Рішення

від 23.11.2016 по справі 392/770/16-ц

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/770/16-ц

Провадження № 2/392/572/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Жельман О.В., прокурора Дьячкова О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Заступника керівника Знам»янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, треті особи: Служба у справах дітей Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Маловисківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради, Маловисківська районна державна нотаріальна контора, Відділ Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

06 червня 2016 року прокурор в інтересах неповнолітніх звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності за неповнолітніми на земельну ділянку в порядку спадкування, та просить суд в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, визнати право власності за ОСОБА_3, 13 червня 2000 року, на 3/4 частини та за ОСОБА_7, 21 травня 2001 року, на ? частини земельної ділянки площею 4,82 га., що знаходиться на території Маар»янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Свої позовні вимоги прокурор обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6, який є батьком неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_7, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 4,82 га., що знаходиться на території Маар»янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яка належала на праві власності померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3. У встановлені законодавством строки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 звернулись до нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено з підстав відсутні оригіналів правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку, а тому за захистом прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітніх, прокурор змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні прокурор підтримав пред»явлений позов та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому. Відповідач надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність його представника, позовні вимоги визнає (а.с. 230).

Третя особа - ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа - Маловисківська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 225).

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує (а.с. 60).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує (а.с.87).

Представник третьої особи Маловисківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує (а.с.80).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він був представником громадянки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6. За життя громадянці ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка, яку вона набула шляхом укладання договору міни, інших власників на цю земельну ділянку не було і зі спірною земельною ділянкою вона не межує та не накладається одна на одну. Свідок також показав, що він приймав участь як представник ОСОБА_5 коли вона набула у власність земельну ділянку та допомагав здійснювати її державну реєстрацію у відповідних органах.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, допитавши свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батько - ОСОБА_6 (на підставі Рішення Маловисківського районного суду від 25 листопада 2015 року, яким встановлено факт батьківства ОСОБА_6 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 та внесено зміни до актового запису про народження, зі змвною прізвища із «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3») та мати - ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9), копією актового запису про народження та повним витягом з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.68-70).

Батьками неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8), копією актового запису про народження та повним витягом з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.72-74).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

Після його смерті відкрилася спадщина - земельна ділянка, кадастровий номер: НОМЕР_4, площею 4,82 га., що знаходиться на території Мар»янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах згідно з планом відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3 (а.с. 15, 82-86).

З Довідки № 316 від 09 березня 2016 року виданої Мар»янівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області про склад сім'ї померлого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що померлий, проживав та був зареєстрований з 23 травня 2001 року до дня смерті в АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто на день смерті ОСОБА_6, його діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, були неповнолітні.

Судом встановлено, що за свого життя померлий ОСОБА_6 склав заповіт, яким все своє майно на випадок його смерті, яке буде йому належати, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати за законом заповідав своєму синові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Даний заповіт був посвідчений секретарем Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області 17.07.2015 року та зареєстрований спадковому реєстрі за № 128. (а.с. 14, 16, 37).

На підставі рішення Оникіївської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області № 52 від 12 вересня 2007 року ОСОБА_4 призначено опікуном над інвалідом дитинства ОСОБА_2 (а.с. 12).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 травня 2016 року № 22/02-31 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка залишилася після смерті їхнього батька ОСОБА_6, з тих підстав, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкову земельну ділянку (а.с. 18).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що на підставі Договору міни від 31 січня 2015 року громадянка ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_4, площею 4,9605 га. (а.с. 82-86, 119-137).

Ухвалою суду від 01 вересня 2016 року до участі в справі в якості третьої особи було залучено громадянку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянка ОСОБА_5 померла.

З відповіді Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській областіна запит суду вбачається, що держгеокадастром опрацьовувалась земельна ділянка площею 4,9605 га, яка налажела ОСОБА_5 з кадастровим номером: НОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території с. Мар»янівка Маловисківського району Кіровоградської області, дані щодо якої внесені до Національної кадастрової системи.

Також, у зазначеній вище відповіді вказано, що земельна ділянка розміром 4,82 га, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3 від 28 грудня 2001 року номер ділянки НОМЕР_7 кадастровий номер: НОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території с. Мар»янівка Маловисківського району Кіровоградської області держгеокадастром не опрацьовувалась і відомості до Національної кадастрової системи не внесені. При співставленні даних земельних ділянок встановлено, що вказані ділянки мають різні форми, знаходяться в різних місцях населеного пункту та не накладаються одна на одну.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_7 в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на територіїї Мар»янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_3 згідно Державного акту серії НОМЕР_2 було присвоєно новий кадастровий номер, а саме: НОМЕР_6.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що незважаючи на те, що спірна земельна ділянка і земельна ділянка власником якої була громадянка ОСОБА_5 мають однакові кадастрові номери, проте вони різні за площами, мають різну конфігурацію, не є ідентичними та не накладаються одна на одну, з урахуванням того, що спірній земельній ділянці був присвоєний інший кадастровий номер, а також з урахуванням думки прокурора, суд вважає, що не має потреби зупиняти провадження у даній справі з метою залучення до участі в справі правонаступника громадянки ОСОБА_5, так як рішення суду у даній справі, з урахуванням з»ясованих обставин, не вплинуло б на її права та обов»язки, а також її спадкоємців та правонаступників.

Стаття 6 СК України встановлює, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1 ст. 1222 ЦК України встановлює, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1260 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частини 3, 4 ст. 1273 ЦК України передбачають, що неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Частина 1 ст. 1225 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Згідно ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодеку, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.

За приписами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що діти ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6, в силу свого віку та положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті їхнього батька у виді земельної ділянки площею, що знаходиться на території Мар"янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.ст. 57- 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які доводять набуття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на 3/4 частку земельної ділянки та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частку земельної ділянки - № НОМЕР_7, що знаходиться на території Мар"янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах згідно з планом відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, зв'язку із чим позовні вимоги суд вважає необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання як розподілити між сторонами судові витрати, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, суд виходить з наступного. Ухвалою від 08 червня 2016 року було відстрочено Знам»янській місцевій прокуратурі Кіровоградської області сплату судового збору за позовною заявою до ухвалення рішення по даній справі.

Судом встановлено, що відповідач у справі, - Мар»яніська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області, не порушував права власності неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, що залишилося після смерті їхнього батька ОСОБА_6, оскільки підставою звернення до суду з позовом стала відсутність правовстановлюючого документа (державного акту) на земельну ділянку, а не те, що відповідач - Мар»янівська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області порушує або оспорює право власності неповнолітніх спадкоємців, тому судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладненого, керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 222, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Заступника керівника Знам»янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), в порядку спадкування за заповітом, право власності на ? (три четвертих) частини земельної ділянки № НОМЕР_7, що розташована на території Мар»янівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Мар»янівської сільської ради від 10 жовтня 2001 року № НОМЕР_8, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, як право на обов»язкову частку у спадщині, право власності на ? (одну четверту) частину земельної ділянки № НОМЕР_7, що розташована на території Мар»янівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Мар»янівської сільської ради від 10 жовтня 2001 року № НОМЕР_8, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складений до 27 листопада 2016 року.

Суддя Д.М. Кратко