Постанова

від 26.04.2007 по справі 6/63

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/63

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.04.2007                                                                                           № 6/63

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 Від позивача – Молчанов Д. В. – по довіреності.

Від відповідача –Сюткін М. М. – по довіреності, Врублевська В. Ю. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алмаз -Діамант"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.02.2007

 у справі № 6/63  

 за позовом                               Київського Державного підприємства "Ізумруд"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Алмаз -діамант"

 про                                                  визнання договору таким, що втратив чинність, та примусове виселення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Торговий дім “Алмаз-Діамант” про визнання договору № 132 від 01.08.2003 р. таким, що втратив чинність та не підлягає продовженню, а також про примусове виселення відповідача з нежилих приміщень позивача по вул. Сім'ї Сосніних, 11, в м. Києві.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2007 р. у справі  № 6/63 позов КДП “Ізумруд” до ТОВ “Торговий дім “Алмаз-Діамант” про визнання договору таким, що втратив чинність та не підлягає продовженню, примусове виселення був частково задоволений.

Зокрема, було вирішено виселити ТОВ “Торговий дім “Алмаз-Діамант” з нежитлового приміщення площею 195 кв. м., розташованого на першому поверсі будинку № 11 по вул. Сім'ї Сосніних в м. Києві, передавши приміщення КДП “Ізумруд”. Цим же рішенням в позові в частині визнання договору оренди таким, що втратив чинність та не підлягає продовженню було відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його повністю скасувати, в позові відмовити, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 6/63, розгляд справи був призначений на 26.04.2007 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.08.2003 р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди № 132 нежитлового приміщення, що належить до державної власності (далі по тексту – договір), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нежитлове приміщення (далі – майно), площею 195 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, на першому поверсі.

Відповідно до п. 10.1. договору його укладено строком на три роки – з 01.08.2003 р. до 01.08.2006 р.

Пунктом 10.5. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Аналогічні умови продовження строку дії договору оренди закріплені в частині 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

28.08.2006 р. позивач направив на адресу відповідача та Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву лист № 1/962, у якому повідомив орендаря про закінчення терміну дії договору з 01.08.2006 р., небажання продовжувати дію останнього на новий термін та пропонував відповідачу до 15.10.2006 р. демонтувати належне йому майно та передати приміщення орендодавцю згідно з актом прийому-передачі.

Водночас, після закінчення строку дії договору позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату орендної плати саме по договору № 132 від 01.08.2003 р.

Відповідності до ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України особа, яка одержала пропозицію укласти (пролонгувати) договір, вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила відповідну суму грошей тощо), ця дія є прийняттям пропозиції.

Виставлені рахунки були прийняті, погоджені та сплачені відповідачем вчасно. Отже, позивач здійснив дії, що свідчать про зміну свого висловлювання щодо закінчення дії договору, та не заперечував проти продовження дії договору № 132 від 01.08.2003 р. на тих самих умовах і на той самий строк. Відповідач погодив та прийняв пропозицію позивача, щодо продовження дії договору оренди № 132 від 01.08.2003 р. на тих самих умовах і на той самий строк, шляхом здійснення оплати рахунків, які виставлялися позивачем неодноразово відповідачу за договором оренди № 132 від 01.08.2003 р. та продовженням користування об'єктом оренди.

Позивач запропонував пролонгувати договір оренди, що підтверджується виставленими рахунками про оплату орендної плати у відповідності до договору оренди приміщення № 132, що були передані відповідачу 28.08.2006 р.

Відповідач погодив та прийняв пропозицію пролонгувати вказаний договір, оплативши надані позивачем рахунки.

Отриманий відповідачем 28.08.2006 р. рахунок на оплату орендної плати по договору оренди приміщення № 132 є пропозицією позивача щодо продовження договірних відносин, яку відповідач прийняв шляхом її оплати.

Враховуючи викладене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ “Торговий дім “Алмаз-Діамант” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2007 р. у справі  № 6/63 підлягає скасуванню, в позові КДП “Ізумруд” необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алмаз-Діамант” на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2007 р. у справі № 6/63 – задовольнити.

2.  Рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2007 р. у справі         № 6/63 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Київського державного підприємства “Ізумруд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алмаз-Діамант” про визнання договору таким, що втратив чинність та не підлягає продовженню, примусове виселення – відмовити.

3. Стягнути з Київського державного підприємства “Ізумруд” (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11; р/р 26001000712105 в філії “КРУ” Банку “Фінанси і кредит”, м. Київ, МФО 300937, код ЄДРПОУ 05792885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алмаз-Діамант” (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 18, к. 3; факт. адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11; р/р 260023012738 в АБ “Національні інвестиції”, м. Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ 32381285) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу та витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн. Видати наказ.

4. Матеріали справи № 6/63 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.    

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.04.07 (відправлено)