Рішення

від 16.11.2016 по справі 907/601/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2016 Справа № 907/601/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтех», м. Виноградів

ДО товариства з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА», с. Шаланки Виноградівського району

ПРО визнання договору позички №01 від 01.01.2014 року припиненим та зобов'язання повернути отримане за такою угодою виробниче обладнання та майно на суму 2 585 973,89грн.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 07.09.2016р

від відповідача - ОСОБА_2 - директор та ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 05.03.2016р

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілтех», м. Виноградів звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА», с. Шаланки Виноградівського району про визнання договору позички №01 від 01.01.2014 року припиненим та зобов'язання повернути отримане за такою угодою виробниче обладнання та майно на суму 2 585 973,89грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2016р.

У судовому засіданні 10.10.2016 року було оголошено перерву за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України до 24.10.2016 року.

У судовому засіданні 24.10.2016 року було оголошено перерву за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України до 08.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2016 року було відкладено розгляд справи на 16.11.2016 року для надання сторонам можливості добровільного врегулювання спору.

На день судового засідання 16.11.2016 року представником позивача подано суду Акт приймання-передачі обладнання та майна складений 14.11.2016 року, згідно якого відповідачем повернуто позивачу в добровільному порядку частину майна переданого за актом від 01.01.2014 року за 31 позицією.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням поданих суду додаткових матеріалів задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в ній, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на те, що позичкодавець втратив інтерес до подальшого виконання Договору позики та встановив строк припинення відносин позички, та відповідно Договору позички - 31 серпня 2016 року. Зокрема, листами №4 від 14 березня 2016 року та №5 від 05 квітня 2016 року ТОВ «Стілтех» просило ТОВ «Мітал-УА» повернути одержане у безоплатне користування виробниче обладнання та майно у зв'язку виниклою у ТОВ «Стілтех» необхідністю. 26 липня 2016 року ТОВ «Стілтех» направило ТОВ «Мітал-УА» вимогу про повернення обладнання та майна, отриманих у тимчасове користування, якою встановлено строк повернення майна - до 31 серпня 2016 року. Згідно листа-відповіді від 15 серпня 2016 року ТОВ «Мітал-УА» визнало дану вимогу нічим не підтвердженою. Відтак, з огляду на те, що Відповідач станом на 01 вересня 2016 року не повернув отримане в якості позички обладнання та майно, від його повернення ухиляється, Позивач звернувся до суду для захисту своїх інтересів як власника майна з відповідним позовом.

Представники відповідача заперечують з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просять суд взяти до уваги те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стілтех» передало товариству з обмеженою відповідальністю «МІТАЛ-УА» виробниче обладнання та майно згідно з Актом приймання-передачі від 02.01.2014 року для використання його для своєї статутної діяльності (п. 2 пп. 2.1 пп. 2.1.1 договору позички). Даний Договір позички № 1 від 01.01.2014 року є строковим, оскільки визначається п. 4 (Термін дії та умови розірвання договору) пп. 4.1.1 договору позички, де зазначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його повного виконання сторонами та п.1 ст. 831 ЦК України (Строк договору позички). Тобто, даний Договір позички № 1 від 01.01.2014 року діє до закінчення строку укладених угод товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛ-УА» для яких і бралося виробниче обладнання по Договору позички № 1 від 01.01.2014 року, що в свою чергу відповідає використання його для своєї статутної діяльності (п. 2 пп. 2.1 пп. 2.1.1 договору позички) для виконання своїх зобов'язань по Контракту N° 01/2013 від 16.102013 року.

Також зазначає, що Позивачем по справі товариством з обмеженою відповідальністю «Стілтех» в своїй позовній заяві не наведено жодної підстави для припинення Договору позички № 1 від 01.01.2014 року. А твердження Позивача, що ним втрачено інтерес до подальшого виконання Договору позички та встановлення строк припинення відносин позички є безпідставним та таким що суперечить Договору позички від 31 серпня 2014 року і приписам ст. ст. 525, 530, 834,835 ЦК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.11.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2014 року між ТОВ «Стілтех» (Позичкодавець) та ТОВ «Мітал- УА» (Користувач) було укладено Договір позички №01, згідно з яким Позичкодавець передає, а Користувач приймає у безоплатне користування виробниче обладнання для виробництва взуття, що належить Позичкодавцеві на праві власності.

