Ухвала

від 22.11.2016 по справі 824/364/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/364/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

22 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Коваль К.В.,

за участі:

представника позивача: Григорчука В.В.

представника відповідача: Зайцевої Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Колос" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Колос" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 20 лютого 2013 року по 26 лютого 2013 року посадовими особами ДПІ у м. Чернівцях була проведена документальна позапланова перевірка ПП "Колос" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Драмторг" за серпень 2011 року, ПП "ВВП-Луганськ-контракт" за лютий, березень, квітень, травень 2010 року, ТОВ "Технологія ЛВ Плюс" за вересень 2011 року, ТОВ "Пакра-Україна" за грудень 2010 року, вересень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Асторг Плюс" за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2010 року та ТОВ "Вега Прім" за квітень, червень, липень, вересень, листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №321/22-2/14257808 від 05 березня 2013 року.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

- завищено податковий кредит по загальній декларації з податку на додану вартість всього у сумі 157073 грн.;

- завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість переробного підприємства всього у сумі 336794 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з податку на додану вартість (загальна)) за грудень 2011 року в сумі 8 874 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з податку на додану вартість (загальна)) за грудень 2011 року в сумі 8135 грн.

На підставі акту перевірки №321/22-2/14257808 від 05 березня 2013 року, відповідачем 14 березня 2013 року винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000232220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 235609,50 грн., з яких 157073 грн. - за основним платежем та 78536,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000252220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8135 грн.; № 0000262220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) у загальному розмірі 505191 грн., з яких 336794 грн. - за основним платежем та 168397 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП "Колос" звернулось до суду із позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ за результатами господарських операцій з ПП "ВВП-Луганськ-контракт", ТОВ "Пакра-Україна", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Вега Прім". До таких висновків контролюючий орган дійшов зважаючи на те, що в ході проведення перевірки встановлено неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП "ВВП-Луганськ-контракт", ТОВ "Пакра-Україна", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Вега Прім", які, за твердженням відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилався на акти про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних суб'єктів господарювання - контрагентів позивача.

Судом встановлено, що 12 липня 2010 року ПП "Колос" та ТОВ "Вега Прім" уклали господарський договір про надання послуг по організації збуту №КО-02207, за яким Виконавець - ТОВ "Вега Прім" надає Замовнику - ПП "Колос" маркетингові послуги з організації збуту товарів виробництва ПП "Колос" у мережі супермаркетів "Рейнфорд". Договір підписаний керівниками обох юридичних осіб та скріплений печатками.

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг по організації збуту №КО-02207 від 12 липня 2010 року та, відповідно, підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем була надано суду: договір про надання послуг по організації збуту №КО-02207 від 12 липня 2010 року та договір від 01 липня 2009 року; додаток №1 до договору №КО-02207 від 12 липня 2010 року та додаток до договору від 01 липня 2009 року; податкові накладні №69956, №72207, №73556, №75109, №71450, №77502 від 09 червня 2010року, №69229 від 07 вересня 2010 року; акти виконаних робіт №69956, №72207, №73556, №75109, №71450, №77502 від 09 червня 2010 року, №69229 від 07 вересня 2010 року; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №499-09/07/2010 від 09 липня 2010 року укладена між ПП "Колос" та ТОВ "Вега Прим" щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 39 865,43 грн. по Договору поставки ВП-30240 від 01 липня 2008 року; Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 є боржником при виконанні грошових зобов'язань в сумі 39865,43 грн. по Договору про надання послуг з організації збиту №КО-00550 від 01 липня 2008 року, яка складається з рахунків вказаний в додатку №1 до цієї Угоди; журнал операцій за 01 квітня 2010 року по 30 листопада 2010 року по ТОВ "Вега Прим"; банківські виписки №КЛ-0000229 за 07 вересня 2010 року, №КЛ-0000255 за 13 жовтня 2010 року по контрагенту ТОВ "Вега Прим" за послуги передпродажної підготовки товарів на підтвердження зміни майнового стану;

04 січня 2011 року між ПП "Колос" та ТОВ "Пакра-Україна" укладено договір поставки товару №130111, за яким постачальник ТОВ "Пакра-Україна" зобов'язувався доставляти у власність ПП "Колос" запчастини та витратні матеріали, а ПП "Колос" зобов'язувалося приймати товар у власність і оплачувати його на умовах договору.

