Постанова

від 12.04.2017 по справі 918/1410/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 918/1410/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Сибіги О.М. Данилової М.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Рівненської апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 918/1410/15 Господарського суду Рівненської області за позовомДубенської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" провизнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 укладеною та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" доДубенської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 укладеною

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - ПАТ "Укрнафта"Пушанко І.О. - - Дубенської міської радиМіщанюк О.А.

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року Дубенська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якій просила суд визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 укладеною в запропонованій нею редакції.

В січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало зустрічну позовну заяву до Дубенської міської ради, в якій просило суд визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 укладеною в запропонованій ним редакції.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.11.2016 (суддя політика Н.А.), залишеним без змін постановою Рівненської апеляційного господарського суду від 18.05.2016 (головуючий Василишин А.Р., судді: Олексюк Г.Є., Філіпова Т.Л.) у даній справі первісний позов задоволено та визнано укладеною з моменту набрання чинності рішенням суду додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року в редакції Дубенської міської ради. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовлено.

Не погоджуючись прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю та покласти на Дубенську міську раду судові витрати по оплаті судового збору.

У відзиві на касаційну скаргу на Дубенська міська рада заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що на підставі рішення Ради від 27 жовтня 2006 року № 262 (т. 1, а.с. 13), 28 листопада 2006 року між Дубенською міською радою (Позивачем за первісним позовом), як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") (Відповідачем за первісним позовом), як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого Позивач (за первісним позовом) для господарської діяльності по функціонуванню та обслуговуванню автозаправної станції передав Відповідачу (за первісним позовом) у платне користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,1862 га, розташовану у місті Дубно по вулиці Залізнична, 144 (т. 1, а.с. 14-15).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками та посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В., зареєстрований у реєстрі за № 8670, а також зареєстрований в Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 грудня 2006 року №040658500034.

За пунктами 3, 4 Договору на вказаній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - АЗС з асфальтованими заїздами, ціновим пілоном, дорожніми знаками та іншими об'єктами, необхідними для функціонування та обслуговування АЗС. Категорія даної земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

За змістом пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 128 347 гривень 66 коп.

Згідно з пунктом 9 Договору, за оренду земельної ділянки Відповідач (за первісним позовом) на підставі виставлених рахунків сплачує Позивачу (за первісним позовом) орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік складає 8 984 грн. 34 коп., що становить 7 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Пунктом 41 Договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судами встановлено, що на виконання умов даного Договору 28 листопада 2006 року між сторонами Договору був підписаний відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 0,1862 га, розташованої у місті Дубно по вулиці Залізничній, 144 (т. 1, а.с. 16).

Рішенням Ради від 24 жовтня 2001 року № 879 (т. 1, а.с. 20) було затверджено Положення про оренду земельних ділянок в м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

25 червня 2008 року Радою було прийнято рішення № 1391 (т. 1, а.с. 25) про внесення змін до наведеного Положення, яким розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій було збільшено до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі рішення Ради від 24 травня 2013 року № 2282 (т. 1, а.с. 26) вищенаведене Положення було викладено у новій редакції.

21 листопада 2014 року рішенням Ради № 3524 "Про затвердження положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" (т. 1, а.с. 27-29) було затверджено нове Положення про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, яким розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій було залишено на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судами також встановлено, що листом від 28 жовтня 2011 року № 17/487 (т. 1, а.с. 71) Відповідач (за первісним позовом) звернувся до Позивача (за первісним позовом) з пропозицією поновити вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року.

До вказаної пропозиції Відповідачем (за первісним позовом) було долучено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 28 листопада 2006 року, підписаний представником Відповідача (за первісним позовом) (т. 1, а.с. 72), копію витягу на право власності на нерухоме майно, копію витягу на право власності на нерухоме майно, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26 вересня 2011 року № 01-14-848, копію витягу з протоколу загальних зборів акціонерів Відповідача (за первісним позовом) від 23 березня 2011 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ.

Зазначений лист від 28 жовтня 2011 року № 17/487 було отримано Позивачем (за первісним позовом) 1 листопада 2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного повідомленням про вручення цього поштового відправлення (т. 1, а.с. 70).