Вказане обладнання на загальну суму 86120,00 євро (що станом на 12.09.2016 року згідно офіційного курсу НБУ складає 2585973,89 грн.) було придбане власником - ТОВ «Стілтех» у фірми «Calzaturificio Antis s.r.l.» (Італія) згідно з договорами купівлі-продажу №01/2009 - на 22800,00 євро, №03/2009 - на 10432,00 євро, №04/2009 - на 200,00 євро, №01/2010 - на 118,00 євро, №04/2010 - на 34790,00 євро, №5/2010 - на 2480,00 євро, №01/2011 від 01.02.2011 на 14800,00 євро, №01/2011 від 12.09.2011 - на 500,00 євро.

01 січня 2014 року ТОВ «Стілтех» передало, а ТОВ «Мітал-УА» прийняло відповідно до Акту приймання-передачі обладнання та майна до Договору позички №01 від 01 січня 2014 року у безоплатне користування виробниче обладнання та майно згідно з переліком, зазначеним в Акті приймання-передачі (всього 102 позиції).

Об'єкти позички були прийняті відповідачем без зауважень.

Листами №4 від 14 березня 2016 року та №5 від 05 квітня 2016 року ТОВ «Стілтех» просило ТОВ «Мітал-УА» повернути одержане у безоплатне користування виробниче обладнання та майно у зв'язку виниклою у ТОВ «Стілтех» необхідністю.

26 липня 2016 року ТОВ «Стілтех» направило ТОВ «Мітал-УА» вимогу про повернення обладнання та майна, отриманих у тимчасове користування, якою встановлено строк повернення майна - до 31 серпня 2016 року.

Згідно листа-відповіді від 15 серпня 2016 року ТОВ «Мітал-УА» визнало дану вимогу нічим не підтвердженою.

Умовами пп. 2.1.1. Договору поруки передбачено, що Користувач зобов'язаний прийняти Майно у володіння та користування за актом приймання- передачі і використовувати його для своєї статутної діяльності, здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна.

Відповідно до п.3.2.2. ч.3 Договору Позичкодавець має право здійснювати контроль за станом використання майна та вимагати від користувача вжиття заходів щодо підвищення ефективності використання майна.

Згідно п.4.1.3. Договору Користувач зобов'язаний повернути майно Позикодавцю у разі припинення (розірвання) договору.

Позивач зазначає, що як Позичкодавець, він втратив інтерес до подальшого виконання Договору позики та встановив строк припинення відносин позички, та відповідно Договору позички - 31 серпня 2016 року.

Оскільки, Відповідач станом на 01 вересня 2016 року не повернув отримане в якості позички обладнання та майно, від його повернення ухиляється, Позивач звернувся до суду для захисту своїх інтересів як власника майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір позички зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України - статтями 827 - 836, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

За статтею 827 Цивільного кодексу України за договором позички позичкодавець безоплатно передає або зобов'язується передати користувачеві річ для користування протягом встановленого строку; користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України, до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України договором позички є договір, за яким одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Статтею 831 ЦК України визначається, що якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

За приписами ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Виходячи з підстав заявленого позову, якими обґрунтовує свої вимоги позивач (ст. 836 ЦК України), при вирішенні спору необхідним є встановлення факту припинення договору позички та відсутності правових підстав для утримання відповідачем майна переданого йому в користування за договором.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, що застосовується до відносин позички, договір позички укладається на строк, встановлений договором. За статтею 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору. Відтак закінчення строку дії договору спричиняє правові наслідки щодо наявності у користувача права користуватися річчю, переданою йому за договором позички.

Відповідач заперечує факт припинення договірних відносин з огляду на направлені позивачем вимоги про припинення дії договору позички та зазначає, що відповідно до вимог пунктів 2.1.1 та 4.1.1 договору строк договору не закінчився, оскільки сторонами при укладенні не було встановлено такого строку. Відтак, з огляду на суть договору його строк визначається відповідно до мети користування переданим позивачем відповідачу майном, а саме, для забезпечення статутної діяльності.

