Рішення

від 21.11.2016 по справі 918/1410/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 918/1410/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Дубенської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року укладеною

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Дубенської міської ради

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року укладеною,

за участі представників сторін:

від первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, довіреність №61 від 29.08.2016р.;

від первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, довіреність №10-1048/а від 23.12.2015р..

В судовому засіданні 21 листопада 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2015 року Дубенська міська рада (далі - ОСОБА_3) звернулася до Господарського суду Рівненської області з вказаним позовом посилаючись на те, що 28 листопада 2006 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_3 для обслуговування існуючої автозаправної станції передала відповідачу за первісним позовом у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1862 гектара, розташовану у місті Дубно по вулиці Залізничній, 144. Вказаною угодою нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була визначена на рівні 128 347 грн. 66 коп., а орендна плата - 8 984 грн. 34 коп., що становить 7 % від нормативної грошової оцінки. Водночас рішенням ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно, згідно якої нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки склала 561 747 грн. 00 коп. Крім того, у 2008 році позивачем було внесено зміни до Положення про оренду земельних ділянок у м. Дубно та збільшено розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій до 12 % від їх нормативної грошової оцінки. У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ОСОБА_3) звернулось до ОСОБА_3 з проханням поновити вищезазначений договір оренди земельної ділянки, у відповідь на яке первісний позивач повідомив, що вказаний договір можливо поновити за умови надання установчих документів, копії договору оренди, проекту землеустрою та інформації про стан сплати орендної плати за земельну ділянку. Відтак, поновлення цієї угоди через розбіжності сторін щодо орендної плати, на думку ОСОБА_3, не відбулось. У той же час за результатами розгляду звернення начальника відділення реалізації нафтопродуктів ОСОБА_3 від 7 вересня 2015 року, рішенням ОСОБА_3 від 2 листопада 2015 року № 4503 первісному відповідачу було поновлено договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року строком на 5 років. У зв'язку з наведеними обставинами 9 листопада 2015 року ОСОБА_3 направила ОСОБА_3 відповідну додаткову угоду про поновлення спірного договору оренди земельної ділянки, яка була підписана первісним відповідачем з протоколом розбіжностей, зокрема, в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Оскільки ОСОБА_3 не підписало зазначену додаткову угоду в запропонованій ОСОБА_3 редакції, остання, посилаючись на статті 631, 632, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 181, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтю 30 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), просила суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення підписаного між сторонами договору оренди землі від 28 листопада 2006 року у запропонованій ОСОБА_3 редакції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року (суддя Войтюк В.Р.) позовну заяву ОСОБА_3 від 17 грудня 2015 року № 5505/05-02-29/15 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1410/15 та призначено її до розгляду.

6 січня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ОСОБА_3 на позовну заяву від 6 січня 2016 року № 1410 (т. 1, а.с. 46-50), в якому останнє заперечило проти задоволення вимог ОСОБА_3 з огляду на те, що після закінчення строку дії спірного договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року відповідач продовжив користування цією ділянкою. Відтак, зважаючи на відсутність з боку ОСОБА_3 заперечень проти такого користування, вищенаведений договір, на думку ОСОБА_3, було автоматично поновлено на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, ОСОБА_3, на думку ОСОБА_3, безпідставно та в односторонньому порядку просить викласти пункт 5 спірного договору в редакції, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 561 747 грн. 00 коп., оскільки відповідне рішення позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно та збільшення нормативної оцінки цієї ділянки у встановленому законом порядку не було опубліковано, а відтак не набрало чинності та не підлягає застосуванню.

Крім того, 6 січня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 у справі № 918/1410/15 (т. 1, а.с. 57-64), в якому останнє просило суд визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року укладеною у запропонованій ним редакції. В обґрунтування своїх зустрічних вимог ОСОБА_3 посилалося на те, що останнє листом від 28 жовтня 2011 року № 17/487 у встановленому порядку повідомило ОСОБА_3 про намір поновити спірний договір оренди земельної ділянки на новий п'ятирічний термін та надало підписаний уповноваженим представником орендаря проект додаткової угоди. У той же час будь-яких заперечень з боку первісного позивача на адресу ОСОБА_3 не надходило, у зв'язку з чим такий договір, на думку ОСОБА_3, на підставі частини 6 статті 33 Закону є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2016 року вищезазначений зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3.

