КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" листопада 2016 р. Справа№ 911/831/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016
у справі №911/831/16 (суддя - Щоткін О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп»
до Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів»
про стягнення 160 567, 00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Бобер О.С., адвокат за договором №18 від 18.08.2016; Онуфрієнко А.А., адвокат за договором №18 від 18.08.2016
від відповідача: Матвієць А.А., довіреність б/н від 18.11.2016, Провоторов О.П., посвідчення №5209/10 від 28.08.2014
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «Прайд» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» (відповідач у справі) про стягнення 160 567, 00 грн грошових коштів, перерахованих Адвокатському об'єднанню «Бучанська міська колегія адвокатів» на виконання умов Договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при виконанні Договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги надав не весь обсяг послуг, які були обумовлені сторонами та оплачені позивачем, враховуючи зазначене, а також відсутність підписаних між сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, позивач на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» 160 567,00 грн безпідставно отриманих ним коштів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2016 на підставі ст. 25 ГПК України здійснено заміну позивача ТОВ «Торгово-фінансова група «Прайд» його правонаступником - ТОВ «Прайд Авто Груп».
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп» 137942 грн. 50 коп. боргу, 27 491 грн. 08 коп. витрат на послуги адвоката та 2069 грн. 14 коп. судового збору.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, від якого позивач, як замовник, згідно з ст. 849 ЦК України відмовився в односторонньому порядку, що, враховуючи відсутність підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт, свідчить про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України 137 942,50 грн безпідставно отриманих коштів. Відмовляючи у задоволенні решти частини позовних вимог, Господарський суд Київської області посилався на недоведений позивачем факт оплати на користь відповідача 22 624,50 грн саме на виконання спірного договору, враховуючи при цьому наявність інших договорів між позивачем та відповідачем.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Адвокатське об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» подав апеляційну скаргу б/н від 28.07.2016, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп» відмовити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Так, відповідач стверджує про невірне визначення судом правової природи укладеного договору та відповідно змісту відносин, які виникли між сторонами. З урахуванням того, що укладений договір не містить обов'язку підписувати акти здачі-прийняття наданих послуг, що такі послуги оплачувались позивачем за фактично виконаний обсяг роботи адвокатського об'єднання, за цінами узгодженими сторонами в усній формі, то відповідно, грошові кошти, які просить стягнути позивач не можуть вважатись безпідставно отриманими відповідачем та стягнуті на користь ТОВ «Прайд Авто Груп».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2016 апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді - Лобань О.І., Тищенко О.В. та призначено розгляд справи на 31.08.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року розгляд справи відкладено на 05.10.2016 року.
05.10.2016 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Федорчука Р.В., справу № 911/831/16 передано колегії суддів: головуючий суддя: Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 23.11.2016.
У судовому засіданні 23.11.2016 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп» відмовити.
Представники позивача у справі у судовому засіданні 23.11.2016 заперечили проти доводів апеляційної скарги відповідача, вважають рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 законними та обґрунтованим, а тому просять суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів», а рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 - залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
11 вересня 2015 р. між Адвокатським об'єднанням «Бучанська міська колегії адвокатів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» був укладений договір №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги, підписаний з боку АО «Бучанська міська колегії адвокатів» адвокатом Провоторовим О.П., як управляючим партнером, та з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» - генеральним директором - Хоптинцем О.В. (а.с. 12-13 том 1)
Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт звернувся з проханням до адвоката прийняти доручення підготувати відповідні документи матеріали та/або представляти його інтереси в судах, загальної та спеціальної юрисдикції всіх інстанцій будь-яких державних та недержавних установах, підприємствах та організаціях будь якої форми власності, в тому числі правоохоронних органах та органах Державної виконавчої служби, по суті доручення: представлення його інтересів, захист майнових та особистих немайнових прав для надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості, матеріальної та моральної шкоди, завданої клієнту, протиправними діями, що порушили його права та законні інтереси, повернення його власності в законне володіння, захисту інтересів Клієнта у статусі свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, в органах дізнання, досудового слідства, судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, інших органах державної влади, в т.ч, органах та установах виконання покарань та їх попереднього ув'язнення а також надання інших юридичних послуг, пов'язаних з підприємницькою діяльністю Клієнта.
Розділом 3 договору передбачено, що адвокат надає клієнту наступні послуги: представляти інтереси клієнта у адміністративних, цивільних, господарських справах та кримінальних провадженнях, в яких він є стороною, а саме: позивачем, відповідачем, третьою особою, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, свідком або засудженим; надавати консультаційні послуги з правових питань; складати позовні заяви, а також інші документи, пов'язані з досягненням поставлених перед адвокатом завдань; супроводжувати справи в судах всіх інстанцій; представляти інтереси клієнта в державних та правоохоронних органах з усіх питань пов'язаних з виконанням цього договору.
