Рішення

від 24.11.2016 по справі 926/354/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Справа № 926/354/16

За позовом житлово-будівельного кооперативу «Буковина-Вагбуд», м. Чернівці

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А», м. Чернівці

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

2. державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області

3. Чернівецької міської ради

про зобов'язання вчинити дії та усунути перешкоди у користуванні дорогою

Головуючий суддя Гончарук О.В.

Судді Паскарь А.Д.

ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2, договір №6 від 18.03.2016;

від Чернівецької міської ради - ОСОБА_3, довіреність 09.03.2016;

від інших третіх осіб - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: житлово-будівельний кооператив «Буковина-Вагбуд» звернувся до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» з позовом про зобов'язання вчинити дії та усунути перешкоди у користуванні дорогою, в якому, з урахуванням зміни предмета спору, просить суд визнати незаконним самовільне зайняття ОСББ «Рівненська 5-А» проїзної дороги загального користування по вул. Рівненська, 5А та зобов'язати ОСББ «Рівненська 5-А» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою Рівненська, 5А, через яку проходить проїзна дорога загального користування, шляхом демонтажу залізобетонної огорожі, воріт та шлагбаумів з боку житлового комплексу по вул. Рівненська, 7, та з боку вулиці Рівненська.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов'язаними з введенням в експлуатацію житлового комплексу на вул. Рівненській, 7, де станом на подачу позову, отримали свідоцтво про право власності та заселились у квартири шість власників цих квартир.

На думку позивача, єдиним заїзним шляхом, який забезпечує проїзд до його комплексу, є проїзна дорога, яка проходить повз будинок №5А по вул. Рівненській, однак відповідач на цій дорозі, з незрозумілих для позивача причин, почав зводити бетонну огорожу, встановив ворота з замком, а також шлагбауми, заблокувавши при цьому проїзд до житлового комплексу по вул. Рівненська, 7 м. Чернівці.

На думку позивача, спірний проїзд відноситься до земель запасу міста Чернівці, а його перекриття відповідачем здійснено самовільно.

За таких обставин, а також беручи до уваги інші підстави, зазначені у позові, представник позивача вважає, що встановлення відповідачем на проїзді загального користування шлагбаумів воріт, а також побудова бетонної огорожі, порушує його права щодо користування проїздом загального користування, а в якості правового обґрунтування позову, позивач посилається на вимоги п. «а» ч. 3 ст. 83, ст. 103, ч.2,3 ст.152 та ст. 212 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.03.2016 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернівецьку міську раду та відкладено розгляд справи на 12.04.2016.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2016 призначено колегіальний розгляд справи 926/354/16 у складі трьох суддів, а справу №926/354/16 передано уповноваженій особі для формування колегії суддів для розгляду даної справи з використанням автоматизованої системи документообігу суду.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.04.2016, призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Гончарука О.В. (головуючий), ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв'язку з перебуванням судді Проскурняка О.Г. 15.04.2016 у відпустці, склад колегії суддів, згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.04.2016 змінено на колегію суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.05.2016 призначено у справі судову експертизу, яку доручено провести Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до закінчення даної судової експертизи.

04 серпня 2017 року на адресу господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строків проведення судової експертизи, в якому експерт зазначає про наявність у нього (станом на час призначення експертизи у даній справі) 105 експертних проваджень, що свідчить про надмірну експертну завантаженість та необхідність, на думку експерта, погодити термін виконання судової експертизи у строк понад 90 календарних днів, починаючи з серпня 2016 року.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.09.2016, у зв'язку з перебуванням судді Желіка Б.Є у відпустці, призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Гончарука О.В. (головуючий), ОСОБА_1І та ОСОБА_4

Ухвалою від 23.09.2016 задоволено частково клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№2180 від 04.08.2016) та надати згоду Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз на проведення судової експертизи у справі 926/354/16 у строк в межах 60 календарних днів.

04 жовтня 2016 року від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз через канцелярію господарського суду надійшли матеріали справи №926/354/16 з супровідним листом експертної устави, в якому зазначається про неможливість виконання судової експертизи у встановлений судом строк, у зв'язку з чим ухвалою від 04.10.2016 поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.11.2016.

З урахуванням зміни складу судової колегії у даній справі, розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою від 03.11.2016, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 24.11.2016.

На день вирішення спору, 24.11.2016, позивач явку свого представника повторно у судове засідання не забезпечив, проте повідомив суд (заява вх. №4173 від 24.11.2016) про те, що він позов підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Клопотань про долучення до матеріалів справи інших доказів чи про проведення ініційованої позивачем судової експертизи іншою експертною установою, від позивача не надійшло.

