Рішення

від 23.11.2016 по справі 456/4668/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4668/15 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/783/3785/16 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.,

суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 квітня 2016 року по справі за позовом Стрийського місцевого прокурора в інтересах держави до Стрілківської сільської ради, ОСОБА_2, Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з участю третіх осіб: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, ОСОБА_4, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв, повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и л а:

11 листопада 2015 року прокурор звернувся з позовом в інтересах держави до Стрілківської сільської ради, ОСОБА_2, Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з участю третіх осіб: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, ОСОБА_4, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв, повернення земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням сесії Стрілківської сільської ради № 536 від 15 травня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність на території Стрілківської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0497 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з метою передачі її безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Стрілківської сільської ради ОСОБА_2 і передано останній безоплатно у власність вказану земельну ділянку. Окрім того, рішенням сесії цієї сільської ради № 537 від 15 травня 2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її власність на території Стрілківської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0740 га в межах населеного пункту с. Бережниця на території Стрілківської сільської ради ОСОБА_2 і передано останній безоплатно у власність вказану земельну ділянку. На підставі рішень сесії Стрілківської сільської ради № 536 і № 537 ОСОБА_2 вподальшому зареєструвала право власності на спірні земельні ділянки. Рішенням сесії Стрілківської сільської ради від 10 лютого 2010 року № 604 встановлено пішохідний прохід між присадибами ОСОБА_2 і ОСОБА_7, який призначений для користування мешканцями села і є землями загального користування, які не підлягають приватизації. Вважає, що відповідачем ОСОБА_2 приватизовано землі загального користування. Просить позов задовольнити.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 квітня 2016 року позов задоволено. Ухвалено визнати недійсним рішення сесії Стрілківської сільської ради від 15 травня 2014 року № 536 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність на території Стрілківської сільської ради»; визнати недійсним рішення сесії Стрілківської сільської ради від 15 травня 2014 року № 537 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність на території Стрілківської сільської ради»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_4, від 21 травня 2014 року, видане Державним реєстратором Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0497 га, кадастровий номер НОМЕР_2; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 21930126, від 21 травня 2014 року, видане Державним реєстратором Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0740 га, кадастровий номер НОМЕР_3; зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0497 га, вартістю згідно нормативної грошової оцінки 12 880,47 грн., та кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0740 га., вартістю згідно нормативної грошової оцінки 418,51 грн. у с. Бережниця Стрийського району Львівської області в комунальну власність територіальної громади в особі Стрілківської сільської ради. Стягнуто з кожного з відповідачів в користь держави по 609 грн. судового збору.

Рішення оскаржила відповідач ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що судом не враховано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема того, що приватизація земельних ділянок проведена у відповідності із вимогами законодавства, землі загального користування нею не приватизовані. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні ОСОБА_2, її представник та представник сільської ради апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити.

Прокурор і ОСОБА_4, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просять апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, оглянувши матеріали цивільної справи № № 1323/2-187/2011за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_8, Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні проходом, демонтаж огорожі та відшкодування шкоди; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст.ст.10-11, 58-61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що Генеральний план села Бережниця відсутній, на даний час проводяться роботи по складанню такого плану.

6 червня 2013 року Стрілківською сільською радою прийнято рішення № 364 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сіл Стрілків, Бережниця та Лотатники на території Стрілківської сільської ради. Цим рішенням затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель та ініційовано звернення до Управління Держземагентсва у Стрийському районі про внесення відповідних змін до земельно-облікових документів (т.1 а.с.188, т.2 а.с.22).

На підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 2009 року ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок та господарські споруди на вулиці Шевченка, 7 у с.Бережниця Стрийського району Львівської області (т.1 а.с.133 зворот-134,136).

Рішенням Стрілківської сільської ради №345 від 14 червня 2009 року ОСОБА_2 надано в оренду земельну дялянку площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та земельну дялянку площею 0,020 га для ведення особистого селянського гсоподарства (т.1 а.с.184, т.2 а.с.23

Рішенням Стрілківської сілької ради № 194 від 12 січня 2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо підготовки та видачі державного акту про право власності на земельну дялянку площею 0,05 га (т.1 а.с.134 зворот). Рішенням цієї ради № 378 від 6 червня 2013 року у попереднє рішення внесено зміни в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замінено слова «виготовлення технічної документації по підготовці до видачі державного акту» на слова «виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки») (т.1 а.с.135).