20 січня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 від 18 січня 2016 року № 274/05-02-29/16 (т. 1, а.с. 124-126), в яких первісний позивач заперечив проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 у зв'язку з його необґрунтованістю.

Крім того, 17 лютого 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ОСОБА_3 також подав письмові пояснення від 15 лютого 2016 року № 700/05-02-29/16 (т. 1, а.с. 144-145), в яких первісним позивачем було вказано, що рішення цього органу місцевого самоврядування від 26 квітня 2012 року № 1369 у встановленому законом порядку було опубліковане на офіційному веб-сайті ОСОБА_3.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у даній справі від 22 лютого 2016 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року, в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 було відмовлено. Разом з тим зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року було задоволено та визнано укладеною вказану додаткову угоду до спірного правочину в запропонованій ОСОБА_3 редакції.

Водночас постановою Вищого господарського суду України від 17 серпня 2016 року у цій справі вищенаведені судові рішення судів нижчих інстанцій було скасовано, а справу № 918/1410/15 - направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/1410/15. Суддею по справі призначено суддю Політику Н.А.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 вересня 2016 року справу № 918/1410/15 було прийнято до свого провадження суддею Політикою Н.А. та призначено її до розгляду на 10 жовтня 2016 року.

До початку судового засідання 10 жовтня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_3 від 7 жовтня 2016 року № 1410 (т. 2, а.с. 74-80), в яких останнє зазначило, що рішення ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 є регуляторним актом та згідно вимог чинного законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації. Водночас оскільки вказане рішення, на думку ОСОБА_3, не було у встановленому законом порядку оприлюднено, правові підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_3 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року в запропонованій ОСОБА_3 редакції відсутні.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2016 року.

До початку даного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 від 19 жовтня 2016 року № 4415/05-02-29/16 (т. 2, а.с. 122-124), в яких остання вказала, що рішення цього органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок орендної плати за користування землями для обслуговування АЗС у встановленому законом порядку були опубліковані у відповідних випусках газети "Замок", а рішення первісного позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 - оприлюднено на офіційному веб-сайті ОСОБА_3.

У судовому засіданні 20 жовтня 2016 року оголошувалася перерва до 7 листопада 2016 року.

Ухвалою суду від 7 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 21 листопада 2016 року.

ОСОБА_4 у судовому засіданні 21 листопада 2016 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях №4415/05-02-29/16 від 19.10.2016р., та наполягав на їх задоволенні. Зустрічний позов ОСОБА_3 заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях №4415/05-02-29/16 від 19.10.2016р..

ОСОБА_4 ОСОБА_3 у судовому засіданні 21 листопада 2016 року проти задоволення первісного позову ОСОБА_3 заперечив з підстав, зазначених, зокрема, у відзиві на позовну заяву від 6 січня 2016 року № 1410. У той же час останній підтримав вимоги, викладені у зустрічному позові, та наполягав на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення ОСОБА_3 від 27 жовтня 2006 року № 262 (т. 1, а.с. 13), 28 листопада 2006 року між даним органом місцевого самоврядування та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є ОСОБА_3) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_3 для господарської діяльності по функціонуванню та обслуговуванню автозаправної станції передала Відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" у платне користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,1862 га, розташовану у місті Дубно по вулиці Залізнична, 144 (т. 1, а.с. 14-15).

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками зазначених юридичних осіб, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за № 8670, а також зареєстрований в Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 грудня 2006 року № 040658500034.

За пунктами 3, 4 цієї угоди на вказаній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - АЗС з асфальтованими заїздами, ціновим пілоном, дорожніми знаками та іншими об'єктами, необхідними для функціонування та обслуговування АЗС. Категорія даної земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

За змістом пункту 5 даного правочину нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 128 347 (сто двадцять вісім тисяч триста сорок сім) гривень 66 коп.

Згідно з пунктом 9 договору за оренду земельної ділянки орендар на підставі виставлених рахунків сплачує орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік складає 8 984 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 34 коп., що становить 7 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 41 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору 28 листопада 2006 року між сторонами цієї угоди був підписаний відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 0,1862 га, розташованої у місті Дубно по вулиці Залізничній, 144 (т. 1, а.с. 16).

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням ОСОБА_3 від 24 жовтня 2001 року № 879 (т. 1, а.с. 20) було затверджено Положення про оренду земельних ділянок в м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

25 червня 2008 року ОСОБА_3 було прийнято рішення № 1391 (т. 1, а.с. 25) про внесення змін до наведеного Положення, яким розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій було збільшено до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі рішення ОСОБА_3 від 24 травня 2013 року № 2282 (т. 1, а.с. 26) вищенаведене Положення було викладено у новій редакції.

21 листопада 2014 року рішенням ОСОБА_3 № 3524 "Про затвердження положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" (т. 1, а.с. 27-29) було затверджено нове Положення про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, яким розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій було залишено на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що листом від 28 жовтня 2011 року № 17/487 (т. 1, а.с. 71) ОСОБА_3 звернулося до ОСОБА_3 з пропозицією поновити вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року.

До вказаної пропозиції ОСОБА_3 було долучено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 28 листопада 2006 року, підписаний представником первісного відповідача (т. 1, а.с. 72), копію витягу на право власності на нерухоме майно, копію витягу на право власності на нерухоме майно, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26 вересня 2011 року № 01-14-848, копію витягу з протоколу загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" від 23 березня 2011 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ.

Зазначений лист від 28 жовтня 2011 року № 17/487 було отримано ОСОБА_3 1 листопада 2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного повідомленням про вручення цього поштового відправлення (т. 1, а.с. 70).

Слід також зазначити, що листом від 17 квітня 2012 року № 17/181 (т. 1, а.с. 74) ОСОБА_3 звернулось до Дубенського міського голови ОСОБА_6 з проханням підписати проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 28 листопада 2006 року, який був підписаний представником ОСОБА_3. У вказаному листі первісний відповідач посилався на частину 6 статті 33 Закону, а також на те, що з боку ОСОБА_3 не було будь яких заперечень щодо листа ОСОБА_3 від 28 жовтня 2011 року № 17/487.

17 листопада 2015 року ОСОБА_3 в порядку статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надіслано на адресу ОСОБА_3 запит № 8.01.23/708 на інформацію.

За наслідками розгляду даного звернення 26 листопада 2015 року на адресу ОСОБА_3 надіслала рішення цього органу місцевого самоврядування від 25 березня 2011 року № 344 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно Рівненської області"; рішення від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно"; рішення від 24 травня 2013 року № 2282 "Про внесення змін до положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", затвердженого рішенням ОСОБА_3 від 24 жовтня 2001 року № 879"; копію сторінки 11 з газети "Замок" від 30 травня 2013 року щодо публікації рішення ОСОБА_3 від 24 травня 2013 року № 2282 "Про внесення змін до положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки".

З матеріалів справи вбачається, що листом від 7 вересня 2015 року № 8.01.23/483 (а.с. 33) ОСОБА_3 звернулося до ОСОБА_3 з проханням направити на адресу первісного відповідача належним чином підписаний з боку орендодавця (ОСОБА_3) та скріплений печаткою даної юридичної особи договір оренди земельної ділянки у місті Дубно по вулиці Залізничній, 144.

За наслідками розгляду вказаного звернення рішенням ОСОБА_3 від 2 листопада 2015 року № 4503 (т. 1, а.с. 34) поновлено ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року строком на п'ять років.

У подальшому на виконання встановленого статтею 188 ГК України порядку, а також згідно положень укладеного між сторонами правочину, листом від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 (т. 1, а.с. 35) первісний позивач звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією укласти додатковий договір до спірного договору оренди землі від 28 листопада 2006 року.

До цієї пропозиції ОСОБА_3 було долучено проект зазначеної додаткової угоди, відповідно до якого ОСОБА_3 запропоновано внести зміни до вищенаведеного договору оренди землі з урахуванням діючої на той час ставки орендної плати та нормативної грошової оцінки земель міста Дубно, встановленої рішенням первісного позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" .

