Постанова

від 23.11.2016 по справі 806/1394/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" листопада 2016 р. Справа № 806/1394/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача Лічкової Н.В., представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. у справі за позовом Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Мале приватне підприємство "Атлант-будсервіс" (далі - МПП "Атлант-будсервіс") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0006101200 від 18.07.2016 року, №0006361200 від 20.07.2016 року, стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за квітень 2016 року в розмірі 15389 грн., за травень 2016 року в сумі 18497 грн. та стягнути з Державного бюджету України пеню за періоди з 01.12.2015 року по 21.12.2015 року за прострочення сплати бюджетної заборгованості за вересень 2015 року в сумі 1243,08 грн., з 25.06.2016 року по 26.07.2016 року за прострочення сплати бюджетної заборгованості за квітень 2016 року в сумі 577,93 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" пеню за період з 01.12.2015 року по 21.12.2015 року за прострочення сплати бюджетної заборгованості за вересень 2015 року в сумі 1243 грн. 08 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" не сплачений судовий збір при подачі позовної заяви в сумі 2756,00 грн. на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Мале приватне підприємство "Атлант-будсервіс" також звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, та підтримав вимоги своєї апеляційної скарги

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.05.2016 року МПП «Атлант-Будсервіс» подано до Коростенської ОДПІ Житомирської області декларацію з ПДВ за квітень 2016 року.

В декларації задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 201 965 грн., 15389 грн. податкових зобов"язань (рядок 9) та зазначено в рядку 20.2.1 що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - це 44189 грн. (а.с. 23-24).

Разом з декларацією подано довідку про суму від"ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с. 27), згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складається з періодів : за серпень 2014 року - 15389 грн. та 28800 грн. за квітень 2016 року як різниця між податковим кредитом і податковим зобов"язанням квітня 2016 року.

Коростенською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість МПП «Атлант-Будсервіс» за квітень 2016 р., за результатами якої складений акт перевірки від 09.06.2016 №801/12-01/32510918 (а.с.13-15).

Перевіркою встановлено, що МПП «Атлант-Будсервіс» при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року порушено вимоги п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу III Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за №159/28289, Закону України від 28.12.2014 року№71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», пункт 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України та недотримані вимоги листа ДФС України №7796/7/99-99-19-03-02-17 від 06.03.2015 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200/1.3 ст.200/1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, рядок 20.2 та рядок 20.2.1 за квітень 2016 року на суму 15389,00 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006101200 від 18.07.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 15389,00 грн. та застосування 3847,25 грн. штрафних санкцій (а.с.11).

Встановлено, що 13.06.2016 року МПП «Атлант-Будсервіс» подано до Коростенської ОДПІ Житомирської області декларацію з ПДВ за травень 2016 року.

В декларації задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 178321 грн., 18497 грн. податкових зобов"язань (рядок 9) та зазначено в рядку 20.2.1 що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - це 39042 грн. (а.с. 69-70).

Разом з декларацією подано довідку про суму від"ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с. 27), згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складається з періодів : за серпень 2014 року - 18497 грн. та 20545 грн. за травень 2016 року як різниця між податковим кредитом і податковим зобов"язанням травня 2016 року.

Коростенською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість МПП «Атлант-Будсервіс» за травень 2016 року, за результатами якої складений акт перевірки від 05.07.2016 року №889/12-01/32510918 відповідно (а.с.18-20).

Перевіркою встановлено, що МПП «Атлант-Будсервіс» при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2016 року порушено вимоги п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу III Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за №159/28289, Закону України від 28.12.2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», пункт 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України та недотримані вимоги листа ДФС України №7796/7/99-99-19-03-02-17 від 06.03.2015 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200/1.3 ст.200/1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, рядок 20.2 та рядок 20.2.1 за травень 2016 року на суму 18497,00 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006361200 від 20.07.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18497,00 грн. та застосування 9248,50грн. штрафних санкцій (а.с.16).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0006101200 від 18.07.2016 року, №0006361200 від 20.07.2016 року.