Однак, аналіз умов договору в частині визначення сторонами мети договору свідчить про те, що користування річчю відповідно до мети, визначеної договором, слід відрізняти від призначення користування речі. Як вбачається з умов договору сторонами було узгоджено не мету договору (тобто, досягнення певної цілі), а визначено тільки обов'язок щодо призначення користування речі з огляду на її функціональне призначення (обладнання для виробництва взуття). Позиція відповідача про те, що метою договору є забезпечення статутної діяльності товариства не може бути взята судом до уваги, оскільки суперечить суті вимог 631 Цивільного кодексу України.

Листами №4 від 14 березня 2016 року та №5 від 05 квітня 2016 року ТОВ «Стілтех» просило ТОВ «Мітал-УА» повернути одержане у безоплатне користування виробниче обладнання та майно у зв'язку з виниклою у ТОВ «Стілтех» необхідністю.

26 липня 2016 року ТОВ «Стілтех» направило ТОВ «Мітал-УА» вимогу про повернення обладнання та майна, отриманих у тимчасове користування, якою встановлено строк повернення майна - до 31 серпня 2016 року.

Наведені обставини свідчать, що договірні відносини сторін згідно договору №01 від 01.01.2014р. були припинені саме при отриманні відповідачем вимоги позичкодавця по поверненню майна.

При вирішенні даного спору судом також враховано, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, у ситуації, що склалась у даному спорі у справі № 907/601/16 заявник позову мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе вільно повернути позичене майно, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором позички.

Згідно з положеннями ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Підставою для припинення права володіння, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України є витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Право позичкодавця, в разі якщо після припинення договору користувач не повертає річ, вимагати її примусового повернення прямо передбачено ст. 836 ЦК України, що при встановлених обставинах є підставою для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути майно.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині визнання таким, що припинився Договір позички №01 від 01 січня 2014 року, укладений між ТОВ «Стілтех» та ТОВ «Мітал-УА», суд констатує наступне.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно - господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання зобов'язання за договором припиненим. Цивільним та Господарським кодексами України не встановлено такий спосіб захисту права, як визнання правовідносин припиненими.

Щодо встановленої наведеними вище нормами можливості захисту судом цивільного права або інтересу іншим способом, що встановлений договором або законом, а також посилань на те, що суд має право встановити юридичний факт, який має значення для сторін, то наведене не свідчить, що вимога позивача може бути самостійним предметом позову.

Водночас, слід зазначити, що позивач не позбавлений права стверджувати про припинення зобов'язань за Договором, посилаючись на факт припинення договірних правовідносин у зв'язку з розірванням Договору, тому, встановити зазначений юридичний факт має господарський суд за насідком дослідження питання щодо дотримання позивачем порядку розірвання договору та встановлення наявності або відсутності правових підстав для повернення майна, що є предметом договору (зазначена правова позиція викладена у Постанові ВГСУ від 04.03.2010 у справі № 6/403).

Відтак, у задоволенні вимоги про визнання таким, що припинився Договір позички №01 від 01 січня 2014 року, укладений між ТОВ «Стілтех» та ТОВ «Мітал-УА» слід відмовити, оскільки такий факт встановлено судом при аналізі вимог щодо повернення майна, що є предметом такого договору.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому, суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи те, що в ході розгляду справи сторонами було в добровільному порядку повернуто частину майна, що є предметом позички, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України (в частині майна, що є предметом акту приймання-передачі від 14.11.2016 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Мітал-УА» (код ЄДРПОУ 35461609, 90311, Закарпатська обл., Виноградівський район, село ІІІаланки, вул.Мікеш Келемена, будинок 22) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтех» (код ЄДРПОУ 36246195, 90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, площа Миру, будинок 35/1) наступне обладнання та майно, отримане згідно Акту приймання-передачі обладнання та майна до Договору позички №01 від 01 січня 2014 року, а саме: Конвеєр ланцюговий модель 1595 - 1 шт., Конвеєр ланцюговий модель TRR1254 -1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201022 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201009 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201109 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 80101025 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201012 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201094 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 80101040 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201079 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 71201088 - 1 шт., Машина для нанесення маркування SICOMEC 341 №1517 - 1 шт., Машина для затоншення країв деталей взуття COLMEZ SS20 №2013147 - 1 шт., Вирубочний прес INN4 №3740785 - 1 шт., Вирубочний прес ATOM S525/5 №12389 -- 1 шт., Прес для пресування відходів виробництва TR12 №1659 - 1 шт., Машинка для пошиття окантовки ADLER 69-FA 373 №340885 -1 шт., Швейна машинка STROBEL KL14123 №49528-2 - 1 шт., Маркувальна машина №193-944/01/BL - 1 шт., Машина для набивання кнопок-застібок 77SPS 2952 -1 шт., Машина для термофіксації деталей взуття PR86 №89506331 - 1 шт., Шафа висотою 180 см - 7 шт., Вирубочний прес АТОМ 588-11 №21В520023 - 1 шт., Швейна машинка одноголкова ZOJE 9610-D №80101010 - 1 шт., Стіл металевий 78 см - 13 шт., Стелаж металевий для рулонів - 4 шт., Стілець що обертається з дерев'яним верхом - 39 шт., Теліжка металева для перевезення вирубочних ножів - 6 шт., Навантажувач з вилковим захватом 3шт., Компресор AIRPOL С11 - 1шт., Швейна машинка двоголкова ZOJE ZJ- 9620 №80501016 - 1шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201060 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 080101028 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 080101017 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201043- 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201147 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 080101044 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201004 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201041 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201026 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201037 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201007 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201076 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201064 - 1 шт., Швейна машина одноголкова ZOJE 9610-D № 071201003 - 1 шт., Машина для шліфування країв деталей взуття ALLEGI №8126245 - 1 шт., Вирубочний прес ATOM G888 №52602 - 1 шт., Вирубочний прес INN №1068/02/85 - 1 шт., Плити пластмасові для вирубочного пресу - 2 шт., Машина для набивання кнопок-кілець SPS 69-S-9 №32/2409 - 1 шт., Вирубочний прес ATOM S525/6 №141141 - 1 шт., Машина для нанесення розмітки R507 - 1 шт., Столи металеві до швейних машин - 16 шт., Візок на двох колесах - 1 шт., Швейна машина типу зіг-заг PFAFF №277965 - 1 шт., Швейна машина типу зіг-заг PFAFF №489876 - 1 шт., Швейна машина типу STROBEL KL-141-23 №281332-5А - 1 шт., Швейна машина двоголкова SIMAC 9620 №100601013 - 1 шт., Точило - 1 шт., Підставка металева з чорних металів для кріплення рулонів - 4 шт., Полиці для вирубочних ножів - 73 шт., Тиски (лещата) - 1 шт., Стільці на коліщатах чорні - 20 шт., Ящики пластмасові на 4-х колесах - 3 шт., Полиці для розміщення моделей взуття - 3 шт., Стіл для розміщення маркувальної машини - 3 шт., Пристрій механічний для встановлення металевих кілець - 2 шт., Столи до машинок - 7 шт., Вішалки для одягу (5ть секцій, 26 вішаків) - Ікомпл., Набір ключів для механіка - 1 шт., Стелажі металеві для рулонів - 1 комплект.

3. У задоволенні вимоги про визнання таким, що припинився Договір позички №01 від 01 січня 2014 року, укладений між ТОВ «Стілтех» та ТОВ «Мітал-УА» відмовити.

4. Провадження у справі щодо повернення майна, яке є предметом акту приймання-передачі від 14.11.2016 року, припинити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мітал-УА» (код ЄДРПОУ 35461609, 90311, Закарпатська обл., Виноградівський район, село ІІІаланки, вул.Мікеш Келемена, будинок 22) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтех» (код ЄДРПОУ 36246195, 90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, площа Миру, будинок 35/1) суму 40167,62грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2016р.

Суддя Ремецькі О.Ф.