Крім того, листом від 17 квітня 2012 року № 17/181 (т. 1, а.с. 74) Відповідач (за первісним позовом) звернувся до Дубенського міського голови Антонюка В.М. з проханням підписати проект додаткової угоди про поновлення договору оренди від 28 листопада 2006 року.

17 листопада 2015 року Відповідач (за первісним позовом) в порядку статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надіслано на адресу Позивача (за первісним позовом) запит № 8.01.23/708 на інформацію.

За наслідками розгляду даного звернення 26 листопада 2015 року Позивачем (за первісним позовом) було надіслано: рішення від 25 березня 2011 року № 344 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно Рівненської області"; рішення від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно"; рішення від 24 травня 2013 року № 2282 "Про внесення змін до положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", затвердженого рішенням Ради від 24 жовтня 2001 року № 879"; копію сторінки 11 з газети "Замок" від 30 травня 2013 року щодо публікації рішення Ради від 24 травня 2013 року № 2282 "Про внесення змін до положення "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки".

Листом від 7 вересня 2015 року № 8.01.23/483 (том 1, а.с. 33) Відповідач (за первісним позовом) звернувся до Позивача (за первісним позовом) з проханням направити належним чином підписаний з боку Позивача (за первісним позовом) та скріплений печаткою Договір.

В свою чергу, рішенням Позивача (за первісним позовом) від 2 листопада 2015 року № 4503 (т. 1, а.с. 34) поновлено Відповідачу (за первісним позовом) Договір від 28 листопада 2006 року строком на п'ять років.

У подальшому на виконання встановленого статтею 188 ГК України порядку, а також згідно положень укладеного між сторонами правочину, листом від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 (т. 1, а.с. 35) Позивач (за первісним позовом) звернувся до Відповідача (за первісним позовом) з пропозицією укласти додатковий договір до спірного Договору. Також Позивачем (за первісним позовом) було долучено проект зазначеної додаткової угоди, відповідно до якого Відповідачу (за первісним позовом) запропоновано внести зміни до Договору з урахуванням діючої на той час ставки орендної плати та нормативної грошової оцінки земель міста Дубно, встановленої рішенням первісного позивача від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно".

Водночас, листом від 1 грудня 2015 року № 8.01.23/750 (том 1, а.с. 36) Відповідач (за первісним позовом) направив Позивачу (за первісним позовом) підписаний та скріплений печаткою примірник Договору разом з протоколом розбіжностей, відповідно до якого Відповідач (за первісним позовом) пропонував зазначити у Договорі, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 201 044 грн. 37 коп., а розмір орендної плати складає 14 073 грн. 12 коп., тобто 7 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази підписання Позивачем (за первісним позовом) вищезазначений протоколу розбіжностей.

Судами встановлено, що 26 квітня 2012 року Позивачем (за первісним позовом) прийнято рішення № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дубно Рівненської області.

Статтею 57 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Статтею 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" встановлено, що засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування - засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів, одночасно, офіційним друкованим виданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування є видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність.

Відповідно до частин 5, 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Дана норма передбачає порядок офіційного оприлюднення, проте вона не містить визначення, що оприлюднення в інший спосіб (в тому числі передбачений статтею 14 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності") вказує на не набрання чинності опублікованим актом.

Пунктом 3 розділу ІХ Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що стаття 12 цього Закону в частині офіційного оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов'язки громадян, діє до моменту набрання чинності законом, яким згідно з частиною другою статті 57 Конституції України буде встановлено порядок доведення до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов'язки громадян.

При цьому суд звертає увагу, що порядок оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, регламентується Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до статті 5 цього Закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 13 цього нормативно-правового акта розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Вищезазначена інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про можливість оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування шляхом розміщення їх як в офіційних друкованих засобах масової інформації, так і на офіційному веб-сайті такого органу.

Крім того, положеннями статті 14 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" прямо передбачено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет.

Судами встановлено, що рішення Ради від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно" у встановленому вищенаведеною нормою порядку 28 квітня 2012 року було опубліковано Позивачем (за первісним позовом) на власному веб-сайті, що підтверджується відповідною роздруківкою з цього Інтернет ресурсу (т. 1, а.с. 149-153). Доказів скасування вказаного рішення суду не надано, відтак воно є чинним.

