Вирок

від 24.01.2017 по справі 201/13281/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Гончаренко В.М.

за участю: секретаря - Верменич В.А.

прокурора - Таран К.О.

захисника - ОСОБА_1

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_2

представник сектору ювенальної превенції - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/13281/16-к (пр. № 1-кп/201/139/2017), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650003571, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська (м. Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше судимого 09 серпня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України з однорічним іспитовим строком, учня групи ПЕГЗ-16 Державного професійно-технічного Навчального закладу Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи раніше судимим 09 серпня 2016 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, діючи повторно, 22 серпня 2016 року близько 13 години 30 хвилин, знаходячись на зупинці громадського транспорту біля будинку № 99 по проспекту Гагаріна у м. Дніпрі, побачив вироби із коштовного металу, а саме ланцюжок з хрестиком та кулон, які належали потерпілій ОСОБА_5 та перебували у неї на шиї, визначивши вказані речі об'єктом свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4, діючи повторно, швидко розпочав рух у бік до потерпілої та, підійшовши впритул до ОСОБА_5, у якої на шиї висіли вироби із дорогоцінного металу, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та те, що його дії є відкритими для оточуючих, відкрито лівою рукою схопив шляхом ривку ланцюг із дорогоцінного металу, на якому були хрестик та кулон, та зірвав ланцюг за допомогою фізичної сили, пошкодивши механізм замку ланцюга. Після цього, ОСОБА_4 тримаючи ланцюг з кулоном та хрестиком, почав відходити від потерпілої разом із відкрито викраденим майном на загальну суму 20 092 гривень 50 копійок, а саме: ланцюгом із золота вартістю 15 862 гривень 50 копійок, хрестиком із золота 2 115 гривень, кулоном вартістю 2 115 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_5 Бажаючи зникнути з місця скоєння злочину, ОСОБА_4 побіг в бік магазину АТБ , розташованого неподалік від будинку № 99 по проспекту Гагаріна у м. Дніпро, таким чином, виконавши усі дії необхідні для доведення свого злочинного умислу до кінця, проте з незалежних від його волі причин, довести кримінальне правопорушення до кінця він не зміг, оскільки був затриманий громадянами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин даного провадження, що не оспорюються. У зв'язку з цим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання неповнолітньому ОСОБА_4, суд, згідно вимог ст.ст. 65, 103 КК України, враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, виховується одним батьком, в сім'ї склалась дружня обстановка, з товаришами та однолітками підтримує рівні відносини. Також суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, який критично відноситься до своєї поведінки.

До обставин, що пом'якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання своєї вини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.

Беручи до уваги, що обставин пом'якшуючих покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 декілька, а саме, останній повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, а також вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, а їх сукупність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, оскільки вказує на можливість виправлення обвинуваченого, який усвідомив свою суспільно небезпечну поведінку як протизаконну, що підтвердив як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду, суд, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, вважає за можливе призначити основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті закону України про кримінальну відповідальність за злочин, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4, саме таке покарання буде домірним скоєному злочину та перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного. При цьому, приходячи до такого висновку, слід також мати на увазі той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв повторне кримінальне правопорушення в період іспитового строку, що є підставою для призначення йому покарання за правилами ст. 71 КК України, а отже останній буде підлягати реальному відбуванню покаранню в умовах ізоляції від суспільства, що буде відповідати принципу невідворотності кримінальної відповідальності.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 09 серпня 2016 року був засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України з однорічним іспитовим строком, при цьому в період останнього вчинив нове кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком.

Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді одного року та одинадцяти місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року покарання у виді двох місяців позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді двох років та одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання, після набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув'язнення з 22 серпня 2016 року по 21 жовтня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази - ланцюг із золота, хрестик із золота, кулоном із золота - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: В.М. Гончаренко