На підтвердження виконання умов договору поставки товару №130111 від 04 січня 2011 року та, відповідно, підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем була надано суду: договір поставки товару №130111 від 04 січня 2011 року; податкові накладні: №874 від 15 грудня 2010 року , №883 від 17 грудня 2010 року, №884 від 20 грудня 2010 року, №885 від 20 грудня 2010 року, №853 від 07 грудня 2010 року, №905 від 24 грудня 2010 року, №7 від 05 вересня 2011 року, №59 від 21 вересня 2011 року, №11 від 05 вересня 2011 року, №12 від 05 вересня 2011 року, №66 від 22 вересня 2011 року, №11 від 04 листопада 2011 року, №70 від 22 листопада 2011 року, №51 від 16 листопада 2011 року, №94 від 28 листопада 2011 року, №2 від 02 грудня 2011 року, №19 від 09 грудня 2011 року, №54 від 19 грудня 2011 року, №105 від 30 грудня 2011року; видаткові накладні: №РН-000000702 від 15 грудня 2010 року, № РН-000000712 від 17 грудня 2010 року, № РН-000000714 від 20 грудня 2010 року, № РН-000000716 від 20 грудня 2010 року, № РН-000000678 від 07 грудня 2010 року, № РН-000000731 від 24 грудня 2010 року, №705 від 05 вересня 2011 року, №756 від 21 вересня 2011 року, №718 від 05 вересня 2011 року, №708 від 05 вересня 2011 року, №762 від 22 вересня 2011 року, №877 від 04 листопада 2011 року, №935 від 22 листопада 2011 року, №919 від 16 листопада 2011 року, №959 від 28 листопада 2011 року, №983 від 02 грудня 2011 року, №1002 від 09 грудня 2011 року, №1033 від 19 грудня 2011 року, №1073 від 30 грудня 2011року; подорожні листи № 170965, №170650, № 170449, № 170323,№ 170182, № 170087, № 500982, № 500729, № 860971, № 860647, № 860633, № 801505, № 801514, № 801533, № 801782; товарно-транспортні накладні № 1139, № 997, № 957, № 939, № 907, № 886, № 861, № 812, № 669, № 616, № 609, № 1274, № 1279, № 1294, № 1245; банківські виписки №КЛ-0000213 за 11 жовтня 2011 року (за оболонку, за спецодяг), №КЛ-0000210 за 07 жовтня 2011 року (за оболонку), №КЛ-0000201 за 28 вересня 2011 року (матеріали до обладнання), №КЛ-0000199 за 26 вересня 2011 року (за оболонку), №КЛ-0000193 за 16 вересня 2011 року (за петлі), №КЛ-0000190 за 14 вересня 2011 року (за шпагат), №КЛ-0000189 за 13 вересня 2011 року (за оболонку) та інші банківські виписки по контрагенту ТОВ "Пакра-Україна".

Між ТОВ "Асторг Плюс" та ПП "Колос" укладено договір поставки №АС-78 від 15 липня 2009 року, за яким Продавець - ТОВ "Асторг Плюс" постачав на адресу Покупця - ПП "Колос" м'ясну продукція, а ПП "Колос" зобов'язувалося забрати продукція зі складів Продавця та оплатити її ціну.

