Постанова

від 27.02.2017 по справі 922/4744/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 922/4744/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" на постановуХарківський апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі№922/4744/15 Господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід" до 1. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" за участю третіх осіб, які н заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Абада" простягнення коштів від позивача:Безпалий О.І., від відповідача-1:Йосипишин Р.В., від відповідача-2:не з'явився, від третьої особи-1:не з'явився, від третьої особи-2:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014, укладеним між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468 768,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2015 до участі у справі № 922/4744/15 у якості другого відповідача залучено ТОВ "Деметра".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 у справі № 922/4744/15 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги були задоволені; зобов'язано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути ТОВ "Деметра-Агро-Схід" насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468 768,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 922/4744/15 рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 було скасовано в частині задоволення позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна; прийнято в цій частині нове рішення; відмовлено у задоволенні позову про відшкодування збитків у розмірі 468768,00 грн., у випадку неможливості фактичного повернення зерна; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 у справі № 922/4744/15 рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі № 922/4744/15 (суддя Денисюк Т.С.) про повернення майна або стягнення коштів у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 922/4744/15 (колегія суддів у складі: Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Терещенко О.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 скасовано; стягнуто з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" на користь ТОВ "Деметра-Агро-Схід" грошові кошти у сумі 468 768,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Третьою особою-1 подано пояснення по справі, у яких зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим безпідставно скасовано рішення місцевого господарського суду.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідачем-1 подано додаткові пояснення на відзив на касаційну скаргу, у яких просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та треті особи не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.10.2014 між ПАТ "ДПЗК України" в особі філії "Савинський елеватор" (зерновий склад, зберігач) та ТОВ "Деметра-Агро-Схід" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №141, відповідно до умов якого поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання олійні (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури врожаю 2014 року) та надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами.

Відповідно до п. 1.3 договору зерно, що передається на зберігання зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця, зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатись зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого даним договором, крім випадків, передбачених п. 4.2.5 договору.

Крім того, умовами договору також передбачено, що зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання акта-розрахунку на зерно та товарно-транспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акта-розрахунку на зерно та складського документу (п. 3.13 договору).

Згідно з п. 12.1 договору вказаний договір діє до 31.05.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 7.1. договору зерно передається на зберігання протягом строку дії договору, але не пізніше ніж до 31.05.2015.

Судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Деметра-Агро-Схід" передало на зберігання елеватору 324535 кг зерна насіння соняшника. Зазначене підтверджується копією складської квитанції на зерно від 12.11.2014 №2469, підписаної керівником філії "Савинский елеватор" Пазій І.М.

Предметом даного спору є вимога позивача про повернення відповідачем зерна або відшкодування збитків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування збитків, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт передання відповідачу на зберігання спірного зерна, в той час як відповідач умови договору щодо його повернення не виконав, чим порушив права позивача; апеляційним судом встановлено факт неможливості повернення майна в натурі.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до приписів ст. 398 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно з ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ст. 949 ЦК України).

Згідно з ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Відповідно до ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

У ст. 951 ЦК України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Факт передання ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на зберігання філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" спірного майна підтверджується укладеним між ними договором складського зберігання від 29.10.2014, а також виданої останнім позивачу складською квитанцією від 12.11.2014 №2469. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.05.2015 ТОВ "Деметра-Агро-Схід" звернулось до ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" з вимогою про повернення 48830 кг насіння соняшника на особисту карточку ТОВ "Деметра-Агро-Схід". Вказана вимога отримана філією ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор", про що свідчить штамп вхідної кореспонденції з номером та датою.

ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" умови договору щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця (позивача) не виконав. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач безпідставно переоформив з особистої карточки ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на користь органів досудового слідства спірне насіння, тоді як вимоги органів досудового слідства стосувались іншої юридичної особи, а саме ТОВ "Деметра".

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав у позивача вимагати від відповідача повернення зерна або відшкодування збитків.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що повернення майна в натурі є неможливим через відсутність у відповідача предмету спору, з огляду на що обґрунтованим є висновок про стягнення з відповідача-1 завданих позивачу збитків у розмірі вартості переданого на зберігання та неповернутого зерна.

Апеляційним господарським судом при визначенні розміру збитків правомірно взято до уваги лист Української універсальної біржі № В-223/2 від 11.08.2015, яким встановлено, що ціна на насіння соняшника вологістю 6,0-7,0% та смітною домішкою 3,0% станом на 11.08.2015 складає в діапазоні 9400-9600 грн. за тонну. Таким чином, вірно встановлено, що розмір збитків становить 468 768 грн.

