Ухвала

від 17.11.2016 по справі 509/4772/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4772/15-ц

УХВАЛА

смт.Овідіополь

17 листопада 2016 року

Овідіопольського районного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу

ОСОБА_1 на рішення заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, зацікавлена особа ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області зі скаргою на рішення заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, зацікавлена особа ОСОБА_2, в обґрунтування якої зазначила, що 15.08.2016 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 складено акт опису та арешту майна та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали Овідіопольського районного суду від 07.12.2015 року (справа № 509/4772/15-ц) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 у вигляді меблів, побутової техніки та елементів декору, що вказані в ухвалі (40 пунктів). Вказаний акт опису та арешту майна та постанову про закінчення виконавчого провадження вважає незаконними, та такими, що підлягають скасуванню з визнанням дій державного виконавця протиправними з наступних підстав. Майно, стосовно якого був складений акт опису й арешту, належить боржнику та стягувану на праві спільної сумісної власності, однак при проведенні зазначеної процесуальної дії права стягувана взагалі не були забезпечені шляхом її участі, або участі її представника, або участі представника житлово-експлуатаційної організації, або представника органів державної влади та місцевого самоврядування; оспорюваний акт складено по суті одноособово, без достатньої перевірки наявності майна, зазначеного в ухвалі. Таким чином, права ОСОБА_1, як стягувана були порушені при проведенні оспорюваної виконавчої дії, оскільки державним виконавцем не перевірено фактично наявності спірного майна (40 пунктів) в житловому будинку смт.Таїрове, вул.Бризова 133/1, в акті опису та арешту майна вказано вибірково майно (6 пунктів), та не зазначено іншого наявного в будинку майна. Адже, якщо детально проаналізувати ухвалу Овідіопольського районного суду від 07.12.2016 року - то оголошено заборону відчуження таке майно, як зокрема - дверний замок - якого в акті опису та арешту майна не має, але ж житловий будинок не може не замикатись на замок?!?! Також, у вказаній ухвалі зазначене і інше майно, яке наділено конкретними ознаками, має свою модифікацію та встановити наявність цього майна можливо було тільки за присутності стягувана, оскільки саме в неї наявні оригінали чеків та квитанцій на купівлю цього майна, та це б дало б змогу державному виконавцю конкретно і детально скласти правдивий та законний акт опису та арешту майна. При складанні акту опису й арешту майна не було перевірено і зафіксовано, яке саме майно знаходиться у житловому будинку, адже абсурдною вдається така ситуація, що житловий будинок, який здається боржником в оренду, не має меблів, умивальника, крана та таке інше. За таких обставин, враховуючи невизначеність об'єму рухомого майна у житловому будинку, відсутність даних про його передачу на зберігання та відсутність встановлених заборон, а також неможливість доступу стягувана ОСОБА_1 до цього майна, порушуються права скаржника і як власника рухомого майна. Таким чином, передавши майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 державний виконавець порушив права скаржника з урахуванням ч.1 ст.319 ЦК України, якою передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. З урахуванням викладеного, з посиланням на ст.ст.383 - 389 ЦПК України, вона просить суд задовольнити скаргу, визнати дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 щодо складення акту опису та арешту майна від

15.08.2016 року та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали Овідіопольського районного суду від 07.12.2015 року (справа № 509/4772/15-ц) неправомірними, скасувати акт опису та арешту майна від 15.08.2016 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.08.2016 року з примусового виконання Ухвали Овідіопольського районного суду від 07.12.2015 року (справа №509/4772/15-Ц) та відновити виконавче провадження з примусового виконання Ухвали Овідіопольського районного суду від 07.12.2015 року (справа № 509/4772/15-ц).

Скаржниця в судове засідання не з'явилась, але звернулась до суду з заявою, відповідно до якої скаргу підтримала, просить суд її задовольнити в повному обсязі та розглянути скаргу у її відсутність.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, надало до суду письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких скаргу не визнала та просить суд її задоволенні відмовити у повному обсязі.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду з письмовими запереченнями на скаргу, відповідно до яких проти задоволення скарги заперечує, просить суд розглянути скаргу у його відсутність.

Ознайомившись зі скаргою та письмовими запереченнями на неї, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягаю, з наступних підстав.

