У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Леванчука А.О., Ситнік О.М.,
Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива», Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав Керамік», третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі його представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Нова Нива», ТОВ «Богуслав Керамік», третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 26 лютого 2013 року між ОСОБА_4 як позикодавцем та ТОВ «Нова Нива» як позичальником, було укладено договір поворотної фінансової допомоги.
Сума поворотної фінансової допомоги за договором становить 446 300 грн, що за курсом Національного банку України на дату підписання даного договору еквівалентно 55 836,35 доларів США, та на момент підписання даного договору отримана позичальником від позикодавця.
Згідно з умовами укладеного договору поворотної фінансової допомоги сторони договору ОСОБА_6 та ТОВ «Нова Нива» обумовили, що ТОВ «Нова Нива» зобов'язане повернути всі отримані за даним договором кошти в строк, що визначений п. 4.1 договору, а саме до 26 лютого 2015 року включно.
З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання ТОВ «Нова Нива», між ОСОБА_4, ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» 26 лютого 2013 року було укладено договір поруки.
Згідно з п. 1.1 договору поруки ТОВ «Богуслав Керамік» зобов'язався відповідати перед ОСОБА_6 за виконання відповідачем ТОВ «Нова Нива» своїх зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
У випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, відповідачі відповідають перед ОСОБА_6 як солідарні боржники, при цьому ОСОБА_4 має право вимагати від поручителя - ТОВ «Богуслав Керамік» - виконання як основного зобов'язання, так і зобов'язання з відшкодування шкоди, зобов'язання зі сплати неустойки, зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання, а також сплати збільшеної суми позики з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення грошового зобов'язання.
01 березня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2 якого ОСОБА_3 набула права вимагати від відповідачів належного та реального виконання наступних обов'язків відповідача ТОВ «Нова Нива» за договором позики: сплати основної суми боргу, розрахованої відповідно до умов договору позики, відсотків за користування основною сумою, інфляційного збільшення суми боргу, відсотків річних, неустойки тощо.
Незважаючи на те, що строк повернення коштів за договором настав, ТОВ «Нова Нива» не виконує своїх зобов'язань та не повертає кошти, поручитель - ТОВ «Богуслав Керамік» також не виконує обов'язки, взяті на себе за договором поруки.
ОСОБА_3 просила стягнути солідарно із ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» на свою користь 1 675 648,86 грн основного боргу; 638 123,81 грн річних відсотків; 496 113,17 грн інфляційного збільшення суми позики; 378 053,93 грн пені; 1 675 648,86 грн штрафу, а також відшкодувати за рахунок відповідачів понесені нею судові витрати у справі.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги, а саме: 1 675 648,86 грн - сума основного боргу; 638 123,81 грн - проценти річних від простроченої суми; 474 208,63 грн - сума інфляційного збільшення боргу; 377 205,31 грн - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання; 1 675 648, 86 грн - штраф за прострочення повернення фінансової допомоги, що разом складає 4 840 835,47 грн.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» на користь ОСОБА_7 судові витрати у сумі 3 636,90 грн.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5 просять скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд указував на те, що надані позивачем документи на підтвердження заявлених позовних вимог не можуть слугувати підтвердженням наявності між сторонами грошових зобов'язань.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
За змістом ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання (ст. 610 ЦК України ).
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Установлено, що 26 лютого 2013 року між позикодавцем ОСОБА_4 та ТОВ «Нова Нива» в особі директора Саєнка В.В. (позичальник) був укладений договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, передбаченому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в обумовлений договором строк та порядку.
Згідно з п. 2.1 договору сума поворотної фінансової допомоги за договором становить 446 300 грн, що за курсом НБУ на дату підписання даного договору еквівалентно 55 836,35 доларів США, та на момент підписання даного договору отримана позичальником від позикодавця.
Згідно з п. п. 1.1-1.3, 2.1 зазначеного договору сторони домовились, що його предметом є внесені ОСОБА_4 грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги у період 2010-2011 років на загальну суму 446 300 грн, що за курсом НБУ на дату підписання даного договору еквівалентно 55 836,35 дол. США, та на момент підписання данного договору, отримані позичальником від позикодавця.
У цей же день, 26 лютого 2013 року між ОСОБА_4, ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель прийняв на себе обов'язок відповідати перед позикодавцем за виконання позичальником своїх зобов'язань, що випливають з договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
01 березня 2013 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ТОВ «Нова Нива» був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_4 відступив у порядку та на умовах, визначених цим договором та цивільним законодавством України, ОСОБА_3 права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
Відповідно до копій виписок ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» ( ПАТ «ВіЕйБі Банк») за особовим рахунком ТОВ «Нова Нива» та доданих до них копій квитанцій ОСОБА_4 в якості поворотної фінансової допомоги вніс на рахунок № 26001230300042 ТОВ «Нова Нива» наступні грошові кошти: 200 грн + 61 000 грн - 27 липня 2010 року; 6 тис. грн - 28 липня 2010 року; 300 грн - 30 березня 2011 року; 800 грн - 31 березня 2011 року; 338 тис. грн - 05 квітня 2011 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10 червня 2015 року у справі № 6-449цс15, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Пунктами 6.1, 6.2 та 6.3 договору поворотної фінансової допомоги встановлено, що при простроченні повернення фінансової допомоги (її частини), позичальник сплачує штраф у розмірі 100 % від неповерненої суми позики; при простроченні повернення фінансової допомоги (її частини), позичальник сплачує проценти у розмірі 100 % річних (на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України) від неповерненої суми за весь строк прострочення; у випадку, передбаченому п. 6.2 цього договору, позичальник зобов'язаний повернути суму позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання (неповернутої частини фінансової допомоги).
За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Зокрема, ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку та обґрунтовано виходив із того, що оскільки ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» не виконали взяті на себе зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги та поруки, не повернули грошові кошти позикодавцю в строк та передбаченому умовами договору порядку, із них на користь позивача ОСОБА_3, яка набула права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 01 березня 2013 року, укладеному між нею та ОСОБА_4, підлягають стягненню передбачений договором борг, а також інші суми, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі його представника ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року скасувати, рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: А.О. Леванчук
А.В.Маляренко
О.М.Ситнік
О.В.Ступак
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 63049933 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні