Постанова

від 23.02.2017 по справі 911/831/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 911/831/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівБакуліної С.В., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Авто Груп" на постанову від 23.11.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№911/831/16 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Авто Груп" доАдвокатського об'єднання "Бучанська міська колегія адвокатів" простягнення 160 567,00грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Хоптинець А.В. директор

Онуфрієнко А.А.

Бобер О.С. (дог. Від 23.02.17)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-фінансова група "Прайд" (в подальшому здійснено заміну відповідача на правонаступника - ТОВ "Прайд Авто Груп") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Адвокатського об'єднання "Бучанська міська колегія адвокатів" про стягнення 160 567, 00грн грошових коштів, перерахованих Адвокатському об'єднанню "Бучанська міська колегія адвокатів" на виконання умов договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2016 (суддя Щоткін О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з АО "Бучанська міська колегія адвокатів" на користь ТОВ "Прайд Авто Груп" 137942 грн. 50 коп. боргу, 27 491 грн. 08 коп. витрат на послуги адвоката та 2069 грн. 14 коп. судового збору.

Рішення мотивоване обґрунтованістю вимог про стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України 137 942,50грн безпідставно отриманих коштів та не доведення позивачем факту оплати на користь відповідача 22 624,50грн саме на виконання спірного договору, враховуючи при цьому наявність інших договорів між позивачем та відповідачем. Рішення прийнято на підставі ст.ст. 849 та 1212 ЦК України.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у складі: Жук Г.А., Дикунської С.Я., Мальченко А.О. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

ТОВ "Прайд Авто Груп" у касаційній скарзі просить частково скасувати рішення господарського суду першої інстанції, повністю скасувати постанову апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.1212 ЦКУкраїни.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами встановлено, що 11.09.2015 між АО "Бучанська міська колегії адвокатів" та ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" укладений договір №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт звернувся з проханням до адвоката прийняти доручення підготувати відповідні документи матеріали та/або представляти його інтереси в судах, загальної та спеціальної юрисдикції всіх інстанцій будь-яких державних та недержавних установах, підприємствах та організаціях будь якої форми власності, в тому числі правоохоронних органах та органах Державної виконавчої служби, по суті доручення: представлення його інтересів, захист майнових та особистих немайнових прав для надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості, матеріальної та моральної шкоди, завданої клієнту, протиправними діями, що порушили його права та законні інтереси, повернення його власності в законне володіння, захисту інтересів Клієнта у статусі свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, в органах дізнання, досудового слідства, судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, інших органах державної влади, в т.ч, органах та установах виконання покарань та їх попереднього ув'язнення а також надання інших юридичних послуг, пов'язаних з підприємницькою діяльністю Клієнта.

Розділом 3 договору передбачено, що адвокат надає клієнту наступні послуги: представляти інтереси клієнта у адміністративних, цивільних, господарських справах та кримінальних провадженнях, в яких він є стороною, а саме: позивачем, відповідачем, третьою особою, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, свідком або засудженим; надавати консультаційні послуги з правових питань; складати позовні заяви, а також інші документи, пов'язані з досягненням поставлених перед адвокатом завдань; супроводжувати справи в судах всіх інстанцій; представляти інтереси клієнта в державних та правоохоронних органах з усіх питань пов'язаних з виконанням цього договору.

Згідно з п.4.1 вказаного договору, за надання юридичних послуг за вказаним договором клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар, що попередньо обумовлений сторонами.

Відповідно до п. 7.1. договору, його укладено на один рік, тобто по 11 вересня 2016, але не раніше закінчення розгляду справ, ведення яких доручено відповідачу, по суті в суді, винесення остаточного рішення, що вступило в законну силу, вирішення питання щодо виконання судового рішення.

В подальшому, між ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" та ТОВ "Прайд Авто Груп" 11.04.2016 укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" відступило свої права за договором №11-09/15 від 11.09.2015.