Наведеним спростовується доводи відповідача за первісним позовом про те, що акти прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідно статті 12 Закону, а у разі їх оприлюднення в інший спосіб є такими, що не набрали чинності.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

За статтею 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з статтею 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Жодних звичаїв ділового обороту, які б передбачали іншу форму внесення змін до договору сторонами суду не повідомлено.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 30 Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту частин 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону).

Законом України від 3 червня 2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно зі статтями 1, 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За змістом частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Виходячи зі змісту статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Пунктом 32 договору оренди землі від 28 листопада 2006 року передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В пункті 12 спірного договору оренди його сторони погодили, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до договору). Пропозиції про перегляд орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Враховуючи те, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов спірного Договору, враховуючи рішення Позивача (за первісним позовом) від 26 квітня 2012 року № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно", а також беручи до уваги затвердження рішенням даного органу місцевого самоврядування від 24 жовтня 2001 року № 879 (з урахуванням рішень від 25 червня 2008 року № 1391, від 24 травня 2013 року № 2282 та від 21 листопада 2014 року № 3524) ставки орендної плати за користування у м. Дубно земельними ділянками для будівництва та обслуговування автозаправних станцій у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суди дійшли обгрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача (за первісним позовом).

Обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги, Відповідач (за первісним позовом) (ПАТ "Укрнафта") звертає увагу суду на те, що 11 листопада 2015 року Позивачем Відповідачу (за первісним позовом) було надіслано лист від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 (т. 1, а.с. 87), до якого було долучено копію рішення Позивача (за первісним позовом) від 2 листопада 2015 року № 4503 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Залізнична, 144" (т. 1, а.с. 86), яким Відповідачу (за первісним позовом) було поновлено спірний договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року строком на п'ять років. У той же час у вказаному рішенні були відсутні будь-які умови щодо зміни істотних умов Договору, зокрема, щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки орендованої Відповідачем (за первісним позовом) земельної ділянки, що, на його думку свідчить про надання Позивачем (за первісним позовом) згоди на поновлення наведеної угоди на той самий строк і на тих самих умовах.

Частинами 1, 2 статті 33 Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 33 Закону при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Зі змісту вищенаведених приписів вбачається, що при поновленні договору оренди його умови не обов'язково залишаються незмінними, а можуть бути відкориговані сторонами.

Листом від 9 листопада 2015 року № 4845/05-02-25/15 Позивач (за первісним позовом) звернувся до Відповідача (за первісним позовом) з пропозицією укласти додатковий договір до спірного Договору на підставі прийнятого Позивачем (за первісним позовом) рішення від 2 листопада 2015 року № 4503 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Залізнична, 144".

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку органів місцевого самоврядування вміщувати повний текст додаткової угоди до договору оренди землі у відповідному прийнятому ними рішенні про поновлення такого договору, оскільки, зважаючи на приписи частини 4 статті 33 Закону, всі істотні умови таких угод закріплюються у самих правочинах, а відповідні рішення органу місцевого самоврядування лише свідчать про надання згоди такою стороною на укладення цих договорів та наявність відповідного волевиявлення на ці дії.

Посилання Відповідача (за первісним позовом), що в силу пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), обґрунтовано судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на таке.

Рішенням Позивача (за первісним позовом) № 1369 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дубно", було прийняте 26 квітня 2012 року. В свою чергу, Податковий кодекс України доповнено пунктом 271.2 статті 271 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" № 4834-VI від 24 травня 2012 року, який набрав чинності лише з 01 липня 2012 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що на момент прийняття рішення Позивачем (за первісним позовом) не передбачав обов'язку офіційного оприлюднення рішень щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у зустрічному позові.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до вимог статті 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів з правильним застосуванням до спірних правових відносин норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

Доводи, які викладені у касаційній скарзі не спростовують наведених висновків судів та пов'язані з вирішенням питання про достовірність поданих ним доказів, які на думку касатора, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 918/1410/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О. М. Сибіга

М. В. Данилова