Згідно з п.4.1 вказаного договору, за надання юридичних послуг за вказаним договором клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар, що попередньо обумовлений сторонами.
Відповідно до п. 7.1. договору, його укладено на один рік, тобто по 11 вересня 2016, але не раніше закінчення розгляду справ, ведення яких доручено відповідачу, по суті в суді, винесення остаточного рішення, що вступило в законну силу, вирішення питання щодо виконання судового рішення. В подальшому, як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп» 11.04.2016 укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» відступило свої права за договором №11-09/15 від 11.09.2015.
З поданих сторонами документів, колегією суддів встановлено, що у період дії договору про надання консультування та правової допомоги, Адвокатським об'єднанням «Бучанська міська колегії адвокатів», а саме адвокатом Провоторовим О.П., надавались юридичні послуги (надання консультацій, представництво інтересів підприємства у державних органах, у суді, підготовка заяв, клопотань, запитів до відповідних органів, вивчення та підготовка документації для організації експертного дослідження, організації проведення експертного дослідження, тощо) Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» в межах здійснення кримінального провадження та в процесі розгляду адміністративної справи (а.с. 108-207 том 1).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 14-23 том 1) ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» в період з 09 вересня 2015 року по 10 листопада 2015 року перераховало на рахунок АО «Бучанська міська колегії адвокатів» 372 391,50 грн, що сторонами не заперечується, а саме платіжним дорученням № 75 від 09.09.2015 сплачено 3000,00 грн.; №632 від 11.09.2015 - суму 13 324,50 грн.; №640 від 16.09.2015 - суму 3000,00 грн.; №614 від 16.09.2015 - суму 3300,00 грн.; №645 від 21.09.2015 - суму 4000,00 грн.; №650 від 23.09.2015 - суму 13 000,00 грн.; №656 від 24.09.2015 - суму 172 200,00 грн.; №694 від 15.10.2015 - суму 16 000,00 грн., №722 від 29.10.2015 - суму 130 000,00 грн та №20 від 10.11.2015 - суму 14 567,00 грн.
Під час дії договору між сторонами підписувались акти прийняття-передачі наданих юридичних послуг. Відповідно до актів, які підписані 23, 25 та 29 вересня 2015 (а.с. 24-28 том 1) представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, Адвокатським об'єднанням «Бучанська міська колегії адвокатів» були надані, а клієнтом прийняті послуги на загальну суму 211 824 грн. 50 коп. Актів на решту суми (160 567,00 грн) сплачених клієнтом послуг між сторонами не підписувалось.
Оскільки, як стверджує ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД», відповідач став виконувати взяті на себе за договором обов'язки неналежним чином, не надавалась інформація щодо стану розгляду справи, тому листом № 132 від 22.12.2015 (а.с. 29 том 1), ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» повідомило відповідача про намір розірвання договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги з 26 грудня 2015 року шляхом внесення відповідних змін до нього, які мають бути викладені в додатковій угоді. Цим же листом ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» просило відповідача повернути платіж в сумі 130000 грн. та підготувати акти виконаних робіт по сумам, сплаченим у розмірах 16000 та 14567 грн., який був залишений відповідачем без відповіді та належного реагування.
03 лютого 2016 року ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» направило на адресу АО «Бучанська міська колегія адвокатів» претензію № 19 (а.с. 31 том 1), в якій просило адвокатське об'єднання, у зв'язку з ненаданням відповідачем актів наданих послуг на суму 160 567,00 грн, відповідно до ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 160 567,00 грн. Оскільки відповідач зазначені кошти не повернув, ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» звернулось з даним позовом до суду.
Позивач, звертаючись до суду, вважає, що договір про консультування та надання правової допомоги №11-09/15 від 11.09.2015 є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи клієнта, про що відповідача було повідомлено листом № 132 від 22.12.2015, у зв'язку з чим, вважає, що відповідач без належних правових підстав утримує грошові кошти у сумі 160 567,00 грн, які були сплачені в якості гонорару адвокату за послуги, докази виконання яких відсутні. Місцевий господарський суд, погодившись із доводами позивача та задовольняючи позов частково, виходив із того, що договір між сторонами за своєю правовою природою є договором підряду і позивач, відмовившись від договору в односторонньому поряду, згідно ст. 849 та 1212 ЦК України правомірно просить повернути суму коштів за послуги, які фактично не були надані відповідачем у зв'язку з відсутністю первинно-бухгалтерських документів, які б підтверджували факт надання таких послуг.
