Рішення

від 14.11.2016 по справі 908/4499/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2016                     Справа № 908/4499/15                               

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля», м.Донецьк

про стягнення заборгованості.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився.

Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цими перевезеннями. Позивач надав послуги відповідачу за зазначеним договором, однак відповідач, в порушення умов укладеного договору, належним чином свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив оплати за користування вагонами за межами України (на території Молдови) внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20520грн, яку позивач просить стягнути.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля» про стягнення заборгованості відмовлено (т.2 ст.92-94).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 року у справі № 908/4499/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» залишено без задоволення (т.2 а.с.128-130).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі № 908/4499/15 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області (т.2 а.с.200-202).

Ухвалою суду від 31.10.2016 залучено до участі у справі правонаступника позивача (Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр») – Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля» (замовник) та Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр» (основний виконавець), Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод» (співвиконавець перший), Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (співвиконавець другий) укладений договір №1199/315-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цими перевезеннями (далі - договір) (т.1 а.с.13-25).

Відповідно до п.1. договору, за договором про організацію перевезень вантажів основний виконавець та співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів у піввагонах співвиконавців.

Згідно з п.2.2.5 договору, замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за попередні періоди) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (розподільчий рахунок) основного виконавця…».

Відповідно до п.2.2.10 договору, замовник зобов'язаний сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності співвиконавців. Вносити плату за користування вагонами в робочому стані за час перебування їх за межами України за цінами, узгодженими цим договором, крім випадків отримання плати Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця» або основним виконавцем за окремими договорами з іншими юридичними особами.

Згода замовника вносити плату за користування вагонами за межами України, а також організовувати усунення поточних технічних несправностей вагонів за межами України у випадках та за процедурою, передбаченими даним договором, підтверджується відміткою в перевізному документі відповідно до п.2.2.21 цього договору.

Плата за користування за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції України. При організації перевезень згідно заявок замовника з наступним здійсненням на території інозалізниці після вивантаження попутного завантаження на територію України чи транзитом по Україні за заявкою іншої юридичної особи, плата нараховується з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту вивантаження вагону за межами митного кордону України. (п. 2.2.10 договору).

Відповідно до п. 2.2.21, замовник також зобов'язаний забезпечувати внесення в графу 4 накладної УМВС відмітки «Плата за пользование за пределами Украины» (вказується найменування замовника або іншого платника, що уклав відповідну угоду з основним виконавцем і співвиконавцем та код облік розрахунків)». В разі відсутності зазначеної відмітки, плата за користування вагонами за межами України сплачується замовником.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження внесення будь-яких відміток в зазначені графи міжнародних накладних УМВС.

Згідно з п.3.1 договору, загальна ціна договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацію перевезень вантажів, вартість яких визначається сторонами відповідно до пункту 3.4.1. цього договору.

Пунктом 3.4.1 договору визначено, що загальна ціна договору визначається сторонами в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2 договору).

Згідно п.5 протоколу погодження договірної ціни №1 між основним виконавцем та замовником до договору №1199/315-2012 від 05.06.2012, плата за користування вагонами за межами України (в країнах СНД та Балтії) складає 186грн (без урахування ПДВ) за кожну добу перебування вагону за межами України, що відпоює еквіваленту 21,3 швейцарських франків (без урахування ПДВ).

Згідно з п.6.2 п.6 цього протоколу, послугами основного виконавця (позивача) складають, зокрема, при перебуванні вагону за межами України – 4грн (без урахування ПДВ) за кожну добу перебування вагону за межами України.

Акти виконаних робіт оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця (п.3.4.6 договору).

Як визначено п.10.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів – до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулася письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов вищевказаного договору, на станцію Рені-Порт (експорт) (Україна) був направлений вантаж: зі станції Ізотове (Україна) у напіввагонах: № 66812942, №66730623, №66083874, №65944100, №64993009, №66728411, №65298689, №65487365, №66680331, №66234683; зі станції Соф'їно-Бродська (Україна) у напіввагонах №67580357, №66445867, №67656926, №67356667, №67361048, №67162008, №66119025, №60382546, №67845461, №66568809; зі станції Постникове (Україна) у напіввагонах №67917823, №67373902, №67679076, №66752130, №66240482, №67155705, №65256224, №60665080, №66031469.

Власниками 29 зазначених вагонів були Державні підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» і «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів».

До станції призначення вагони з вантажем прямували транзитом територією Молдови, що відповідачем не спростоване та підтверджується відповідними перевізними відомостями, і міжнародними залізничними накладними (т.1 а.с.175-204).

Усі вагони з вантажем на станцію призначення Рені-Порт прибули у період з 1 по 3 січня 2013 року. Після видачі вантажу вантажоодержувачу на станції призначення Рені-Порт (експорт) (Україна) та його вивантаження в порту, позивач здійснив перевезення зазначених вагонів у порожньому стані в зворотному напрямку, також частково територією Молдови, що підтверджується відповідними залізничними накладними (т.1 а.с.204-225).

31.12.2013 між сторонами був підписаний акт наданих послуг № 12 за період з 01 по 31.12.2013, згідно якого, станом на 21.12.2013, сума за надані позивачем послуги з організації перевезення вантажів надані за договором №1199/315/2012 від 05.06.2012 становить 20520грн. (т.1а.с.80).

Зазначений акт відповідачем був підписаний з зауваженнями, які викладені в листі №9 від 14.01.2014, відповідно до якого, відповідач не погоджується з нарахуванням позивачем спірної суми, оскільки вартість послуг по організації перевезення включає і плату за користування вагонами (т.1 а.с.89-90).

Факт знаходження вагонів за межами території України та період протягом якого вони там знаходились, також підтверджується також переліком перевезень замовника ТОВ «ФПК УкрРосвугілля» за договором та інформацією про вагонні операції, укладеного між ДП УТЛЦ та ДП ГІОЦ Укрзалізниці (т.3 а.с.29-56).

Позивачем, з урахуванням наданих ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» даних про знаходження вагонів за межами України, здійснено розрахунок нарахованої плати за користування вагонами за договором №1199/315-2012 від 05.06.2012, згідно з яким плата за користування вагонами, під час їх знаходження за межами України, становить 20520грн.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1,3 ст. 316 ГК України, які кореспондується з ч.1,3 ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Дослідивши зміст укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин належить застосовувати законодавство яке регулює відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Таким чином, враховуючи досягнення домовленості сторін щодо обов'язку відповідача вносити оплату за користування вагонами за час їх перебування за межами України (п.2.2.10 договору), приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази фактичного знаходження вагонів за межами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем плати за користування вагонами, суд вважає, що він є арифметично вірним.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля» (83001,м.Донецьк, вул.Артема, 60, ідентифікаційний код юридичної особи - 20333057) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) заборгованість в сумі 20520грн та 1827грн витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повний текс рішення складений 21 листопада 2016 року.

Суддя О.В. Говорун