Ухвала

від 16.11.2016 по справі 43/632

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

16.11.2016р. Справа № 43/632

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Асмановій Е.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу

у справі №43/632

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення 2112715,91 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької област від 10.03.2004р. по справі №43/632 (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь до Державного комунального підприємства «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги теплопостачання у сумі 2430154,16 грн. - задоволені частково, у зв'язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача 2110897,91 грн.

22.03.2004р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2004р. змінено рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2004р., яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь задовольнив у повному обсязі.

Постановою Верховного суду України від 26.10.2004р. скасовано постанову Вищого господарського суду України від 20.07.2004р. в частині стягнення пені у сумі 150654,75 грн., в решті постанова залишена без змін.

02.11.2016р. на адресу суду від позивача по справі №43/632 надійшла скарга №09-1/300с від 28.10.2016р. на дії органу державного виконавчого служби з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії органу старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 щодо повернення наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004р. на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» без прийняття до виконання;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004р. на підставі заяви ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкриття виконавчого провадження №09-1/300 від 30.09.2016р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, документів, витребуваних ухвалою від 03.11.2016р. не надали.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови» , ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької област від 10.03.2004р. по справі №43/632 (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь до Державного комунального підприємства «Маріупольтепломережа», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги теплопостачання у сумі 2430154,16 грн. - задоволені частково, у зв'язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача 2110897,91 грн.

22.03.2004р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2004р. змінено рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2004р., яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь задовольнив у повному обсязі.

Постановою Верховного суду України від 26.10.2004р. скасовано постанову Вищого господарського суду України від 20.07.2004р. в частині стягнення пені у сумі 150654,75 грн., в решті постанова залишена без змін.

30.09.2016р. на адресу Жовтневого ВДВС м. Маріуполя Головного територіального управління у Донецькій області було подано заяву про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2004р., в якому заявлено про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та змінити найменування стягувача з ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Жовтневий ВДВС м. Маріуполя Головного територіального управління у Донецькій області постановою від 24.06.2016р. повернув наказ господарського суду Донецької області від 22.03.2004р. по справі №43/632 без виконання на підставі п.2. ч.1. ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.).

Статею 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.), У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Тобто, ПрАТ «МК «Азовсталь» мало право повторно пред'явити наказ господарського суду Донецької області від 22.03.2004р. по справі №43/632 до виконання в строк до 24.06.2017р.

04.10.2016р. стягувач, ПрАТ «МК «Азовсталь», рекомендованим листом з повідомленням направив на адресу Жовтневого ВДВС м. Маріуполя Головного територіального управління у Донецькій області заяву про відкриття виконавчого провадження №09-1/300 від 30.09.2016р. за наказом господарського суду Донецької області від 22.03.2004р., що підтверджується доданим реєстром зі штампом пошти та квитанції про відправлення, належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи.

17.10.2016р. стягувачем, ПрАТ «МК «Азовсталь», було отримано повідомлення старшого державного виконавця Новикової Л.О. від 11.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.8. ч.4. ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), у зв'язку з тим, що стягував не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Відповідно п.8. ч.4. ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Пунктом 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.) встановлено, що Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 Розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» був офіційно опублікований 05.07.2016р. в газеті «Голос України» та відповідно до цього ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.) набрали чинність з 05.10.2016р.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.) не передбачено обов'язку стягувача перед направленням наказу на виконання проводити сплату авансового внеску для здійснення виконавчих дій та додавати до заяви про примусове виконання рішення квитанції про сплату авансового внеску.

Згідно до ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Тобто, заява про відкриття виконавчого провадження №09-1/300 від 30.09.2016р. за наказом господарського суду Донецької області від 22.03.2004р. рекомендованим листом з повідомленням направлена стягувачем, ПрАТ «МК «Азовсталь», 04.10.2016р. до набрання чинності ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), а саме: дата набрання чинності 05.10.2016р.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з боку Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області допущена протиправна дія та наслідком невиконання рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2004р., тому скарга про визнання незаконними дії органу старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 щодо повернення наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004р. на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» без прийняття до виконання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 26, 27, 74 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), ст.ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999р.), господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу у справі №43/632 - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії органу старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 щодо повернення наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004р. на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» без прийняття до виконання.

3. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004р. на підставі заяви ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкриття виконавчого провадження №09-1/300 від 30.09.2016р.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99