Однак, дослідивши умови договору, докази, що підтверджують його виконання з боку кожної із сторін, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом надано невірну кваліфікацію правовідносинам, що склались між сторонами, та застосовано норму права, яка не підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи з наступних підстав.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Колегією суддів досліджено, що між ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» та Адвокатським об'єднанням «Бучанська міська колегії адвокатів» укладено договір про консультування та надання правової допомоги, зі змісту якого вбачається, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором про надання правової допомоги, що є одним із видів договорів про надання послуг. Правове регулювання правовідносин, які виникли між сторонами на підставі даного договору, здійснюється загальними нормами глави 63 Цивільного кодексу України («Послуги. Загальні положення») та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 1 ст. 26, ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. (ч. 5 ст. 27 Закону)
Згідно з ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено сторонами у договорі (п. 4.1.) гонорар виплачується адвокату за надання юридичних послуг у розмірі, що попередньо обумовлений сторонами, однак розмір гонорару чи способу його визначенні у договорі не передбачено. Подані сторонами документи свідчать, що між адвокатським об'єднанням та клієнтом не підписувались додатків до договору чи інших документів, які б визначали вартість наданих юридичних послуг, конкретну ціну за окремі види правової допомоги та загальну ціну договору (гонорар адвокату). З пояснень представників сторін наданих суду письмово, та усно у судових засіданнях, судом встановлено, що гонорар, який повинно було сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» був погоджений сторонами в усній формі.
Окрім того, враховуючи, що сума, сплачених в період дії договору та в період надання відповідачем консультування та правової допомоги, коштів у розмірі 372 391,50 грн сторонами не заперечується, такі кошти були добровільно сплачені позивачем та прийняті відповідачем в якості оплати послуг за договором, колегія суддів дійшла висновку, що сторони вчинили юридично значимі дії, які свідчать про погодження ціни договору та вартості гонорару у розмірі 372 291,50 грн, з яких спірними у даній справі є сума 160 567,00 грн, перерахована згідно платіжних доручень №694 від 15.10.2015 на суму 16 000,00 грн., №722 від 29.10.2015 на суму 130 000,00 грн та №20 від 10.11.2015 на суму 14 567,00 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, листом №132 від 22.12.2015 року ТОВ «Торгово-фінансова група «Прайд» в односторонньому порядку відмовилось від договору, а тому вважає, що після розірвання договору та у зв'язку з ненадання документів, на підтвердження наданих послуг на суму 160 567,00 грн, відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути на користь позивача безпідставно утримувані ним кошти.
Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи позивача як безпідставні з огляду на наступне.
За загальним правилом відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Приписами ст. 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведені норми Цивільного кодексу України, якщо інше не обумовлено самими сторонами у договорі, надає їм право на одностороннє розірвання договору надання послуг та право визначити у договорі порядок і наслідки такого розірвання.
Як передбачено у п. 5.4. договору, сторони можуть розірвати цей договір в будь-який час в разі невиконання обов'язків, визначених договором.
При цьому, сторонами в договорі не визначено порядок розірвання договору, право будь-якої сторони на односторонню відмову від договору, форму волевиявлення такої відмови, та наслідки розірвання. З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до п. 7.3. договору відносини, не врегульовані угодою, регулюються чинним законодавством України, колегія суддів зазначає, що розірвання укладеного договору про надання правової допомоги повинно відбуватись в порядку, визначеному загальними нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Однак, матеріали справи не містять підписаного сторонами документу про розірвання договору, сторонами також не надано доказів розірвання договору у судовому порядку на вимогу будь-якої сторони відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту листа №132 від 22.12.2015 (а.с. 29 том 1) вбачається, що ТОВ «Торгово-фінансова група «ПРАЙД» повідомляло відповідача про «НАМІР щодо розірвання договору» та просило підготувати «Додаткову угоду до договору із зазначенням змін до п. 7.1., тобто викласти його в редакції: Цей договір діє до 25.12.2015». При цьому, жодного посилання на одностороннє розірвання договору чи відмову від нього, наслідки такого розірвання для сторін відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України направлений лист не містить, а тому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки Господарського суду Київської області про те, що позивач даним листом відмовився від договору в односторонньому порядку.
З огляду на вищенаведене, колегією суддів встановлено, що договір №11-09/15 від 11.09.2015 не був розірваний в односторонньому порядку та з урахуванням встановленого п. 7.1. строку дії договору «по 11.09.2016» станом на момент розгляду спору у суді першої інстанції та винесення рішення у справі був чинним.
Як було зазначено вище, нормативним обґрунтуванням заявленої позовної вимоги є посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, а підставою цих вимог позивачем визначено факт відсутності підписаних між сторонами Актів здачі-приймання юридичних послуг на загальну суму 160 567,00 грн та відповідно безпідставне утримання цієї суми відповідачем.
Колегія суддів звертає увагу, що договором не визначено порядок здійснення позивачем оплати гонорару, проте для встановлення дійсних правовідносин, що склались між сторонами, колегія суддів зазначає, що необхідним є дослідження всіх обставин та поданих на їх підтвердження доказів в їх сукупності.
