Постанова

від 28.11.2016 по справі 922/4744/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 922/4744/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Белкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 07 від 01.08.16 р.);

ОСОБА_2 (довіреність у матеріалах справи);

1-го відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 605 від 16.09.16 р.);

ОСОБА_4 (довіреність № 875 від 28.12.15 р.);

2-го відповідача: не з'явився;

третьої особи: ТОВ «БКЗ-Інвест»: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 18.12.15р.);

третьої особи: ТОВ «Абада»: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід», с. Борщагівка (вх.№2308 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. у справі №922/4744/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід», с.Борщагівка

до 1) Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор», с. Савинці

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра», м. Вовчанськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю «БКЗ-Інвест», с. Губарівка,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Абада», с. Циркуни

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 р. позивач, ТОВ «Деметра-Агро-Схід», звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор» та товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» про повернення позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., переданого на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеного між філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор» та ТОВ «Деметра-Агро-Схід», а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768,00 грн., та стягнення судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. (з урахуванням ухвали від 21.12.2015р.) позовні вимоги задоволені повністю, зобов'язано ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор» повернути ТОВ «Деметра-Агро-Схід» насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор» та ТОВ «Деметра-Агро-Схід», а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768,00 грн. та судовий збір у розмірі 9375,36 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2015 року було скасовано в частині задоволення позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна; прийнято в цій частині нове рішення; відмовлено у задоволенні позову про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід» 9375,36 грн. судового збору за подання позову; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 року рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року у справі №922/4744/15 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2016 року по господарській справі № 922/4744/15 (суддя Денисюк Т.С.) про повернення майна або стягнення коштів у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

ТОВ «Деметра-Агро-Схід» з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. по справі №922/4744/15, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.10.2016р.

29.08.2016р. від ТОВ «БКЗ-Інвест» надійшли пояснення по справі (вх.№1409).

08.02.2016р. від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1467).

08.02.2016р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.1502).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016р. розгляд справи відкладено на 26.10.2016р.

26.02.2016р. від ТОВ «БКЗ-Інвест» надійшли пояснення по справі (вх.№2259).

29.02.2016р. від ПАТ «ДПЗКУ «Савинський елеватор» надійшли пояснення по справі (вх.№2284, №2285).

01.03.2016р. від позивача надійшли пояснення по справі (вх.2387).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016р. розгляд справи відкладено на 14.11.2016р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р. розгляд справи відкладено на 28.11.2016р.

В судовому засіданні 28.11.2016р. представники апелянта заперечували проти законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, наполягали на задоволенні апеляційної скарги. Представник 1-го відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити рішення суду першої інстанції від 02.08.2016 р. в силі. Представник 1-ї третьої особи також заперечував проти задоволенні апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Абада» до суду не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином і своєчасно. Приймаючи небажання третьої особи прийняти участь у вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе вирішення спору без участі представника ТОВ «Абада».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.10.2014р. між ПАТ «ДПЗК України» в особі філії «Савинський елеватор» (зерновий склад, зберігач) та ТОВ «Деметра-Агро-Схід» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №141, відповідно до умов якого поклажодавець зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання олійні (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури врожаю 2014 р.) на надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід`ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами.

Зерно, що передається на зберігання Зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця, зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатись зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого даним договором, крім випадків, передбачених п. 4.2.5 договору (п. 1.3 договору).

Крім того, умовами договору також передбачено, що зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання акта-розрахунку на зерно та товарно-транспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акта-розрахунку на зерно та складського документу (п. 3.13 договору).

Сторонами встановлено, що вказаний договір діє до 31.05.2015р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Деметра-Агро-Схід» передало на зберігання елеватору 324535 кг зерна насіння соняшника. Зазначене підтверджується копією складської квитанції на зерно від 12.11.2014р. №2469, підписаної керівником філії «Савинский елеватор» ОСОБА_6

Обґрунтовуючи даний позов, позивач зазначає, що 11 березня 2015 року філією ПАТ «ДПКЗУ» «Савинський елеватор» спірне зерно у кількості 48830 кг було безпідставно вилучено у ТОВ «Деметра-Агро-Схід»,а 19.03.2015р переоформлено на ТОВ «БКЗ-Інвест» за наступних обставин.