У Овідіопольському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області на виконанні перерубувало виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 509/4772/15, яка видана 07.12.2015 року про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на меблі та побутову техніку, а саме: тумба під умивальник, шафа навесна с/у, умивальник, сифон під умивальник, картини репродукції 3 шт., дзеркало зелена мозаіка, світильник на 2 плафона, відро для сміття, шафа з під світкою, ліжко Санремо, матрац ВІШ8, прикроватні тумбі 2 шт. Санремо, ламельний вклад, меблі гостинна Санремо, диван, Витяжка Ругатіеа, плитка настінна, світильник, люстра на 5 плафонів, профдекор для сходів, ролети, стопор для дверей, шафа Казріап, шафа для взуття, вішалка настінна, замок дверний, стопор для сходів, плінтуса, шпалери, магніт для ножів, шланги під воду, лента світлодіодна = проебразователь напруги, комплект мойка + кран + сифон, тумба під умивальник, труби + монтажне коліно + муфта + декор, планка, роутер безпровідний, дзеркало з під світкою, люстра на 4 плафона, світильник.

За виконавчим провадженням боржник: ОСОБА_2; стягувач ОСОБА_1.

Заступником начальнику відділу ОСОБА_3 здійсню виїзд за місцем знаходження майна за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.Бризова, 133/1.

Виїздом на місце встановлено, що з будинку № 133/1 по вул. Бризовій вийшла жінка, яка повідомила, що на даний час вона винаймає житло та впустити державного виконавця не буде. Також до будинку прибув родич ОСОБА_5, який повідомив, що на даний час в будинок впустити нікого не може, так як там мешкають люди які винаймають житло до 15.08.2016 року. Власник будинку ОСОБА_4 не може прибути, ув'язку з тим що знаходиться в іншому місці. Доступ до житла де знаходиться майно не надано.

ОСОБА_5 вручено постанову про відкриття виконавчого провадження для передачі ОСОБА_4

12.08.2016 року до відділу надійшла заява від ОСОБА_2. В своїй заяві ОСОБА_4 повідомив, що 15.07.2016 року ним буде надано доступ до житлового будинку для виконання ухвали суду.

Також в заяві він повідомив що більша частина майна, що вказана в ухвалі вже була самовільно та незаконно вивезена з будинку ОСОБА_1 та невідомими особами та просить зробити його відповідальним зберігачем за зберігання майна яке залишилось у будинку.

15.08.2016 року здійснено виїзд за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул.Бризова, 133/1 та складено акт опису та арешту майна. Актом опису та решту майна, описано та арештовано майно яке занадилось в будинку, а саме: плітка настінна бежевого кольору у ванній та туалеті, стопор для дверей вмонтований в підлогу, золотого кольору, замок дверний, механічний, плінтуса кімнатні бежевого кольору, шпалери кімнатні світло-бежевого кольору, стопор для сходів срібного кольору.

Іншого майна зазначено в ухвалі не виявлено. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним, а саме: псувати, відчужувати, дарувати, робити будь які дії, які призведуть до погіршення стану та зменшення вартості майна. Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4, якого попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за збереження мана, про що ОСОБА_4 розписався в акті.

Від ОСОБА_4 відібрано пояснення, щодо відсутності іншого майна, яке міститься в матеріалах виконавчого провадження і проведено фотофіксацію арештованого майна.

Виконання ухвали суду про забезпечення позову виконувалось відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 09.03.2011 року якій на час проведення дій діяв та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

В скарзі скаржник посилаєте, на те що акт складено в односторонньому порядку, відповідальним зберігачем є боржник ОСОБА_4, чим порушено права стягувана, відсутні всі пункти які зазначені в ухвалі суду, відсутність дверного замку в акті опису та арешту майна та інше.

В ухвалі суду чітко прописано, яке саме майно підлягає арешту та опису. Зберігача якому необхідно передати майно в ухвалі не зазначено. Також вказано що саме необхідно виконати Овідіопольському РВДВС ГТУЮ - « в частині накладення арешту на меблі та побутову техніку відповідно до додатку», ОСОБА_1 є позивачем, а у виконавчому провадженні стягувачем, ОСОБА_2 є відповідачем , а виконавчому провадженні боржником.

Відповідно до вимог п.4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника або його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати мано на зберігання.

В даному випадку арешт та опис проводився у присутності боржника та понятих, боржником було надано заяву, про те що він згоден прийняти описане майно на зберігання.

При здійснені виконавчих дій, заступником начальника описано та арештовано виявлене майно згідно додатку ухвали суду, інше зазначене майно на момент здійснення арешту та опису було відсутнє. Що стосується «замка дверного» то в акті описаний під п.3.

Щодо відсутності іншого майна, яке зазначено в ухвалі забезпечення позову від боржника відібрано пояснення.

19.08.2016 року заступником начальника відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», в якій прописано, що саме виконано, та ухвалу суду повернуто до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що акт державного виконавця є носієм інформації, а не рішенням державного виконавця та не може бути скасований судом, оскільки така можливість не закріплена діючим законодавством.

Частиною 2 статті 387 ЦПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи ДВС і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд вважає, що дії державного виконавця проведенні з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Бочаров А.І.