Рішення

від 16.01.2017 по справі 908/4499/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2017 Справа № 908/4499/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля", м.Донецьк

про стягнення заборгованості.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" про стягнення заборгованості відмовлено (т.2 ст.92-94).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

За подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №3668 від 22.12.2015 у розмірі 1339грн80коп. (т.2 а.с.114). Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 року у справі № 908/4499/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр" залишено без задоволення (т.2 а.с.128-130).

Не погоджуючись з вищевказаною постановою Донецького апеляційного господарського суду позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

За подання касаційної скарги позивачем було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №1360 від 11.05.2016 у розмірі 2192грн40коп. (т.2 а.с.186). Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі № 908/4499/15 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області (т.2 а.с.200-202).

Ухвалою суду від 31.10.2016 залучено до участі у справі правонаступника позивача (Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр") - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця".

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2016 року позовні вимоги позивача були задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість в сумі 20520грн та 1827грн витрат з оплати судового збору.

21.12.2016 представник позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця" звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" витрат з оплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги у розмірі 1339грн80коп. та 2192грн40коп. відповідно, про що видати відповідний виконавчий документ.

Судом встановлено, що при новому розгляді справи в рішенні суду не вирішено питання про розподіл господарських витрат за подання позивачем апеляційної та касаційної скарги.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь товариства, то вони стягуються на користь учасників (акціонерів) такого товариства, зазначених у частині восьмій статті 28 цього Кодексу, у тій частині, в якій вони понесені цими учасниками (акціонерами). Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" господарським судам роз'яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі № 908/4499/15 скасовано, а за результатами нового розгляду прийнято рішення про задоволення позову, суд приходить до висновку, що судові витрати за подання позивачем апеляційної та касаційної скарги мають бути покладені на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про прийняття додаткового рішення підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.88 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення у справі № 908/4499/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" (83001,м.Донецьк, вул.Артема, 60, ідентифікаційний код юридичної особи - 20333057) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг у розмірі 3532грн20коп.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на додаткове рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Суддя О.В. Говорун