В рамках досудового слідства щодо кримінального провадження № 12014220430003907 від 21.09.2014 року, порушеного за фактом заволодіння майном ТОВ «Абада», тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області 01.10.2014 року, в ході огляду місця події, було вилучено та передано на відповідальне зберігання директорові ТОВ «Деметра» ОСОБА_7, насіння соняшника вагою 29250 кг. Також 08.10.2014 року в ході огляду місця події було вилучено автомобіль «Камаз» з насінням соняшника вагою 19580 кг, яке було передане на відповідальне зберігання директору ТОВ «Деметра».

Таким чином, органом досудового розслідування - СВ Харківського РВ, директору ТОВ «Деметра» було передано на відповідальне зберігання насіння соняшника загальною вагою - 48830 кг, яке директор ТОВ «Деметра» ОСОБА_7 09.10.2014 р. здав на відповідальне зберігання на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор».

Вказане зерно в подальшому переоформлене з ТОВ «Деметра» на ТОВ «Деметра-Агро-Схід», та, як зазначалось раніше, разом з іншим зерном (всього 324535 кг) передано на відповідальне зберігання на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор».

Колегією суддів встановлено, що насіння соняшника, що було вилучено в рамках кримінального провадження №12014220430003907, було повернуто 14 листопада 2014 року та 01 грудня 2014 року ТОВ «Абада», що підтверджується товарно-транспортною накладною №0914 від 14 листопада 2014 року; а також наданою Відповідачем випискою з книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів, згідно якої 14 листопада 2014 року та 01 грудня 2014 року ТОВ «Деметра-Агро-Схід» вивезено з елеватору насіння соняшнику загальною вагою 81580 кг, частина якого, згідно з актом приймання-передачі №3 від 14 листопада 2014 року соняшника товарного у кількості 26826 кг зі складу до договору відповідального зберігання №01/1-14 від 01 листопада 2014 року та актом приймання-передачі №4 від 01 грудня 2014 року соняшника товарного у кількості 20932 кг зі складу до договору відповідального зберігання №01/1-14 від 01 листопада 2014 року повернуто ТОВ «Абада».

Підставою для повернення насіння соняшника ТОВ «Абада» було те, що слідчий відповідно до ст.ст. 167,171 КПК України не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна не звернувся до прокурора з клопотанням про його арешт.

Відповідно до ч. 5 ст. 171КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Таким чином жодних обмежень в рамках кримінально-процесуального законодавства для повернення вказаного насіння соняшника по актам приймання-передачі ТОВ «Абада» не було, навпаки в силу наведеної норми ч. 5 ст. 171 КПК, зазначене майно підлягало негайному поверненню.

05.03.2015р. ухвалою Харківського районного суду Харківської області у справі №635/1726/15-к зобов'язано надати тимчасовий доступ органу досудового слідства СВ Харківському РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУ УМВС України мВ Харківській області слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, до речей та документів філії ПАТ «ДПКЗУ «Савинський елеватор», зокрема, насіння соняшника вагою 48830 кг, яке передано на зберігання директором ТОВ «Деметра» ОСОБА_7 на філію ПАТ «ДПКЗУ «Савинський елеватор», яке знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул. Привокзальна, 50, з можливістю його вилучення (а.с. 71 т.1).

11.03.2015 р. на запит старшого слідчого СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_8 щодо зберігання насіння соняшника, що здано ТОВ «Деметра», директор філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» ОСОБА_6 у листі №126, відповіла, що на особистій карточці ТОВ «Деметра-Агро-Схід» рахується насіння соняшнику врожаю 2014 року у кількості 205495 кг, яке знеособлене.

Зміст даної відповіді свідчить, що відповідачем свідомо і безпідставно ототожнено зерно позивача із зерном ТОВ «Деметра», яке, власне, і було предметом запиту слідчого.

11.03.2015 року в ході виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 року насіння соняшнику вагою 48830 кг вилучено органом досудового слідства - СВ Харківського РВ із зазначеної вище загальної кількості насіння соняшника, яка рахується на особистій карточці ТОВ «Деметра-Агро-Схід» , і передано на відповідальне зберігання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор», про що складено протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, з описом речей які були вилучені на підставі ухвали суду.

Колегією суддів встановлено, що в резолютивній частині ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 (далі - Ухвала) немає жодних вказівок на право слідчого здійснювати тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Деметра-Агро-Схід» з правом їх вилучення.

Так, судове рішення (окремим видом якого є ухвала суду), повинно виконуватися відповідно до приписів суду, викладених у резолютивній частині рішення.