Водночас листом від 1 грудня 2015 року № 8.01.23/750 (а.с. 36) ОСОБА_3 направило на адресу ОСОБА_3 підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою цієї юридичної особи примірник вищезазначеного договору разом з протоколом розбіжностей, відповідно до якого первісний відповідач пропонував зазначити у даному договорі, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 201 044 грн. 37 коп., а розмір орендної плати складає 14 073 грн. 12 коп., тобто 7 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

В обґрунтування даної позиції ОСОБА_3 посилалося на те, що рішення первісного позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" у встановленому законом порядку не було опубліковано у засобах масової інформації, а відтак не набрало чинності. У зв'язку з наведеним підстави для застосування передбачених цим актом органу місцевого самоврядування положень щодо нормативної грошової оцінки земель, на думку ОСОБА_3, відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не був підписаний вищезазначений протокол розбіжностей, що і стало підставою для звернення останньої до Господарського суду Рівненської області з відповідним позовом.

Так, судом встановлено, що 26 квітня 2012 року ОСОБА_3 прийнято рішення № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно", відповідно до умов якого затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно Рівненської області.

Обгрунтовуючи свою правову позицію, ОСОБА_3 вказувало, зокрема, на те, що вищенаведене рішення ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 не може бути належною підставою для внесення змін до спірного правочину, оскільки згадане рішення у встановленому порядку не набрало чинності у зв'язку з його не опублікуванням.

У той же час суд оцінює вказані доводи ОСОБА_3 критично з огляду на наступне.

За статтею 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Статтею 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" встановлено, що засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування - засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів, одночасно, офіційним друкованим виданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування є видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Цим Законом передбачено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні правові акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються неодноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно з частинами 5, 11 статті 59 цього Закону рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Проте суд констатує, що пунктом 3 розділу ІХ Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що стаття 12 цього Закону в частині офіційного оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов'язки громадян, діє до моменту набрання чинності законом, яким згідно з частиною другою статті 57 Конституції України буде встановлено порядок доведення до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов'язки громадян.

При цьому суд звертає увагу, що порядок оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, регламентується Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до статті 5 цього Закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 13 цього нормативно-правового акта розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Вищезазначена інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Відтак, аналізуючи вищевказані положення законодавства, суд дійшов висновку про можливість оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування шляхом розміщення їх як в офіційних друкованих засобах масової інформації, та і на офіційному веб-сайті такого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 918/405/16.

Крім того, положеннями статті 14 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" прямо передбачено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет.

З матеріалів справи вбачається, що рішення ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" у встановленому вищенаведеною нормою порядку 28 квітня 2012 року було опубліковано первісним позивачем на власному веб-сайті, що підтверджується відповідною роздруківкою з цього Інтернет ресурсу (т. 1, а.с. 149-153).

Той факт, що розміщення ОСОБА_3 вищенаведеного рішення на її офіційному веб-сайті в мережі Інтернет не суперечить закону, був також підтверджений висновками, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 17 серпня 2016 року у справі № 918/1410/15 (т. 2, а.с. 61).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що рішення ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" було опубліковано у встановленому законом порядку, а відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів його скасування, останнє є чинним на момент розгляду даної справи.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

За статтею 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з статтею 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Жодних звичаїв ділового обороту, які б передбачали іншу форму внесення змін до договору сторонами суду не повідомлено.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 30 Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту частин 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону).

Законом України від 3 червня 2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку з введенням в дію 1 січня 2011 року Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України "Про плату за землю" втратив чинність (частина 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно зі статтями 1, 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За змістом частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Виходячи зі змісту статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Пунктом 32 договору оренди землі від 28 листопада 2006 року передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В пункті 12 спірного договору оренди його сторони погодили, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до договору). Пропозиції про перегляд орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства.

З аналізу вищезазначених нормативних приписів та положень договору оренди землі від 28 листопада 2006 року вбачається, що рішення ОСОБА_3 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель може бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення розміру орендної плати.

