Постанова

від 26.01.2017 по справі 914/2428/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа № 914/2428/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» с.Перетоки, Сокальський р-н, Львівська обл. за вих..№08/12/16 від 08.12.2016р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2016р.

у справі №914/2428/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» с.Перетоки, Сокальський р-н, Львівська обл.

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс-Україна» с.Перетоки, Сокальський р-н, Львівська обл.

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс» , с.Перетоки, Сокальський р-н, Львівська обл.

про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності та скасування свідоцтв про право власності

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 10.10.2016 р.;

третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.11.2016 р. (суддя Р.В.Крупник) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП Скомекс від 18.09.2013р. є недійсними, так як були прийняті неповноважним складом зборів учасників. Крім цього, позивач стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що акти приймання передачі майна до статутного капіталу є правочинами, які станом на момент розгляду справи не оспорюються. Також скаржник зазначає, що акти приймання - передачі не породжують жодних прав та обов'язків, характерних для правочину як виду зобов'язання. Разом з тим, апелянт просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 914/2440/16.

Відповідачем та третьою особою відзивів на апеляційну скаргу не подано.

До початку розгляду справи по суті, судова колегія, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Межі перегляду справи в апеляційному порядку визначаються ст.101 ГПК України, яка передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зазначена норма передбачає повторний розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими доказами, які є на час апеляційного перегляду справи, а не тими, які можуть з'явитись у майбутньому.

Апеляційна інстанція, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, як то передбачено статтею 99 ГПК України, перевіряє законність прийнятого судом першої інстанції рішення саме на момент його прийняття.

Отже, апеляційний перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2016р. у даній справі з урахуванням обставин, встановлених після його прийняття в іншій судовій справі, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі, можливо, зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог розділу ХІІ ГПК України, адже такі обставини могли б враховуватись судом при перегляді судових актів в порядку визначеному розділом ХІІІ ГПК України за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні представником відповідача викладено заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, позивач (ТОВ СУНП Скомекс ) є одним із засновників третьої особи (ТОВ Скомекс ) із часткою 39% статутного капіталу останнього та вартістю 2145000,00 грн. Вказаний факт підтверджується витягом з ЄДРПОУ №1001430732 від 20.09.2016р.

Як підтверджується матеріалами справи, 18.09.2013р. відбулися загальні збори учасників ТОВ СУНП Скомекс , оформлені протоколом б/н від 18.09.2013р., на котрих було вирішено внесок ТОВ СУНП Скомекс в статутний капітал ТОВ Скомекс здійснити шляхом внесення майна - нежитлової будівлі, молочно - переробного цеху, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.11.2013р. позивач передав, а ТОВ Скомекс прийняло, як внесок до статутного капіталу нежитлову будівлю, а саме: молочно переробний цех А-2, загальною площею 1258,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, 86а.

В подальшому, 15.11.2013р., на підставі зазначених вище документів, ТОВ Скомекс отримало свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 1,7037га. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 25.11.2013р. було створено ТОВ Скомекс - Україна (відповідач) і ТОВ Скомекс виступило одним із засновників відповідача із часткою 35% статутного капіталу останнього та вартістю 1750000,00 грн.

26.11.2013р. відбулися загальні збори учасників ТОВ Скомекс , оформлені протоколом № 6 від 26.11.2013р., на котрих учасники вирішили внесок ТОВ Скомекс в статутний капітал ТОВ Скомекс -Україна частково здійснити шляхом внесення майна - нежитлової будівлі, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідно до акту приймання-передачі від 02.01.2014 р. ТОВ Скомекс передало, а ТОВ Скомекс - Україна прийняло, як внесок до статутного капіталу нежитлову будівлю, а саме молочно переробний цех А-2, загальною площею 1258,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а. Крім цього, за іншим актом приймання-передачі майна від 02.01.2014р. ТОВ Скомекс передало, а ТОВ Скомекс - Україна прийняло, як внесок до статутного капіталу земельну ділянку, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а.