В резолютивній частині Ухвали зазначено: «надати тимчасовий доступ органу досудового розслідування - СВ Харківському РВ ГУ МВС України в Харківській області слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, до речей та документів філії ПАТ «ДПЗКУ «Савинський елеватор», зокрема насіння соняшника вагою 48 830 кг, яке передане на зберігання директором ТОВ «Диметра»ОСОБА_7 на філію ПАТ «ДПЗКУ «Савинський елеватор».

Аналіз резолютивної частини Ухвали впевнює колегію суддів втому, що Ухвала стосується виключно зерна, яке обліковується за ТОВ «Деметра» і не надає правових підстав переоформлення зерна, яке належить будь-який третій особі, в тому числі позивачу.

Таким чином, посадові особи філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» незаконно переоформили майно ТОВ «Деметра-Агро-Схід» на інших осіб.

Оцінюючи заперечення відповідача та третьої особи про те, що тлумачення Ухвали відповідачем, з урахуванням всіх обставин справи, є вірним, колегія суддів зазначає. Обов'язок будь-якого суб'єкта виконувати на території України приписи судового рішення реалізується не на розсуд цього суб'єкта, а у точній відповідності до змісту владного припису. Суб'єктом тлумачення змісту Ухвали міг бути суд, який її виніс, або прокурор, якій здійснює нагляд за законністю досудового слідства, але в жодному разі не відповідач, який, всупереч змісту Ухвали та суті зобов'язальних відносин, що склалися із договорів зберігання, безпідставно ототожнив зерно ТОВ «Деметра» із зерном іншої юридичної особи, яка до кримінального провадження та вилучення зерна ТОВ «Деметра» відношення не мала.

Оцінюючи заперечення відповідача та вказівку ВГСУ щодо необхідності надання оцінки листу слідчого від 18.03.2015 р. (а.с. 74 т.1), колегія суддів зазначає таке.

Норми КПК України, рівно як і норми інших нормативних актів, які регламентують досудове слідство та діяльність слідчого, не містять такого процесуального документу слідчого, як «лист слідчого», на який посилається відповідач.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 19 Конституції України органи влади, до яких законодавством віднесений і слідчий, реалізують свої повноваження виключно в порядку і способом, передбаченим законом.

Оскільки листи слідчого не є передбаченим КПК способом реалізації слідчим своїх повноважень, такий лист не може бути обов'язковим до виконання (не має обов'язкової сили).

Абстрагуючись від численних суб'єктивних оцінок зазначеного листа учасниками спору, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про те, що він виконував даний лист як обов'язкову до виконання вимогу слідчого, фактично означає, що, на думку відповідача, в Україні існує позасудовий, не передбачений законом порядок вилучення майна, і цей порядок розповсюджує свою дію на майно будь-яких осіб, навіть тих, які юридично не пов'язані із досудовим слідством.

Очевидно, що таке тлумачення листа є антиконституційним та таким, що порушує базові приписи щодо захисту майнових прав учасників цивільного обороту в Україні.

Тому колегія суддів констатую юридичну безпідставність переоформлення відповідачем зерна ТОВ «Деметра-Агро-Схід» та передання його правоохоронним органам.

Крім того, в цьому аспекті колегія суддів зазначає, що рішенням місцевого господарського суду у даній справи ризики невірного тлумачення відповідачем листів слідчого, ризики помилкового виконання відповідачем Ухвали суду про тимчасове вилучення, ризики безпідставного ототожнення відповідачем зерна позивача із зерном інших підприємств, тощо, фактично покладені на позивача. Колегія суддів не вбачає для цього підстав і зазначає, що за помилкові тлумачення, рішення і дії, здійснені відповідачем, повинний нести відповідальність він самий, а не стороння особа (позивач).

27.05.2015р. ТОВ «Деметра-Агро-Схід» звернулось до ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» з вимогою про повернення 48830 кг насіння соняшника на особисту карточку ТОВ «Деметра-Агро-Схід». Вказана вимога отримана філією ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор», про що свідчить штамп вхідної кореспонденції з номером та датою (а.с. 20 т.1).

Таким чином, предметом позову у даній справі фактично є вимога про виконання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» умов договору складського зберігання №141 від 29.10.2014р. щодо повернення зерна насіння соняшника вагою 48830 кг, яке не повернуто поклажедавцю (позивачу) на його вимогу.

Виходячи з наведеного, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми цивільного законодавства щодо договору зберігання.

