Ухвала

від 21.11.2016 по справі 760/17157/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 31 жовтня 2016 року,

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000116 від 25.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погодженого начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про арешт майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 31 жовтня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про арешт майна, - відмовити. Виключити з описової мотивувальної частини ухвали висновок слідчого судді, що в задоволенні клопотання слід відмовити, що не тягне за собою обов`язку детектива повернути ноутбук Fujitsu AMILO3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 із зарядним пристроєм до нього ОСОБА_5 .

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що 3 жовтня 2016 року в період з 08:25 по 10:20 в АДРЕСА_1 детектив четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 вилучив ноутбук Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм, що належить ОСОБА_5 , помічнику адвоката ОСОБА_7 та містить адвокатську таємницю файли, листи, копії документів, фотографії тощо. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних об`єктивних даних, що ноутбук використовувався для виготовлення, пересилання та/або зберігання документації, пов`язаної з підготовкою, укладенням та/або виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки, щодо яких здійснюється досудове розслідування.

Зазначає, що ноутбук не відповідає критеріям речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000116 від 25.04.2016, за фактом вчинення службовими особами Концерну РРТ у 2013 році шляхом зловживання своїм службовим становищем розтрати грошових коштів даного підприємства на загальну суму 1 037 436,74 грн. внаслідок укладення з ТОВ «Ліга-Експерт» договорів про виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі, що не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, у вказаний період між Концерном РРТ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга- Експерт» (код ЄДРПОУ 32658817) було укладено договори №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 та №1840 від 25.12.2013 про виготовлення технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок, які на момент замовлення такої документації не перебували (або перебували лише частково) у користуванні Концерну РРТ.

Так, за договором №38 від 11.06.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 195,58 га за адресою: хутір Биківня, м. Київ, а також щодо її подальшого поділу. Вартість робіт була визначена у розмірі 326 735,93 грн. Разом з цим, на момент укладення вказаного правочину дана земельна ділянка не перебувала у власності або користуванні Концерну РРТ, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №735, копія якого була наявна у розпорядженні Концерну РРТ.

Оскільки на момент укладення договору №38 від 11.06.2013 Концерн РРТ не був власником (користувачем) вказаної земельної ділянки, а також не отримував від уповноважених органів дозволу на розробку відповідної технічної документації, виконання даного правочину не відповідало вимогам земельного законодавства, суперечило господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті створення реальних правових наслідків для замовника. Такі дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 326 735,93 грн.

На підставі договору №1840 від 25.12.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 804,3 га на території Жовтневого району Миколаївської області. Вартість робіт визначена у розмірі 610 100,75 грн. Досудовим слідством встановлено, що на момент укладення вказаного договору у користуванні Концерну РРТ перебувало не 804,3 га, а лише 567,58 га землі на території Жовтневого району Миколаївської області. У зв`язку з тим, що технічна документація на земельну ділянку площею 804,3 га не могла бути використана для реєстрації земельної ділянки площею 567,58 га, укладення договору №1840 від 25.12.2013 не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті настання реальних правових наслідків для замовника. Зазначені дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 610 100,75 грн.

За договором №55 від 11.09.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 12,44 га, яка розташована за адресою: просп. Перемоги, 15-й км, м. Київ. Вартість робіт визначена у сумі 39 342,84 грн. Досудовим слідством встановлено, що на момент укладення вказаного договору у користуванні Концерну РРТ перебувало не 12,44 га, а лише 2,8 га земельної ділянки по вказаній адресі. При цьому, у 2012 р. аналогічна технічна документація на земельну ділянку за адресою: просп. Перемоги, 15-й км, м. Київ була розроблена для Концерну РРТ ТОВ «Земля-СВ» за договором №20/12 від 24.01.2012. Таким чином, укладення договору №55 від 11.09.2013 не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті настання реальних правових наслідків для замовника. Дані дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 39 342,84 грн.