Посилання відповідача-1 на те, що ним було переоформлено спірне зерно на виконання вимог слідчого у кримінальній справі, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що в рамках досудового слідства щодо кримінального провадження № 12014220430003907 від 21.09.2014, порушеного за фактом заволодіння майном ТОВ "Абада", тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України, СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області 01.10.2014, в ході огляду місця події, було вилучено та передано на відповідальне зберігання директорові ТОВ "Деметра" Козаку А.П., насіння соняшника вагою 29250 кг. Також 08.10.2014 в ході огляду місця події було вилучено автомобіль "Камаз" з насінням соняшника вагою 19580 кг, яке було передане на відповідальне зберігання директору ТОВ "Деметра".

Органом досудового розслідування - СВ Харківського РВ директору ТОВ "Деметра" було передано на відповідальне зберігання насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, яке директор ТОВ "Деметра" Козак А.П. 09.10.2014 здав на відповідальне зберігання на філію ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор".

Вказане зерно в подальшому переоформлене з ТОВ "Деметра" на ТОВ "Деметра-Агро-Схід" та разом з іншим зерном (всього 324535 кг) передано на відповідальне зберігання на філію ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що насіння соняшника, яке було вилучено в рамках кримінального провадження №12014220430003907, було повернуто 14.11.2014 та 01.12.2014 ТОВ "Абада", що підтверджується товарно-транспортною накладною №0914 від 14.11.2014; а також наданою відповідачем випискою з книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів, згідно з якою 14.11.2014 та 01.12.2014 ТОВ "Деметра-Агро-Схід" вивезено з елеватору насіння соняшнику загальною вагою 81580 кг, частина якого, згідно з актом приймання-передачі №3 від 14.11.2014 соняшника товарного у кількості 26826 кг зі складу до договору відповідального зберігання №01/1-14 від 01.11.2014 та актом приймання-передачі №4 від 01.12.2014 соняшника товарного у кількості 20932 кг зі складу до договору відповідального зберігання №01/1-14 від 01.11.2014 повернуто ТОВ "Абада".

Підставою для повернення насіння соняшника було те, що слідчий відповідно до ст.ст. 167, 171 КПК України не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна не звернувся до прокурора з клопотанням про його арешт.

05.03.2015 ухвалою Харківського районного суду Харківської області у справі №635/1726/15-к зобов'язано надати тимчасовий доступ органу досудового слідства СВ Харківському РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУ УМВС України в Харківській області слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, до речей та документів філії ПАТ "ДПКЗУ "Савинський елеватор", зокрема, насіння соняшника вагою 48830 кг, яке передано на зберігання директором ТОВ "Деметра" Козак А.П. на філію ПАТ "ДПКЗУ "Савинський елеватор", яке знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул. Привокзальна, 50, з можливістю його вилучення.

11.03.2015 на запит старшого слідчого СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Некрасова О.В. щодо зберігання насіння соняшника, що здано ТОВ "Деметра", директор філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" Пазій І.М. у листі №126, відповіла, що на особистій карточці ТОВ "Деметра-Агро-Схід" рахується насіння соняшнику врожаю 2014 року у кількості 205495 кг, яке знеособлене.

Судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що відповідачем безпідставно ототожнено зерно позивача із зерном ТОВ "Деметра", яке було предметом запиту слідчого.

11.03.2015 в ході виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 насіння соняшнику вагою 48830 кг вилучено органом досудового слідства - СВ Харківського РВ із зазначеної вище загальної кількості насіння соняшника, яка рахується на особистій карточці ТОВ "Деметра-Агро-Схід", і передано на відповідальне зберігання філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор", про що складено протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, з описом речей які були вилучені на підставі ухвали суду.

Водночас, апеляційним господарським судом встановлено, що в резолютивній частині ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 немає жодних вказівок на право слідчого здійснювати тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ "Деметра-Агро-Схід" з правом їх вилучення. Вказана ухвала стосується виключно зерна, яке обліковується саме за ТОВ "Деметра" і не надає правових підстав переоформлення зерна, яке належить будь-який третій особі, в тому числі позивачу.

Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності у філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" підстав для переоформлення майна ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на інших осіб.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що ризики невірного тлумачення відповідачем-1 листів слідчого, ризики помилкового виконання ухвали суду про тимчасове вилучення, ризики безпідставного ототожнення відповідачем-1 зерна позивача із зерном інших підприємств, тощо, фактично покладені на позивача.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків, покладених в основу оскаржуваного судового акта.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскарженому судовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним господарським судом у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі №922/4744/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

М. Малетич