На підтвердження виконання умов договору поставки товару №АС-78 від 15 липня 2009 року та, відповідно, підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем була надано суду: договір поставки товару №АС-78 від 15 липня 2009 року; податкові накладні: №58 від 18 січня 2010 року, №125 від 28 січня 2010 року, №191 від 08 лютого 2010 року, №326 від 22 лютого 2010 року, №413 від 04 березня 2010 року, №490 від 15 березня 2010 року, №602 від 29 березня 2010 року, №637 від 01 квітня 2010 року, №659 від 08 квітня 2010 року, №780 від 23 квітня 2010 року, №822 від 29 квітня 2010 року, №833 від 29 квітня 2010 року, №900 від 06 травня 2010 року, №1020 від 20 травня 2010 року, №1068 від 27 травня 2010 року, №1123 від 03 червня 2010 року, №1181 від 10 червня 2010 року; видаткові накладні: №АС-0000058 від 18 січня 2010 року, №АС-0000125 від 28 січня 2010 року, №АС-0000191 від 08 лютого 2010 року, №АС-0000325 від 22 лютого 2010 року, №АС-0000412 від 04 березня 2010 року, №АС-0000489 від 15 березня 2010 року, №АС-0000600 від 29 березня 2010 року, №АС-0000635 від 01 квітня 2010 року, №АС-0000657 від 08 квітня 2010 року, №АС-0000776 від 23 квітня 2010 року, №АС-0000820 від 29 квітня 2010 року, №АС-0000831 від 29 квітня 2010 року, №АС-0000898 від 06 травня 2010 року, №АС-0001018 від 20 травня 2010 року, №АС-0001066 від 27 травня 2010 року, №АС-0001121 від 03 червня 2010 року, №АС-0001179 від 10 червня 2010 року; подорожні листи № 147823, №147949, № 147997, № 989124,№ 989029, № 989380, № 989488, № 989634, № 989704, № 989786, № 989877, № 989882, № 989939, № 009109, № 009151, № 009145, № 009189, № 009422, №147735 і т.д; товарно-транспортні накладні № 1114, № 1153, № 1173, № 1184, № 38, № 79, , № 197, № 239, № 289, № 302, № 318, № 409, № 408, № 428, №480, № 522, № 538, № 569 і т.д.; банківські виписки №КЛ-0000019 за 21 січня 2010 року (за м'ясо куряче), №КЛ-0000023 за 25 січня 2010 року (за м'ясо куряче), №КЛ-0000024 за 26 січня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000027 за 28 січня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000031 за 01 лютого 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000032 за 02 лютого 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000052 за 19 лютого 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000055 за 22 лютого 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000062 за 01 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000068 за 04 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000072 за 10 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000076 за 11 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000080 за 15 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000090 за 23 березня 2010 року (за філе куряче), №КЛ-0000101 за 01 квітня 2010 року (за філе куряче) та інші банківські виписки по контрагенту ТОВ "Асторг Плюс".

29 грудня 2009 року між ПП "ВВП-Луганськ-контракт" та ПП "Колос" укладено договір поставки за яким ПП "ВВП Луганськ-Контракт" зобов'язався поставити на адресу ПП "Колос" пакувальні матеріали, а ПП "Колос" зобов'язалося оплачувати поставлений товар.

На підтвердження виконання умов договору поставки товару від 29 грудня 2009 року та, відповідно, підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем була надано суду: договір поставки товару від 29 грудня 2009 року; податкові накладні: №211 від 11 лютого 2010 року, №10301 від 01 березня 2010 року, №317 від 17 березня 2010 року, №240301 від 24 березня 2010 року, №280401 від 28 квітня 2010року, №70501 від 07 травня 2010 року; видаткові накладні: №ВП-0211 від 11 лютого 2010 року, №ВП-010301 від 01 березня 2010 року, №ВП-0317 від 17 березня 2010 року, №ВП-240301 від 24 березня 2010 року, №ВП-280401 від 28 квітня 2010року, №ВП-70501 від 07 травня 2010 року; подорожні листи № 009195, №009129, № 989834, № 989796,№ 989681, № 989579; товарно-транспортні накладні № 431, № 396, № 271, № 249, № 191, № 130; №КЛ-0000080 за 15.03.2010 року, №КЛ-0000082 за 17.03.2010 року, №КЛ-0000133 за 06.05.2010 року, №КЛ-0000138 за 14.05.2010 року, №КЛ-0000145 за 21.05.2010 року, №КЛ-0000148 за 27.05.2010 року, по контрагенту ПП "ВПП-Луганськ-Контракт" за кліпси, скоби.

Встановлено, що перед укладенням вказаних договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктами господарювання позивач здійснив перевірку наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності вказаних контрагентів, зокрема було перевірено документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Колегія суддів також враховує, що на час здійснення господарських операції з позивачем вказані контрагента позивача були зареєстровані у встановленому порядку як платники ПДВ.

До того ж, у відповідача претензій до оформлення та наявності первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПП "Колос" та ПП "ВВП-Луганськ-контракт", ТОВ "Пакра-Україна", ТОВ "Асторг Плюс"та ТОВ "Вега Прім" не було.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм податковий орган не заперечує факту наявності у позивача податкових накладних. Крім того, відсутні зауваження щодо їх оформлення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту.

Згідно акту перевірки, висновки про порушення позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту за результатами господарських операції з вказаними контрагентами ґрунтуються виключно на актах:

- Дніпропетровської МДПІ №612/221/33669196 від 14 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вега Прім" (код за ЄДРПОУ 33669196) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "АКВА" (код за ЄДРПОУ 30897554) у квітні 2010 року, ТОВ "КАРА - ГОЗ" (код за ЄДРПОУ 32058177) у червні, липні 2010 року, ТОВ "Аметист" (код за ЄДРПОУ 32058177) у вересні 2010 року ТОВ "Суперпак" (код за ЄДРПОУ 36571612) у листопаді 2010 року".

- ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №921/3-22-70-33295229 від 12 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Пакра-Україна" (код за ЄДРПОУ 33295229) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року" та Акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №928/3-22-70-33295229 від 13 листопада 2012 року " Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ " Пакра-Україна" (код за ЄДРПОУ 33295229) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, листопад 2011 року".

- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1199/2307/35592665 від 20 травня 2011 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Асторг Плюс" (ЄДРПОУ 35592665) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2010 року".

- Ленінського МДПІ у м. Луганську №363/16/36409618 від 22 березня 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "ВВП-ЛУГАНСЬК-КОНТРАКТ" (код за ЄДРПОУ 36409618) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2010р. - січень 2011 року».

Щодо посилань відповідача на дані акти колегія суддів звертає увагу на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Отже, якщо контрагент не виконує своїх зобов'язань, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявленні суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Що стосується посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, то суд звертає увагу на таке.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акті не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат. Дані правила визначають права та обов'язки і власників автотранспорту, перевізників, вантажовідправників та отримувачів вантажу при перевезенні вантажу автомобільним транспортом. В договорі купівлі-продажу не йдеться про надання послуг щодо перевезення вантажу від постачальника до покупця, а отже позивач не вступав за ними у правовідносини щодо перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. № 493 з Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні виключений п. 11.2, абз.2 якого встановлював, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних визначається відповідними нормативними актами.

Отже, за відсутністю форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, їх обов'язковості відповідач не має правових підстав вимагати від позивача їх наявності для підтвердження правомірності віднесення витрат підприємства з придбання товару до податкового кредиту та для підтвердження товарності господарських операцій.

Посилань відповідача на вирок Брянківського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2011р. по справі №1-291/2011р. колегія суддів вважає необґрунтованими.

Як вбачається з обставин справи, у досліджуваних господарських операціях між позивачем та "ВВП-Луганськ-Контракт" документи зі сторони останнього підписувались не ОСОБА_4, а іншою особою - директором ПП "ВВП-Луганськ-Контракт" ОСОБА_5, відносно якого кримінальна справа не порушувалась.

Згідно змісту вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2011 року в ньому відсутнє посилання на те, що за період існування ПП "ВВП-Луганськ-Контракт" видані внаслідок ведення господарської діяльності фінансові та податкові документи є недійсними, питання щодо здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами з зазначенням первинної документації, яка є предметом розгляду даної адміністративної справи, у вироку суду взагалі не відображені.

Сам лише вирок суду не може бути доказом неправомірного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з його контрагентом - ПП "ВВП-Луганськ-Контракт".

Крім того, в матеріалах справи та на акті перевірки відсутні будь - які докази наявності відомостей щодо визнання в судовому порядку угод, укладених між позивачем та ПП "ВВП-Луганськ-Контракт", нікчемними або недійсними.

На момент виникнення спірних господарських операцій, ПП "ВВП-Луганськ-Контракт" виступало як діюче підприємство, яке перебувало на обліку в податкових органах та свідоцтво якого анульовано не було.

Таким чином, позивач не мав можливості знати про факт реєстрації даного підприємства на ім'я особи, яка не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 листопада 2016 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.