Представники третіх осіб - департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а також державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області у судове засідання повторно не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі, оскільки їх повідомлено належним чином про час, дату та місце даного судового засідання.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, в тому числі зазначає, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 у справі №926/1152/16 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» до Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень визнано за об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1346 га, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська 5-А, частина якої зарахована до земель запасу міста за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська 5. Тобто, враховуючи також інші обставини справи, представник відповідача вважає, що відповідачем не вчинялось жодних незаконних дій про які зазначає позивач у своєму позові.

Представник третьої особи - Чернівецької міської ради просить задовольнити позов, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву (вх.№635 від 12.04.2016), а саме зазначає, що дії відповідача суперечать вимогам Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки для встановлення огорожі та технічних засобів потрібен дозвіл виконавчого органу міської ради, який у відповідача відсутній.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши подані ними документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

У відповідності до Статуту позивача, житлово-будівельний кооператив «Буковина-Вагбуд», створений для обслуговування своїх членів з метою їх забезпечення квартирами, нежитловими приміщеннями і гаражними місцями, шляхом фінансування будівництва за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 7, а також його подальшої експлуатації та обслуговування.

В матеріалах справи містяться декларації про готовність об'єкта будівництва до експлуатації першої-другої черги будівництва, зареєстровані управлінням Держархбудінспекції у Чернівецькій області 31.08.2015.

Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А», є власником земельної ділянки площею 0,6338 га (кадастровий номер 7310136300:11:005:0012), що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 5а.

З викопіювання з містобудівного кадастру вул. Рівненської вбачається, що до будівель на вул. Рівненській, 7, на момент подачі позову, існувало щонайменше два під'їзних шляхи, у тому числі, спірний проїзд між будівлями на вул. Рівненській, 5а та сусідньою земельною ділянкою державної власності, зайнятою залізничною лікарнею.

Разом з тим, рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 у справі №926/1152/16 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» до Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень визнано за об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1346 га, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська 5-А, частина якої зарахована до земель запасу міста за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська 5.

Вищезазначеним рішенням від 02.11.2016 у справі №926/1152/16, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 встановлено, що на земельній ділянці, яка визначена відповідачем (Чернівецькою міською радою) як проїзд і зарахована до земель запасу, за гроші мешканців житлового будинку розміщено бетонне покриття і трансформаторна підстанція, що передана ОСББ «Рівненська 5-А», тобто спірна земельна ділянка не є вільною та не могла бути зарахована до земель запасу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 за № 963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з предмету спору у даній справі та вимог вищезазначеної статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», позивачу необхідно довести факт самовільного зайняття відповідачем дороги загального користування. Зазначені обставини, можуть бути доведені, зокрема, складеними компетентними на це органами актами обстежень земельної ділянки, актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколами, приписами та іншими, як окремими письмовими доказами, так і сукупністю доказів.

Разом з тим, матеріали справи вищезазначених або будь-яких інших належних та допустимих доказів у підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем дороги загального користування, не містять.

Одночасно, суд зазначає, що фотофіксація шлагбаумів, огорожі, воріт та інших наявних на цих фотоматеріалах об'єктів, не може братися до уваги як допустимий доказ у підтвердження факту зайняття відповідачем спірного проїзду, оскільки фотоматеріали сформовані позивачем в односторонньому порядку, з них неможливо встановити місце розташування перелічених об'єктів, точної дати, часу зйомки та інших необхідних для ідентифікації цього факту даних.

За таких обставин, позивачем не доведено обставин, на які він посилається у своїй позовні заяві, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами статті 49 ГПК України врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи міститься укладений між відповідачем та адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги за №6 від 18.03.2016, яким між сторонами обумовлено суму гонорару у розмірі 66250 грн. та яка сплачується шляхом стовідсоткової попередньої оплати у безготівковій формі протягом одного банківського дня з укладення цього договору.

Згідно з платіжним дорученням №27 від 21.03.2016, в рахунок оплати послуг за договором від 18.03.2016, відповідачем перераховано ОСОБА_2 кошти у розмірі 66250 грн.

У листі Вищого господарського суду України від 13.02.2002 №01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів» зазначено, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити розмір витрат на послуги адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

В матеріалах справи міститься поданий адвокатом звіт від 24.11.2016 про виконання договору про надання правової допомоги, в якому міститься перелік наданих відповідачу послуг та зазначено вартість цих послуг. Разом з тим, вартість значної частини вказаних у звіті послуг, матеріалами справи не підтверджена, тому суд, виходячи з складності даної справи, дійшов висновку про необхідність часткового відшкодування відповідачу понесених витрат на послуги адвоката, зменшивши їх до 20000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Буковина-Вагбуд» (м. Чернівці, вул. Рівненська, 7, код 38596107) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівненська 5-А» (м. Чернівці, вул. Рівненська, 5-а, код 36820157) 20000 грн. витрат на послуги адвоката.

Повне рішення складено 29.11.2016.

Головуючий суддя О.В. Гончарук

Судді А.Д. Паскарь

ОСОБА_1