Суд також звертає увагу, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Зважаючи на викладене, беручи до уваги недосягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов спірного договору, зокрема щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, враховуючи встановлену судом чинність рішення ОСОБА_3 від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно", а також беручи до уваги затвердження рішенням даного органу місцевого самоврядування від 24 жовтня 2001 року № 879 (з урахуванням рішень від 25 червня 2008 року № 1391, від 24 травня 2013 року № 2282 та від 21 листопада 2014 року № 3524) ставки орендної плати за користування у м. Дубно земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року у запропонованій первісним позивачем редакції, у зв'язку з чим даний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що за частиною 3 статті 653 ЦК України коли договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову ОСОБА_3 та обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги, ОСОБА_3 посилалося на те, що 11 листопада 2015 року на адресу первісного відповідача надійшов лист орендодавця від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 (т. 1, а.с. 87), до якого було долучено копію рішення ОСОБА_3 від 2 листопада 2015 року № 4503 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Залізнична, 144" (т. 1, а.с. 86), яким ОСОБА_3 було поновлено спірний договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року строком на п'ять років. У той же час у вказаному рішенні були відсутні будь-які умови щодо зміни істотних умов цього договору, зокрема, щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки орендованої ОСОБА_3 земельної ділянки, що, на думку останнього, свідчить про надання ОСОБА_3 згоди на поновлення наведеної угоди на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте вказані посилання не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

За частинами 1, 2 статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Водночас відповідно до частини 4 статті 33 Закону при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Зі змісту вищенаведених приписів вбачається, що при поновленні договору оренди його умови не обов'язково залишаються незмінними, а можуть бути відкориговані сторонами.

Як було зазначено вище, на виконання встановленого статтею 188 ГК України порядку, а також згідно положень укладеного між сторонами правочину, листом від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 первісний позивач звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією укласти додатковий договір до спірного договору оренди землі від 28 листопада 2006 року на підставі прийнятого ОСОБА_3 рішення від 2 листопада 2015 року № 4503 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Залізнична, 144".

До цієї пропозиції ОСОБА_3 долучено проект зазначеної додаткової угоди, відповідно до якого ОСОБА_3 запропоновано внести зміни до вищенаведеного договору оренди землі з урахуванням діючої на той час ставки орендної плати та нормативної грошової оцінки земель міста Дубно, встановленої, зокрема, рішенням первісного позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" .

У той же час суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку органів місцевого самоврядування вміщувати повний текст додаткової угоди до договору оренди землі у відповідному прийнятому ними рішенні про поновлення такого договору, оскільки, зважаючи на приписи частини 4 статті 33 Закону, всі істотні умови таких угод закріплюються у самих правочинах, а відповідні рішення органу місцевого самоврядування лише свідчать про надання згоди такою стороною на укладення цих договорів та наявність відповідного волевиявлення на ці дії.

Слід також зазначити, що в обгрунтування своїх зустрічних вимог до ОСОБА_3 ОСОБА_3 посилалося на частину 6 статті 33 Закону.

За змістом даної норми у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

На підтвердження даних вимог ОСОБА_3 посилалося на те, що листом від 28 жовтня 2011 року № 17/487 (т. 1, а.с. 71) воно звернулося до первісного позивача з пропозицією поновити спірний договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року. До цієї пропозиції ОСОБА_3 було долучено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 28 листопада 2006 року, підписаний представником первісного відповідача (т. 1, а.с. 72).

У той же час зі змісту копії вищенаведеного проекту додаткової угоди про поновлення спірного правочину вбачається, що ОСОБА_3 пропонувало ОСОБА_3 укласти цю угоду на відмінних від основного договору умовах, а саме, зокрема, зазначити, що договір укладено на 10 років. Також за змістом цієї додаткової угоди пункти 5 та 9 спірного договору ОСОБА_3 пропонувало викласти у новій редакції, за якою нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 160 914 грн. 01 коп., а за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі в розмірі 11 263 грн. 98 коп. Крім того, ОСОБА_3 пропонувало доповнити пункт 20 договору положенням, згідно якого право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Проект додаткової угоди аналогічного змісту був долучений ОСОБА_3 і до його листа від 17 квітня 2012 року № 17/181, адресованого ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 74-75).

Вказані обставини, що свідчать про суперечливість пояснень та поданих ОСОБА_3 доказів, спростовують твердження первісного відповідача про те, що спірний договір повинен був бути продовжений на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не було доведено суду належними і допустимим доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до ОСОБА_3, а також беручи до уваги задоволення первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року у запропонованій ОСОБА_3 редакції , суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_3 в задоволенні його зустрічного позову.

Судові витрати згідно статті 49 ГПК України покладаються на ОСОБА_3.

Керуючись статтями 1, 12, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дубенської міської ради задовольнити.