Згідно відомостей з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельну ділянку, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, буд. 86а, 22.01.2014 р. було зареєстроване за ТОВ Скомекс - Україна .

Враховуючи вищевикладене, позивач на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України, просить витребувати спірну земельну ділянку та нерухоме майно від відповідача та скасувати право власності на це майно за останнім, оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП Скомекс від 18.09.2013р. є недійсними, так як були прийняті нелегітимними складом зборів учасників, через те, що на цих зборах, внаслідок незаконного виключення, були відсутні ПАФ Селекціонер , Теш ОСОБА_3, ОСОБА_4 Бертольд, Фірма «УнітерХемі» ГМБХ, які володіли 56,5 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Факт незаконності виключення вказаних осіб із числа засновників позивача встановлено, зокрема, рішеннями господарських судів у справах №914/2882/13, №914/3834/13, №914/2102/15, які набрали законної сили.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст.ст. 321, ст. 328, 330, 387, 388 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Необхідно звернути увагу на те, що ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу (Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №6-136цс12 від 21.11.2012р.)

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, спірне майно, а саме: нежитлова будівля, молочно - переробний цех, загальною площею 1258,1 кв.м. та земельна ділянка, кадастровий номер: 4624886800:17:004:0014, площею 1,7037 га, що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Перетоки, вул. Шевченка, 86а вибули із власності позивача у зв'язку із прийняттям рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП Скомекс від 18.09.2013р. про внесення цього майна до статутного капіталу ТОВ Скомекс . Після прийняття вказаного рішення, позивачем згідно актів приймання-передачі від 01.11.2013р. вказане майно було передане третій особі і за останньою було оформлено право власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.11.2013р. на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності від 15.11.2013р. на земельну ділянку.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано звернув увагу, що до обставин вибуття спірного нерухомого майна із володіння позивача відноситься: прийняття рішення загальних зборів учасників позивача від 18.09.2013р., підписання актів від 01.11.2013р. приймання-передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ Скомекс та видача останньому свідоцтв про право власності від 15.11.2013р.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що закон виходить з презумпції чинності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові пленуму №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ). А отже, твердження апелянта про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ СУНП Скомекс від 18.09.2013р. є недійсними, так як були прийняті нелегітимними складом зборів учасників, є безпідставними, оскільки останнє не було визнане недійсним в судовому порядку.

Судова колегія вважає за необхідне також зазначити таке.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача (позиція Верховного Суду України, викладена в постанові №6-209цс14 від 22.04.2015р.)

Відповідно до ст. ст.202, 204 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у п..2.12 постанови №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що волевиявлення позивача на передачу майна третій особі відображалося не лише під час прийняття рішення загальних зборів учасників від 18.09.2013р., як акту ненормативного характеру, але також і під час безпосереднього вчинення правочину щодо внесення майна до статутного капіталу ТОВ Скомекс . При цьому, з урахуванням правової процедури внесення майна до статутного капіталу господарського товариства, яка полягає у відчуженні цього майна господарському товариству в обмін на набуття його корпоративних прав та особливостей, передбачених законодавством щодо такого внесення, у тому числі складання за результатами передачі майна відповідного акту, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин щодо внесення майна та набуття корпоративних прав, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також беручи до уваги факт наявності актів приймання-передачі майна від 01.11.2013р., котрі є правочинами, які підтверджують наявність в діях позивача волі на передачу майна ТОВ Скомекс , які не визнані судом недійсними в установленому порядку і щодо котрих діє презумпція правомірності правочину, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про відсутність правових підстав вважати, що спірне майно вибуло із власності позивача поза його волею.

А отже, за відсутності визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ СУНП Скомекс від 18.09.2013р., а також актів приймання-передачі спірного нерухомого майна від 01.11.2013р. вимоги позивача про витребування цього майна у відповідача та скасування його права власності є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2016 р. у справі № 914/2428/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

ОСОБА_1