Рішенням Стрілківської сільської ради № 536 від 15 травня 2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0497 га з кадастровим № НОМЕР_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Рішенням цієї ради № 537 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,0740 га з кадастровим номером НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства у с.Бережниця. (т.1 а.с.9-10).

Відповідно до Свідоцтв про право власності, Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 травня 2014 року, Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданих 6 листопада 2015 року державним реєстратором, спірні земельні ділянки зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 (т.1 а.с.23,26,83-88). Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проведена Управлінням Держземагенства у Стрийському районі Львівської області Головного управлінням Держземагенства у Львівській обьласті (т.1 а.с.29-30).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 передано у власність в порядку приватизації землі загального користування. Свої висновки суд обґрунтував тим, що рішенням сесії Стрілківської сільської ради 604 від 10 лютого 2010 року «Про встановлення пішохідного проходу в селі Бережниця» встановлено пішохідний прохід між присадибами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 шириною 1,20 м. Це рішення є чинним (т.1 а.с.35). Наявність пішоходного проходу підтверджується рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2013 року у цивільній справі № 1323/2-187/2011.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак є встановленим, що описані вище судові рішення ухвалені по справі, у якій брали участь не ті самі особи.

Підставою для звернення прокурора із цим позовом був лист Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 1 жовтня 2015 року № 2751/3-10-8, адресований Стрийській міжрайонній прокуратурі для вжиття заходів прокурорського реагування. У ньому зазначено, що в порушення вимог п.а) ч. 4 ст. 83 ЗК України в межі переданих у власність ОСОБА_2 на підставі рішень сесії Стрілківської сільської ради від 15 травня 2014 року № 536 і № 537 земельних ділянок відповідно площею 0,0497 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та площею 0,0740 га, кадастровий номер НОМЕР_3, в с. Бережниця Стрийського району включено і прохід, який було визначено рішенням сесії Стрілківської сільської ради від 10 лютого 2010 року № 604 «Про встановлення пішохідного проходу в селі Бережниця».

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 1 грудня 2011 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2012 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2013 року у цивільній справі № 1323/2-187/2011, зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4, ОСОБА_8 перешкод у користуванні пішохідним проходом шириною 1,20 м, довжиною 160 м у с.Бережниця Стрийського району Львівської області (т.1 а.с.16-17,36-43). Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що пішохідний прохід знаходиться навпроти будинку відповідача ОСОБА_2 (т.1 а.с.36). Жодним із цих судових рішень не встановлено, що пішохідний прохід відноситься до земель загального користування.

Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області, яка відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зеабезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, у тому числі у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самовряжування, юридичними і фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, вилучення, викупу; у 2015 році за заявою ОСОБА_4 проводилася перевірка дотримання вимог земельного законодавства при передачі у власнсть земельної ділянки площею 0,0497 га ОСОБА_2 Порушень земельного законодавства цією Інспекцією не встановлено, що стверджується листом № 1684/3-21-8 від 26 травня 2015 року (т.1 а.с.124-125). Інспекцією встановлено, що за результатом розгляду кадастрового плану спірної земельної ділянки площею 0,0497 га встановлено, що суміжним землекористувачем ОСОБА_2 є ОСОБА_7 Про наявність проходу не вказано.

Із наявних в матеріалах справи кадастрового плану та плану встановлення меж (т.1 а.с.136 зворот, 137 зворот) вбачається наявність земель загального користування (проходу), які межують із південною стороною спірної земельної ділянки площею 0,0497 га (координати В-Г). Суміжним землекористувачем є ОСОБА_7 по координах Б-В (східна сторона ділянки).

Із звіту з інвентаризації земель населених пунктів Стрілківської сільської ради та індексно-кадастрового плану села Бережниця (т.2 а.с.24-25) вбачається наявність проходу між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_7, які призначені для обслуговування житлових будинків і господарських споруд. Пішохідний прохід між земельними дялінками цих землекористувачів, які призначені для ведення селянського господарства, на плані не позначений.

Комісійним актом обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 у с.Бережниця від 26 липня 2016 року встановлено, що при обстеженні присадибної земельної ділянки розміром 0,0497 га, кадастровий номер НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особисто селянського господарства розміром 0,0740 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які передані у приватну власність ОСОБА_2, виявлено, що ширина присадибної земельної ділянки ОСОБА_2 становить 14,4м, а довжина - 33,7м. З правого боку відстань від земельної ділянки (ОСГ) ОСОБА_7 до житлового будинку ОСОБА_2 становить 3,4 м. З протилежного боку відстань від житлового будинку ОСОБА_2 до межі земельної ділянки (ОСГ) ОСОБА_9 становить до 0,5 м. Під час обстеження даних земельних ділянок ознак пішохідного проходу на присадибній земельній ділянці гр.ОСОБА_2 не виявлено.

