Рішення

від 22.11.2016 по справі 906/865/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2016 р. Справа № 906/865/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 18.11.2016.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2016 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" (смт.Володар-Волинський)

про стягнення 494379,62 грн.

19.07.2016 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" надійшла заява №14/1-07.2016 від 14.07.2016 про перегляд рішення №906/865/15 господарського суду Житомирської області від 11.03.2016 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.07.2017 відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до повернення справи №906/865/15 з Рівненського апеляційного господарського суду.

25.07.2016 ухвалою господарського суду Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" від 19.07.2016 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду в судовому засіданні 11.08.2016.

11.08.2016р. розгляд заяви не відбувся, оскільки матеріали справи №906/865/15 знаходились у Вищому господарському суді України у зв`язку касаційним провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.11.2016 р. заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами призначено до розгляду на 22.11.2016.

Представник відповідача в засіданні суду заяву підтримав у повному обсязі.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 07.11.2016 не виконав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 22.11.2016 оглянуто матеріали справи №906/271/16.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд Житомирської області

ВСТАНОВИВ:

11.03.2016 господарським судом Житомирської області винесено рішення у справі № 906/865/15, згідно якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" 488557,10 грн. - основного боргу, 5822,52 грн. - 3% річних, а також 9887,59 грн. сплаченого судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 р. постанову Рівненського господарського суду від 06.07.2016 р. залишено без змін.

За нормами статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.112 ГПК, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - постанова Пленуму), до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Підставою звернення ТзОВ "А.В.В. Стандарт" є факт визнання, згідно рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/271/16, недійсною угоди від 02.12.2013 р. про проведення розрахунку по договору поставки № 3541 від 26.05.2011, в результаті укладення якої відбулось переривання строку позовної давності

Відповідач вважає, що факт визнання недійсною угоди від 02.12.2013 р. є істотною обставиною у справі, оскільки вказана угода була єдиною підставою, яка вказувала на переривання строку позовної давності.

Недійсність даної угоди дає підстави вважати, що строк позовної давності по зверненню позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договором № 3541 від 26.05.2013 р. сплив.

На підставі зазначеного заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2016.

Так, зі змісту рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2016 року по справі №906/865/15 вбачається, що перебіг строку позовної давності перервався здійсненням часткової оплати, а також підписанням угоди від 02.12.2013 р. про проведення розрахунку по договору поставки №3541 від 26.05.2011.

В силу положень ст. 204 ЦК України дана угода була діючою, а тому судом відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "А.В.В. Стандарт" про застосування позовної давності, внаслідок чого позов задоволено та стягнуто на користь позивача 488557,10 грн. основного боргу та 5822,52 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, угода про проведення розрахунку по договору поставки №3541 від 26.05.2011 була недійсною і на час розгляду справи №906/865/15.

Відтак, обставини недійсності угоди про проведення розрахунку по договору поставки №3541 від 26.05.2011 хоч і були встановлені пізніше, однак в силу положень статті 236 ЦК України існували на час розгляду справи і на момент винесення рішення від 11.03.2016 у справі №906/865/15 відповідачу не були і не могли бути відомі, з огляду на те, що рішення у справі 906/271/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" вступило в законну силу 24.06.2016 р.

Отже, встановлені в рішенні від 06.06.2016 у справі №906/271/16 обставини недійсності угоди від 02.12.2013 р. про проведення розрахунку по договору поставки № 3541 від 26.05.2011 є істотною для даної господарської справи обставиною.

Таким чином, враховуючи приписи статті 112 ГПК України та постанови №17 Пленуму ВГСУ, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник є нововиявленими обставинами та впливають на юридичну оцінку обставин, здійснених у судовому рішенні від 11.03.2016 р.

З огляду на зазначене, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" від 19.07.2016 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

У частині п'ятій статті 114 ГПК України зазначено, що за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Згідно п. п. 8.6, 8.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Оцінивши в сукупності матеріали справи із врахуванням факту недійсності угоди від 02.12.2013 р. про проведення розрахунку по договору поставки №3541 від 26.05.2011, суд дійшов висновку, що рішення від 11.03.2016 р. слід змінити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №3541, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити один універсальний екскаватор-навантажувач ЗСХ SM, виробництва фірми JCB - Англія, в подальшому "Обладнання", загальною вартістю 670007,10 в т.ч. ПДВ - 111667,85 гривень, що еквівалентно 51738,00 GBP (британських фунтів). Вказана у цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBP (британських фунтів) по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору , а саме 1 GBP дорівнює 12,95 гривень, і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBP по відношенню до української гривні.

Пунктом 3 договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків, а саме:

3.1.1. Не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 12934,50 GBP.

3.1.2. Не пізніше 20.06.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

3.1.3. Не пізніше 20.07.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

3.1.4. Не пізніше 20.08.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

3.1.5. Не пізніше 20.09.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

3.1.6. Не пізніше 20.10.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

3.17. Не пізніше 20.11.2011, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 6467,25 GBP.

