Ухвала

від 03.11.2016 по справі 2а-7300/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            03 листопада 2016 року                                             м. Київ                                            К/800/29262/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі №2а-7300/12/1370 за позовом Інституту мікропроцесорних систем керування об'єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня             2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня           2016 року у справі №2а-7300/12/1370. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Суд апеляційної інстанції погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у частині  задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня  2012 року №0001232321 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44  636,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50  878,00 грн., виходив з правомірності включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту спірного періоду вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Цайпер-Україна», з огляду на встановлені у справі обставини щодо підтвердження виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки, викладені в акті податкової перевірки, не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Крім того, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю. У свою чергу, податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту лише за умови здійснення самої господарської операції. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з  вказаними контрагентами, проте жодних доказів на підтвердження зазначених доводів податковий орган не надав. Водночас, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів. При цьому, у касаційні скарзі скаржником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці. Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю. Керуючись статтями 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ : 1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі №2а-7300/12/1370. 2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити у суді касаційної інстанції. 3. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             О.М. Нечитайло