У період дії договору про надання консультування та правової допомоги, АО "Бучанська міська колегії адвокатів", а саме адвокатом Провоторовим О.П., надавались юридичні послуги ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" в межах здійснення кримінального провадження та в процесі розгляду адміністративної справи.

ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" в період з 09.09.2015 по 10.11.2015 перерахувало на рахунок АО "Бучанська міська колегії адвокатів" 372 391,50грн, а саме платіжним дорученням № 75 від 09.09.2015 сплачено 3000,00грн.; №632 від 11.09.2015 - суму 13 324,50грн.; №640 від 16.09.2015 - суму 3000,00грн.; №614 від 16.09.2015 - суму 3300,00грн.; №645 від 21.09.2015 - суму 4000,00грн.; №650 від 23.09.2015 - суму 13 000,00грн.; №656 від 24.09.2015 - суму 172 200,00грн.; №694 від 15.10.2015 - суму 16 000,00грн., №722 від 29.10.2015 - суму 130 000,00грн та №20 від 10.11.2015 - суму 14 567,00грн.

Під час дії договору між сторонами підписувались акти прийняття-передачі наданих юридичних послуг. Відповідно до актів, які підписані 23, 25 та 29 вересня 2015 були надані послуги на загальну суму 211 824 грн. 50 коп. Актів на решту суми (160 567,00грн) сплачених клієнтом послуг між сторонами не підписувалось.

Листом № 132 від 22.12.2015 ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" повідомило відповідача про розірвання договору №11-09/15 про консультування та надання правової допомоги з 26.12.2015 шляхом внесення відповідних змін до нього, які мають бути викладені в додатковій угоді. Цим же листом ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" просило відповідача повернути платіж в сумі 130000 грн. та підготувати акти виконаних робіт по сумам, сплаченим у розмірах 16000 та 14567 грн., який був залишений відповідачем без відповіді та належного реагування.

03.02.2016 ТОВ "Торгово-фінансова група "Прайд" направило на адресу АО "Бучанська міська колегія адвокатів" претензію № 19, в якій просило адвокатське об'єднання, у зв'язку з ненаданням відповідачем актів наданих послуг на суму 160 567,00грн, відповідно до ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 160 567,00 грн.

Позивач, вважаючи, що договір про консультування та надання правової допомоги №11-09/15 від 11.09.2015 є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи клієнта, зазначив, що відповідач без належних правових підстав утримує грошові кошти у сумі 160 567,00грн, а тому на підставі ст.1212 ЦК України звернувся до суду з даним позовом про стягнення згаданої суми.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

За загальним правилом відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Приписами ст. 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені норми Цивільного кодексу України, якщо інше не обумовлено самими сторонами у договорі, надає їм право на одностороннє розірвання договору надання послуг та право визначити у договорі порядок і наслідки такого розірвання.

Як передбачено у п. 5.4. договору, сторони можуть розірвати цей договір в будь-який час в разі невиконання обов'язків, визначених договором.

При цьому, сторонами в договорі не визначено порядок розірвання договору, право будь-якої сторони на односторонню відмову від договору, форму волевиявлення такої відмови, та наслідки розірвання. З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до п. 7.3. договору відносини, не врегульовані угодою, регулюються чинним законодавством України, колегія суддів зазначає, що розірвання укладеного договору про надання правової допомоги повинно відбуватись в порядку, визначеному загальними нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять підписаного сторонами документу про розірвання договору, сторонами також не надано доказів розірвання договору у судовому порядку на вимогу будь-якої сторони відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідач отримав спірну суму коштів за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, а саме як гонорар адвоката за надані послуги в межах дії договору №11-09/15 від 11.09.2015 консультування та правову допомогу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові про стягнення спірної суми на підставі статті 1212 ЦК України (Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року №3-11гс15, від 1 липня 2015 року №3-195гс15).

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Авто Груп" залишити без задоволення.

Постанову від 23.11.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/831/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко