Ухвала

від 25.11.2016 по справі 923/1758/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

25 листопада 2016 року Справа № 923/1758/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_1, м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм", м. Херсон,

про банкрутство

за участю представників сторін:

від кредиторів: ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 42 від 27.02.2015;

від боржника: розпорядник майна Кириченко К.І.

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду від 02.11.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кириченка К.І.

Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство здійснена на сайті ВГСУ 04.11.2015 року, встановлено граничний строк для заявлення вимог кредиторами в 30 днів з дня його оприлюднення.

До господарського суду 04.12.2016, у межах встановлених строків, кредитором ОСОБА_2 надіслана заява про грошові вимоги до боржника.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого суд, в частині вимог кредитора ОСОБА_2 ухвалив:

"3. Вимоги ОСОБА_2 в сумі 9557723,56 грн. відхилити.

4. Зобов'язати розпорядника майна Кириченка К.І. внести окремо в реєстр вимог кредиторів вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, а саме вимоги ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 02068, АДРЕСА_1) в сумі 4633248,04 грн.

5. Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм" арбітражного керуючого Кириченка К.І. внести в реєстр вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави."

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.03.2016 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 скасовано, справа в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 передана на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Для нового розгляду справа розподілена судді Пригузі П.Д., прийнята до провадження.

Розгляд грошових вимог ОСОБА_2 призначався на 10.11.2016, відкладався на 24.11.2016, та оголошувалася перерва в судовому засіданні до 25.11.2016 року.

В судовому засіданні 24 та 25.11.2016 представник заявника ОСОБА_2 вимоги заяви підтримала, просить її задовольнити, визнати заявлені кредитором вимоги до боржника в заявленій сумі як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника з погашенням їх позачергово за рахунок вартості майна, що є предметом забезпечення.

Розпорядник майна Кириченко К.І. заперечує проти порядку задоволення вимог кредитора, оскільки боржник є майновим поручителем. Вважає, що вимоги кредитора мають бути задоволені частково на суму 4 633 248,04грн., оскільки відповідно до укладеного сторонами договору іпотеки ними визначено вартість майна, що забезпечує вимоги кредитора саме в такій сумі - 4 633 248,04грн. В іншій частині вважає, у задоволенні вимог має бути відмовлено, оскільки інші вимоги мають бути заявлені до первісного боржника ОСОБА_5

Кредиторами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТОВ "АК "Південний" подано до суду заперечення проти вимог ОСОБА_2, просять відхилити вимоги в повному обсязі сумі 9557723,56 грн., вказуючи, що грошові вимоги кредитором ОСОБА_2 були заявлені до суду та боржнику у встановлений законом строк, але підставою для заявлення вимог вказаний договір поруки від 23.05.2014, який пізніше був визнаний судом недійсним. Отже, вважають, що підстав для заявлення вимог у кредитора немає. В той же час, вказують на наявність договору іпотеки від 23.05.2014 №483, згідно якого боржником передано в іпотеку нерухоме майно з балансовою вартістю 4 633 248,04 грн., вважають, що боржник має відповідати перед кредитором саме в указаній сумі, в якій оцінено об'єкт іпотеки.

Представник кредитора зазначив, що 23.05.2014 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ОСОБА_5 як позичальником було укладено договір позики, зареєстрований в реєстрі за №482 та посвідчений нотаріально (т.1 а.с.112-114), за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 436 000,00 дол. США, що за середнім комерційним курсом гривні до долару США на день укладання договору складало 5 210 200,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти до 23.05.2015 року.

У якості забезпечення вказаного договору позики 23.05.2014 між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ТОВ "Херсон-Екотерм" (Поручитель) було укладено договір поруки (т.1 а.с.110-111).

Також 23.05.2014 між ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) та ТОВ "Херсон-Екотерм" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №483 (т.1 а.с.115-121), за умовами якого ТОВ "Херсон-Екотерм" виступив майновим поручителем ОСОБА_5 за договором позики від 23.05.2014 року.

За договором іпотеки було передано в іпотеку нерухоме майно - торгово-офісний центр із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання, загальною площею 1973,1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки сторонами зазначено, що згідно довідки про балансову вартість №1 від 22.05.2014р., виданої ТОВ "Херсон-Екотерм", балансова вартість предмету іпотеки складає 4 633 248,04 грн.

В п.1.4 договору іпотеки сторони визначили, що для цілей договору вартість предмета іпотеки становить 4 633 248,04 грн. і ця вартість є приблизною на час укладання цього договору, а реалізація об'єкту буде здійснюватися за реальними ринковими цінами.

Як стверджує кредитор, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов договору позики 24.12.2014 та 05.02.2015 кредитором було направлено ОСОБА_5 та ТОВ "Херсон-Екотерм" вимоги про сплату суми боргу за договором позики (т.1 а.с.122- 139), які, як зазначає кредитор, залишились без належного реагування.

Як зазначає кредитор, загальна сума заборгованості ТОВ "Херсон-Екотерм" за договором поруки станом на день звернення до суду із заявою про визнання конкурсних кредиторських вимог становить 10 916 132,00 грн. основного боргу, що складається з суми боргу 4 633 248,04 грн. помноженої на курс готівкового обміну гривні до долара США у розмірі 25,0370 за однин долар станом на день подачі заяви до суду - 04.12.2015 року.

В той же час, відповідно до прохальної частини заяви кредитор просить визнати його вимоги у сумі 9 557 723,56грн. основного боргу та 2436,00грн. судового збору.

Дослідивши заяву про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм" судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дійсно було укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 436 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти до 23.05.2015 року.

У якості забезпечення вказаного договору позики 23.05.2014 між ОСОБА_2 та ТОВ "Херсон-Екотерм" було укладено договір поруки (т.1 а.с.110-111) та договір іпотеки №483 (т.1 а.с.115-121), за умовами якого ТОВ "Херсон-Екотерм" передав в іпотеку нерухоме майно - торгово-офісний центр із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання, загальною площею 1973,1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_3.

Станом на 01.03.2016 відповідно до Інформаційної довідки №54333093 від 01.03.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником нерухомого майна торгово-офісного центру із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання, загальною площею 1973,1 кв.м., що розташований в м.Херсоні по вул.Тираспольська, 31, є боржник товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм" (т.4 а.с.161-163).

Відповідно до п. 4 договору іпотеки (том 1 а.с. 115) боржник зобов'язався повернути іпотекодержателю ОСОБА_2 позику у сумі 436 000,00 доларів США, які не повернуто у повному обсязі, а також відшкодувати його витрати, понесені у зв'язку із зверненням стягнення на майно, сплатити штрафні санкції, передбачені договором позики та відшкодувати збитки у повному обсязі.

За наведених обставин суд зазначає, що за умовами договору іпотеки від 23.05.2014 боржник ТОВ "Херсон-Екотерм" є майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника перед ОСОБА_2 за договором позики від 23.05.2014 року, а усі вимоги, які заявляються цим кредитором мають бути включеними розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів окремо відповідно до приписів ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з погашенням їх відповідно до приписів ч. 9 ст. 45 Закону в позачерговому порядку за рахунок вартості майна, яким вони забезпечені.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2016, якою ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.03.2016 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 скасовано, а справа в цій частині передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки вартість предмету іпотеки є помилковими та не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов'язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов. При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дослідити та надати аналіз поданим кредитором на підтвердження заявлених вимог письмовим доказам та підставам виникнення грошових вимог до боржника, і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Як зазначають розпорядник майна та інші кредитори та їх представники, між сторонами немає спору щодо суми грошових вимог, які заявлені кредитором, ними стверджується, що розмір забезпечення наявними активами має відповідати вартості, яку сторони обумовили в договорі. Суд відхиляє заявлені заперечення, оскільки відповідно до досліджених судом зобов'язань відповідно до договору іпотеки, цим майном забезпечуються усі вимоги кредитора, включаючи основний борг, штрафні санкції, витрати та збитки, отже позиція розпорядника майна та кредиторів є помилковою щодо об'єму забезпечення вимог ОСОБА_2

Зазначені відносини регулюються цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 572 та ч. 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно ч. 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Як зазначено ВГСУ у цій справі, законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною (вищою) від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.

Отже, у процедурі розпорядження майном визнання та включення до реєстру вимог кредитора-заставодержателя окремо, як таких що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинно враховувати як саме визначив ці вимоги кредитор-заставодержатель, згідно поданої ним заяви та реальний розмір конкурсної заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора.

На етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, згідно договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до розпорядника майна, до боржника та до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог в сумі 9 557 723,56 грн. основного боргу та 2436 грн. судового збору, отже, - ці вимоги підлягають включенню окремо до реєстру.

Постановою Верховного Суду України від 26.08.2014 року у даній справі, яка є обов'язковою для виконання судами згідно статті 111 28 ГПК України на предмет застосування судами нормативно-правових актів, що містять норму права, розтлумачену Верховним Судом України у конкретній постанові, зазначено, що майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить майновому поручителю на праві власності, відповідають перед кредитором солідарно, тому заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від основного боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, вимоги кредитора-заставодержателя, заявлені у справу про банкрутство майнового поручителя, є грошовими, оскільки забезпечують виконання позичальником основного зобов'язання (кредитного договору), яке за своєю правовою природою є грошовим, та забезпечені заставою майна майнового поручителя, тому повинні включатися до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у першу чергу.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

За таких обставин та правових підстав ОСОБА_2 має право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом. Грошові вимоги, що забезпечені майном боржника, підлягають визнанню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на 27.08.2013 р.), ст. 86 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Визнати вимоги забезпеченого кредитора ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Екотерм", м.Херсон, ідентифікаційний код 24117882, в сумі 9 560 159,56грн. з яких 9 557 723,56грн. вимог з основного зобов'язання, що забезпечене майном боржника, з погашенням цих вимог в позачерговому порядку за рахунок вартості майна, що є предметом забезпечення; та 2436,00грн. судових витрат з віднесенням їх до першої черги задоволення.

2. Зобов'язати розпорядника майна Кириченка К.І. внести окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_2, що забезпечені заставою майна боржника та відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Повний текст складено та підписано 28.11.2016 року.

Суддя П.Д. Пригуза