На виконання зобов'язання по оплаті відповідач перерахував на рахунок позивача 181 450,00 грн., а саме: 08.06.2011 - 167500,00 грн.; 04.01.2013 - 9950,00 грн.; 15.07.2013 - 4 000,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 02.12.2013 між позивачем та відповідачем підписано угоду про проведення розрахунку по договору поставки №3541 від 26.05.11 (а.с. 13), згідно якої покупець (відповідач) визнав, що на дату складання угоди має заборгованість перед постачальником (позивачем) по договору поставки №3541 від 26.05.2011 за поставлене обладнання в розмірі 488557,10 грн. та зобов'язався провести повний розрахунок за 12 місяців в період з січня по грудень 2014 року, сплачуючи щомісяця по 40713,00 грн. рівними частками.

Оскільки відповідач не провів розрахунки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 488557,10 грн. основного боргу та 5822,52 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2015 р. по 25.05.2015 р. (145 днів).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2015 у справі № 906/271/16 угоду про проведення розрахунку по договору поставки № 3541 від 26.05.2011, підписану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" директором ОСОБА_2 та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" директором ОСОБА_3, визнано недійсною з моменту вчинення - 02 грудня 2013року.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки угода від 02.12.2013 р. є недійсною, порядок виконання відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунків слід досліджувати, виходячи з умов договору поставки № 3541 від 26.05.2011 р.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачеві обладнання та факт часткового виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого обладнання з боку відповідача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений екскаватор-навантажувач є правомірними та обгрунтованими.

Разом з тим, 15.02.2016 відповідачем подано заяву про застосування позовної давності №01/15-02.16 від 15.02.2016 у правовідносинах, які є предметом у даній справі.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У ч. 1 ст. 264 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Пунктом 4.4. роз'яснення постанови Пленуму ВГС України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4. зазначеної постанови, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Як уже зазначалось, відповідачем на рахунок позивача було сплачено кошти в сумі 181450,00грн., а саме: 08.06.2011 - 167500,00 грн.; 04.01.2013 - 9950,00 грн. та 15.07.2013 - 4 000,00 грн.

Тим самим, по першому платежу, який за умовами договору мав бути проведений не пізніше трьох банківських днів від дати підписання договору, відповідач провів розрахунки у повному обсязі та частково в сумі 13948,23 грн. по другому платежу, який мав бути проведений до 20.06.2011 р.

За наведених обставин, перебіг строку позовної давності по другому платежу, який мав бути здійснений не пізніше 20.06.2011 р., перервався в 2013 році в результаті часткової оплати в сумі 9950,00 грн. (04.01.2013 - т.1 а.с. 19) та 4000,00 грн. (15.07.2013 - т.1 а.с.18) та закінчився 15.07.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 10.06.2015., тобто в межах строку позовної давності.

З огляду на викладене, виходячи з умов договору щодо вартості поставленого обладнання, частково проведених відповідачем розрахунків та із суми заявленої позивачем до стягнення, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 69802,65 грн. (83750,88 грн. - 13948,23 грн., з яких: 83750,88 грн. - щомісячний платіж, визначений з розрахунку 6467,25 GBP * 12,95 грн.; 13948,23 грн. - часткова оплата за отримане обладнання).

В частині вимоги про сплату заборгованості в сумі 418754,45грн., яка є заборгованістю за несвоєчасно проведені розрахунки в строки, згідно графіка до: 20.07.2011, 20.08.2011, 20.09.2011, 20.10.2011, 20.11.2011, то строк позовної давності закінчився відповідно: 20.07.2014, 20.08.2014, 20.09.2014, 20.10.2014 та 20.11.2014.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, в частині стягнення 418754,45 грн. основного боргу суд відмовляє в задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Щодо стягнення з відповідача 5822,52 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 року по 25.05.2015 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 5.3. постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2016 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" зазначено, що зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань, згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 69802,65 грн., правомірним буде нарахування 3% річних саме на вказану суму боргу, що становить 831,89 грн.

В частині стягнення 4990,63 грн. 3% річних (5822,52 грн. - 831,89 грн.) слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Судові витрати, пов'язані з розглядом позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з переглядом рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У пункті 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, при зверненні до суду з позовом, позивачем згідно платіжного доручення № 155 від 27.05.2015 сплачено судовий збір в сумі 9887, 59 грн. (2% ціни позову).

Отже, за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник (відповідач) повинен був сплатити 10876,34грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 660 від 15.07.2016 (т.2 а.с.25) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" сплатило 8156,50 грн. судового збору.

Отже, недоплата судового збору складає 2719,84грн., яку слід стягнути до Державного бюджету України.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи із суми сплаченої згідно платіжного доручення № 660 від 15.07.2016 .

В частині суми, яку слід стягнути до Державного бюджету, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33-34, 43, 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" від 19.07.2016 про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2016 у справі №906/865/15 за нововиявленими обставинами.

2. Змінити рішення господарського суду від 11.03.2016 у справі №906/865/15.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" (12101, Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. Ватутіна, 30а. ід. код 34050578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, ід. код 32828388):

- 69802,65 грн. - основного боргу;

- 831,89 грн. - 3% річних;

- 1412,69 грн. судового збору.

5. В решті вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, ід. код 32828388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" (12101, Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. Ватутіна, 30а; код 34050578):

- 6991,14 грн. судового збору за розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.В. Стандарт" (12101, Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. Ватутіна, 30а; ід. код 34050578) в дохід державного бюджету України:

- 388,47 грн. судового збору за розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А; ід. код 32828388) в дохід Державного бюджету України:

- 2331,37 грн. судового збору за розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.11.2016 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам ( рек з пов)