Як вбачається із спірних платіжних доручень №694 від 15.10.2015, №722 від 29.10.2015, №10.11.2015, грошові кошти за ними були перераховані із призначенням платежу: «Сплата за консультування та надання правової допомоги за договором №11-09/15 від 11.09.2015». З представлених відповідачем документів судом встановлено, що у цей період відповідач надавав позивачеві послуги як в процесі проведення кримінального провадження, так і в процесі розгляду адміністративної справи №826/16482/15 (а.с. 111-207 том 1). У своєму листі №132 від 22.12.2015 ТОВ «ТФГ «ПРАЙД» просило адвокатське об'єднання повернути кошти у сумі 130 000,00 грн, сплачені для забезпечення успішного ведення справи №826/16482/15 та надати на підписання акти по сумах сплати за консультування та надання правової допомоги на суму 30 567,00 грн. Тобто, зазначені документи свідчать, що оплата здійснювалась позивачем за фактично надані послуги, при цьому посилання позивача на те, що сплачені ним 130 000,00 грн спрямовувались виключно на забезпечення ведення адміністративної справи не підтверджується належними доказами, оскільки платіжне доручення №722 від 29.10.2015 містить призначення платежу «плата за консультування та надання правової допомоги», без конкретизації, які саме юридичні послуги, оплачувались.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження позивача про обов'язковість складання та підписання між сторонами Актів здачі-прийняття наданих послуг, оскільки укладений між сторонами договір не містить обов'язку відповідача складати відповідні акти, складання таких актів не передбачено умовами укладеного договору. Згідно вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для оплати гонорару адвокату та підставою виникнення взаємних прав та обов'язків між сторонами є саме договорів, а не акти приймання-передачі наданих послуг. Добровільне складання таких актів в період дії договору не може свідчити про виникнення у адвокатського об'єднання обов'язку в їх складанні, з урахуванням відсутності такої умови у договорі та чинному законодавстві.
Враховуючи зазначене, а також приписи ч. 2 ст. 14 ЦК України, згідно яких особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, колегія суддів дійшла висновку, що за укладеним між сторонами договором складання Акту здачі-приймання виконаних послуг не є обов'язковим для відповідача та відповідно відсутність такого Акту, при наявності інших доказів у справі, не може свідчити про невиконання адвокатським об'єднанням своїх зобов'язань.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що після отримання листа №132 від 22.12.2015 з вимогою позивача про надання актів здачі-прийняття послуг, такі Акти були складені адвокатським об'єднанням та направлені на адресу ТОВ «ФТГ «ПРАЙД», докази чого містяться в матеріалах справи (а.с. 208-217 том 1). Однак зазначені акти залишились не підписаними з боку клієнта - ТОВ «ФТГ «ПРАЙД».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що грошові кошти в загальному розмірі 160 567,00 грн згідно платіжних доручень №694 від 15.10.2015, №722 від 29.10.2015, №10.11.2015 були сплачені ТОВ «ФТГ «ПРАЙД», як гонорар адвокату, за надані ним в межах дії договору №11-09/15 від 11.09.2015 консультування та правову допомогу.
Стаття 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як нормативну підставу позову, регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під вiдсутнiстю правової підстави, зазначеної у ст. 1212 ЦК України, розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідач отримав спірну суму коштів за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, а саме як гонорар адвоката за надані послуги.
За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочинну недійсним або його розірвання не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на те, що оспорювана сума вважається отриманою Адвокатським об'єднанням «Бучанська міська колегія адвокатів» безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України та може бути стягнута з останнього (Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року №3-11гс15, від 1 липня 2015 року №3-195гс15).
При цьому, суд обмежений предметом та підставами позову, що заявлені позивачем та не праві самостійно визначати та/або змінювати їх. Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у позовній заяві позивачем суду не надано.
Беручи до уваги наведене, колегією суддів встановлено про відсутність правових підстав для стягнення з Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» 160 567, 00 грн грошових коштів, перерахованих Адвокатському об'єднанню на виконання умов Договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги.
З урахуванням вищенаведеного Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарським судом Київської області неповно досліджено всі обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому вважає, необґрунтованим часткове задоволення позову та стягнення з Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» 137 942,50 грн, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України та є підставою для скасування рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір за подання позову та витрати на послуги адвоката, які заявлялись позивачем, а також судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду покладається на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп».
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п.1, 3 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 у справі №911/831/16 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2016 року у справі №911/831/16 скасувати частково та прийняти нове рішення:
«В задоволенні позову відмовити повністю».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Груп» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, оф. 5, код ЄДРПОУ 39893830) на користь Адвокатського об'єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» (08292, Київська область, м.Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 170, корпус В, код ЄДРПОУ 35967971) 2 649 (дві тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 36 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.
5. Справу №911/831/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 63011996 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні