією та електрообладнанням шляхом демонтування залізобетонної огорожі (паркану) у кількості 15 залізобетонних плит, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсал". Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 заяву Позивача про зміну предмету позову прийнято судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що залізобетонна огорожа, яка належить ТОВ "Дніпроуніверсал", створює перешкоди у користуванні трансформаторною підстанцією з електрообладнанням та електроустановками, які перебувають на балансі Позивача. Також за твердженням Позивача, аварійні служби не мають вільного доступу до трансформаторної підстанції, що створює загрозу життю мешканцям розташованих поруч багатоквартирних житлових будинків у випадку пожежі або інших аварійних ситуацій.

Суд не приймає до уваги заперечення Третьої особи щодо прийняття заяви Позивача до розгляду через одночасну зміну Позивачем предмета та підстав позову з огляду на роз'яснення, викладені в п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Разом з цим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як вбачається зі змісту заяви Позивача б/н від 16.10.2016, в ній збережені обставини, які були зазначені в первісній редакції позовної заяви, а саме: договір №01/02-12 купівлі-продажу товару від 01.02.2012, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, та 15 залізобетонних плит, які є предметом вищезазначеного договору та створюють перешкоди у користуванні майном.

Отже, виходячи з роз'яснень, викладених в пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вищезазначена заява не може вважатися зміною підстав позову та фактично є зміною предмета позову.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд задовольнити позов.

Відповідач-1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, 16.09.2016 подав до суду відзив б/н, б/д на позовну заяву (в первісній редакції). В обґрунтування позовних вимог Відповідач-1 послався на відсутність у Позивача законних підстав вимагати від Відповідача усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідач-2 в судові засідання, призначені на 21.07.2016, 16.08.2016, 23.08.2016, 30.08.2016, 16.09.2016, 26.10.2016, 08.11.2016, 22.11.2016, не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою зазначеною в позовні заяві та підтвердженій спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2016: 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 1, офіс 1, що підтверджується поштовими відправленнями, які були повернуті відділенням поштового зв'язку з відмітками: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 33, 80, 152, 156, 161, 163, 165).

Третя особа в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог 22.11.2016 подала до суду письмові пояснення б/н від 21.11.2016. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, Третя особа посилається на вільний доступ до трансформаторної підстанції, розташованої по вул. 8 Марта, 11 в смт. Слобожанське (Ювілейне) Дніпропетровської області , на підтвердження чого надала технічний паспорт на житловий будинок №11, розташований по вул. 8 Марта в смт. Ювілейне Дніпропетровської області; фотоматеріали та журнал обліку відвідувачів території ОСББ "ЖК "ОАЗІС", на якій розташована спірна трансформаторна підстанція.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Оскільки неможливість присутності в судових засіданнях представника Відповідача-2 документально підтверджена не була, надані Позивачем та Відповідачем-1 матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача-2 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.11.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-1 та Третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає Позивач, на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації №1/761 від 22.12.2009 та свідоцтва №0400000581 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил було закінчено будівництво багатоповерхового житлового комплексу "Олімпік-2", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, буд. 9б.

Згідно акту приймання житлового комплексу з балансу на баланс від 10.09.2010 товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" передало зі свого балансу на баланс "Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" активи та облаштування житлових будинків 9а, 9б, 9в, елементи благоустрою прибудинкової території (а.с. 37-40).

11.01.2011 між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та Асоціацією "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" був укладений договір про постачання електричної енергії №62-775/09 від 11.01.2011.

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності (Додаток №2 до договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №62-775/09 від 11.01.2011) встановлена балансова належність Позивачу таких електромереж та установок: TM 1600/10,4; TM 1600/10,4; РУ-0,4 кВ, Кл - 0,4кВ від РП-ТП 3,2 МВТ до житлових будинків 9А, 9Б, 9В, вул. 8 Марта (а.с. 109).

01.02.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсал" (надалі - Відповідач-1, Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" (надалі - Відповідач-2, Продавець) було укладено договір №01/02-12 купівлі-продажу товару (надалі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та своєчасно оплатити наступний товар: залізобетонні плити (надалі - Товар), в кількості 15 (п'ятнадцять) одиниць. Місцезнаходження товару: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 Марта (залізобетонний забір навколо будинків 9б, 9в та трансформаторної підстанції 13т).

Датою передачі товару вважається дата вручення товару Покупцю, що підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками Покупця та Продавця (п. 3.3 Договору).

