Постанова

від 10.05.2007 по справі 7/623/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/623/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р. Справа № 7/623/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача –Васильчиков І.В.

від відповідача –не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою  відповідальністю „Петрол-Трейд”

на постанову господарського суду Миколаївської області від 20.02.2007р.

у справі № 7/623/06

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі                    

                    м. Миколаєва

до Товариства з обмеженою  відповідальністю „Петрол-Трейд”

про  стягнення податкового боргу в сумі 119169.66грн. за рахунок активів

                                                    встановив:

           ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва в жовтні 2006 року  звернулась з адміністративним позовом до ТОВ „Петрол-Трейд” про стягнення за рахунок активів підприємства податкового боргу в сумі 119169.66грн., у т.ч. по орендній платі за землю, пені, штрафній санкції та ринковому збору. Позовні вимоги  обґрунтовані приписами п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.5.1., п.п.5.3.1. п.5.3., п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”      № 2181, п.11 ст.11 Закону України „Про  державну податкову службу в Україні”  (а.с.3-7).

             11 грудня 2006 року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив стягнути податковий борг в сумі 119524.98грн., що виник по орендній платі за землю та штрафній санкції за несвоєчасне подання розрахунку по сплаті орендної плати за землю (а.с.32-33).

           13 грудня 2006 року відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю зібрання первинних документів  на підтвердження відсутності вищевказаного податкового боргу, яке було задоволено судом, про що зазначено в ухвалі від 13.12.2006р.  (а.с.39, 43).

          У зв'язку із закінченням терміну, на який провадження у справі зупинялось, ухвалою суду першої інстанції від 2.02.2007р. провадження поновлено (а.с.45).

      Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.02.2007р.(суддя Семенчук Н.О.), яка складена у повному обсязі відповідно до вимог ст.160 КАС України 26.02.2007р., уточнені  позовні вимоги задоволені в повному обсязі з мотивів недоведеності відповідачем відсутності податкового боргу (а.с.50).

    Не погодившись із постановою суду, ТОВ „Петрол-Трейд” 6.03.2007р. звернулось із заявою про апеляційне оскарження, а 26.03.2007р. - з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати, посилаючись на те, що ДПІ у Центральному р-ні не може бути належним позивачем у справі щодо вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку.

  У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив про неправомірність доводів відповідача.

  8 травня 2007 року на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від ТОВ „Петрол-Трейд” про відкладення розгляду справи. Однак судовою колегією зазначене клопотання відхилено, оскільки:

-   причина відкладення взагалі не вказана;

- при розгляді апеляційної скарги участь представників сторін не є обов'язковою в силу норм КАС України і не визнана такою судом апеляційною інстанції при призначені скарги до розгляду;

- згідно ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи;

- ухвала від 16.04.2007р. про закінчення підготовчих дій і призначення справи до апеляційного розгляду на 10.05.2007р. отримана ТОВ „Петрол-Трейд” 19.04.2007р., тобто у останнього було достатньо часу для вирішення питання щодо уповноваження певної особи представляти інтереси товариства в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

        Відповідно до статтей 2, 5 Закону України „Про плату за землю” від 3.07.1992р. № 2535 (із змінами), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за  землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди. Суб'єктом плати  за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у т.ч. орендар.

         Про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди свідчать договір № 317-97 від 5.06.1997р. укладений між Миколаївською міською радою та ТОВ „Петрол-Трейд”; додаткова угода до нього від 12.10.2000р.;  відомості, які надавались  підприємством до податкового органу (а.с.35-38).

           Згідно ст.14 Закону України „Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

      Податкові розрахунки орендної плати за землю були подані                    ТОВ „Петрол-Трейд” до податкового органу 20.05.2005р. за 2005 рік і 11.03.2006р. за 2006 рік (а.с.11-12).

              Відповідно до ст.17 Закону України „Про плату за землю”, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

         Згідно податкових розрахунків орендної плати за землю, ТОВ „Петрол-Трейд” повинно було сплачувати у 2005 році щомісячно по 6168.22грн.,  у 2006 році по 6384.10грн.

           Отже, податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків в податкових деклараціях, вважаються самостійно узгодженими з дня подання таких декларацій, згідно п.1.2., 1.11. ст.1, п.5.1. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181.

           Крім того, ДПІ у Корабельному р-ні м. Миколаєва 22.03.2006р. складено акт № 20/15-00-23398910  про несвоєчасне подання товариством декларації орендної плати за земельну ділянку за 2006 рік, на підставі якого 22.03.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001041500/0 про визначення податкового зобов'язання зі сплати штрафної санкції в сумі 170.00грн.(а.с.12,14-16). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано платником 22.03.2006р. і не було оскаржено ні в адміністративному ні в судовому порядку, отже податкове зобов'язання вважається узгодженим 22.03.2006р. (день отримання), згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону № 2181.

               Однак, відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплатив, інше останнім не доведено, докази сплати не надав ні суду першої інстанції при вирішенні спору, ні при поданні апеляційної скарги.

            Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

         Згідно розрахунку позивача, податковий борг складає суму 119524.98грн., у т.ч. орендна плата за землю за 8 місяців 2005 року –49129.88грн., за 11 місяців 2006 року –70225.10грн. та штрафна санкція 170.00грн. (а.с.40).

             На виконання п.6.2. ст.6 Закону № 2181, податковим органом на адресу платника були направлені перша та друга податкові вимоги від 4.07.2005р.      № 1/103, від 8.08.2005р. № 2/136 (а.с.17-18), однак податковий борг відповідачем не погашений.

       За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив   позовні вимоги із посиланням на п.п.3.1. п.3.1. ст.3 Закону № 2181.

             Заперечення скаржника стосовно того, що податкова інспекція не може являтися належним позивачем щодо вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, не заслуговують на увагу, враховуючи слідуюче.

           Пунктом 1.12. ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”        № 2181 визначено термін „контролюючий орган” –державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством,  здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових  зобов'язань чи податкового боргу. Законом № 2181 визначено вичерпний перелік конролюючих органів, зокрема, згідно п.п.2.1.4. п. 2.1. ст.2 Закону, до якого входять податкові органи – стосовно  податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

        Відповідно до п.8. ч.1 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251 (із змінами), до загальнодержавних  податків і зборів належать плата (податок) за землю.

       Статтею 27 Закону України „Про плату за землю” визначено,  що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

       Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, а також права органів державної податкової служби визначені статтями 10, 11 Закону України  „Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990р. № 509 (із змінами). Зокрема, п.11 ст.10 цього Закону –подавати  позови до підприємств, установ організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; п.11 ст.11 Закону  № 509 – застосовувати до платників податків  фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

         Таким чином, ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва є належним позивачем у даній справі.

             З урахуванням викладеного, підстави для скасування постанови суду відсутні.

    Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

                                        ухвалив:

             Апеляційну скаргу ТОВ „Петрол-Трейд” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 20.02.2007р. у справі № 7/623/06–без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

        Головуючий суддя                                                  Туренко В.Б.

        Суддя                                                                       Бандура Л.І.

             Суддя                                                                      Поліщук Л.В.