Так, відповідно до статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 932 цього кодексу врегульовано, що Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Частиною 1 статті 942 Кодексу передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 953 Кодексу передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 цього кодексу не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Стаття 526 передбачає виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦКУ).

Отже, за змістом наведених норм права, обов'язок зернового складу щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця передбачений як законом так і умовами договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з наведених обставин справи, факт передання ТОВ «Деметра-Агро-Схід» на зберігання філії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» спірного майна підтверджується укладеним між ними договором складського зберігання від 29.10.2014р., а також виданої останнім позивачу складською квитанцією від 12.11.2014р. №2469.

Проте, ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» умови договору щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця (позивача) не виконав. До того ж, безпідставно переоформив з особистої карточки ТОВ «Деметра-Агро-Схід» на користь органів досудового слідства спірного насіння, тоді як, вимоги органів досудового слідства стосувались іншої юридичної особи, зокрема, ТОВ «Деметра».

Інші обставини, які наведені ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» у спростування позиції позивача, зокрема, щодо правомірності прийняття слідчим постанови про переоформлення зерна на ТОВ «БКЗ-Інвест» (на що, зокрема, звертав увагу і ВГСУ в своїй постанові), на думку колегії суддів, не скасовує висновків колегії суддів і не впливає на вирішення даного спору, оскільки, по-перше, законність даної дії повинна бути предметом розгляду в кримінальному провадженні, по-друге, ця процесуальна дія, вчинена в ході досудового слідства, ніяк не впливає на незаконність переоформлення відповідачем зерна та видачі його правоохоронним органам без правових підстав.

Опираючись на викладене, колегія суддів вважає встановленим, що вказані дії ПАТ «ДПЗКУ» «Савинський елеватор» порушують права позивача, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 84 ГПК України, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», роз'яснено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Колегія суддів вважає встановленим факт неможливості виконати рішення суду шляхом повернення майна в натурі оскільки в листі заступника начальника відділу Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_9 № 9314 від 01.08.16 року зазначено, що на виконанні у Балаклійському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №50832118 з примусового виконання наказу №922/4744/15 від 12.04.2016 року Господарського суду Харківської області про Зобов'язання ПАТ"Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути ТОВ"Деметра-Агро-Схід" насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., передане на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014 року, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід".

Виконання вказаного рішення шляхом повернення насіння соняшника є неможливим, через те, що насіння, зазначене у рішенні суду відсутнє, а тому рішення про повернення майна в натурі виконати не можливо, про що начальником відділу Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_10 13 квітня 2016 року було складено відповідний акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦПК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 951 ЦПК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до листа Української універсальної біржі № В-223/2 від 11 серпня 2015 року ціна на насіння соняшника вологістю 6,0-7,0% та смітною домішкою 3,0% станом на 11.08.2015 року склалася в діапазоні 9400-9600 грн. за тонну. Таким чином, розмір збитків становить 48 830 кг *9600 грн. = 468 768 грн.

Задовольняючи вимогу про стягнення збитків, тобто задовольняючи спосіб захисту, обраний позивачем, колегія суддів враховує також приписи постанови Верховного Суду України № 6-48704св10

Так, ВСУ у своїй постанові по справі № 6-48704св10 від 21 травня 2012 року зазначив, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Обмежене тлумачення касаційним судом ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призводить до неправомірної відмови в реалізації права на судовий захист.

Тому обраний позивачем спосіб захисту є правомірним з огляду на той факт, що він дійсно тягне поновлення порушеного права, тобто є ефективним способом захисту.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про порушення права позивача, у зв'язку з чим, фактично задовольнив позовні вимоги про повернення майна, колегія суддів вважає доцільним покласти судовий збір, за подання позову та подання апеляційної скарги на 1-го відповідача - ПАТ «ДПЗКУ» в особі філії «Савинський елеватор» у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. у справі № 922/4744/15 скасувати.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" (Харківська обл., Балаклійський район, смт.Савинці, вул.Привокзальна,50 код ЄДРПОУ 37506248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід" (Харківська обл., Балаклійський район. с. Борщівка вул.Комсомольська, буд.47 код ЄДРПОУ 38610828) грошові кошти у сумі 468768,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Савинський елеватор», с. Савинці (64270, Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50 код ЄДРПОУ 37506248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Агро-Схід» (64240, Харківська область, Балаклійський район, с. Борщівка, вул. Комсомольська, буд 47, код ЄДРПОУ 38610828) 19688,26 грн. судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Терещенко О.І.