ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 6/63-10-1719 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України
на рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015, прийняте колегією суддів: головуючий Зайцев Ю.О., судді Лічман Л.В., Никифорчук М.І, повний текст якого складено 16.03.2015 в м. Одесі
у справі №6/63-10-1719
за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси;
до відповідачів:
1.Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області;
2. Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України;
про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2010 року Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси з позовом до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (яке в подальшому було перейменовано на мисливсько-рибальське підприємство "Сокіл" громадська організація "Військово-мисливське товариство "Південь") (далі - мисливсько-рибальське підприємство "Сокіл") про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які перебувають на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки" та визнання права державної власності в особі Міністерства оборони України на майновий комплекс Чабанського будинку рибалки, розташований у Одеській області, Комінтернівському районі, смт. Чорноморське, на вул. Рибальській, 1, який перебуває в оперативному управлінні КЕЧ м. Одеси, а саме: їдальню за генеральним планом №888, площею 72 кв.м.; котедж за генеральним планом №684 кв.м.; котеджі за генеральним планом №865, №866, №867, №868, №869, №870, №871, №872, №873, площею 12 кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №874, №875, №876, №877, №878, №879, №880, №881, №882, №883, площею 32 кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884, площею 126 кв.м.; котедж за генеральним планом №887, площею 75 кв.м.; сторожову за генеральним планом №889, площею 20 кв.м.; туалет за генеральним планом №890, площею 20 кв.м.; туалети за генеральним планом №891, №892; гараж за генеральним планом №886, площею 18 кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885, площею 512 кв.м.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки". Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме на їдальню за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96 кв.м.; котедж за генеральним планом №865 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №866 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №867 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №868 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №869 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №870 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №871 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №872 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №873 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом № 874 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 875 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 876 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №877 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №878 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №879 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №880 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 881 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №882 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №883 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №884 площею 126 кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75 кв.м.; сторожеву за генеральним планом №889 площею 20 кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6 кв.м.; туалет за генеральним планом №891 площею 3 кв.м.; туалет за генеральним планом №892 площею 3 кв.м.; гараж за генеральним планом №836 площею 18 кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512 кв.м. Стягнуто з відповідачів до Державного бюджету України по 1 522,50 грн. судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 року касаційну скаргу мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11.03. 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року у справі № 6/63-10-1719 - без змін.
29.11.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеського області надійшла апеляційна скарга Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (особа, яка не є учасником справи), в якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 і постанову Вищого господарського суду України від 05.08.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому, скаржник зазначає, що незважаючи на перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному та касаційному порядках, Товариство подає саме апеляційну скаргу, так як відповідно до ч.4 ст.287 ГПК України, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п.п.51, 52).
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до статті 8 та частини 1 статті 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015 року у даній справі раніше переглядалось в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року було залишено без змін.
Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 року у даній справі рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року у справі № 6/63-10-1719 залишено без змін.
Отже, рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015 року у справі № 6/63-10-1719 набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Проте, згідно з ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.
Правова позиція з наведеного питання викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 12 та від 23.03.2012 року №3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".
Отже, станом на час постановлення як рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015, так і постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у цій справі ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення , в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу в редакції, чинній до 15.12.2017 , меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Наразі частиною 1 статті 254 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Крім того зі змісту цієї статті чітко вбачається, що нею врегульовано можливість апеляційного перегляду рішення місцевого суду за апеляційною скаргою особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, тобто за апеляційною скаргою саме тієї особи, яка станом на час прийняття рішення вже мала статус учасника справи (позивач, відповідач, третя особа), до кола яких не входить особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
Разом з тим розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які вже були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017). Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Наведеним спростовується помилкове твердження скаржника про те, що в силу норм чинного процесуального закону апеляційна скарга Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України повинна бути розглянута за правилами нової редакції ГПК України як така, що була подана вже після набуття чинності цієї редакцією.
Отже, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України .
Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2015 у справі №6/63-10-1719.
2. Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
Судді Мишкіна М.А.
Поліщук Л.В.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86139544 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні