Рішення

від 25.11.2016 по справі 914/2428/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2016р. Справа№ 914/2428/16

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «СКОМЕКС», Львівська обл., Сокальський р-н, с. Перетоки; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМЕКС-УКРАЇНА», Львівська обл., Сокальський р-н, с. Перетоки; за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс», Львівська обл., Сокальський р-н, с. Перетоки; про:витребування майна, скасування державної реєстрації права власності та скасування свідоцтв про право власності Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача: не з'явився; від третьої особи:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. За клопотанням відповідача здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг». В судовому засіданні 25.11.2016р. технічна фіксація судового процесу не здійснювалася у відповідності до положень ч.8 ст.81-1 ГПК України, оскільки в судове засідання не з'явився жоден із учасників судового процесу .

СУТЬ СПОРУ:

21.09.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ СУНП «СКОМЕКС» (надалі - Позивач, Заявник) до ТОВ «СКОМЕКС-УКРАЇНА» (надалі - Відповідач) про витребування земельної ділянки площею 1,7037 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 50045846248 та витребування нежитлової будівлі, молочно-переробного цеху, загальною площею 1258,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 62534046248, скасування державної реєстрації права власності відповідача та скасування свідоцтв про право власності.

23.09.2016р. ухвалою суду порушено провадження в даній справі та призначено її до розгляду на 03.10.2016р. Крім цього, 23.09.2016р. судом винесено ухвалу, котрою вжито заходи до забезпечення позову, а саме: заборонено ТОВ «СКОМЕКС-УКРАЇНА» вчиняти будь-які дії, що можуть мати наслідком відчуження та зміну правового статусу земельної ділянки площею 1,7037 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 50045846248 та нежитлової будівлі, молочно-переробного цеху, загальною площею 1258,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 62534046248, зокрема, передачу його у власність чи надання в користування іншим особам, передання в якості вкладів (внесків) до статутного капіталу будь-яких юридичних осіб, передання в іпотеку чи відчуження або обтяження правами третіх осіб будь-яким іншим способом, реєстрацію права власності, реєстрацію обтяжень, заборон, тощо.

В судовому засіданні 03.10.2016р. розгляд справи відкладено на 17.10.2016р.

Ухвалою суду від 17.10.2016р. розгляд справи відкладено на 24.10.2016р. та залучено до участі у справі ТОВ «СКОМЕКС» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 24.10.2016р. продовжено строки розгляду справи на 15 днів, витребувано в Сокальської районної державної адміністрації Львівської області реєстраційну справу №50045846248 та №62534046248, сам розгляд справи відкладено на 25.11.2016р.

18.11.2016р. від Сокальської районної державної адміністрації Львівської області надійшли реєстраційні справи №50045846248 та №62534046248.

Представник позивача в судове засіданні 25.11.2016р. не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, так як не може бути присутнім на засіданні, оскільки братиме участь у розгляді справи Шевченківським районним судом м. Львова, а також у зв'язку з тим, що між ним та довірителем не було підписано контракт про надання юридичних послуг, що унеможливлює формування ним правової позиції по даній справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Ухвалою суду від 24.10.2016р. строк розгляду даної справи продовжено на 15 днів, відтак задоволення клопотання про відкладення розгляду справи матиме наслідком вихід судом за межі строків розгляду справи, що є неприпустимим. Більше того, в матеріалах справи є достатньо доказів для того, щоб спір було вирішено по суті, без відкладення розгляду справи, а тому суд відхиляє клопотання представника позивача.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог є витребування у ТОВ «СКОМЕКС - УКРАЇНА» нежитлової будівлі, молочно - переробного цеху загальною площею 1258,1 кв.м. та земельної ділянки площею 1.7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а, а також скасування права власності відповідача на вказані об'єкти, скасування свідоцтв про право власності.

Підставами позовних вимог являється те, що вказана земельна ділянка та молочно-переробний цех вибули із власності позивача та були передані в статутний капітал ТОВ «СКОМЕКС» згідно рішення загальних зборів учасників позивача, оформлених протоколом від 18.09.2013р. Як зазначає позивач, рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. є недійсними, оскільки були прийняті нелегітимними складом зборів учасників, так як на цих зборах, внаслідок незаконного виключення, були відсутні ПАФ «СЕЛЕКЦІОНЕР», Теш ОСОБА_1, ОСОБА_2 Бертольд, Фірма «УнітерХемі» ГМБХ, які володіли 56,5 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. Факт незаконності виключення вказаних осіб із числа засновників позивача встановлено, зокрема, рішеннями господарських судів у справах №914/2882/13, №914/3834/13, №914/2102/15, які набрали законної сили. В подальшому, як зазначає позивач, спірна земельна ділянка та молочно-переробний цех, згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «СКОМЕКС» були передані до статутного капіталу відповідача - ТОВ «СКОМЕКС-УКРАЇНА» і на сьогоднішній день перебувають у власності останнього.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

Як вбачається із заперечень на позов та зазначалося представником відповідача в попередніх судових засіданнях, відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що обгрунтовуючи позов, позивач посилається на очевидність недійсності рішення зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. Разом з тим таке твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. На момент розгляду відсутні рішення судів, котрі б набрали законної сили і згідно котрих спірний протокол вважався б недійсним.

Крім цього, як зазначається відповідачем, виходячи зі змісту ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно, від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Разом з тим, підставою набуття відповідачем права власності на спірне майно є акт приймання-передачі від 02.01.2014р. на підставі рішення зборів учасників ТОВ «СКОМЕКС», оформлених протоколом від 26.11.2013р. №6. Наведені підстави набуття права власності на спірне майно є чинними та взагалі ніким не оспорені. Як наслідок відповідач не є особою, що заволоділа спірним майном без відповідної правової підстави в розумінні ст.387 ЦК України.

Третя особа явку свого представника в судове засідання 25.11.2016р. не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце його проведення.

В судовому засіданні 25.11.2016р. судом розглянуто клопотання позивача про зупинення провадження у справі, подане ним через канцелярію суду 17.10.2016р.

Як вбачається із вказаного клопотання, позивач просить зупинити розгляд даної справи до набрання законної сили судовими рішеннями по справі №914/2440/16, оскільки предметом спору у справі №914/2440/16 є законність рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., котрі слугують підставою подання позову в даній справі.

Представник відповідача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив. У своїх запереченнях зазначає, що згідно позиції Пленуму ВГСУ, викладеної в Постанові «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Відтак, рішення господарського суду у справі №914/2440/16 не має значення для правильного вирішення справи №914/2428/16, оскільки недійсність рішень зборів учасників товариства не призводить до усунення майнових наслідків, що виникли внаслідок їх виконання, оскільки такі наслідки у сторін спору виникли не на підставі вказаного рішення, а на підставі правочину.

Розглянувши дане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Як зазначено в п. 3.16 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи наведене суд зазначає, що відповідачем не доведено неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №914/2440/16. Сам факт того, що в справі №914/2440/16 розглядається питання законності рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. не робить її такою, що до її вирішення неможливо розглянути справу №914/2428/16, оскільки як зазначено в п.2.11 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Враховуючи презумпцію легітимності рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., станом на момент розгляду справи, а також факт того, що позивач, у випадку задоволення позову у справі №914/2440/16, не позбавлений можливості ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами рішення в даній справі або подавати окремий позов, суд приходить до висновку про відсутність обставин, що унеможливлюють розгляд даної справи, до моменту набрання законної сили рішень у справі №914/2440/16.

Крім цього, як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-136цс12 від 21.11.2012р., при розгляді справи про витребування майна необхідно встановлювати обставини вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна. Суд бере до уваги те, що спірне майно вибуло із власності позивача не лише на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., але також і на підставі актів приймання-передачі майна до статутного капіталу, котрі є правочинами, які свідчать про волевиявлення позивача на відчуження майна і правомірність котрих позивачем, станом на момент розгляду справи, не оспорюється.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ СУНП «СКОМЕКС») являється одним із засновників третьої особи (ТОВ «СКОМЕКС») із часткою 39% статутного капіталу останнього та вартістю 2145000,00 грн. Вказаний факт підтверджується витягом з ЄДРПОУ №1001430732 від 20.09.2016р.

18.09.2013р. відбулися загальні збори учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС», оформлені протоколом б/н від 18.09.2013р., на котрих було вирішено внесок ТОВ СУНП «СКОМЕКС» в статутний капітал ТОВ «СКОМЕКС» здійснити шляхом внесення майна - нежитлової будівлі, молочно - переробного цеху, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.11.2013р. позивач передав, а ТОВ «СКОМЕКС» прийняло, як внесок до статутного капіталу нежитлову будівлю, а саме молочно переробний цех А-2, загальною площею 1258,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, 86а.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2013р., на підставі зазначених вище документів, ТОВ «СКОМЕКС» отримало Свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 1,7037га. та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м.

Як встановлено судом, 25.11.2013р. було створено ТОВ «СКОМЕКС-УКРАЇНА» (відповідач) і ТОВ «СКОМЕКС» виступило одним із засновників відповідача із часткою 35% статутного капіталу останнього та вартістю 1750000,00 грн.

26.11.2013р. відбулися загальні збори учасників ТОВ «СКОМЕКС» оформлені протоколом № 6 від 26.11.2013р., на котрих учасники вирішили внесок ТОВ «СКОМЕКС» в статутний капітал ТОВ «СКОМЕКС-УКРАЇНА» частково здійснити шляхом внесення майна - нежитлової будівлі, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Як вбачається з Акту приймання-передачі від 02 січня 2014 року ТОВ «СКОМЕКС» передало, а ТОВ «СКОМЕКС - УКРАЇНА» прийняло, як внесок до статутного капіталу нежитлову будівлю, а саме молочно переробний цех А-2, загальною площею 1258,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а. Крім цього, за іншим Актом приймання-передачі майна від 02.01.2014р.ТОВ «СКОМЕКС» передало, а ТОВ «СКОМЕКС - УКРАЇНА» прийняло, як внесок до статутного капіталу земельну ділянку, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Відповідно до відомостей з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельну ділянку, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а, 22.01.2014 року було зареєстроване за ТОВ «СКОМЕКС - УКРАЇНА».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України, просить витребувати спірну земельну ділянку та нерухоме майно від відповідача та скасувати право власності на це майно за останнім, оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. є недійсними, так як були прийняті нелегітимними складом зборів учасників, через те, що на цих зборах, внаслідок незаконного виключення, були відсутні ПАФ «СЕЛЕКЦІОНЕР», Теш ОСОБА_1, ОСОБА_2 Бертольд, Фірма «УнітерХемі» ГМБХ, які володіли 56,5 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. Факт незаконності виключення вказаних осіб із числа засновників позивача встановлено, зокрема, рішеннями господарських судів у справах №914/2882/13, №914/3834/13, №914/2102/15, які набрали законної сили

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).

За приписами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-136цс12 від 21.11.2012р., за змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника , який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Як встановлено судом, спірне майно, а саме: нежитлова будівля, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельна ділянка, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а вибули із власності позивача у зв'язку із прийняттям рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. про внесення цього майна до статутного капіталу ТОВ «СКОМЕКС». Після прийняття вказаного рішення, позивачем за Актами приймання-передачі від 01.11.2013р. вказане майно було передане третій особі і за останньою було оформлено право власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 15.11.2013р. на нерухоме майно та Свідоцтвом про право власності від 15.11.2013р. на земельну ділянку.

Таким чином, до обставин вибуття спірного нерухомого майна із володіння позивача відноситься: прийняття рішення загальних зборів учасників позивача від 18.09.2013р., підписання актів від 01.11.2013р. приймання-передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ «СКОМЕКС» та видача останньому свідоцтв про право власності від 15.11.2013р.

Як встановлено судом, станом на момент розгляду справи, всі перелічені документи є чинними та у встановленому законом порядку не скасовані. З матеріалів справи вбачається, що із вказаних документів в судовому порядку оскаржується лише рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., проте рішення у справі №914/2440/16 судом поки не винесено.

Заявляючи даний позов, позивач виходив з того, що рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р. є недійсними, так як були прийняті нелегітимними складом зборів учасників. Разом з тим, без визнання вказаного рішення недійсним в судовому порядку, суд вважає таке твердження позивача безпідставним, оскільки як зазначено в п.2.11 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Також, враховуючи відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., не заслуговують на увагу покликання позивача на позицію Верховного Суду України у справі №6-62цс16 від 27.04.2016р.

Окрім цього, в постанові №6-209цс14 від 22.04.2015р. Верховний Суд України вказав, що наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача .

Згідно положень частини першої статті 202 ЦК України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до п.2.12 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, з наведеного вбачається, що волевиявлення позивача на передачу майна третій особі відображалося не лише під час прийняття рішення загальних зборів учасників від 18.09.2013р., як акту ненормативного характеру, але також і під час безпосереднього вчинення правочину щодо внесення майна до статутного капіталу ТОВ «СКОМЕКС».

Суд зазначає, що з урахуванням правової процедури внесення майна до статутного капіталу господарського товариства, яка полягає у відчуженні цього майна господарському товариству в обмін на набуття його корпоративних прав та особливостей, передбачених законодавством щодо такого внесення, у тому числі складання за результатами передачі майна відповідного акту, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин щодо внесення майна та набуття корпоративних прав, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги факт наявності актів приймання-передачі майна від 01.11.2013р., котрі є правочинами, які підтверджують наявність в діях позивача волі на передачу майна ТОВ «СКОМЕКС», які не визнані судом недійсними в установленому порядку і щодо котрих діє презумпція правомірності правочину, відсутні правові підстави вважати, що спірне майно вибуло із власності позивача поза його волею.

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, за відсутності визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ СУНП «СКОМЕКС» від 18.09.2013р., а також Актів приймання-передачі спірного нерухомого майна від 01.11.2013р. вимоги позивача про витребування цього майна у відповідача та скасування його права власності є безпідставними, передчасними та не підлягають до задоволення.

У зв'язку із відмовою в позові, згідно положень статті 68 ГПК України, скасуванню також підлягають і заходи до забезпечення позову, вжиті згідно ухвали від 23.09.2016р.

Крім цього, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід залишити за позивачем понесені ним витрати, пов'язані із розглядом справи в суді.

Тому, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті згідно Ухвали суду від 23.09.2016р. у справі №914/2428/16.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.