При проведенні камеральних перевірок відповідач дійшов висновків про порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що, на думку відповідача, призвело до завищення суми бюджетного вішкодування за квітень 2016 року на суму 15389,00 грн. та за травень 2016 року на суму 18497,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування-відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Таким чином, підпунктом «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено можливість платника ПДВ, який має непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену підпунктом 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу, та одночасно збільшити розмір суми податкового кредиту в одній тій самій податковій декларації.

Разом з тим, згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування декларації та заяви проводиться з урахуванням правил, встановлених у Порядку заповнення та надання податкової звітності № 966 та порядку електронного адміністрування ПДВ.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.05.2016 року МПП «Атлант-Будсервіс» подано до Коростенської ОДПІ Житомирської області декларацію з ПДВ за квітень 2016 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 201 965 грн., 15389 грн. податкових зобов"язань (рядок 9) та зазначено в рядку 20.2.1 що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - це 44189 грн. (а.с. 23-24).

Також, як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2016 року МПП «Атлант-Будсервіс» подано до Коростенської ОДПІ Житомирської області декларацію з ПДВ за травень 2016 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 178321 грн., 18497 грн. податкових зобов"язань (рядок 9) та зазначено в рядку 20.2.1 що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - це 39042 грн. (а.с. 69-70).

Колегія суддів зауважує, що підставою для висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування за квітень та травень 2016 року є твердження про те, що Податковим кодексом України не передбачено зміни напрямку використання коштів - непогашених залишків сум ПДВ, що були зазначені як від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України не заборонено здійснювати зміну такого призначення, а відтак, доводи відповідача про те, що суми, відображені у графі 5 таблиці 1 додатку 2 декларації, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєтраційної суми (пп. «а» п.33 підр. 2 розд. ХХ ПК України) і не можуть бути пере декларовані як бюджетне відшкодування, є хибними.

Отримавши право на бюджетне відшкодування, позивач таким правом скористався.

Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що МПП «Атлант-Будсервіс» цілком правомірно включено суми бюджетного відшкодування за квітень 2016 року в розмірі 15389,00 та за травень 2016 року в розмірі 18497,00 грн. до складу сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, що відобразилося у податкових деклараціях за травень 2016 року та за червень 2016 року та не є порушенням норм податкового законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів уважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомленнь-рішень №0006101200 від 18.07.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 15389,00 грн. і застосування 3847,25 грн. штрафних санкцій та №0006361200 від 20.07.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18497,00 грн. та застосування 9248,50грн. штрафних санкцій діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень.

Щодо вимоги позивача про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за травень 2016 року в розмірі 15389,00 грн. та за червень 2016 року в розмірі 18497,00 грн., а також стягнення пені.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України закріплено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість врегульовано у статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з абзацом 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок, яким визначено механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, за змістом пункту 9 якого протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

На підставі зазначених норм права колегія суддів вказує, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Крім того, із системного аналізу пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України слідує, що у разі оскарження платником у судовому порядку результатів перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, відшкодування цих сум податку можливе лише після закінчення такої процедури оскарження.

Колегія суддів також вказує, що відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податку на додану вартість. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення на користь товариства бюджетного відшкодування ПДВ та пені, заявлені до завершення узгодження нарахованих товариству грошових зобов'язань, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ оскаржується у судовому порядку, а відтак такі вимоги є такими, що заявлені передчасно, а тому підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Відповідно достатті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Згідно статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції від 08.09.2016 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням приписів цієї правової норми та ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України норми суд присуджує на користь Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області 1447,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0006101200 від 18.07.2016 року, №0006361200 від 20.07.2016 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області 1447,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Мале приватне підприємство "Атлант-будсервіс" вул.Сосновського,30, кв.4,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11509

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4-представник позивача Лічкова Н.В.АДРЕСА_1