Ухвала

від 24.11.2016 по справі 61/469

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

24.11.2016Справа № 61/469

За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

Про зміну способу і порядку виконання рішення суду

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

До Громадської організації молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія»

Про розірвання договору купівлі-продажу від 22.06.04. № 17-НБ-ЗД

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.11. у справі № 61/469 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київської області задоволено повністю:

- розірвано договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва « 60-квартирний житловий будинок» від 22.06.04. № 17-НБ-3Д, укладений між сторонами;

- зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва « 60-квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 79А;

- стягнуто з відповідача штраф за невиконання умов договору в розмірі 1700,00 грн., 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.01.12. на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва були видані відповідні накази № 61/469.

10.11.16. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київської області про зміну способу та порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.01.12. № 61/469.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.16. вказану заяву призначено до розгляду на 24.11.16.

Представники сторін в судове засідання 24.11.16. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, Господарський суд міста Києва, встановив:

12.06.14. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського управління юстиції винесено Постанову ВП №37798547 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 61/469 від 16.01.12. В обґрунтування зазначеної постанови державний виконавець застосував п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначив, що виконання рішення суду без участі боржника неможливе.

Подана позивачем заява мотивована тим, що рішення суду в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно без участі боржника виконати неможливо, боржник добровільно та в примусовому порядку його не виконує, а вказане майно повинно бути приватизовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Згідно з п. 7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, спосіб і порядок виконання рішення визначаються державним виконавцем на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. (п. 7.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" (далі по тексту - Порядок), цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним. Об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі - державний орган приватизації), для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу .

Суд зазначає, що Договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва « 60-квартирний житловий будинок» від 22.06.04. № 17-НБ-3Д, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Громадською організацією молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія» розірвано за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.11. № 61/469, однак спірне майно до державної власності не повернено і продовжує перебувати в незаконному володінні Громадської організації молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія» (ідентифікаційний код 24249483), з огляду на що суд дійшов до висновку про наявність обставин, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Суд звертає увагу, що в даному випадку зміна способу виконання рішення суду - єдиний спосіб захисту інтересів держави та забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому змінений порядок виконання рішення суду має передбачити реальну можливість примусового виконання рішення без участі боржника.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

За таких обставини, дослідивши наявні докази, розглянувши мотиви поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та зміни способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.11. у справі № 61/469, а саме: змінити спосіб виконання пункту 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.11. у справі № 61/469, виклавши його в наступній редакції: "Витребувати у Громадської організації молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4А, кв. 164; ідентифікаційний код 24249483) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 24074109) об'єкт незавершеного будівництва « 60-квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 79А.

При цьому судом враховано, що нормами ГПК України не передбаченої одночасної зміни способу і порядку виконання рішення суду, та не передбачено взагалі зміни способу і порядку виконання наказу, а тому суд відмовляє заявнику в задоволенні заяви в частині зміни порядку виконання наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 86, 121 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити частково.

2. Змінити спосіб виконання пункту 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.11. у справі № 61/469, виклавши його в наступній редакції: "Витребувати у Громадської організації молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4А, кв. 164; ідентифікаційний код 24249483) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26; ідентифікаційний код 24074109) об'єкт незавершеного будівництва « 60-квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 79А.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з момент її прийняття та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

5. Дана ухвала дійсна для пред'явлення до виконання згідно зі ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" до 24.11.17.

Стягувачем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26; ідентифікаційний код 24074109).

Боржником є Громадська організація молодіжного інформаційно-просвітницького центру «Надія» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4А, кв. 164; ідентифікаційний код 24249483).

Суддя Т.М. Ващенко