Комісія прийшла до висновку, що влаштування пішохідного проходу шириною 1,2 м вздовж присадибної земельної ділянки ОСОБА_2 створить незручності в користуванні і обслуговуванні її житловим будинком і не забезпечить мінімальну допустиму ширину проїзду біля її будинку в розмірі 3,5 м для транспорту швидкого реагуванняу тому числі.

Також, в ході обстеження встановлено, що на вулиці Шевченка на відстані близько 50 м від присадибної ділянки ОСОБА_2 справа і зліва є в наявності два пішохідні проходи шириною до 4 м, які з'єднують дві паралельні вулиці і є альтернативними шляхами пішохідного сполучення присадибних ділянок та житлових вулиць у селі Бережниця.

Фактичний стан земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 відповідають індексно-кадастровому плану с.Бережниця, затвердженому рішенням Стрільківської сільської ради від 6 червня 2013 року, який розроблено ТзОВ «Інформаційно-кадастровий центр» (ліцензія держкомзем серії НОМЕР_5 від 12 серпня 2010 року). Будь-які графічні матеріали та додатки до рішення сесії Стрілківської сільської ради №604 від 10 лютого 2010 року «Про встановлення пішохідного проходу с.Бережниця» в архіві сільської ради відсутні.

Крім того встановлено, що між присадибними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 існує пішохідний прохід шириною 1,6 м, який наявний у вищевказаному індексно-кадастровому плані с.Бережниця та про який зазначено в рішенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 1 грудня 2011р. у цивільній справі №2-187/2011.

Статтями 12-14,142,145 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією; до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності, правового статусу органів місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.Згідно зі ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

За положенням ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить в т.ч. розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних громад. До виключної компетенції пленарних засідань відповідних рад віднесено вирішення питань про надання земельних ділянок у власність. Статтею 17 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок у приватну власність провадиться радами, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 частиною 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 122 ЗК України встановлено, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 39, 40 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 17 ЗК встановлено, що передача земельних ділянок у приватну власність провадиться радами, на території яких розташовані земельні ділянки. Статтею 23 цього Кодексу передбачено, що право власності на землю посвідчується державними актами.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст.118 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно,, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно п.а) ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів.

Право власності на земельну ділянку оформляється відповідно до Закону україни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (ст. 126 ЗК України).

На підставі аналізу наявних в справі доказів колегія суддів прийшла до висновку рішення про передачу у власність спірних земельних ділянок ОСОБА_2 прийняті Стрілківською сільською радою у встановленому порядку та в межах її компетенції. Вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та їх повернення у комунальну власність залежать від правомірності рішень про передачу у власність земельних ділянок.

Судом встановлено, що рішення цієї ради ґрунтуються на законодавстві. Тому підстави для задоволення позову про визнання недійсними рішень сільської ради та виданих на їх підставі правовстановлюючих документів, а також актів державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спріні земельні ділянки, - відсутні.

З урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, не можна визнати законними й обґрунтованим. Відтак, це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави про:

визнання недійсним рішення сесії Стрілківської сільської ради від 15 травня 2014 року № 536 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність на території Стрілківської сільської ради»;

визнання недійсним рішення сесії Стрілківської сільської ради від 15 травня 2014 року № 537 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність на території Стрілківської сільської ради»;

визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_4, від 21 травня 2014 року, виданого Державним реєстратором Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0497 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 21930126, від 21 травня 2014 року, виданого Державним реєстратором Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0740 га, кадастровий номер НОМЕР_3;

зобов'язання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) повернути земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0497 га, вартістю згідно нормативної грошової оцінки 12 880,47 грн., та кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0740 га., вартістю згідно нормативної грошової оцінки 418,51 грн. у с. Бережниця Стрийського району Львівської області в комунальну власність територіальної громади в особі Стрілківської сільської ради (ідентифікаційний код 04370937, вул. Фіцика,13, с.Стрілки Стрийського району Львівської області);

стягнення судового збору із Стрілківської сільської ради та ОСОБА_2 (по 609 грн. з кожного) в користь держави.

Рішенняапеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: