Постанова

від 23.11.2016 по справі 914/2138/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 914/2138/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за № 14/2-1395 від 07.10.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2016 року

у справі № 914/2138/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ініціатива», м. Львів

про стягнення 8 877,94 грн. - пені, 34 903,19 грн. - інфляційних втрат, 3 524,46 грн. - 3 % річних,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ініціатива» про стягнення 8877,94 грн. - пені, 34903,19 грн. - інфляційних втрат, 3524,46 грн. - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2016 року у справі № 914/2138/16 (суддя Пазичев В.М.) позов ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ініціатива» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 6155, 30 грн. - пені, 34903, 19 грн. - інфляційних втрат, 3524,46 грн. - 3 % річних та 1378,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подало апеляційну скаргу за № 14/2-1395 від 07.10.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норма матеріального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції зменшив розмір нарахованих санкцій з порушенням ст. 83 ГПК Українита ст. 233 ГК України.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 82 від 21.11.2016 року, в якому просить змінити рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 року та стягнути з відповідача 5 933,83 грн. - пені, 33 992,12 грн. інфляційних витрат, 3256,72 грн. -3% річних.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду належним чином був повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 року між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ініціатива» (покупець) було укладено договір № 13/2871-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язався передати покупцеві природний газ (надалі газ), виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач поставив протягом січня - грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 164 508,87 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Позивач наголошує, що основна заборгованість відповідача відсутня. Однак, протягом періоду поставки покупцем несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, чим останній порушив п. 6.1 договору.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок позовних вимог та встановлено, що позивачем обґрунтовано заявлено позовній вимоги щодо стягнення з відповідача 8877,94 грн. - пені за період з 14.02.2013 року по 13.07.2014 року, 34903,19 грн. - інфляційних втрат за період березень 2013 року по червень 2016 року, 3524,46 грн. - 3 % річних за період з 14.02.2013 року по 08.06.2015 року.

Суд першої інстанції правомірно задоволив позов щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8877,94 грн. - пені за період з 14.02.2013 року по 13.07.2014 року, 34903,19 грн. - інфляційних втрат за період березень 2013 року по червень 2016 року. В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Зменшуючи розмір пені на 30%, господарський суд виходив з приписів пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі, суд першої інстанції зменшуючи на 30% розмір заявлених позивачем до стягнення пені, на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд першої інстанції встановив, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань виникло з об'єктивних причин, зокрема, через значну заборгованість членів ОСББ і їх неплатоспроможність, що підтверджується довідкою ОСББ «Ініціатива» № Н від 26.09.2016 року. Водночас судом першої інстанції було враховано ступінь виконання боржником зобов`язань за договором (повне погашення заборгованості відповідачем за договором); співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення.

Господарський суд встановив, що застосовані до відповідача санкції є надмірно великими. Разом з цим, суди врахували майнові інтереси позивача, що, в свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги про зворотнє.

Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, та враховуючи установлені господарським судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зменшення пені на 30%.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.