07.02.2012 ТОВ "Дніпроцентрбуд" та ТОВ "Дніпроуніверсал" підписали акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу товару №01/02-12 від 01.02.12 (а.с. 10) про те, що Продавець передав, а Покупець прийняв відповідно до предмету та умов Договору залізобетонні плити у кількості 15 штук, загальною вартістю 16 500,00 грн. (ціна за одиницю - 1 100 грн.).

Як стверджує Позивач, листом за вих. №23/08 від 23.08.2012 ТОВ "Дніпроцентрбуд" засвідчив факт відсутності у нього будь-яких заперечень проти упорядкування благоустрою Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2" частини земельної ділянки площею 0,6 га, а також засвідчив факт власної відмови від будь-яких прав на об'єкти та елементи благоустрою, які будуть влаштовані силами або за рахунок Асоціації на вказаній земельній ділянці.

Позивач зазначає, що листом за вих. №103 від 11.11.2014 ТОВ "Дніпроуніверсал" повідомив Позивача про намір здійснити демонтаж залізобетонної огорожі, яка є предметом Договору, та перешкоджання цій діяльності невідомими особами, які представились мешканцями будинку №11 по вулиці 8 Марта смт. Ювілейне. ТОВ "Дніпроуніверсал" не заперечує проти демонтажу зазначеної вище огорожі силами та засобами Позивача, разом з цим повідомив, що всі матеріальні витрати з цього питання покладаються на Позивача без можливості їх стягнення з Відповідача-1.

Як вказує Позивач, залізобетонна огорожа, яка належить ТОВ "Дніпроуніверсал", перешкоджає вільному доступу до трансформаторної підстанції, в якій знаходяться електроустановки, що перебувають на балансі Позивача. У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, в якій (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить суд усунути перешкоди у користуванні трансформаторною підстанцією та електрообладнанням шляхом демонтування залізобетонної огорожі (паркану) у кількості 15 залізобетонних плит, які належать ТОВ "Дніпроуніверсал", розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул. 8 Марта, буд. 9б.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, господарський суд вважає за необхідне залишити позовні вимоги без задоволення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" є вимога про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні майном, а підставою позову - порушення Відповідачем цього права. Отже, спеціальними нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до норм статей 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту вищезазначених норм права вбачається, що позов про усунення перешкод у користуванні майном підлягає задоволенню лише у тому разі, коли Позивач доведе належними та допустимими доказами, що він є власником, або особою, яка на законних підставах володіє чи розпоряджається майном, у користуванні яким чиняться перешкоди.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд зобов'язати Відповідача усунути перешкоди у здійсненні користування трансформаторною підстанцією, посилаючись на те, що він є користувачем цього майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 зобов'язано Позивача надати правовстановлюючі документи на трансформаторну підстанцію, докази перебування майна (трансформаторної підстанції та електрообладнання) в користуванні Позивача та наявності перешкод у користуванні ним.

Проте Позивач вимоги суду не виконав, не надав належних та допустимих доказів наявності в нього права власності або права користування на трансформаторну підстанцію та, як наслідок, права на звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні нею.

Також позивачем не доведено існування у нього охоронюваного законом інтересу у даному спорі, оскільки ним не надано доказів реального правового зв'язку зі спірним приміщенням, зокрема фактичного перебування у трансформаторній підстанції електроустановок та електрообладнання, що забезпечує електропостачання до житлових будинків, переданих на баланс Позивачу.

Суд також відзначає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що Відповідачем створювались перешкоди в користуванні зазначеною трансформаторною підстанцією та в чому саме вони проявлялись.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з технічного паспорта, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що до допоміжних будівель та споруд домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, будинок 11 (9-типоверхового 72-хквартирного житлового будинку), належить огорожа, площею 402,5 кв.м. Проте Позивачем не надано доказів того, що частиною цієї огорожі є 15 залізобетонних плит, які є предметом договору №01/02-12 купівлі-продажу товару від 01.02.2012.

Суд зазначає, що задоволення негаторного позову (зокрема, про усунення перешкод у здійсненні права користування) можливе за сукупністю двох підстав: наявність у Позивача права вимоги усунення перешкод та вчинення їх Відповідачем. За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за приписами статті 391 Цивільного кодексу України, оскільки Позивачем не надано належних доказів перебування трансформаторної підстанції у його користуванні та вчинення Відповідачем-1 перешкод у здійсненні такого користування.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Позивача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.11.2016.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Т.В. Загинайко

Суддя С.Г. Юзіков