Визнати укладеною з моменту набрання чинності рішення суду додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року, укладеного між Дубенською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", посвідченого приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за № 865, а також зареєстрованого в Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 грудня 2006 року № 040658500034, у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року

м. Дубно 09.11.2015 року

Ми, що нижче підписалися, Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради, яке діє в інтересах Дубенської міської ради на підставі рішення міської ради від 02.11.2015 року №4503, надалі Орендодавець, в особі начальника ОСОБА_7, що діє на підставі Положення про Управління, затвердженого рішенням міської ради від 20 червня 2014 року №3196, та Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Рівненській області ОСОБА_8, який діє на підставі Довіреності від 24.12.2014 року, зареєстрованої в реєстрі № 5558, в подальшому Орендар, з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

В зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Дубенської міської ради від 02 листопада 2015 року № 4503 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Залізнична, 144" сторони домовились поновити та внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року, зареєстрований у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 листопада 2006 року №040658500034, виклавши його в такій редакції:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (для будівництва та обслуговування автозаправної станції), яка розташована в м. Дубно на вул. Михайла Грушевського, 119 б.

Об'єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка площею 0,1862 га, в тому числі 0,1862га забудованих земель.

3. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля АЗС.

4. В оренду передається тільки земельна ділянка. Кадастровий номер 5610300000:02:002:0122.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 561 747 грн.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, які могли б перешкоджати її ефективному використанню.

7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - немає.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі і становить 12 % нормативної грошової оцінки в розмірі 67409,64 грн./рік, яка щорічно уточнюється орендарем.

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням коефіцієнтів інфляції, визначених Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

11. Орендна плата вноситься щомісячно на рахунок місцевого бюджету у розмірі 1/12 частини орендної плати на р/р 33211812700003 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 18010600 не пізніше 30 числа звітного місяця.

12. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбаченого цим договором;

- зміни розмірів земельного податку, зокрема зміни ставки орендної плати, зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- в інших випадках, передбачених законом.

13. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

14. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (для будівництва та обслуговування автозаправної станції).

15. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення згідно КВЦИЗ-12.08.

16. Умови збереження стану об'єкта оренди - використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

17. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється за розробленою технічною документацією.

18. Земельна ділянка вважається переданою Орендодавцем Орендарю з моменту державної реєстрації права оренди.

Умови повернення земельної ділянки

19. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

20. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

21. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.

22. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

23. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки

24. На орендовану земельну ділянку обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб не встановлено.

25. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень ) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов'язки сторін

26. Права орендодавця:

вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно цього І договору; забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;

вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати в разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку та з інших підстав, визначених у пункті 10 та пункті 12 цього договору.

27. Обов'язки орендодавця:

забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не втручатись у господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов цього договору;

28. Права орендаря:

має право на здійснення діяльності на орендованій земельній ділянці відповідно до цільової призначення та умов, визначених у цьому договорі;

за згодою орендодавця передавати у користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом;

29. Обов'язки орендаря:

приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно сплачувати орендну плату;

забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;

у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору у Дубенську ОДПІ.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини

30. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.

Зміна умов договору і припинення його дії

31. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

32. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря; інших випадків, передбачених законом.

33. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

34. Перехід права оренди земельної ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

35. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

36. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняєтеся від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

37. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації речового права оренди. Цей договір укладено в чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію, четвертий -у нотаріуса.

Невід'ємними частинами договору є:

план або схема земельної ділянки;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання - передачі об'єкта оренди.

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Дубенська міська рада Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"

в інтересах якої діє Управління архітектури, в особі начальника відділення реалізації

будівництва та земельних питань Дубенської міської нафтопродуктів по Рівненській області ОСОБА_8 ради в особі ОСОБА_7 Місцезнаходження юридичної особи:

Місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, провулок Несторівський,3-5

35600 м. Дубно, вул. Замкова, 4 Ідентифікаційний код юридичної особи: 00135390

Ідентифікаційний код юридичної особи: 25675957

Одержувач: Дубенське УК/м. Дубно МФО 833017

код 38043480* р/р 33211812700003(юридичні особи)

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області

18010600 (юридичні особи)

---

Двигай В.А.

---

Якимюк О.Ю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код: 00135390) на користь Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Замкова, будинок 4, ідентифікаційний код: 05391063) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2016 року.

Суддя Політика Н.А.