У Х В А Л А
13 січня 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Романюка Я.М.,Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Богуслав Керамік про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Нова Нива , товариства з обмеженою відповідальністю Богуслав Керамік , третя особа - ОСОБА_5, про стягнення заборгованості,
встановила:
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ Нова Нива та ТОВ Богуслав Керамік на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги, а саме : 1 675 648, 86 грн. - сума основного боргу; 638 123, 81 грн. - проценти річних від простроченої суми; 474 208, 63 грн. - сума інфляційного збільшення боргу; 377 205, 31 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання; 1 675 648, 86 грн. - штраф за прострочення повернення фінансової допомоги, що разом складає 4 840 835, 47 грн.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року скасовано, рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року залишено в силі.
У поданій до Верховного Суду України заяві ТОВ Богуслав Керамік просить скасувати рішення суду касаційної інстанції у справі та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: статей 204, 228 ЦК України.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що оскільки ТОВ Нова Нива та ТОВ Богуслав Керамік не виконали взяті на себе зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги та поруки, не повернули грошові кошти позикодавцю в строк та передбаченому умовами договору порядку, із них на користь позивача ОСОБА_4, яка набула права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 1 березня 2013 року, укладеному між нею та ОСОБА_5, підлягають стягненню передбачений договором борг, а також інші суми, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання.
У наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України:
- від 29 червня 2006 року суд касаційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги, що оспорюваний договір купівлі-продажу спірного майна позивача в рахунок погашення його податкового боргу укладено на цільовому аукціоні, який було проведено з порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 228 ЦК України, а сам договір спрямований на протиправне позбавлення позивача належного йому майна, тобто укладений з порушенням публічного порядку, тому він є нікчемним і не може породжувати правових наслідків щодо передачі права власності на спірне майно іншим власникам;
- від 15 вересня 2011 року суд касаційної інстанції виходив з того, що спірні договори купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2005 року і від 16 жовтня 2006 року є такими, що порушують публічний порядок, тобто нікчемними. При цьому, суди установили, що спірні договори укладені з порушенням встановленого законом порядку надання і відчуження земельної ділянки та спрямовані на незаконне заволодіння відповідачами землями лісового фонду.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року суд касаційної інстанції виходив з того, що укладений між відповідачами правочин вчинений під час дії арешту на відчужуване майно, що в свою чергу порушує порядок та є підставою для визнання такого правочину недійсним.
У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2012 року суд виходив з того, що зі змісту зазначеної норми вбачається, що правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, є нікчемним. Визнання нікчемного правочину судом недійсним законом не вимагається, тобто для сторін правочину він не спричиняє правових наслідків, крім наслідків його недійсності.
Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що судами касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог, а надана для порівняння постанова Верховного Суду України не слугує прикладом невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Нова Нива , товариства з обмеженою відповідальністю Богуслав Керамік , третя особа - ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Богуслав Керамік про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.М. Романюк
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2017 |
Оприлюднено | 18.01.2017 |
Номер документу | 64116773 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верховний Суд України
Романюк Я.М.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні