Ухвала

від 29.11.2016 по справі 201/13281/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

потерпілої - ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/13281/16-к (пр. № 1-кп/201/569/2016), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650003571, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, розгляд якого було призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Інші учасники залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Вирішуючи питання щодо призначення судового розгляду на підставі наданого суду обвинувального акту, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України за результатами підготовчого провадження суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Однак, правова кваліфікація кримінального правопорушення, яка інкримінується складеним відносно ОСОБА_6 обвинувальним актом, не відповідає положенням закону і статті закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно формулювання обвинувачення викладеного в означеному обвинувальному акті, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, а саме закінченому замаху на відкрите заволодіння чужим майно (грабіж), скоєному повторно. Проте, відповідно до положень ч. 1 ст. 186 КК України, кримінально-правове визначення грабежу полягає у відкритому викраденні чужого майна, а не заволодіння ним, як сформульовано у висунутому обвинуваченні, а отже дана правова кваліфікація не тільки не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 186 КК України, але й істотно порушує права обвинуваченого на захист від зрозумілого та конкретного обвинувачення, викладеного у точній відповідності із вимогами кримінального та кримінального процесуального закону.

Крім того дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ознакою повторності, в той же час з формулювання обвинувачення не випливає, що така особа була раніше судима і таким чином вчинюване нею діяння містить ознаки повторності. З огляду на відсутність даних відомостей, неможливо встановити кримінально-правовий зміст повторності в діях обвинуваченого ОСОБА_6 , незрозуміло чи її було утворено тотожними, чи однорідними за своїми ознаками злочинами, що були вчинені раніше останнім.

Викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, органом досудового розслідування було зазначено, що злочинні дії ОСОБА_6 не були закінчені з причин, які не залежали від його волі, а тому останні отримали відповідну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 15 КК України. Отже, в розумінні ч. 2 ст. 15 КК України, слід вважати недоцільним вказівку в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 на досягнення останнім суспільно небезпечних наслідків, а саме того, що обвинувачений відкрито заволодів чужим майном, оскільки в такому разі викладене обвинувачення може трактуватися як закінчений злочин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Апеляційного суду Дніпропетровскьої області протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а сторонами кримінального провадження, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1