Встановлено також, що зазначені договори №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013, №1840 від 25.12.2013, кошториси, додаткові угоди, протоколи погодження договірної ціни до таких договорів, а також акти приймання-передачі технічної документації із землеустрою за договорами №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 від імені Концерну РРТ підписувались ОСОБА_11 , який у період часу з 28.01.2013 по 16.05.2014 на підставі наказу Держспецзв`язку України №31 від 22.01.2013 виконував обов`язки генерального директора Концерну РРТ.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , якою надано дозвіл на відшукання та вилучення, окрім іншого, комп`ютерних (електронних) носіїв інформації, з`ємних накопичувальних пристроїв, оптичних носіїв інформації, системних комп`ютерних блоків, ноутбуків, планшетів, які могли використовуватись для виготовлення, пересилання та/або зберігання документації, пов`язаної з підготовкою, укладенням та/або виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: хутір Биківня, м. Київ; просп. Перемоги, 15, м. Київ; Жовтневий район Миколаївської області.

На підставі вказаної ухвали 03.10.2016 проведено обшук, в результаті якого, зокрема, виявлено та вилучено портативний персональний комп`ютер (ноутбук) Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм, оглядом якого встановлено, що на накопичувачі на жорстких магнітних дисках, що містився у вказаному ноутбуці, були виявлені файли, які мають значення для розслідування кримінального провадження №52016000000000116 від 25.04.2016 року.

Таким чином, детектив робить висновок, що зазначений ноутбук Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 із зарядним пристроєм, використовувався для виготовлення (зберігання) документації, пов`язаної з підготовкою, укладенням та виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: хутір Биківня, м. Київ; просп. Перемоги, 15, м. Київ. Відомості, що містяться у виявлених файлах, прямо стосуються обставин, що мають бути встановлені під час даного кримінального провадження, а саме обставин укладення та виконання договорів №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 та №1840 від 25.12.2013 між Концерном РРТ та ТОВ «Ліга- Експерт» (у т.ч. щодо необхідності для Концерну РРТ у розробці технічної документації із землеустрою на зазначені земельні ділянки, реальності виконання відповідних робіт, рівня обізнаності службових осіб Концерну РРТ з наявністю перешкод для замовлення таких робіт тощо). Тобто, даний комп`ютер містить відомості, що можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом.

Постановою детектива від 04.10.2016 зазначений ноутбук Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм до нього, визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

17.10.2016 року детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , за погодженням із начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на портативний персональний комп`ютер Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм до нього, що належить ОСОБА_5 , вилучений 03.10.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

31.10.2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у задоволенні вказаного клопотання про накладення арешту на майно відмовлено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладено у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, викладені норми закону слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту на майно дотримані в повному обсязі, а відтак слідчим суддею прийнято законне, обґрунтоване рішення, яке на думку колегії суддів підлягає залишенню без змін.

Так, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що зміст резолютивної частини ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 містить конкретний дозвіл на відшукання та вилучення комп`ютерних (електронних) носіїв інформації, з`ємних накопичувальних пристроїв, оптичних носіїв інформації, системних комп`ютерних блоків, ноутбуків, планшетів, які могли використовуватись для виготовлення, пересилання та/або зберігання документації, пов`язаної з підготовкою, укладенням та/або виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: хутір Биківня, м. Київ; просп. Перемоги, 15, м. Київ; Жовтневий район Миколаївської області під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою детектива від 04.10.2016 року ноутбук Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм до нього визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

При цьому, частиною 2 статті 100 КПК України чітко передбачено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, в даному випадку ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Отже, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що ноутбук Fujitsu AMILO 3560, s/n: "YL2E033212", з маркуванням EF7А110050006ЕСМ02, 1EF7А000002, 10601116555 з зарядним пристроєм до нього, на який детектив просить накласти арешт, не є тимчасово вилученим майном в розумінні статті 167 КПК України, оскільки він вилучений на підставі рішення слідчого судді і визнаний речовим доказом, отже має зберігатися у сторони кримінального провадження в порядку та на підставі ч. 2 ст. 100 КПК України, у зв`язку з чим арешт даного майна не є необхідним та виправданим відповідно до ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, як про це просить власник майна немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000116 від 25.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погодженого начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про арешт майна, залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 р я с у н